1. Стандарти POS/X-OSE Стандарти, перелічені в цьому підрозділі, є частиною POSIX OS Є.

Архітектура ODA офісних документів/Формат ODIF обміну офісними документами/Мова ODL. офісних документів. 13 частин ISO/IEC 8613 ODA (Office Document Architecture) надали корис­тувачам змогу обмінюватися логічними структурами, змістом, стилем подання і структурою розміщення (фізичним поданням) документів між застосуваннями або з прикладної програми з різними прист­роями виводу. У ISO/IEC 8613 описані основні принципи, закладені у відкриту архітектуру доку­мента. Частина 2 визначає структурні принципи побудови документа для вільного обміну між засто­суваннями, частина 3 — абстрактний інтерфейс для керування ODA-документами, частина 4 — профіль ODA-документа, частина 5 — відкритий формат обміну документами ODIF (Open Document Interchange Format) між застосуваннями, частина 6 — архітектуру для символьного вмісту документа. Архітектура для растрової графіки, що включається в ODA-документи, описана в частині 7 (з поправ­кою Arnd 1:1998), а специфікації для графіки побудови геометричних фігур і звукового змісту розгля­нуті відповідно в частинах 8 і 9. Частина 10 формалізує правила специфікації, а решта частин конкре­тизують структуру і розмітку таблиць (частина 11), порядок ідентифікації фрагментів документа (час­тина 12) і часові відношення та нелінійні структури (частина 14).

ODL (Office Document Language) — це конкретизація стандартної мови розмітки SGML (Standard Generalized Markup Language) для кодування ODA-документів, обмін якими відбувається в SDIF-фор- маті (SGML Document Interchange Format) згідно з ISO &069:1988.

Стандартна мова узагальненої розмітки SGML/Формат SDIF обміну даними SGML ISO 8879:1986/ Amd 1:1988 SGML— це мова маркерів для визначення логічної структури документів. Маркер склада­ється зі спеціальних, що позначають структуру типу документа, символів, значення яких встановлюють за описом типу документа. SGML забезпечує засобами для вказівки, де дозволено застосовувати конкретні маркери, що для цього потрібно і як маркер виділяють у тексті. Хоча стандарт визначає зміст маркера, його призначення залишене за застосуванням. SDIF (ISO 9069:1988) забезпечує обмін ODA-документами.

Гіперсередовище. Мова гіпрермедіа/часово-базованої структуризації чи НуТІте описана стандар­том ISO/IEC 10744:1997, що визначає модель і мову для подання ''гіпердокументів", які зв’язують І синх­ронізують статичну і часово-базовану інформацію, що міститься в мульти шаблони их, мультимедиа документах та Інформаційних об’єктах. НуТІте синтаксично аналізують (parsable) як SGML.

Комп’ютерний графічний метафайл CGM за ISO/IEC 8632CGM забезпечує стандартні можли­вості збереження й обміну графічними даними. Графічні дані зберігають в незалежному від при­строїв і розрізнювальної здатності вигляді, що підтримує відображення даних. Зображення описано в CGM (Computer Graphics Metafile) як сукупність елементів різних видів, подань, наприклад, примі­тивів, атрибутів І керівної інформації. Частина 1 ISO/IEC 8632 містить функціональні специфікації всіх елементів. Частини 2 — 4 містять синтаксис трьох різних прив’язок стандартів: у символьному за­писі, двійковому і текстовому кодуванні. Частина 2 доповнена поправками Amd 1:1994 "Правила для профілів" і Amd 2:1995 "Розширення структурності застосувань".

Обмін електронними даними EDI. Дев’ять частин ISO 9735 (EDIFACT — Electronic data interchange for administration, commerce and transport) забезпечують підтримку для обміну структурованими бізнес- даними, призначеними для автоматичного оброблення. EDI зазвичай використовують для передачі комерційних документів типу рахунків-фактур, рахунків і платіжних доручень для перерахування елект­ронних коштів, а також використовують для множини застосувань, у яких дані, що пересилаються, можна відформатувати у повідомлення фіксованої структури.

Сьогодні EDI Інтенсивно стандартизується через транснаціональне поширення електронної комер­ції, про що свщчить перманентний перегляд усіх частин ISO 9735 і використання вже 4-ої версії син­таксису правил прикладного рівня. У частині 1 специфіковані загальні для всіх частин правила син­таксису EDI, у частині 2 — для пакетного EDI, у частині 3 — для інтерактивного EDI, у частині 4 — для повідомлень типу CONTRL. У частині 5 специфіковані правила безпеки для пакетного EDI (аутен- тифікація, цілісність і неспростовність оригіналу), у частині 6 — правила аутентифікації та розпізна­вання повідомлень типу AUTACK, у частині 7 — правила конфіденційності для пакетного EDI, у час­тині 8 — асоціативні дані в EDI, у частині 9 — ключі безпеки і повідомлення типу KEYMAN.

