Вступ

Foreword

VI

Основи програми Єврокодів

Background of the Eurocode programme

1

Статус та галузь застосування Єврокодів

Status and field of application of Eurocodes

2

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди

National Standards implementing Eurocodes

4

Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними специфікаціями (ENs та ETAs) для виробів

Links between Eurocodes and harmonised technical specifications (ENs and ETAs)

5

Додаткова інформація щодо

EN 1993-4-3

Additional information specific to EN 1993-4-3

5

Національний Додаток
до EN 1993-4-3

National Annex for EN 1993-4-3

6

1 Загальні положення

1 General

7

1.1 Сфера застосування

1.1 Scope

7

1.2 Нормативні посилання

1.2 Normative references

9

1.3 Допущення

1.3 Assumptions

12

1.4 Відмінність між принципами і правилами застосування

1.4 Distinction between principles and application rules

13

1.5 Визначення

1.5 Definitions

13

1.6 Одиниці системи СІ

1.6 S.I. units

13

1.7 Позначення

1.7 Symbols used in Part 4-3 of Eurocode 3

14

1.8 Термінологія

1.8 Terminology

17

2 Основи проектування

2 Basis of design

18

2.1 Загальні положення

2.1 General

18

2.2 Основні вимоги до трубопроводів

2.2 Fundamental requirements for pipelines

19

2.3 Диференціація надійності

2.3 Reliability differentiation

20

2.4 Методи аналізу

2.4 Methods of analysis

20

2.5 Граничні стани по міцності

2.5 Ultimate limit states

20

2.6 Граничні стани по придатності до експлуатації

2.6 Serviceability limit states

22

3 Властивості матеріалів

3 Properties of materials

22

3.1 Загальні положення

3.1 General

22

3.2 Механічні властивості трубопровідної сталі

3.2 Mechanical properties of pipeline steels

22

3.3 Механічні властивості зварних швів

3.3 Mechanical properties of welds

23

3.4 Вимоги до ударної в' язкості листових матеріалів і зварних швів

3.4 Toughness requirements of plate materials and welds

24

3.5 З'єднувальні елементи

3.5 Fasteners

25

3.6 Властивості ґрунту

3.6 Soil properties

25

4 Впливи

4 Actions

25

4.1 Впливи, які підлягають розгляду

4.1 Actions to be considered

25

4.2 Часткові коефіцієнти впливів

4.2 Partial factors for actions

26

4.3 Сполучення навантажень для граничних станів по міцності

4.3 Load combinations for ultimate limit states

26

4.4 Сполучення навантажень для розрахунку граничних станів по придатності до експлуатації

4.4 Load combinations for serviceability limit state design

27

5 Аналіз

5 Analysis

27

5.1 Моделі конструкції

5.1 Structural models

27

5.2 Перевірка граничного стану по міцності

5.2 Ultimate limit state verification

32

5.3 Перевірка граничного стану по придатності до експлуатації

5.3 Serviceability limit state verifications

34

6 Аспекти проектування, виготовлення і монтажу конструкцій

6 Structural design aspects of fabrication and erection

35

Додаток А (довідковий) Аналіз опорів, деформацій, напруження і розтягувань підземних трубопроводів

Annex A [informative] Analysis of resistances, deformations, stresses and strains of buried

pipelines

36

А.1 Метод і сфера застосування аналізу

A.1 Procedure and scope of analysis

36

А.2 Аналіз для прямих труб

A.2 Analysis for straight pipes

37

А.3 Аналіз вигинів

A.3 Analysis for bends

48

Додаток В: (довідковий) Бібліографія до національних стандартів і вказівок по проектуванню

Annex B [informative] Bibliography to National Standards and design guides

49

Додаток С (довідковий) Бібліографія

Annex C [informative] Bibliography

51

С.1 Загальна бібліографія по трубопроводах

C.1 General bibliography on pipelines

51

C.2 Бібліографія по геотехніці

C.2 Bibliography on geotechnical engineering

54

Технічна поправка

Technical amendment

56

Вступ

Foreword

Цей Європейський стандарт
EN 1993-4-3:2007, «Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій ‑ Частина 4-3: Трубопроводи» був підготовлений Технічним Комітетом CEN/TC250 “Будівельні Єврокоди”, секретаріат якого підтримується BSI. CEN/TC250 відповідальний за всі Конструктивні Єврокоди.

This European Standard EN 1993-4-3, «Eurocode 3: Design of steel structures - Part 4.3: Pipelines», has been prepared by Technical Committee CEN/TC250 «Structural Eurocodes», the Secretariat of which is held by BSI. CEN/TC250 is responsible for all Structural Eurocodes.

Цьому Європейському стандарту буде наданий статус національного з публікацією ідентичного тексту або схваленням не пізніше серпня 2007 року і при скасуванні конфліктуючих національних стандартів не пізніше березня 2010 року

This European Standard shall be given the status of a national standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by August 2007, and conflicting national standards shall be withdrawn at the latest by March 2010.

