ДСТУ 4249:2003. Інформаційні технології. Настанова щодо POSІX-сумісних середовищ відкритих систем (POSІX-OSE) (61118)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Інформаційні технології

НАСТАНОВА ЩОДО POSIX-СУМІСНИХ
СЕРЕДОВИЩ ВІДКРИТИХ СИСТЕМ
(POSIX-OSE)
(ISO/IEC TR 14252:1996, MOD)

Д

БЗ № 11-2003/379

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2006

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО; Технічний комітет зі стандартизації «Інформаційні технології» (ТК 20) Держстандарту України та Інститут кібернетики імені В. Глушкова НАН України

ВНЕСЕНО: Технічний комітет зі стандартизації «Інформаційні технології»

РОЗРОБНИКИ: О. Демська-Кульчицька, канд. філол, наук; А. Гречко; Б. Кульчицький;

О. Перевозчикова, чл.-кор. НАН України, лроф., д-р. фіз.-мат. наук (керівник розробки);

В. Січкаренко

2 ЗАТВЕРДЖЕНО І НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 28 листопада 2003 р. № 215 з 2004-07-01, змінено дату чинності згідно з наказом № 42 від 8 лютого 2005 р.

З Національний стандарт відповідає ISO/IEC TR 14252:1996 information technology — Guide to the POSIX® Open System Environment (POSIX-OSE) (Інформаційні технології. Настанова щодо PCS IX- середовищ відкритих систем)

Ступінь відповідності — модифікований (MOD)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 200

(ЗМІСТ

с.

Вступ V

1. Загальні відомості 1

   1. Сфера застосування 1

   2. Нормативні посилання 4

   3. Відповідність 24

   4. Методи випробовування 24

2. Визначення та угоди 24

   1. Угоди 24

   2. Терміни та визначення понять 24

   3. Абревіатури 28

3. POSIX-середовище відкритих систем 29

   1. Загальні вимоги POSIX-OSE 29

   2. Еталонна модель POSIX-OSE 31

   3. Служби POSIX-OSE 37

   4. POSIX-OSE-стандарти 37

   5. POSIX-профІлі 39

   6. Внутрішньоплатформний інтерфейс Plls 39

4. Служби POSIX-OSE 40

   1. Мовна підтримка 41

   2. Системне ядро 46

   3. Служби комунікацій 54

   4. Ведення баз даних 63

   5. Служби обміну даними 72

   6. Служби оброблення транзакцій 77

   7. Служби командного інтерфейсу користувача 83

   8. Служби символьно-орієнтованого інтерфейсу користувача 87

   9. Служби системи керування поліекранним відображенням 91

   10. Підтримування графіки 100

   11. Розроблення прикладного програмного забезпечення 109

5. Перехресні категорії служб POSIX-OSE 111

1. 1. Служби інтернаціоналізації 112Служби системної безпеки 121

   2. Служби керування системами 125

2. Профілі 132

   1. Ділянка дії 132

   2. Поняття, пов’язані з профілями 133

   3. Настанова розробників профілів 134

   4. Типи профілів 136

3. Робота з профілювання POSIX SP 137

   1. Вступ 137

   2. Профілі платформ багатопроцесорних систем 137

   3. АЕР інтерактивних POSIX-систем 139

   4. АЕР організації обчислень на суперкомп'ютері 139

   5. AEPs систем реального часу 140

Додаток А Бібліографія 142

Додаток В Організації стандартизації і контактна Інформація 145

Додаток С Зміни у тексті настанови 16

7ВСТУП

У цьому документі (надалі Настанова) викладено концепцію середовища відкритих систем (OSE) та його застосування. Інформація призначена для персональних систем оцінювання, за­снованих на чинних і взаємозалежних стандартах прикладного програмного забезпечення, із ме­тою забезпечення мобільності застосування та сумісності OSE-систем. Середовище відбиває ту обставину, що інтерфейс систем оброблення інформації забезпечується мобільністю й сумісні­стю застосування та службами, що надають послуги за допомогою цього Інтерфейсу. Стандарти або дії стандартів пов’язані зі службами, що ідентифіковані в чинних або розроблюваних ISO/IEC-стан- дартах. Недокументовані служби вказують, де служби POSIX-сумісного середовища відкритих систем (POSIX-OSE) у даний час не посилаються на чинні офіційні стандарти. Крім того, у Настанові на прик­ладі декількох предметних областей обговорюється концепція профілю.

