Поправки ISO/IEC 8823-1:1994/Amd 1:1998 і Amd 2:1998 і ISO/IEC 8823-2:1997 описують маршрутизовані служби І протоколи представницького рівня. ISO/IEC 8327-1:1996 із двома поправками 1998 року описують маршрутизовані служби, протоколи і формати сесійного рівня.
ISO/IEC 8073:1997 (як результат перегляду ISO/IEC 8073:1992) описує маршрутизовані служби і протоколи транспортного рівня. У поправці ISO/IEC 8073:1997/Amd 1:1998 визначена релаксація (послаблення) вимог на відповідність класу і порядок узгодження (наприклад, у взаємодії двох абонентів мережі) служб оброблення термінових (за пріоритетом блоку) даних.
Немаршрутизовані (неорієнтовані під’єднанням) служби комунікацій «застосування-засто- сування». ISO/IEC 8649:1996 визначає служби для немаршрутизованих ACSE-елементів служб керування асоціаціями. Поправка Amd 1:1997 визначає підтримку механізмів авторизації для режиму без встановлення з’єднань, a Amd 2:1998 — механізми швидкої асоціації (встановлення відповідності між розширенням файлу і застосуванням, що запускають автоматично під час відкриття файлу).
ISO/IEC 9576:1995 описує немаршрутизовані служби. У Частині 1 специфіковані протоколи представницького рівня. У поправці Amd 1:2000 викладені розширення для підвищення ефективності роботи протоколів. У Частині 2 подано порядок забезпечення відповідності протоколу, так звана PICS-проформа (Protocol Implementation Conformance Statement proforma).
Стандарт ISO/IEC 9548-1:1996/Amd 1:2000 та ISO/IEC 9548-2:1995 описує немаршрутизовані служби сесійного рівня. Частина 1 містить безпосередньо специфікацію протоколу з розширеннями, для підвищення ефективності викладеними в Amd 1:2000. Частина 2 містить PICS-проформу, тобто положення, відповідність яким необхідна для реалізації протоколу.
Стандарт ISO/IEC 8072:1996 описує немаршрутизовані режими транспортних служб.
Стандарт ISO/IEC 8602:1995 описує порядок немаршрутизованого транспортування на рівні немаршрутизованої або маршрутизованої мережі. За Amd 1:1996 додано можливості багатоабонент- ної доставки повідомлень (multicast capability) у режимі без установлювання з’єднання.
Стандарти фізичної зв’язності. ITU-T Х.25 — набір стандартів для мереж із даними, що комутуються. ISO/IEC 8802-3:1993 є основою для 10 Mbps Ethernet технології локальної мережі (local-area network — LAN). У ISO/IEC 8802-4:1990 визначений порядок під’єднання до естафетної магістралі (token bus) локальної мережі. У ISO/IEC 8802-5:1992 визначені специфікації фізичного рівня і метод під’єднання до естафетного кільця (token ring).
ITU-T І-серія— ряд стандартів, що стосуються роботи з мережами ISDN:
Серія 1.100 Загальна інформація.
Серія 1.200 Сервіс ISDN.
Серія 1.300 Внутрішня організація роботи в мережі.
Серія І.400 Інтерфейс "користувач-мережа".
Серія 1.500 Інтерфейс ISDN Із іншими мережами.
Серія І.600 Супровід.
Частини стандарту ISO 9314 специфікують аспекти оптоволоконного Інтерфейсу розподілених даних (FDD! — Fibre Distributed Data Interface). У ISO/IEC 9316:1995 описана друга версія Інтерфейсу малих комп’ютерних систем (SCSI — Small Computer System Interface), а в ISO/IEC 9316-2:2000 — загальні методи доступу SCSI-2.
Загальні стандарти комунікацій. У чотирьох частинах ISO/IEC 8824 описана нотація-1 абстрактного синтаксису (ASN.1). У 10 частинах ISO/IEC 9594 описані численні аспекти служб каталогу.
Серія ITU-T Х.400 визначає формати поштових заголовків і протоколи передавання пошти. 10 частин ISO/IEC 10021 складають інтернаціональний стандарт для більшості частин Х.400.
У п'ятьох частинах ISO/IEC 8571 визначені об’єкти прикладного рівня для FTAM (File Transfer, Access and Management). Частина 1 визначає основні положення і порядок роботи з усіма частинами стандарту. У частині 2 визначене поняття віртуального файлового сховища (Virtual Filestore). У частині 3 зібрана інформація про служби доступу і маніпулювання файлами (File Service), встановлений порядок використовування служб. Частина 4 визначає специфікацію протоколів (передавання) файлів (File Protocol Specification). Поправки до частин 1 — 4 Amd 1:1992 і Amd 2:1993 визначають порядок керування файловим сховищем і доступ із перекриттям відповідно для введених до частин служб І визначень. У частині 5 прийнята PlCS-proforma.
У шести частинах ISO/IEC ISP 10607:1995 описаний порядок вибору різних параметрів FTAM.