Цей Єврокод замінює ENV 1993-4-3:1999.

This document supersedes
ENV 1993-4-3:1999.

У відповідності з внутрішніми постановами CEN/CENELEC національні органи зі стандартизації таких країн зобов’язані прийняти цей Європейський стандарт: Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Ірландія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польша, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швеція та Швейцарія

According to the CEN - CENELEC Internal Regulations, the National Standard Organizations of the following countries are bound to implement this European Standard : Austria, Belgium, Bulgaria, Cyprus, Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Ireland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxembourg, Malta, Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Romania, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and United Kingdom.

Основи
програми Єврокодів

Background of the Eurocode programme

У 1975 році Комісія Європейської Спільноти вирішила розпочати програму дій у галузі будівництва на підставі статті 95 Договору. Метою програми було усунення технічних перешкод для торгівлі та узгодження технічних умов.

In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications.

У рамках цієї програми дій Комісія взяла на себе ініціативу встановити систему узгоджених технічних правил для проектування будівель і споруд, які на першій стадії мали слугувати альтернативою чинним національним правилам держав-членів, а зрештою мали замінити їх.

Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the National rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.

Упродовж п’ятнадцяти років Комісія за допомогою Робочого комітету, до складу якого входили представники держав-членів, вела розробку програми Єврокодів, яка призвела до публікації комплекту першого покоління Європейських кодів у 80-х роках.

For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980's.

У 1989 році Комісія та держави-члени
EU (Європейської Спільноти) та EFTA (Європейської Асоціації Вільної Торгівлі) на основі угоди¹ між Комісією та CEN

¹Угода між Комісією Європейських Спільнот і Європейським комітетом стандартизації (CEN) щодо роботи над Єврокодами для проектування будівель і споруд (BC/CEN/03/89).

(Європейським комітетом зі стандартизації) вирішили передати підготовку та публікацію Єврокодів CEN за допомогою серії Мандатів, що в результаті надало б Єврокодам у майбутньому статусу Європейського стандарту (EN).

In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided,
on the basis of an agreement¹ between the

¹Agreement between the Commission of the European Communities and the European Committee for Standardisation (CEN) concerning the work on EUROCODES for the design of building and civil engineering works (BC/CEN/03/89).

Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN).

Це пов’язує Єврокоди з положеннями Директив Ради і Рішень Комісії щодо Європейських стандартів (тобто Директиви Ради 89/106/EEC щодо будівельних виробів – CPD – та Директив Ради 93/37/EEC, 92/50/EEC та 89/440/EEC відносно суспільних робіт та послуг і еквівалентних директив EFTA, започаткованих з метою допомогти заснуванню внутрішнього ринку).

This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council's Directives and/or Commission's Decisions dealing with European standards (e.g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products - CPD - and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market).

Структурна програма Єврокодів включає стандарти, які в основному складаються з декількох частин:

EN 1990 Єврокод: Основи проектування конструкцій

EN 1991 Єврокод 1: Дії на конструкції

EN 1992 Єврокод 2: Проектування бетонних конструкцій

EN 1993 Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій

EN 1994 Єврокод 4: Проектування сталевобетонних конструкцій

EN 1995 Єврокод 5: Проектування дерев’яних конструкцій

EN 1996 Єврокод 6: Проектування кам’яних конструкцій

EN 1997 Єврокод 7: Геотехнічне проектування

EN 1998 Єврокод 8: Проектування сейсмостійких конструкцій

EN 1999 Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій

The Structural Eurocode programme comprises the following standards generally consisting of a number of Parts:

EN1990 Eurocode 0: Basis of structural design

EN1991 Eurocode 1: Actions on structures

EN1992 Eurocode 2: Design of concrete structures

EN1993 Eurocode 3: Design of steel structures

EN1994 Eurocode 4: Design of composite steel and concrete structures

EN1995 Eurocode 5: Design of timber structures

EN1996 Eurocode 6: Design of masonry structures

EN1997 Eurocode 7: Geotechnical design

EN1998 Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance

EN1999 Eurocode 9: Design of aluminium structures

Стандарти Єврокодів визнають відповідальність регуляторних органів держав-чле­нів та захищають їх право на призначення величин, які пов’язані з регулюванням питань безпеки на національному рівні там, де вони відрізняються від країни до країни.

Eurocode standards recognise the responsibility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their right to determine values related to regulatory safety matters at national level

where these continue to vary from State to State.

Статус та галузь застосування
Єврокодів

Status and field of application of Eurocodes

Держави-члени EU та EFTA визнають, що Єврокоди діють як еталонні документи для таких цілей:

– як засіб доведення відповідності будівель і споруд основним вимогам Директиви Ради 89/106/EEC, зокрема основній вимозі N°1 – Механічна стійкість та стабільність і основній вимозі N°2 – Пожежна безпека;

– як основа для укладання контрактів для будівель і споруд та пов’язаних з ними інженерних послуг;

– як основа для складання узгоджених технічних специфікацій для будівельних виробів (ENs та ETAs)

The Member States of the EU and EFTA recognise that EUROCODES serve as reference documents for the following purposes:

-as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/EEC, particularly Essential Requirement N°1 - Mechanical resistance and stability - and Essential Requirement N°2 - Safety in case of fire;

-as a basis for specifying contracts for construction works and related engineering services;

-as a framework for drawing up harmonised technical specifications for construction products (ENs

and ETAs).

