6.4 Типи профілів

Різні групи й організації вже почали розроблення відповідних профілів для конкретних зразків OSE. Хоча OSI-профілі розвивали протягом певного періоду та типізували згідно досить точної так­сономії, отож аналогічні дії — ще не істина для OSE-профілІв. Отже, профілі, що з’являються для OSE, попадають у більш загальні типи чи категорії. Термінологія та визначення подібних категорій продов­жують розвиватися через накопичення досвіду у визначенні й використанні OSE-профілів.

Одно-стандартний профіль (виду FIPS Publication 151-2) може складатися з підмножини конкретного стандарту чи одиничного стандарту, з якого відбирають параметри й опції. Такий тип про­філю часто використовують за наявності широкого діапазону параметрів та опцій в основному стан­дарті, а у визначенні цих опцій можна зосередити напрям робіт із реалізації. Важливо знати, що де­які основні стандарти нормативно посилаються на Інші основні стандарти навіть під час визна­чення одно-стандартних профілів.

Профіль платформи може складатися з комбінації множинних стандартів, так само як одно- стандартні профілі, що надають зручні компонувальні блоки для використання широкого діапа­зону застосувань. Область дії профілю платформи може бути еквівалентна загальному поданню як "операційного середовища".

АЕР може складатися з комбінації множинних стандартів так само, як і одно-стандартні про­філі та (або) профілі платформи, що визначають різноманітні види функціональності, необхідні для конкретного середовища застосувань. Приклади включають керування робочим столом, облік ви­користання ресурсів та керування запасами. Корпорація нафтопромислового відкритого програмного забезпечення (POSC — Petrotechnical Open Software Corporation) визначила АЕР як загальну Інфра­структуру для обслуговування та підтримки власних технічних застосувань, спрямованих на стерео­типні бізнес-вимоги досліджень та виробництва (Е& Р — Exploration&Production) (В.З).

Користувацькі організації можуть скористатися перевагою поняття профілю та пов’язаних дій, куди можна включати роботу в офіційних процесах, що гарантують визначення головних одиничних стандартів, платформ та АЕР. Промислові організації (типу POSC) також визначають АЕР для специ­фічних областей. Такі профілі можуть специфікувати ширше ядро загальних реалізацій та засто­сувань. Однак багато застосувань не залежить від промисловості й організацій. Наприклад, уні­версальні застосування необхідні більшості користувачів на робочому столі (включаючи готування текстів, електронну пошту, електронні таблиці, календар тощо). Специфічні галузі промисловості можуть також включати у свої профілі власні, більш універсальні AEPs.

Найближчим часом організаціям буде потрібно визначити профілі, що не становлять сьогодні інтересу для стандартизації чи специфічні для промисловості. Групи, що створюють свої специфічні профілі, сьогодні повинні орієнтуватися на ширше прийняття промислових профілів, оскільки такі профілі постійно розробляють та розвивають.

7 РОБОТА З ПРОФІЛЮВАННЯ POSIX SP

ТЛ Вступ

Профілі — це не новина; у минулому профілі розробляли в компаніях і організаціях і називали "загальні принципи керування" або "настанови щодо постачання" і загалом визначали права власності на програмні вироби. SP відрізняють від таких профілів тим, що вони стосуються одного чи кількох основ­них стандартів. Скрізь, де SP застосовується, він ідентифікує обрані класи, підмножини, опції і пара­метри основних посилальних стандартів для виконання конкретної функції. POSIX-профіль задає SP, що, крім усього іншого, визначає ще деякі основні POSIX-стандарти для підтримки класу застосу­вань чи платформ. До того ж, щоб стати POSIX-профілем, профіль не повинен відрізнятися від Еталон­ної моделі, визначеної відповідно до Настанови, І повинен узгоджуватися з Іншими POSIX-профілями.

У цьому розділі перелічено POSIX-SPs. Описано затверджені чи такі, що перебувають в стадії готування POSIX-SPs, разом із підсумковим описом області дії, сценаріями І моделями для кож­ного профілю. Наведені POSIX-SPs можуть бути корисними як компонувальні блоки для Інших профілів. POSIX-SPs включає AEPs І профілі платформ.

  1. Затверджені POSIX-SPs

На момент опублікування Настанови відсутні затверджені POSIX-SPs.7

  1. Розроблювальні POSIX-SPs

Актуальні обсяги розроблення POSIX-SPs подані у зведеній таблиці 34.

Таблиця 34 — Розроблювальні POSIX-SPs

Назва проекту

Назва профілю

Тип профілю

IEEE Std 1003.10-1995

ISO/IEC ISP 15287-2:2000

ISO/IEC ISP 15287-2:2000

ISO/IEC ISP 15287-2:2000

ISO/IEC ISP 15287-2:2000

ISO/IEC FPDISP 15287-1

IEEE P1003.18

Організація суперкомп’ютерних обчислень

Профіль мінімальних (вкладених) систем реального часу

Профіль системи контролерів реального часу

Профіль виділених систем реального часу

Профіль багатоцільової системи реального часу Підтримування багатопроцесорних застосувань АЕР інтерактивних систем POSIX

АЕР АЕР АЕР АЕР АЕР Профіль платформи

АЕР

Примітка. Нині вже відомо, чи чотири профілі реального часу складатимуть єдину мультичастину POSIX-SP або будуть розділені на окремі POSiX-SPs.