На основі IEEE Std 1238.1-1994 розроблено ISO/IEC 15298, у якому описаний АРІ для визначення інтерфейсу до FTAM елементів прикладного рівня. ISO/IEC 9596-1:1998 специфікує загальний інформаційний протокол керування для обміну інформацією, що стосується керування комунікаціями у відкритих системах, ISO/IEC 9596-2:1993 — PICS-проформу.
Додаткові специфікації
Вихідні стандарти. На рисунку 10 показаний логічний зв’язок між різними стандартами мережних АРІ для POSIX. Однак не вимагається виконання того чи іншого АРІ відповідно до відбитого на рисунку шляху. Припустимо багато різних реалізацій АРІ. Більш докладно реалізації прикладної платформи подано в 3.6.
ISO/IEC DIS 15298 (ґрунтується на IEEE Std 1238.1-1994) містить опис АРІ для визначання інтерфейсу до FTAM-елементів прикладного рівня.
ISO/IEC DIS 14394 (ґрунтується на IEEE Std 1327.2-1993) містить опис АРІ для Ci-мовної прив’язки до служб каталогу.
IEEE Р1003.8 як робоча група розробила поправку ISO/IEC 9945-1/Amd: “Прозорий файловий доступ”, що відповідає IEEE Р1003.1f і в якій розширені файлові аспекти системних АРІ, що їх використовують для механізмів доступу до файлів, що не виконують повністю усі вимоги щодо поведінки чи надають доступ до файлів через мережу. Поправка визначає додаткову семантику для тих основних служб, у яких специфічні помилки можуть відновлюватися через характер реалізації, використовуваної для забезпечення доступу до файлу. Крім того, поправка визначає механізм застосування, використовуваний для визначання служб, застосовних до конкретного файлу.
IEEE Р1003.12 як робоча група розробила стандарти АРІ для роботи з мережами. Поправка ISO/IEC 9945-1/Amd: “АРІ мережних комунікацій “процес-процес" (відповідає IEEE Р1003.1g) містить специфікацію для простого мережного інтерфейсу (SNI) і деталізованого мережного інтерфейсу (DNI). SNI розроблений для використання в ряді транспортних служб, у межах від ISO-мереж до цілком унікальних мереж, без потреби зміни застосування. Для цього SNI має обмежений набір служб з мінімальними параметрами. DNI також розроблено для реалізації розмаїття мережних протоколів. Однак DNI дозволяє застосуванню звертатися на низькому рівні до кожного з різних мережних протоколів. Зрештою програми, написані з використанням DNI, мобільні в середовищах, що використовують однакові основні мережні протоколи.
Рисунок 10 — Стандарти комунікацій POSIX-OSE
У застосуваннях можна використовувати комбінації SNI- і DNI-інтерфейсу. Розробники застосувань можуть використовувати їх для мобільності почергово, у міру розроблення застосування.
Технології розподілених даних складають частину технологій, що включає роботи з розширення і перегляду FDDI і SCSI. Роботи проводять ASCs ХЗТ10, ХЗТ11 і ХЗТ12, одночасно з відповідними проектами в ISO/IEC JTC1.
Загальні специфікації. Специфікації, перераховані у цьому підрозділі, можуть зацікавити, хоча вони і не є частиною POSIX-OSE. Використання специфікацій треба ретельно розглядати, оскільки є ризик у використанні подібних не схвалених специфікацій. Специфікації, включені у цей підрозділ, засвідчують частину проведеної роботи, виконаної в областях, що є недокументованими службами POSIX-OSE.
Урядові OSI-профілі. Національні та регіональні уряди створюють профілі, що визначають використовувані в урядових постачаннях набори параметрів і стандартів для роботи з мережами. Профілі можуть бути обов’язковими в певних областях. Приклади таких профілів — US GOSIP V2.0 і UK GOSIP.
IPS (TCP/IP) для роботи з мережами. IPS як набір Інтернет-протоколів складає ефективний профіль роботи з мережами І зазвичай зветься TCP/IP. Набір IPS складають наступні стандарти.
RFC-791 і RFC-793 задають транспортні протоколи; RFC-959 — протокол передачі файлів; RFC-821 і RFC-822 —- прості поштові протоколи; RFC-1939 — офісний поштовий протокол; RFC-854 — служби віртуального терміналу; RFC-1034 — обслуговування доменів імен.
Зазначені специфікації для перелічених мережних протоколів на сьогодні оформлені як заявки для коментарів RFCs під настановою ІАВ-ради. IPS - фактичний стандарт для міжмережного обміну в некомерцїйних, загальних мережах ї багатьох приватних Інтегрованих мережах, хоча вони і не є частиною офіційного процесу стандартизації. Комерційні реалізації доступні майже для всіх платформ, вільні реалізації доступні для більшості настільних платформ.
OSF DCE RPC як служба віддаленого виклику процедур (4.3.4.1.1) описана у вихідному стандарті ISO/IEC DIS 15879.
