Інформація бази даних для користувача та групи (крім інформації про паролі)

Формати обміну даними (USTAR і СРЮ)

Також включені логічно обґрунтовані застосування, що представляють відібрані різноманітні функції та власти­вості. Вони містять настанови для розробників, що роз'ясняють, які типи змін (різновидів) можна допускати І як це може впливати на мобільність.

Маємо довгостроковий план розвитку ISO/IEC 9945-1:1996 у більш повний стандарт. За цим пла­ном, як тільки зв’язані стандарти типу IEEE Std 1003.1b—1993, IEEE Р1003.1 e (5.2.5.2.1) і IEEE P1003.1f (4.3.5.2.1) схвалюють як поправки до ISO/IEC 9945, вони входять до нього. Зараз переглянуто ISO/IEC 9945-1:1996 для включення схвалених поправок.

Примітка. FIPS Publication 151-2 — це профіль основного стандарту ISO/IEC 9945-1:1996.

4.2.5.1.2 ISO/IEC 9945-1:1996/Amd 2: "Розширення ниток". У цій поправці злиті IEEE Std. 1003.1- 1990, IEEE Std.1003.16-1993 і IEEE Std. 1003.ІЗ-1995; для інтерфейсу застосування І користувача у відкритих системах визначений інтерфейс до p-ниток ("p-threads") як конкретизації POSIX-концепцїї нитки (4.2.4.1.1). Також розглянуті задачі організації інтерфейсу застосування з основними систем­ними службами, вводом-виводом, доступом до файлової системи та керуванням процесами:

  • реакцією на асинхронні події;

  • пріоритетом переривання;

  • пріоритетного планування;

  • блокуванням пам’яті;

  • таймерами реального часу (з розподільчою здатністю до наносекунди);

  • спільною у використанні пам'яттю;

  • семафорами;

  • чергами повідомлень;

  • повідомленнями асинхронних подій;

  • асинхронним вводом-виводом;

  • синхронним вводом-виводом.

Так само описано формат обміну даними.

  1. ISO/IEC 9945-1/ Amd D: “Додаткове розширення реального часу". У поправці задано по­дання інтерфейсу мовою Сі.

  2. ISO/IEC 9945-1/ Amd #: “Інтерфейс захисту, аудиту та керування”. У цій поправці опи­саний Інтерфейс захисту, аудиту (у багатокористувацьких ОС відстеження дій користувачів записуван­ням в журнал обраних типів подій) та керуванням; інтерфейс подано мовою СІ. Поправка дублює IEEE РЮОЗ.Іе.

  3. ISO/IEC 9945-1/Amd ?: “Прозорий файловий доступ”. Поправка дублює IEEE Р1003.1 f та описує інтерфейс мережної файлової системи для підтримування розподілених застосувань. Інтер­фейс подано мовою СІ.

  4. ISO/IEC 9945-1/Amd: “АРІ мережних комунікацій “процес-процес” У поправці регла­ментовано Інтерфейс прикладних програм для мережних комунікацій типу “процес-процес”. Поправка дублює IEEE РЮОЗ.Ід . Інтерфейс подано мовою Сі.

  5. ISO/IEC 9945-1/PDAM7/Amd J: «Поглиблене розширення реального часу». По­правка описує інтерфейс для розширення реального часу; інтерфейс подано мовою Сі.

  1. Додаткові специфікації відсутні.

  2. Недокументовані служби. У даний час значна частина системного ядра не має стандартів чи загальних специфікацій, незважаючи на наявність зазначених поправок, що будуть включені у текст ISO/IEC 9945-1 в результаті перегляду цього стандарту. Усе ще недостатньо розглянуте виконання де­яких служб системного ядра з використанням мульти процесори их та розподілених систем.

Хоча розробляють профілі для застосування з різновидом підтримування реального часу чи суперкомп’ютерних застосувань, відчувається потреба в основних стандартах для профілів (чи як у випадку ISO/IEC 9945-1:1996/Amd 2) для вибору раціональних властивостей і забезпечення до­цільних комбінацій, пов’язаних з можливостями POSIX-сумісних середовищ.

У Х/Ореп XPG4 і OSF AES-OSC передбачені специфікації для деяких недокументованих служб системного ядра.

  1. Перехресна категорія служб POS/X-OSE

    1. Служби безпеки, що стосуються системного ядра, забезпечують:

  • запобігання несанкціонованого доступу;

  • запобігання конфліктів даних;

  • запобігання відмов служб;

  • адміністрування захисту.

За допомогою переліку доступних процедур служби безпеки допускають керування системою за­хисту, включаючи адміністрування доступу до персоналій, даних та служб. Крім того, допускають ад­міністрування механізмів доступу (найчастіше паролі та переліки властивостей) й служб, що дозво­ляють системі перемикати режими роботи. Імовірно, служби будуть доступні цільовому системному оператору з обов’язками захисту.