7.2 Профілі платформ багатопроцесорних систем

Згідно проекту ISO/IEC FPDISP 15287-1, заснованому на IEEE Р1003.14, POSIX-профіль багато­процесорних систем — це профіль платформи. Подібно до АЕР інтерактивні системи POSIX (IEEE Р1003.18), профіль багатопроцесорних систем визначає функціональність, стандарти і параметри стандартів, необхідні для розроблення і виконання на багатопроцесорних платформах.

Важливий профіль багатопроцесорних систем, призначений для використання постачальни­ками мультипроцесорних систем, розробниками прикладних програм, користувачами й адміністра­торами систем, розроблено для мобільності багатопроцесорних застосувань, користувачів і адмі­ністраторів систем(и) у багатопроцесорних середовищах.

Профіль багатопроцесорних систем має дві головні мети. Перша полягає в створенні реальних багатопроцесорних POSIX-сумісних систем, її регулює робоча група IEEE Р1003.14, необхідна для Ідентифікування і подавання протестів, проблем і обмежень з основних POSIX-стандартів для багато­процесорних платформ. Приклади проблем і обмежень розподіляють у діапазоні від повторного ви­користання функцій до потенційних проблем із нитками (потоками, що є складовими процесу).

Друга мета — виробництво POSIX-сумісних систем, придатних для багатопроцесорного об­роблення; регулює робоча група IEEE Р1003.14, що гарантує підтримку POSIX-сумісними систе­мами необхідної для багатопроцесорних платформ функціональності. Прикладом можуть служити гарантії наявності в POSIX-сумісних системах можливостей, що дозволяють постачальникам реалі­зувати паралельне виконання програмних функцій. За відсутності стандартів паралелізму, деталі подій різняться під час використання тих самих програмних функцій у різних багатопроцесорних системах.

Профіль платформ багатопроцесорних систем ідентифікує стандарти, параметри і недоку- ментовані служби у стандартах, що відповідають багатопроцесорному обробленню. Також задає додаткові вимоги, що не задовольняють чинні стандарти, і пропонує в інформативному застосу­ванні інтерфейс із розширеними службами, що задовольняють деякі з таких вимог. Крім того, IEEE Р1003.14 може запропонувати зміни І виправлення до ряду відповідних стандартів, спрямованих на підтримку специфікацій стандартів у додаванні функцій і параметрів, що задають вимоги муль- тиоброблення (багато процесори ост і) для компонування профілю IEEE Р1003.18.

Стандарти, що відповідають профілю багатопроцесорної системи, містять:

  • розширення для p-ниток POSIX (IEEE Std РЮОЗ.Іс-1995);

  • стандарт Із розширення мобільності користувача (ISO/IEC 9945-2:1993/DAM 1), загалом спрямований на опційні служби й утиліти пакетного середовища (IEEE Std 1003.2d-1994);

  • контрольні точки організації обчислень на суперкомп’ютері і засоби перезапуску (рестарту) (IEEE Std 1003.10-1995), видані як розширення ISO/IEC 9945-1:1996.

Профіль багатопроцесорних систем визначає і загальну мету обчислення, і специфічні для багатопроцесорного оброблення стандарти. Заплановані чи такі, що розглядають, універсальні стандарти для профілю багатопроцесорних систем містять:

  • профіль середовища платформи IEEE Р1003.18, включно з специфікаціями її служб за ISO/IEC 9945-1:1996 і ISO/IEC 9945-2:1993;

  • прив’язки мов Ада (IEEE Std 1003.5-1992) і Фортран-77 (IEEE Std 1003.9-1992) до ISO/IEC 9945-1:1996;

  • розширення реального часу IEEE Std 1003.1b-1993;

  • розширення для p-ниток POSIX IEEE Р1003.1с-1995;

  • розширення захисту POSIX IEEE РЮОЗ.Іе;

  • стандарт системного адміністрування IEEE Р387;

  • профілі організації обчислень на суперкомп’ютері IEEE Std 1003.10-1995;

  • профілі застосування реального часу ISO/IEC ISP 15287-2:2000 (IEEE Р1003.13).

За умови появи інших стандартів, вони також будуть включені до профілю багатопроцесорних систем. У додатку до профілю необхідно вказати та перелічити відповідні вихідні стандарти, що відобра­жають принципи і напрямки профілю багатопроцесорних систем.

