Firstly, there may be levels for certain performance characteristics below which a construction product cannot under any circumstances be considered fit for a specific intended use.
Secondly, threshold levels of product performance may be necessary to ensure that unsafe, or otherwise dangerous or unfit, products cannot achieve the CE marking, and hence be placed on the EEA market, simply by the producer declaring a very low performance for all of the required characteristics. These levels would provide a minimum performance threshold for the European market, without removing the possibility for Member States to fix more stringent levels for specific intended uses where appropriate (see chapter 5).
3.4 Ступінь поділу намічених використань у межах технічних умов буде впливати на потребу встановити мінімальні рівні виконання. Наприклад, якщо ніякого поділу не передбачено (тобто загальне використання), то єдиний необхідний рівень був би порогом, нижче якого певний виріб не можна вважати придатним для будь-якого можливого використання (тобто рівень для найменш вимогливого використання, а не рівень, необхідний, щоб гарантувати мінімальну придатність до всіх можливих використань). Виріб, що опускається нижче цього порога, не може бути маркіровано СЄ на основі технічних умов, і, як правило, не може потрапити на європейський ринок10. Чим більше диференційовано призначене використання, тим більш вагомими стають рівні виконання виробу.
У деяких випадках тест "так/ ні" може бути прийнятним засобом вираження мінімального виконання для даної характеристики. Це буде залежати від природи характеристики й використовуваного методу її визначення.
Там, де в технічних умовах були встановлені граничні рівні виконання виробу, щоб визначити його до конкретного призначеного використання, виробники не можуть залучати опцію "Виконання не визначене" для тих задіяних характеристик, навіть якщо деякі держави-члени їх явно не регламентують.
Приклади:
3.7 Граничний рівень для ідентифікації виробу - (1) нижче певного граничного рівня опору стиску, кубоїд з певного матеріалу не може за жодних умов бути визнаний "цеглою"; (2) витяжна труба не повинна пропускати більшої кількості диму через її стінки.
3.8 Граничний рівень для певного призначеного використання - вироби з теплопровідністю при 10 °С > 0,06 W/(m·К) або з тепловим опором < 0,25 m2·K/W не визнаються Комітетом CEN TC88 як "теплоізоляційні вироби", що підпорядковано відповідним європейським стандартам (припускаючи, що їх призначене використання не забезпечить теплову ізоляцію).
3.9 Рівень виконання, встановлений тестом "так/ні", - оцінка характеристики "опір удару" часто виконується за допомогою тесту "так/ ні". Приклад: тест на опір удару м'яким тілом для комплектів внутрішніх перегородок (ЕОТА). Якщо перевірено цю характеристику, то мінімальні рівні встановлено як "немає проникнення, немає руйнування, немає іншої небезпечної відмови" залежно від категорії використання.
3.4 The extent of the breakdown of intended uses within a technical specification will have an influence on the need to fix minimum levels of performance. For example, if no breakdown of intended use is specified (i.e. general use), then the only level required would be the threshold below which the defined product cannot be considered fit for any possible use (i.e. the level for the least demanding use and not the level required to guarantee a minimum fitness for all possible uses). A product falling below this threshold could not be CE marked on the basis of the technical specification and could not normally be placed on the European market10. The more intended use is differentiated, the more relevant levels on product performance become.
3.5 In some cases, a pass/fail test may be an acceptable means of expressing a minimum performance for a given characteristic. This will depend upon the nature of the characteristic and the method of determination used.
3.6 Where threshold levels of product performance have been established in technical specifications to define a product for a specific intended use, the "No Performance Determined" option cannot be invoked by producers for those characteristics concerned, even if some Member States do not regulate explicitly for that characteristic.
Examples:
3.7 Threshold level for product definition - (1) below a certain threshold level of compressive strength, a cuboid of a certain material cannot under any circumstances be considered to be a "brick"; (2) a chimney flue cannot be permitted to allow large quantities of smoke to escape through its walls
3.8 Threshold level for a specific intended use - products with a thermal conductivity at 10 °С > 0,06 W/(m·K) or a thermal resistance < 0,25 m2·K/W are not considered by CEN TC88 to be "thermal insulation products" falling within the scope of their European standards (i.e. their intended use is not considered to be to provide thermal insulation).
3.9 Performance level set by pass/ fail test – the assessment of the characteristic "impact resistance" is often carried out by means of pass/ fail tests. An example is the test for the resistance to soft body impact for internal partition kits (EOTA) - if tested for this characteristic, minimum levels are fixed for "no penetration, no collapse, no other dangerous failure", depending upon the use category.
Керівництво для авторів технічних умов:
3.10 Встановлення граничних рівнів виконання виробу, як з метою идентифікації будівельного виробу для конкретного призначеного використання, так і з метою встановити мінімальне виконання, нижче якого виріб не може за жодних умов вважатися придатним для цього використання, є технічним питанням, делегованим компетентним органам, уповноваженим Комісією на розроблення технічних умов. Ніяке подальше втручання EC або SCC у такі питання взагалі не передбачено11.