Єврокоди, оскільки вони безпосередньо відносяться до будівельних споруд, мають прямий зв’язок з тлумачними документами² розділу 12 CPD, незважаючи та те, що вони мають різну природу з гармонізованими стандартами на вироби³.

Таким чином, технічні аспекти, які випливають з Єврокодів для будівель і споруд, повинні в повній мірі бути розглянутими Технічними комітетами CEN та/чи робочими групами EOTA, які розробляють стандарти на будівельні вироби, з позицій досягнення повної сумісності технічних специфікацій з Єврокодами.

The Eurocodes, as far as they concern the construction works themselves, have a direct relationship with the Interpretative Documents² referred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonised product standards³.

Therefore, technical aspects arising from the Eurocodes work need to be adequately considered by CEN Technical Committees and/or EOTA Working Groups working on product standards with a view to achieving a full compatibility of these technical specifications with the Eurocodes.

²Відповідно до ст. 3.3 документа CPD основні вимоги (ER) отримають конкретну форму у тлумачних документах для створення необхідних зв’язків між основними вимогами та мандатами для гармонізованих ENs та ETAGs/ETAs.

³Відповідно до Ст. 12 CPD, тлумачні документи мають:

а) надати конкретну форму основним вимогам, узгодивши термінологію і технічні засади, і вказавши класи або рівні для кожної вимоги, де це необхідно;

b) вказати методи встановлення співвідношення між цими класами або рівнями вимог з технічними вимогами, наприклад, методи розрахунку і перевірки, технічні правила проектування, і т. ін.;

c) слугувати як рекомендація для встановлення узгоджених стандартів і настанов для Європейського технічного ухвалення.

²According to Art. 3.3 of the CPD, the essential requirements (ERs) shall be given concrete form in interpretative documents for the creation of the necessary links between the essential requirements and the mandates for harmonised ENs and ETAGs/ETAs.

³According to Art. 12 of the CPD the interpretative documents shall :

a) give concrete form to the essential requirements by harmonising the terminology and the technical bases and indicating classes or levels for each requirement where necessary;

b) indicate methods of correlating these classes or levels of requirement with the technical specifications, e.g. methods of calculation and of proof, technical rules for project design, etc.;

c) serve as a reference for the establishment of harmonised standards and guidelines for European technical approvals.

Стандарти Єврокодів надають загальні правила проектування для практичного використання всіх конструкцій та їх компонентів, як традиційного, так і інноваційного характеру. Унікальні форми конструкції або умови проектування не охоплюються, і в таких випадках проектувальнику потрібен додатковий експертний розгляд.

The Eurocode standards provide common structural design rules for everyday use for the design of whole structures and component products of both a traditional and an innovative nature. Unusual forms of construction or design conditions are not specifically covered and additional expert consideration will be required by the designer in such cases.

Національні стандарти,

що впроваджують Єврокоди

National Standards implementing Eurocodes

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди, завжди включають повний текст Єврокоду (включаючи всі додатки), виданий CEN, якому можуть передувати Національний титульний лист та Національна передмова, а також можуть супроводжуватися Національним Додатком.

The National Standards implementing Eurocodes will comprise the full text of the Eurocode (including any annexes), as published by CEN, which may be preceded by a National title page and National foreword, and may be followed by a National Annex.

Національний Додаток може включати інформацію щодо тих параметрів, які залишилися відкритими в Єврокодах для національного вибору, відомі як національно визначені параметри для використання при проектуванні будівель та інженерних споруд і виконанні інженерних робіт цивільного призначення у конкретній країні, а саме:

– значення і/або класифікація випадків, для яких Єврокод регламентує використання альтернатив;

– значення, які слід використовувати там, де в Єврокоді наведено тільки позначення;

– специфічні дані, характерні для країни (географічні, кліматичні тощо), наприклад, снігового районування;

– конкретні методики для тих випадків, коли Єврокод регламентує використання альтернатив;

‑ визначення щодо застосування інформаційних додатків;

– посилання на додаткову інформацію, яка не суперечить нормативним вимогам і допомагає при користуванні Єврокодами.

The National Annex may only contain information on those parameters which are left open in the Eurocode for national choice, known as Nationally Determined Parameters, to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the country concerned, i.e.:

- values and/or classes where alternatives are given in the Eurocode

- values to be used where a symbol only is given in the Eurocode

- country specific data (geographical, climatic, etc), e.g. snow map

- the procedure to be used where alternative procedures are given in the Eurocode

- decisions on the application of informative annexes

- references to non - contradictory complementary information to assist the user to apply the Eurocode.