  1. Служби керування системою, пов’язані зі службами системного ядра, охоплюють:

  • керування ресурсами;

  • забезпечення системного оператора;

  • системне адміністрування.

  1. Зв’язані стандарти

Наступні стандарти та вихідні стандарти зв’язані зі службами, розглянутими в цьому підрозділі, оскільки націлені на рівні служб, які явно перелічені або випливають з 4.2.4.:

ISO/IEC 9945-2:1993 «Оболонка й утиліти»

ISO/IEC 9945-2:1993/DAM 1 «Розширення мобільності користувача». Поправка ґрунтується на IEEE Std 1003.2d-1994.

ISO/IEC 15068 (Частини 2 — 4): «Системне адміністрування». Ці три частини ISO/IEC-стандарту, частина 2 якого вже чинна, ґрунтуються на IEEE Р1387 та висвітлюють питання адміністрування програмного забезпечення, облікових записів користувачів та груп, служб друку відповідно.


Мова Ада надає частину служб системного ядра. Хоча відсутній АРІ, призначений для викорис­тання властивостей Ада (відмінних від самої мови), мовні служби в період виконання програми вимага­ють ефективної інтеграції із системним ядром для функціювання застосувань. Мову Аду обговорено в 4.1.

4.3 Служби комунікацій

  1. Короткі пояснення

У цьому підрозділі описано служби комунікацій як компонент прикладної платформи. Разом зі службами, передбаченими для прикладних програмам та користувачів, описано чинні й вихідні стан­дарти, орієнтовані на ці служби.

Застосування одержують прямий доступ до служб комунікацій за допомогою стандартного АРІ. Хоча цей підрозділ зветься Служби комунікацій, багато які зі служб виражені у термінах мережних мож­ливостей й традиційно визначалися як мережна підтримка. Однак такі служби можна викорис­товувати як служби комунікацій без жодної взаємодії через фізичну мережу.

  1. Ділянка дії

Служби комунікацій підтримують середовище розподіленої системи, наприклад, передавання фай­лів, простір імен та служби каталогу, електронна пошта, служби віртуального терміналу, прямий до­ступ до файлів, комунікації "процес-процес", віддалений виклик процедур, служби подання даних та розподілене керування часом. Прикладні програми, що використовують ці слуокби, звертаються до них за допомогою високорівневого контекстно-незалежного чи низькорівневого контекстно-залеж­ного інтерфейсу.

Мережні протоколи, визначені як для міжкомпонентного взаємозв'язку відкритих систем (OSI), так і для набору Інтернет-протоколів (Internet Protocol Suite — IPS; тобто TCP/IP), повинні забезпечити ос­нову для відкритого інтерфейсу роботи з мережами; однак інтерфейс не повинен перешкоджати ви­користанню майбутніх протоколів роботи з мережами. Інтерфейс, передбачений мережною підтрим­кою, — це незалежні мережні протоколи, що забезпечують поточний рівень інтероперабельності.

  1. Еталонна модель

У цьому пункті розглянуто об’єкти й інтерфейс, специфічні для конструкції комунікаційного POSIX- середовища. Воно не суперечить, а розширює середовище, описане у розділі 3. Як показано на ри­сунку 9, компоненти архітектури комунікацій, що вимагають стандартизації, розділено на ЕЕІ та АРІ.

Прикладне програмне
забезпечення

Прикладна платформа

Служби комунікацій в АРІ: прозора мережна подтримка служби каталогу

службы "застосування-платформа" взаємодія "застосування-застосування служби розподілених систем

Службы комунікацій ЕЕІ: служби мережних зв'язків служби вхідних підключень мережний інтерфейс користувача

Зовнішнє середовище


Користувачі


Мережі


Інші прикладні
платформи



Рисунок 9 — Служби комунікацій Еталонної моделі POSIX-OSE

  1. Служби

Служби для ЕЕІ та АРІ описано в цьому пункті.

  1. Служби АРІ. Далі описано головні категорії служб комунікацій, доступних у АРІ служб ко­мунікацій:

  • прозора мережна підтримка;

  • служби каталогу;

  • служби "від застосування до платформи";

  • служби комунікацій "застосування-застосування”;

  1. служби розподілених систем.Прозора мережна підтримка включає служби, що зазвичай надає системне ядро (наприклад, доступ до файлів) та мають змогу розширення застосування через мережу без його мо­дифікації. Прикладом може служити мережна файлова система. У разі розширення будь-якої служби системного ядра безпосередньо через мережу виникає необхідність забезпечення деяких додаткових можливостей для застосування. Незалежно від доступу конкретної служби системного ядра до конк­ретного файлу до неї включені розширені умови виникнення збійних ситуацій чи доступність запитів. У цьому підпункті описані розширення служб, що досягають через мережу. Служби підтримують здатність до:

  • оброблення службових запитів на конкретні файли чи каталоги;

  • визначення приймання неповної файлової семантики для файлів, доступних через мережу.