3.11 Граничні рівні виконання виробу, встановлені відповідно до керівництва в цьому підрозділі, утворююють невід'ємну частину технічних умов (наприклад, погоджена нормативна частина європейського стандарту, до якої належить його додаток ZA), у дійсності окреслюючи їх сферу застосування і отже є виробами, які можуть бути марковані СЄ на підставі цих технічних умов. Автори технічних умов повинні дотримуватися певних принципів у встановленні таких рівнів:
якщо є реальна, доказова, технічна потреба в граничному рівні, то він повинен бути встановлений. Де технічні умови охоплюють більше ніж одне призначене використання, різні граничні рівні можуть бути необхідними для кожної категорії використання;
граничні рівні не повинні використовуватися авторами технічних умов, щоб виключити існуючі вироби, які вже законно розміщені на європейському ринку. Із цього випливає, що мінімальні рівні виконання не повинні бути вище найнижчого в цей час рівня, прийнятого в Європейському союзі;
граничні рівні не повинні використовуватися, щоб виключити вироби, які можна було вважати придатними для деяких намічених використань, але не всіх (зрозуміло, однак, що рівні для певного наміченого використання виключать вироби, які ніколи не можна вважати придатними для того використання);
граничні рівні не повинні використовуватися як довільний засіб дискримінації серед виробів або виробників. Конкуруючі вироби не повинні бути виключені зі сфери застосування технічних умов, якщо не буде важливих і виправданих причин для цього.
- нарешті, пошук консенсусу щодо даного рівня виконання виробу не повинен затримати розроблення технічних умов.
Guidance for technical specification writers:
3.10 The fixing of threshold levels of product performance, either to define a construction product for a specific intended use or to set a minimum performance below which a product cannot in any circumstances be deemed fit for that use, is considered to be a technical matter delegated to the competent bodies recognised by the Commission for the drawing up of technical specifications. No further intervention of the EC or SCC is generally foreseen on such matters11.
3.11 The threshold levels of product performance established according to the guidance in this section form an integral part of the technical specifications (e.g. the harmonised normative part of a European standard to which its Annex ZA refers), in effect defining their scope and hence the products that may be CE marked through them. Specification writers must therefore adhere to certain principles in fixing such levels:
- if there is a real, and demonstrable, technical need for a threshold level, then it should be fixed. Where a technical specification covers more than one intended use, different threshold levels may be necessary for each category of use;
threshold levels must not be used by specification writers to exclude existing products that are already legally placed on the European market. It follows that minimum levels of performance should not be above the lowest currently accepted level in the European Union;
threshold levels must not be used to exclude products that could be considered fit for some intended uses but not all (it is clear, however, that levels for specific intended uses will exclude products that cannot ever be considered fit for that use);
- threshold levels must not be used as an arbitrary means of discrimination between products or producers. Competing products shall not be excluded from the scopes of technical specifications, unless there are important and justified reasons for doing so.
- finally, the search for consensus on a given level of product performance should not hold up the delivery of the technical specification.
З огляду на de facto примусовий характер існуючих європейських технічних умов за CPD12автори технічних умов, що нехтують вищезгаданими принципами, можуть бути піддані впливу за статтями договору EC: 81 (наприклад, організовані дії, що мають ефект перекручування конкуренції) і 82 (наприклад, зловживання домінантним положенням, щоб обмежити ринки).
Там, де граничні рівні виконання виробу, встановлені в технічних умовах, є мінімальними європейськими значеннями, не дозволяючи встановлювати придатність для конкретного призначеного використання в окремій державі-члені, фактичне виконання виробу має також декларуватися разом з маркуванням СЄ. Інший випадок стосується рівнів, встановлених тестами "так/ ні", оскільки відповідність технічним умовам покаже, що виріб пройшов даний тест.
Визначення й аналіз:
Кількісне вираження поведінки будівельного виробу щодо впливу, якому він піддається або який здійснює за призначених умов використання, окреслюючи діапазон рівнів виконання виробу щодо основних вимог. Класи можуть стосуватися виробу як цілого або окремих характеристик, або їхніх комбінацій.
Кожна основна вимога може дати початок заснуванню класів у технічних умовах. Тлумачні документи (підрозділ 1.2 кожного ID) розрізняють два типи класів виконання виробу: ті, які ідентифіковані як засоби вираження діапазону рівнів вимоги до споруд, які випливають з розходжень, визначених у статті 3(2) CPD (далі - "регуляторні" класи виконання виробу) і ті, які так не ідентифіковані (далі - "технічні" класи виконання виробу).
4.3 Регуляторні класи можуть бути необхідними там, де є відповідність між виконанням споруд і виконанням самого виробу (тобто вимога до споруд прямо виражена як функція виконання виробу). Такі класи повинні бути встановлені відповідно до процедури, передбаченої статтею 20(2) CPD. Діапазон рівнів, охоплених цими класами, залежить від існуючих і підтверджених рівнів, що зустрічаються в державах-членах. Положення статті 6(3) CPD стосуються регуляторних класів, зобов'язуючи держави-члени використовувати їх, визначаючи рівні виконання, яких повинні дотримуватися на їх території.