Загальна задача Настанови — з єдиних позицій не тільки описати номенклатуру служб POSIX- OSE та їхню функціональність, але й охарактеризувати теперішній рівень стандартизації інтер­фейсів служб (а значить — їхніх послуг), указавши на відкриті проблеми й певною мірою інвента­ризувавши прогалини стандартизації.

Настанова гармонізована з ISO/IEC TR 14252:1996 Information technology — Guide to the POSIX® Open System Environment (POSIX-OSE). Ступінь відповідності — модифікований стандарт.

Через значну різницю в часі надання чинності ISO/IEC TR 14252:1996 і цій Настанові перелік міжнародних стандартів змінився, оскільки багато ISO/IEC-стандартів переглянуті й суттєво розши­рені, більшість проектів ISO/IEC-стандартів 1996 року уже чинні. Крім того, розпочате розроблення про­ектів нових міжнародних стандартів, спрямованих на ліквідацію наявних прогалин. Тому в Настанову внесено зміни, перелік яких наведено в додатку С (національний) і які є відповідними коментарями змін міжнародних, міждержавних та національних стандартів. Зазначимо також, що офіційні стан­дарти комітету JTC1 ISO/IEC, чинні міждержавні й національні стандарти (а також деякі їхні проекти), що цитуються в Настанові, подано в 1.2. Всі інші документи, на які є посилання в цій Настанові, винесено як бібліографічні елементи в додаток А.

Технічний комітет, відповідальний за цю Настанову, — ТК 20 «Інформаційні технології».

Редагування тексту Настанови виконала чл.-кор. НАН України О. Перевозчикова.ДСТУ 4249:2003

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТУКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

НАСТАНОВА ЩОДО POSIX-СУМІСНИХ СЕРЕДОВИЩ
ВІДКРИТИХ СИСТЕМ (POSIX-OSE)

ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ

РУКОВОДСТВО ПО POSIX-СОВМЕСТИМЫМ СРЕДАМ
ОТКРЫТЫХ СИСТЕМ (POSIX-OSE)

INFORMATION TECHNOLOGY

GUIDE TO THE POSIX® OPEN SYSTEM
ENVIRONMENT (POSIX-OSE)

Чинний від 2005-07-01

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

   1. Сфера застосування

Метою Настанови є описати POSIX-сумісне середовище відкритих систем (POSIX-OSE). Призначена для застосування всіма зацікавленими суб’єктами під час використання стандартів на ство­рення систем оброблення інформації, разом зі споживачами, системними Інтеграторами, розроб­никами застосування, постачальниками систем І продавцями.

Призначення Настанови є значно ширшим, ніж окремого стандарту, оскільки в ній описані стан­дарти з багатьох напрямків, розроблені численними організаціями. Метою Настанови є повна Іден­тифікація служб користувача для універсальних систем оброблення Інформації в предметних галу­зях, що розвиваються. Настанова не є базовим стандартом, вона лише ідентифікує стандарти, вико­ристовувані у системах оброблення інформації. Тому недоцільно вимагати дотримання вимог Наста­нови, оскільки вона не містить якихось обов'язкових вимог і призначена тільки для використання як джерело посилань.

Хоча Настанова є результатом POSIX-стандартизації, сфера Ті дії набагато ширша за обсяг про­ведених робіт. Зараз розробляють основні стандарти і стандартизовані профілі, які стосуються пе­редусім інтерфейсу прикладних програм. Процес відбирання стандартів для спеціальної області про­грамного застосування звуть профілюванням. У Настанові подано рекомендації щодо розроблення різних типів профілів. Не виникає потреби у створенні системи оброблення інформації, яка реалізує вимоги кожного стандарту POSIX-OSE.

Додатково до опису і розподілу за категоріями робіт зі стандартизації, у Настанові ідентифіковані важливі служби, до яких стандарти ще не застосовували. У галузях, де ці служби не застосовували, описані чинні стандарти і загальні специфікації. Подібні стандарти і загальні специфікації не є час­тиною POSIX-OSE. Вони вміщені до Настанови для Ідентифікування частини виконаної роботи у га­лузях, відсутніх у POSIX-OSE. Настанова не сприяє використанню специфікацій, що перебувають поза POSIX-OSE; вони введені лише з інформативною метою.

Щодо потреб користувача стандарти охоплюють служби, які безупинно розширюються. Внаслі­док цього, Настанова повинна систематично змінюватися, щоб охоплювати нові служби користувача і нові стандарти, які далі розвиваються для задоволення потреб користувачів.

