Страница 24: ДСТУ 4249:2003. Інформаційні технології. Настанова щодо POSІX-сумісних середовищ відкритих систем (POSІX-OSE) (61118)

• вхід у систему і використання мережних host-комп’ютерів аналогічно до безпосередньої реєстрації користувачів за прямого контакту з локальним терміналом;

• дистанційне виконання команд оболонки системи аналогічно до безпосереднього зв’язку корис­тувача з локальним терміналом;

• копіювання файлів між host-комп’ютерами без проходження програми мережного передавання файлу;

• виявлення, хто ще зареєструвався на машинах у локальних ділянках мережі;

• запит стану і доступного часу всіх комп'ютерів на локальній ділянці мережі.

Нині існує тільки один офіційний стандарт для командного інтерфейсу користувача ISO/IEC 9945-2:1993, що Ідентичний за змістом IEEE Std 1003.2-1992 і з 2000 року переглядають. Кілька Інших проектів стандартів командного інтерфейсу користувача також перебуває у процесі розроблення чи реалізації. Крім того, існує кілька визначених консорціумом специфікацій і де-факто специфікацій стандартів для служб оболонки й утиліт та інтерфейсу. У таблиці 18 перераховані стандарти, що сто­суються командного інтерфейсу.

Таблиця 18 — Стандарти з оброблення командного інтерфейсу користувача

У таблиці 19 узагальнено застосовність стандартів до різних мов програмування, підтриму­ваних POSIX-OSE. (Пункт для ISO/IEC 9945-2:1993 застосовується тільки до частини АРІ зазначе­ного стандарту.)

Таблиця 19 — Мовні прив’язки стандартів оброблення командного інтерфейсу користувача.

Примітка. Тут LISS — доступна незалежна від мов специфікація; S — офіційний чинний стандарт; Е — вихідний стандарт або проект стандарту; Р — загальноприйнятна опублікована специфікація; G (дар) — прогалина (відсутність специфікацій).

POSIX-оболонка й утиліти. ISO/IEC 9945-2:1993 визначає два класи послуг і спочатку роз­роблений як два окремих документи (IEEE Р1003.2 І РІ003.2а):

• набір команд надавання доступу до специфічного набору служб І утиліт, зазвичай вико­ристовуваних людиною, що взаємодіє з комп’ютером. Служби і програми є доповненнями до визна­чених в ISO/IEC 9945-1:1996 служб;

• опції утиліт мобільності користувача, тобто додаткові, необов’язкові утиліти і властивості на підтримку мобільності користувачів і програмістів, що доповнюють застосування для погоджених систем. Несу перепливе інтерактивне середовище не охоплює нові технології виду графічного інтер­фейсу користувача, що розробляють різні групи стандартизації.

Фрагменти ISO/IEC 9945-2:1993 безпосередньо не стосуються служб із 4.7 і охоплюють ряд служб розроблення програмного забезпечування і налагоджування утиліт. У 4.11 описані служби розроблення прикладного програмного забезпечення.

Опційні послуги й утиліти пакетного середовища. ISO/IEC 9945-2:1993/DAM 1 — це розши­рення мобільності користувача у частині визначення утиліт і служб пакетних завдань (batch job), інтерфейсу системного адміністрування і протоколів прикладного рівня, що забезпечують:

• утиліти для підпорядкування І керування запитами (зміна — alter, видалення — delete, над­силання повідомлень — send message to, перегляд статусу — show status і аналогічних пакет­них завдань);

• інтерфейс системного адміністрування, мобільність І мовні прив’язки (здебільшого мовою СІ) для створення, керування і санкціонування системи формування мережної черги і пакетного оброблення;

• зовнішні залежності (системні служби, мережні та комунікаційні протоколи прикладного рівня й керування ресурсами).

На момент розроблення Настанови були відсутні будь-які офіційні міжпрограмні стандарти, спря­мовані на віддалений доступ до командного Інтерфейсу систем (виконання з віддалених платформ). Однак документ 4.3BSD орієнтований на всі зазначені служби. ISO/IEC 9945-2:1993/DAM 1 є спадко­ємцем IEEE Std 1003.2d-1994 «Пакетне формування черги», що ґрунтується на системі формування мережної черги NQS (Network Queuing System), використовуваної в багатьох великих обчислювальних системах,

ISO/IEC 9945-2:1993/ Amd# «Утиліти захисту й керування» розвиває IEEE Р1003.2с, розробле­ний групою IEEE Р1003.6, і специфікує розширені вимоги захисту:

• роз’яснення за ISO/IEC 9945-2:1993 поведінки утиліт для систем із додатковими чи альтерна­тивними механізмами захисту;

• додаткові утиліти для користувача і програм оболонки, що керують таблицями доступу (спис­ками користувачів) та іншими аспектами інтерфейсу безпеки.

Див. також 5.2.

4.7.5.2.2 Загальні специфікації відсутні.

4.7.5.3 НедокументованІ служби. Неадресовані ділянки служб командного інтерфейсу користу­вача включають традиційний Unix-заснований командний інтерфейс для віддаленого виконання ко­манд, віддаленого копіювання файлів, віддаленого входу в систему, збору статистики про відда­лені host-комп’ютери і користувачів (наприклад, иих, rsh, rep, riogin, rwho, ruptime та anonimous FTP). Специфікації, ориентовані на зазначені ділянки, доступні ряду організацій і містять:

• OSF/1 AES-OSC;

• Х/Ореп XPG4 специфікації (тільки иих)',

• міжмережні (Інтернет) комплекти застосувань (наприклад, RFC-959 для FTP, RFC-854 для Telnet, RFC-821 для SMTP).