3.12 Given the de facto compulsory nature of existing European technical specifications under the CPD12, specification writers abusing the above principles may be subject to action under Articles 81 (e.g. concerted practices having the effect of distorting competition) and 82 (e.g. abuse of dominant position to limit markets) of the EC Treaty.
3.13 Where the threshold levels of product performance fixed in technical specifications are minimum European values, not enabling the fitness for a specific intended use in a particular Member State to be established, the actual performance of the product will also have to be declared with the CE marking. This is not the case for levels set by pass/ fail tests, as compliance with the technical specification will demonstrate that a product has passed a given test.
Definition and analysis:
A quantitative expression of the behaviour of a construction product, for an action to which it is subject or which it generates under the intended use conditions, expressing the range of performance levels of a product in relation to the Essential Requirements. Classes can refer to the product as whole or to individual characteristics or combinations of characteristics.
Each Essential Requirement may give rise to the establishment of classes in the technical specifications. The Interpretative Documents (Section 1.2 of each ID) distinguish between two types of classes of product performance: those which are identified as the means of expressing the range of requirement levels of the works. arising from differences specified in Article 3(2) of the CPD (hereafter called "regulatory" classes of product performance) and those which aren't (hereafter called "technical" classes of product performance).
4.3 Regulatory classes may be necessary where there is a correspondence between the performance of the works and that of the product itself (i.e. the requirements on the works are directly expressed as a function of product performance). Such classes shall be established according to the procedure foreseen by Article 20(2) of the CPD. The range of levels covered by these classes depends upon the existing and justified levels encountered in the Member States. The provisions of Article 6(3) of the CPD apply to regulatory classes, obliging Member States to use them if specifying performance levels to be observed on their territory.
4.4 Технічні класи, або "класи зручності" є класами виконання виробу і встановлені як засіб зручності для розробників ТУ, виготовлювачів і покупців, де виправдані розходження, визначені в статті 3(2) CPD, не були ідентифіковані або де класифікація виконання виробу не була ідентифікована як засіб вираження діапазону рівнів вимоги до споруд. Вони призначені, щоб полегшити використання технічних умов щодо узгодження виконання виробу з його призначеним використанням (підрозділ 1.2 ID.s). Де необхідно, автори технічних умов можуть встановити такі класи самостійно, інформуючи Комісію та Постійний комітет. Вони не є класами відповідно до статті 3(2) CPD, і стаття 6(3) не застосовується (тобто держави-члени не зобов'язані використовувати технічні класи, встановлюючи рівні виконання, яких повинні дотримуватися на їх території, але можуть зробити так, якщо вважають за доцільне).
4.5 Однак, технічні класи для характеристик підмандатного виробу сформували б невід'ємну частину технічних умов (наприклад, гармонізована нормативна частина європейського стандарту, до якої належить його додаток ZA), і використовувалися б як засоби вираження виконання виробу в інформації, що супроводжує маркування СЄ. Вони в такий спосіб були б обов'язкові для виробників, що виконують технічні умови (див. параграф 4.13 щодо відступу від цього принципу).
Приклади:
4.6 Регуляторні класи - ER2, реакція на вогневий вплив - прямий зв'язок між ER і виконанням будівельних виробів у термінах об'єднаного впливу багатьох характеристик (тобто вимоги до споруд безпосередньо виражено як функцію виконання виробу). Всі держави-члени використовують класифікацію виконання виробу як засіб вираження діапазону рівнів вимоги до споруд. Різні системи класифікації та тест-методи у використанні є технічними бар'єрами в торгівлі й у такий спосіб повинні бути погодженими на європейському рівні.
Технічні класи - класи "міцності" цементу, для якого технічна потреба походить із безперервного характеру виробничого процесу та пов'язаних процедур відбору зразків і режимів тестування. Такі класи не були ідентифіковані як засоби вираження діапазону рівнів вимоги до споруд і не були в такий спосіб запропоновані як регуляторні класи. Вони, однак, необхідні, щоб досягти мети стандарту, й можуть бути згадані в національних положеннях, якщо доречно.
4.8 "Квазікласи"- автори технічних умов часто використовують термін "класи", щоб охопити багато різних аспектів виконання виробу й використання. Чимало з цих так званих класів є фактично "категоріями призначеного використання" (наприклад, "класи" за опором димоходів горінню сажі - відпірні чи ні), "умовами експозиції (наприклад, "класи" за впливом атмосферних чинників на бетон ХС1 (сухий), ХС2 (вологий, зрідка сухий) тощо) або навіть "типами виробу" (наприклад, "класи" цементу, тип СЕМ І, СЕМ II і т.д). Допомогло б значно, якби такі описові категорії більше не згадувалися як "класи".
