Засоби індивідуального захисту. Взуття робоче професійної призначеності. Технічні умови

Познаки:

1 — змінне подовження, регульоване споживачем;

А — напівчеревик;

В — черевик;

С — напівчобіт;

D — чобіт;

Е — чобіт із завищеними халявами.

Примітка. Конструкція Е — може бути чобіт висотою до коліна (конструкція D), оздоблений тонким непроникним матеріалом, що подовжує халяву, і може бути укорочений, щоб пристосувати чобіт до споживача.

Рисунок 3 — Конструкція взуття

5 ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО РОБОЧОГО ВЗУТТЯ

Робоче взуття повинно відповідати основним вимогам, наведеним у таблиці 2, одному з п’яти варіантів, наведених у таблиці 3, і додатково щонайменше одній з вимог для всього взуття, наведених у таблиці 12.

Взуття без обох (основної та вкладної) устілок або без основної устілки, а тільки з одною змінною вкладною устілкою не відповідає вимогам цього стандарту.

Таблиця 2 — Основні вимоги до робочого взуття

Примітка. Виконання вимоги відповідно до певної класифікації позначено в цій таблиці так:

X — вимогу буде виконано. У деяких випадках вимога має відношення тільки до специфічних матеріалів у межах класи­фікації, наприклад значення pH у шкіряних деталях. Це не означає, що інші матеріали не використовують.

О — якщо складова частина є, вимога повинна виконуватися.

Відсутність X або О вказує, що вимог немає.

Таблиця 3 — Основні вимоги до устілок

X — вимогу буде виконано.

Примітка. Для знімної вкладної устілки див. 8.3.

^аі Ці вимоги тільки для шкіри,

^Ь) Водопроникна вкладна устілка, що пропускає вологу через 60 с або менше, якщо це перевірено відповідно до EN ISO 20344:2004, 7.2.

Взуття повинно відповідати одній із конструкцій, зображених на рисунку 3.

Висота верху взуття, виміряна відповідно до EN ISO 20344:2004, 6.2, повинна відповідати поданій в таблиці 4.

Таблиця 4 — Висота верху взуття

П’яткова частина повинна бути закрита.

Якщо застосовано основну устілку, її вставляють так, щоб її не можна було вилучити без по­шкодження самого взуття.

Якщо взуття, крім взуття ниткових методів кріплення, випробувано відповідно до методу, описаного в EN ISO 20344:2004, 5.2, міцність кріплення повинна бути не менше ніж 4,0 Н/мм, за винятком, якщо трапляється відривання підошви за міцності кріплення не менше ніж 3,0 Н/мм.

Якщо взуття випробувано відповідно до EN ISO 20344:2004, 5.7, не повинно бути витоку повітря.

Вважають, що взуття задовольняє ергономічні вимоги, якщо всі відповіді позитивні в анкет­ному опитуванні, поданому в EN ISO 20344:2004, 5.1.

Для конструкцій В, С, D і Е ділянку, яка задовольнятиме вимоги до верху взуття, потрібно вимі­ряти по мінімальній висоті від горизонтальної поверхні нижче підошви, відповідно до таблиці 5.

Таблиця 5 — Мінімальна висота, нижче якої вимоги до верху взуття повинні повністю виконуватися

Якщо штаферка і матеріал вставки будуть перевищувати висоту, подану в таблиці 5, такі матеріали повинні відповідати вимогам щодо роздирального зусилля, 5.5.1, опору стиранню, 5.5.2, і вимогам щодо підкладки. У випадку з шкіряними матеріалами вони, окрім цього, повинні відпо­відати вимогам щодо значення pH, 5.4.7, і вмісту хрому VI, 5.4.9.

Якщо визначено відповідно до EN ISO 20344:2004, 6.1, товщина верху взуття класифікації II повинна бути згідно з таблицею 6.

Таблиця 6 — Мінімальна товщина верху взуття

Якщо визначено відповідно до EN ISO 20344:2004, 6.3, роздиральне зусилля верху взуття класифікації І повинне бути згідно з таблицею 7.

Таблиця 7 — Мінімальне роздиральне зусилля верху взуття

Якщо визначено відповідно до EN ISO 20344:2004, 6.4, таблиці 7, пружно-міцнісні власти­вості повинні бути згідно з таблицею 8.

Таблиця 8 — Пружно-міцнісні властивості