Специфікацію первинного графічного обміну IGES (Initial Graphics Exchange Specification) згідно ANSl/ASME Y14.26M-1989 широко використовують в обміні технічними кресленнями, докумен­тацією й іншими даними, необхідними для проектування і виробництва продукції, разом із геомет­ричними і негеометричними даними типу характеристик форми, допусків, властивостей матеріалів і поверхонь. Зазвичай така інформація зв’язана з автоматизованим проектуванням (CAD — computer- aided design) і автоматизованим виробництвом (САМ — computer-aided manufacturing).

Стандарт інформаційного обміну шрифтами ISO/IEC 9541 складається з трьох частин і чоти­рьох поправок до них. У частині 1 визначені основи архітектури, а у Amd 1:2001 класифіковано спо­соби проектування гарнітури (накреслення) шрифту, yAmd 2:1998 описані мінімальні розширення в архітектурі для розвитку технологій фонтів, а в Amd 3:2000 — розширення, спрямовані на розви­ток архітектури ресурсів, що містять фонти і здатні підтримувати багатомовні середовища. Частина 2 надає формати інформаційного обміну шрифтами з мінімальною підмножиною інформації, необхід­ною І достатньою для обміну, a Amd 1:2000 спрямована на розвиток технології фонтів. Частина З визначає способи такого подання форми, що зберігається у пам’яті в цифровому виді образу символу (побітне відображення — glyph) і описує метод іменування сукупностей гпифів способом, незалеж­ним від будь-якої методики кодування.

Стандарт STEP для обміну модельними даними продукції (Standard for the Exchange of Product Model Data) ISO/IEC 10303:1996 — незапатентований механізм, здатний повністю подавати дані про продукцію протягом усього їхнього життєвого циклу. Закінченість такого подання робить його придатним не тільки для обміну файлами, але й основою для виконання і спільного використання баз даних архівної інформації. STEP визначає стандарти для семантики даних, мови специфікацій (EXPRESS), формат обміну файлами й API (SDAI).

Мова опису Hardware (VHDL) описує за IEEE Std 1076-1993 подання для CAD-специфі- кацій електронних ланцюгів.

Семантика стилю документа і мова специфікацій DSSSL. У ISO/IEC 10179:1996 визначена семантика і синтаксис мови DSSSL (Document Style Semantics and Specification Language) як мови спе­цифікацій для оброблення документів. Семантика включає архітектуру документів типографського стилю подання й інших документів, оброблюваних зазвичай за специфікаціями, зв’язаними із тради­ційними мовами оброблення тексту. Стандарт погоджує оброблення документів з SGML.

Стандартна мова опису сторінок SPDL. ISO/IEC 10180:1995 SPDL (Standard Page Description Language) визначає мову для подання зображень, відтворюваних на екрані, виведених на пристрій друку або переданих засобами комунікації від одного застосування до Іншого. Для обміну SPDL-доку­ментами між середовищами існує два формати документа: двійковий і чистий текстовий формат.

  1. Додаткові специфікації

    1. Вихідні стандарти. Специфікації, перелічені в цьому підрозділі, не є частиною POSIX OSE, адресовані до служб, включених у Настанову, і одержать право на включення в POSIX-OSE після їхнього офіційного затвердження провідними організаціями розроблення стандартів. Викорис­тання перелічених специфікацій треба ретельно розглядати, оскільки існує певний ризик викорис­тання вихідних стандартів до їхнього остаточного затвердження.

SDTS-специфікацІя передачі просторових даних (Spatial Data Transfer Specification) визна­чає специфікації для організації і структури цифрового передавання просторових даних, опис просто­рових властивостей і атрибутів і кодування передавання даних. FIPS Publication 173 розроблений ANSI-комітетом для стандартів цифрової картографії, які курує Геологічний нагляд США (USGS) Департаменту внутрішніх справ. USGS підготував і подав на розгляд проект ANSI-стандарту з наступ­ним затвердженням його як міжнародного стандарту.

CDIF-формат обміну CASE-даними. Технічний Комітет CDIF (CASE Data Interchange Format) розробив формат обміну даними як промисловий стандарт для обміну інформацією між програмним забезпеченням автоматизованого інструментарію проектування (CASE). CDIF — підтримувана ЕІА ініціатива, що виникла як результат набору тимчасових стандартів CDIF (EIA/IS-106, EIA/IS-107, EIA/IS-108, EIA/IS-109, EIA/IS-110 і EIA/IS-111). Визначає можливість зв’язку двох чи більше інстру­ментальних засобів за допомогою асинхронного інтерфейсу і передавання інформації через "CDIF- файли". Типи Інформації, що містяться в цих файлах, визначені концептуальними моделями CDIF,

      1. Загальні специфікації. Відсутні

    1. Недокументовані служби. Жоден з перелічених стандартів не кваліфікований як голов­ний засіб оброблення даних застосувань способом, що гарантує мобільність між середовищами. Усі стандарти розроблені для обміну спеціальними типами даних між окремими застосуваннями.