Видання офіційне

★Еталонна модель POSIX-OSE. Для опису POSIX-OSE у Настанові сформована Еталонна мо­дель. використана для класифікації стандартів оброблення Інформації. Еталонна модель розпо­діляє стандарти на категорії за двома видами інтерфейсу:

• стандарти інтерфейсу прикладних програм — API (Application Program Interface). Регулюють взаємодію прикладного програмного забезпечення з комп’ютерною системою. Впливають на мобіль­ність застосування;

• стандарти інтерфейсу із зовнішнім середовищем — EEI (External Environment Interface). Ре­гулюють взаємодію систем оброблення Інформації з їхнім зовнішнім оточенням. Впливають на інте- роперабельність системи, практичність інтерфейсу користувача і мобільність даних.

Завдяки стандартам користувачі забезпечують компонентам своїх систем оброблення інфор­мації незалежність від численних постачальників, згідно потреб кожного користувача. Служби, що забезпечують інтерфейс, класифіковано за чотирма категоріями;

• системні служби;

• служби комунікацій;

• інформаційні служби;

• служби взаємодії людина/комп’ютер.

Компоненти служб ідентифікують в межах цих категорій.

Для використання Еталонної моделі розроблений загальний набір служб для кожної складової галузі. Для кожної зі служб діють або з’являються стандарти, що ідентифікують об’єкт, до якого на­лежить кожна служба. Якщо служба не повністю належить до чинного чи такого, що з’являється, стан­дарту, то така недокументована служба зазначена особливо.

Цільові установки. Згідно з Настановою в POSIX-OSE передбачено послуги для реалізації таких цілей, підсумованих у 3.1:

• мобільність застосування на рівні початкового тексту; враховує перенесення початкового тексту і даних на різні прикладні платформи;

• сумісність системи; забезпечує здатність до взаємодії (інтероперабельність) прикладного прог­рамного забезпечення і прикладної платформи;

• мобільність користувача; дає змогу користувачам без перекваліфікації застосовувати широкий діапазон прикладних платформ;

• узгодженість зі стандартами; забезпечує користувачів і постачальників Інформацією з ключової специфікації інтерфейсу відносно OSE-об’єктів;

• узгодженість з новими інформаційними технологіями; враховує розвиток нових технологій і роз­маїття ринкових рішень;

• розширюваність прикладної платформи; враховує мобільність і повторне використання програм на інших типах прикладних платформ;

• розширюваність розподілених систем; гарантує, що взаємозалежні стандарти не стримують зростання розподілених систем;

• прозорість реалізації; враховує найширше подання узгодженого і стандартного інтерфейсу при­кладної програми, незалежного від основної технології реалізації;

• функціональність вимог користувача; дозволяє з’ясувати формулювання потреб користувачів і контексту ідентифікації зв’язаних стандартів.

Переваги. Наступні елементи показують деякі з переваг, отримані від використання POSIX-OSE.

1. Інтеграція компонентів від багатьох постачальників. Оскільки розробляють І реалізують різні стандарти для системної інтеграції і сумісності систем, користувачі отримують можливість вибору під час Інтеграції програмного забезпечення й обладнання від різних постачальників. Таким чином, користувачі пристосовують власну систему оброблення інформації до своїх специфічних потреб, ви­бираючи апаратні засоби і програмне забезпечення, передусім засноване на потребах прикладної програми, а не на здатності апаратних засобів і програмного забезпечення взаємно співфункціо- нувати з обладнанням, що вже наявне.

2. Ефективне розроблення і реалізація. Традиційно користувачі систем і їхні постачальники роз­робляють і реалізують силами персоналу, компетентного щодо специфічного комп’ютерного середо­вища. Внаслідок такої спеціалізації зміна в цільовому комп’ютерному середовищі вимагає від розроб­ника значних витрат на перекваліфікацію. Оскільки стандарти розроблені для сумісності застосування, Інтероперабельності системи і системної інтеграції, комп’ютерний персонал починає напрацьовувати

3. практичний досвід. Це дозволить компанії наймати персонал із уже сформованими практичними навичками, застосовуваними у роботі. Крім того, всередині компанії можна передислокувати ре­сурси згідно з обсягом розроблення з мінімальною перепідготовкою персоналу.

4. Раціональна мобільність прикладних програм. Широко відома складність перенесення приклад­ної програми з одного апаратного чи програмного середовища в інше. Перенесення прикладної програми, що використовує стандартизований інтерфейс, на Іншу систему, що забезпечує той самий стандар­тизований інтерфейс, значно простіше, ніж перенесення програм між абсолютно різними системами. Зменшується кількість спеціальних дій з адаптації системи (тобто будь-яких змін в операційній чи прикладній системі, необхідних для їхньої спільної роботи).