Сфери вимог, специфічні для багатопроцесорних систем, ідентифіковані розробниками стандарту IEEE Р1003.14 і охоплюють:

  • інструментарій системного адміністрування для багатопроцесорних систем;

  • паралельні транслятори;

  • явний паралелізм;

  • нитки;

  • нитко-надійні (безпечні) бібліотеки;

  • ІРС (interprocessor communication — міжпроцесорний зв’язок) передаванням повідомлень;

  • паралельні утиліти (наприклад, find, grep, таке)’,

  • засоби керування плануванням;

  • розподіл процесорних ресурсів: обов’язковий І консультативний;

  • прив’язка процесора;

  • ступінь симетрії; ввід-вивід, обчислення, пам’ять.

Стандарти необхідні для багатьох із наведених сфер вимог. Отже, багато які сфери вимог ста­нуть предметом пропозицій робочої групи IEEE Р1003.14 для нових стандартизованих функцій чи опцій в інших стандартах.

  1. АЕР інтерактивних POSIX-систем

Згідно з IEEE Р1003.18, АЕР інтерактивних POSIX-сумісних систем ґрунтується на ISO/IEC 9945-1:1996 і пов’язаних із ним стандартах. Визначає функціональність і стандарти, необхідні для систем, якомога подібних до інтерактивних, багатокористувацьких розробок і операційних середо­вищ, підтримуваних традиційних Unix-систем.

АЕР інтерактивних POSIX-сумісних систем цінний для багатьох користувачів, постачальників, програмістів і посадових осіб, які відповідальні за придбання і не мають часу або бажання аналі­зувати І визначати Індивідуальний інтерфейс для необхідної їм системи. Профіль усуває такий аналіз, до­пускаючи вказівку користувачами одиничного документа, що точно визначає послідовність одержання системи, подібно до традиційної Unix-системи, за винятком того, що АЕР для інтерактивних POSIX- сумісних систем буде повністю ґрунтуватися на офіційних стандартах, надаючи компонувальний блок для складніших AEPs і будучи опорною точкою для гармонізації.

АЕР інтерактивних POSIX-сумісних систем складається з:

  • ISO/IEC 9945-1:1996 «АРІ POSIX систем» з вибором параметрів і визначенням параметрів;

  • ISO/IEC 9945-2:1993 «POSIX оболонки й утиліти» як необов’язкові може включати опційні утиліти мобільності користувача (розділ 5);

  • принаймні один із наступних стандартів мови: СІ, Ада чи Фортран;

  • мовні прив’язки POSIX-служб для обраних мов.

АЕР Інтерактивних POSIX-сумісних систем демонструє мету і наміри розробників стандарту IEEE Р1003.18 з уводу майбутніх специфікацій у міру їхнього завершення і затвердження як стан­дартних специфікацій. Такі специфікації охоплюють системне адміністрування, розширення захи­щених систем, засоби реального часу, верифікації, тестування, мовних прив’язок до Ади і Фортрану, графічний інтерфейс користувача і мережний інтерфейс.

  1. АЕР організації обчислень на суперкомп’ютері

АЕР організації обчислень на суперкомп’ютері (IEEE Std 1003.10-1995) — профіль, розроблений для підтримування прикладної програми і мобільності програміста в POSIX-сумісних суперкомп’ю- терних середовищах. Метою профілю є визначення можливості переносу суперкомп’ютерного коду прикладної програми на інші обчислювальні установки, зменшення кривої навчання (що ха­рактеризує процес поступового надбання досвіду, наприклад, роботи з терміналом як ефекту нав­чання) користувачів І заохочення розробки сучасних, незалежних від виробників застосувань.

Потреба в такому профілі існує через відмінності між організацією обчислень у середовищах суперкомп’ютерів і традиційних середовищах прикладних програм. Одна з відмінностей полягає в організації інтенсивної обчислювальної роботи на суперкомп’ютері, з дуже довгим прогоном про­грами і великими вимогами до ресурсів. Інша відмінність — надзвичайно висока вартість цент­рального процесора суперкомп’ютера і багатьох периферійних пристроїв.

Основні POSIX-стандарти недостатні для суперкомп’ютерних середовищ, тому що Історично отримані функції з ISO/IEC 9945-1:1996 не можуть адекватно керувати використанням суперкомп’ю­терів чи їхніх ресурсів і враховувати використання цих ресурсів. Крім того, суперкомп’ютери ви­магають набагато кращих операцій збереження даних, багатопроцесорного оброблення та інших можливостей, ніж у первинно підтримуваних у POSIX чи зв'язаних із ним загальних специфікаціях.

АЕР організації обчислень на суперкомп’ютері задає основні POSIX-стандарти Й Інші стан­дарти, що підтримують вимоги організації суперкомп’ютерних обчислень. Там, де немає жодного стандарту, IEEE Std 1003.10-1995 безпосередньо визначає функціональність чи спонукає до фор­мування нової групи для необхідних визначень. Крім того, IEEE Std 1003.10-1995 використовує деякі з традиційних модифікацій, сформованих задля надання можливості POSIX-сумісним сис­темам виконуватися на суперкомп’ютерах і так модифікуватися, щоби бути несуперечливими для користувачів, адміністраторів системи і застосувань при переносі між суперкомп'ютерами.