  1. Перехресна категорія служб POSIX-OSE

    1. Служби інтернаціоналізації. Перехресна категорія служб POSIX-OSE стосується служб обміну даними, разом зі службами оброблення наборів символів і подання даних. Набори сим­волів і служби подання даних забезпечують збереження, керування І пошук даних, незалежно від вико­ристовуваної схеми кодування, включаючи можливість звертання до центрального репозитарію наборів символів для всіх кодових наборів символів, використовуваних платформою. Набори символів уні­кально ідентифіковані; застосування обміну може вибирати кодовий набір символів, необхідний для використання. Також забезпечується розпізнавання кодових наборів символів інформаційних об'єктів.

  2. Пов’язані стандарти

Наступні стандарти зв'язані зі службами обміну, описаними в 4.5.4. Кожний із зв'язаних стандартів описаний у 4.3:

ISO/IEC 8824-1:1998/Amd 1:2000/Amd 2:2000, ISO/IEC 8824-2:1998/Amd 1:2000, ISO/IEC 8824-3:1998, ISO/IEC 8824-4:1998/Amd 1:2000 Специфікація ASN.1

ISO/IEC 8825-1:1998/Amd 1:2000, ISO/IEC 8825-2:1998/Amd 1:2000 Базові правила кодування ASN.1

ISO/IEC 10021 Системи оброблення повідомлень (MHS).

4.6 Служби оброблення транзакцій

  1. Пояснення

У 4.4 з приводу керування БД описані деякі служби оброблення транзакцій, специфічні для БД.

У цьому підрозділі описано повний набір служб оброблення транзакцій щодо прикладного про­грамного забезпечення. Зазначимо, що розгляд служб оброблення транзакцій тривалий час розді­ляли для БД і операційних систем, а з деяких пір — для комунікаційного програмного забезпечення. Розглянуті служби виділені в окремий підрозділ, оскільки застосовуються ширше, ніж зазначені три області.

Як одиниці оброблення, транзакції мають межі (початкові і кінцеві точки), обумовлені дією транз- акційної прикладної програми, що під час ідентифікації кінцевої оцінки може запитувати фіксацію (commit) чи відкочування роботи, виконаної в транзакції. Система завершить фіксацію операції тільки у випадку успішного завершення виконання всіх операцій, проведених протягом транзакції. Інакше система перерве транзакцію (виконає відкочування роботи назад) і повідомить транзакційній при­кладній програмі про виконану дію.

У наступному абзаці з деякими редакційними виправленнями наведені цитати з ISO/IEC 10026-1:1992 DTP.

Транзакція характеризується ACID-властивостями (atomicity, consistency, isolation, and durability property): атомарність, несуперечливість, ізольованість і продовжуваність. Атомарність перед­бачає виконання всіх одиниць роботи поданої операції або невиконання жодної з них. Несуперечли­вість передбачає, що якщо операції одиниці роботи взагалі виконують, то виконують точно, правильно і, перевіряючи правильність семантики застосування. Ізоляція передбачає недоступність част­кових результатів одиниці роботи, за винятком операцій, що є частиною одиниці роботи; також перед­бачено можливість серіалізації одиниць роботи, що спільно використовують зв’язані дані. Дов­говічність (продовжуваність) передбачає незмінюваність усіх результатів завершеної одиниці ро­боти у випадку будь-якого збою.

  1. Ділянка дії

Цей підрозділ має справу зі службами оброблення транзакцій, необхідними для великого числа видів оброблення транзакцій, включаючи служби:

  • доступу транзакцій до одиничного адміністратора БД на одиничній машині;

  • доступу транзакцій до адміністраторів ресурсів, відмінних від БД (типу програмного забезпе­чення, що керує готівкою в банкоматі);

  • розподілених БД як баз даних, розташованих на ряді комп’ютерів, але до них звертання прикладної програми побудоване як звертання до одиничної БД;

  • OLTP (Online Transaction Processing) як планування транзакцій програм, заснованих на вірту­альному вводі з консолідованим відновленням модифікацій БД і віртуальних повідомлень;

  • оброблення розподілених транзакцій як багаторазових прикладних програм, запущених на різних комп’ютерах і множинних БД, з використанням клієнт/серверної технології чи виду комуні­кацій «застосування до застосування».

Зауважимо, що служби оброблення транзакцій використовують не тільки в перелічених вище ситуаціях.

Врешті ще зазначимо, що транзакції швидше не реальні повідомлення, а "одиниці роботи", здатні охоплювати множинні повідомлення. Крім того, поки оброблення транзакцій традиційно сприймають як синонім "OLTP", де так звані "безпосередні транзакції" є нормою; проте покривають й інші типи транз­акцій: пакетні транзакції (роботу виконують у фоновому режимі) і почергові транзакції, у яких можлива часова залежність від транзакції з фіксованим часом запуску.