  1. Служби каталогу дозволяють знаходити доступні застосуванню імена й адреси об’єктів та служб. Забезпечують здатність до:

  • зчитування іменованого компонента каталогу;

  • порівняння значення атрибуту зі значенням, збереженим у каталозі;

  • надання списку безпосередньо підлеглих компонентів каталогу;

  • пошуку частин інформаційного дерева каталогів для специфічних компонентів;

  • переривання результату оброблення незакінченої асинхронної операції;

  • додавання, змінення, видалення листя інформаційного дерева каталогів;

  • змінення імен компонентів-листочків;

  • визначення та посилення засобів керування доступом до елементів каталогу.

  1. Служби комунікацій "від застосування до платформи" складають служби приклад­ної платформи, що викликають застосування та виконують в Інтересах застосувань без реаль­ного безпосереднього спілкування між прикладними програмами. Більшість служб забезпечують фак­тично пряме з’єднання Із зазначеним віддаленим застосуванням, не враховуючи деталі під’єднання до прикладної платформи. Служби підтримує відносно простий високорівневий АРІ та забезпечують: — передавання файлів;

  • електронну пошту;

  • віртуальний термінал.

  1. Служби комунікацій "застосування-застосування". Маємо три сфери служб комунікацій "від застосування до застосування":

  • віддаленого виклику процедур (Remote Procedure Call — RPC);

  • найпростіших комунікацій;

  • деталізованих комунікацій.

Ці види служби комунікацій використовують для надавання застосуванням зв’язку через фізичну мережу. Крім того, служби використовують для надання застосуванням комунікацій у межах тієї самої прикладної платформи (внутрішньоплатформні комунікації). Більшість служб можуть безпосередньо використовуватися як для локальних комунікацій, так і для комунікацій через мережу.

Служби RPC дозволяють застосуванню зареєструватися на прикладній платформі як постачаль­ник часткових послуг RPC. Безпосередньо після коректної реєстрації, Інші застосування можуть, використовуючи виклик підпрограм, явно викликати ці служби. Деталі повідомлень службового запиту до застосування, зареєстрованому постачальником послуг, і повернення відповіді запитуючому за­стосуванню, прозоро обробляє прикладна платформа. Користуючись службами RPC, застосування не повинні знати, що обслуговування забезпечують через механізм RPC.

Служби найпростіших комунікацій — служби типу «від застосування до застосування», що про­понують використання простого набору інтерфейсних програм. Вони дозволять розробляти широкий набір застосувань, не торкаючись вимог контролю своїх зв’язків на складному рівні деталізації.

У цьому випадку служби повинні допускати широке розмаїття комунікаційних механізмів транспор­тування. Для застосувань, створених винятково з використанням служб найпростіших комунікацій, повинна забезпечуватися мобільність для широкого розмаїття мережних середовищ.

Застосування, написані з використанням служб найпростіших комунікацій, не повинні викорис­товувати переваги, унікальні для конкретної фізичної схеми роботи з мережами. Для повного вико­ристання всіх властивостей конкретної основи мережної реалізації треба використовувати служби деталізованих комунікацій.

Служби найпростіших комунікацій складають мінімум, необхідний для написання великої підмно- жини комунікаційних застосувань. Ці служби забезпечують деталізоване керування службами комуні­кацій, здійснюване з метою мобільності за допомогою комунікаційних середовищ І спрощення засто­сування.

АРІ служб деталізованих комунікацій дає змогу застосуванню контролювати специфічні власти­вості, підтримувані основними реалізаціями комунікацій. Крім того, застосування, що використовує служби деталізованих комунікацій, повинно сприяти використанню унікальних можливостей до взає­модії, доступних у конкретних комунікаційних середовищах.

RPC-служби забезпечують здатність:

  • визначати RPC-Інтерфейс, використовуючи мову визначення інтерфейсу IDL;

  • ефективно передавати великі масиви даних між застосуваннями;

  • забезпечувати використання служб каталогу через RPC;

  • забезпечувати використання служб безпеки;

  • взаємодіяти зі службами ниток;

  • реєструватися як постачальник послуг RPC;

  • очікувати (простежувати) вхідні запити;

  • для застосувань, що використовують служби RPC, керувати такими параметрами, як час очі­кування (timeout).