NFS (Network File System) як мережна файлова система — це широко використовувана специфікація протоколів для спільно застосовуваних файлів. NFS описана в таких документах:
RFC-1094 NFS: Специфікація протоколів мережної файлової системи;
RFC-1014 XDR: Стандарт подання зовнішніх даних;
RFC-1050 RPC: Специфікація протоколу віддаленого виклику процедур,
У той час, як XDR- і RPC-специфікації, що складають частину NFS, написані як універсальні специфікації, їхнє первинне використання регулює контекст NFS.
Недокументовані служби. Області, що мають такі служби, охоплюють:
служби розподілених систем;
АРІ і протоколи розподіленого захисту;
керування розподіленими системами;
стандарти для взаємодії (АРІ І протоколи) між гетерогенними системами (від ПК до мейн- фреймів);
Інтерфейс користувача до мережних служб.
Х/Ореп XPG4 і OSF AES-OSC подають специфікації для деяких із перелічених недокументо- ваних служб.
Перехресна категорія служб POSIX-OSE
Керування роботою в мережах. Перехресна категорія служб POSIX-OSE з мережного керування охоплює:
керування мережними об’єктами і зв’язками, мережним захистом;
моніторинг (контроль) і сповіщення про мережні події, попередження мережних служб і служб безпеки;
журнали реєстрування мережних подій, працездатності (доступності) мережі, мережного завантаження і мережної ефективності;
тестування мережної ефективності і надійності;
запит статусу (стану) інших прикладних платформ у мережі.
Пов’язані стандарти
ISO/IEC 10026-1:1998, ISO/IEC 10026-2:1998, ISO/IEC 10026-3:1998, ISO/IEC 10026-4:1995, ISO/IEC 10026-5:1998, ISO/IEC 10026-6:1995
4.4 Ведення баз даних
Пояснення
У цьому підрозділі подано короткий огляд архітектури середовища (framework) для обговорення керування БД, разом зі службами, наданими прикладним програмам і користувачам. Описано чинні та вихідні стандарти служб БД.
Керування БД — важливий компонент POSIX-OSE; доступ до БД через СКБД відіграє ключову роль у великому класі прикладних програм, особливо використовуваних у бізнесі. Для мобільності та інтероперабельності застосування, використовуване БД, повинно бути максимально ізольоване від методів пошуку апаратними і програмними засобами. Якщо ефективність є ключовим питанням, то можливість маніпулювання даними слід включати в код прикладної програми, але це призведе до втрати інтероперабельності та мобільності.
Ділянка дії
У цьому пункті обговорено ділянки ДІЇ служб, наданих компонентами, що керують БД як застосуванням, так і утилітам. Пропоновані компоненти відібрані зі служб, що їх зазвичай надають для ведення індексних файлів і БД з ієрархічною, мережною, реляційною І об’єктно-орієнтованою моделями даних. Усунено служби, зазвичай не забезпечувані як частина БД. У системах, де застосування разом використовують великі обсяги даних, якщо потрібна координація з багатьма адміністраторами гетерогенних ресурсів або для зменшення часу відгуку, також можуть знадобитися служби оброблення транзакцій (4.6).
Еталонна модель
У цьому пункті, умовне подання керування БД пов’язано з Еталонною моделлю POSIX-OSE, описаною в 3.2. Спочатку розглянемо традиційне подання моделі БД. Через АРІ служб БД прикладна програма оброблення БД запитує служби БД. Для зручності обговорення агент, що відповідає за забезпечення зазначених служб, зветься адміністратором БД (database manager). Він відповідає за забезпечення застосування доступом до БД (рисунок 11).
Рисунок 11 — Традиційна модель БД
Традиційне подання на рисунку 11 також охоплює поняття утиліт БД як однієї чи більше спеціальних прикладних програм, що обслуговують БД і традиційно надають постачальники БД. Такі утиліти можуть реорганізовувати БД, відновлювати її після збою системи тощо.
Традиційна модель БД може включатися в Еталонну модель POSIX-OSE так, як це зображено на рисунку 12. Опис моделі подає адміністратора БД як частину прикладної платформи, доступної застосуванню через API OSE.
Рисунок 12 — Еталонна модель POSIX-OSE служби БД
Модель на рисунку 12 описує АРІ служб БД із боку розробника застосування. Лінії, позначені "АРІ служб БД”, обговорено в 4.4.4.1, Конкретно включено наступні розширення моделі:
може використовуватися більше, ніж один АРІ служб БД. Наприклад, "SQL" API (Structured Query Language — мова структурованих запитів) і "ISAM" АРІ;
може використовуватися більше, ніж одна реалізація адміністратора БД для кожного іншого АРІ (наприклад, від двох конкуруючих постачальників БД);
застосування може звертатися більше, ніж до одного адміністратора БД.
Зазначимо узагальненість моделі і відсутність жодних обмежень на засоби реалізації. Модель підтримує ряд методів реалізації, включаючи:
застосування і адміністратор БД зв’язані в єдиний процес;
адміністратор БД складається більше, ніж з одного процесу;
адміністратор БД включає клієнтську частину, взаємозалежну з процесом застосування, і сер- верну частину, що запускається як процес на тій самій чи іншій системі.