IEEE Р1387.4 визначає POSIX-розширення для друку в розподіленому (мережному) середовищі. Командний рядок системи POSIX-друкування і програмний інтерфейс засновані на подібній Palladium Print System із MiT’s Project Athena. Команди для віддаленого друку описані в 5.3.

Команди для служб розроблення програмного забезпечення обговорено в 4.11.

4.8 Служби символьно-орієнтованого інтерфейсу користувача

Далі описані системні служби, що стосуються символьних терміналів. Описані як АРІ символь­них терміналів, так І «look and feel» взаємодії користувача з обладнанням інтерфейсу користувача.

Незважаючи на певну увагу до графічного віконного інтерфейсу, у багатьох застосуваннях усе ще задіяний символьний інтерфейс користувача. Символьно-базова ні служби вимагають менше основних ресурсів (пам'ять, розрізнювальна здатність пристрою відображення), більше підходять для за­стосувань, що не вимагають складної взаємодії з користувачем, але ставлять основну вимогу щодо вартості пристроїв виводу.

Символьний інтерфейс користувача характеризується порядком взаємодії з пристроєм відобра­ження і подає текстову інформацію винятково надсиланням кодів на пристрій відображення. На про­тивагу растровому дисплею, де кожен піксел керований, є можливість активізувати дисплей тільки кодами, що формують фіксований блок точок (пікселів).

Через подібний режим взаємодії* з пристроєм відображення, символьний інтерфейс рідко вико­ристовують для відображення точної графічної інформації, хоча існує певний кодовий набір, так зва­ний «alphamosaic», використовуваний для створення складних Ілюстрацій із грубим поданням.

Символьний інтерфейс користувача також характеризують шляхи оброблення взаємодії з тер­міналом. У терміналів із символьним потоком (character-stream) операції виводу-вводу не обов’язково структуровані. У терміналах блокового режиму (block-mode) прикладна програма відоб­ражає структурований екран для заповнення користувачем усього бажаного вводу, після чого відповіді надсилають назад до прикладної програми.

Зазначимо наявність символьних віконних застосувань, що не вимагають усієї гнучкості та лег­кості використання як у їхніх графічних двійників та є варіантом використання великого встанов­леного ядра символьних терміналів, що підвищує легкість їхнього використання. Форм-базований інтерфейс (шаблоновий) не обов’язково залежить від термінальних апаратних засобів і забезпечує користувача структурованим методом вводу даних, комбінованих у форматовані (форма чи шаблон) дані для створення відформатованого документа, готового для виводу. Символьно-базовані служби не включають служби, зв’язані з механізмом підключення до віддаленої прикладної платформи так званого віртуального терміналу (virtual terminal), оскільки останній переважно розглядає служба комунікацій, що пропонує користувачеві конкретний АРІ.

Ділянка дії цього підрозділу обмежена службами і стандартами, що підтримують символьні (нерастрові) термінали. ЦІ служби не створюють перешкод для використання блок-режимних термі­налів, не дивлячись на те, що більшість застосувань, сформованих на відповідних РОЗІХ-платфор- мах, історично використовували термінали із символьним потоком.

У цьому підрозділі ідентифіковано об’єкти та інтерфейс, специфічні для служб символьного Інтерфейсу користувача OSE. Як зображено на рисунку 17, компоненти цього інтерфейсу розбито на дві групи: специфікації, що впливають на АРІ, І специфікації, що впливають на ЕЕІ. Ця Еталонна модель не суперечить, а розширює Еталонну модель із розділу 3.

Служби символьного інтерфейсу
користувача в АРІ:

• керування поданням;

• керування формою;

• керування екраном

Служби символьного інтерфейсу
користувача в ЕЕІ:

• підтримка “look and feel" символьного інтерфейсу;

• підтримка "look and feel" блок- режимного інтерфейсу;

• підтримка "look and feel" форм- базованого інтерфейсу;

• керування пристроями вводу даних;

• служби інтерфейсу миші;

• підтримка протоколів терміналу і порядково-друкарського пристрою.

Рисунок 17 — Еталонна модель служб символьного інтерфейсу користувача в POSIX-OSE

Основне призначення символьних терміналів — забезпечувати створення застосувань із викорис­танням властивостей великого розмаїття терміналів, що застосовують одиничний, незалежний від пристроїв виводу інтерфейс. «Look and feel» взаємодії користувача із системою повинен бути несуперечливим під час використання застосувань конкретними користувачами чи підприємствами, щоб зробити переміщення між застосуваннями якомога простішим.

• розміщення тексту на екрані з використанням погодженої системи координат;

• позиціювання курсору для подальшого виводу на екран чи вводу даних користувача;

• керування атрибутами відображуваного тексту виду підсвічування (збільшення яскравості), підкреслення І, якщо можливо, керування кольором;

• очищання чи регенерацію екрану;

• одержання поточної позиції курсору.

• керування кількістю і шириною відображуваних рядків (ліній);

• використання захищеного рядка стану;

• захист від записування чи очищання визначених фрагментів (ділянок) екрану;

• авторозподіл у виділених фрагментах (ділянках) екрану.