медичної та побутової допомоги в подоланні тимчасових труднощів, сприянні у встановленні особи, відновленні документів, паспортизації та працевлаштуванні (Закон України "Про соціальні послуги". -К., 2003).

  1. Будинок нічного перебування (далі - нічліжний будинок) - заклад соціального захисту дляночівлі громадян, які не мають житлового приміщення, яке б вони могли використовувати дляпроживання (Типове положення про будинок нічного перебування / Затв. наказом Мінпраці тасоціальної політики України від 14.02.06 р. № 31).
  2. Центр реінтеграції бездомних громадян (далі - центр реінтеграції) - заклад соціальногозахисту для бездомних громадян, діяльність якого спрямована на поступове повернення особи досамостійного повноцінного життя шляхом надання їй комплексу соціальних послуг з урахуванняміндивідуальних потреб (Типове положення про центр реінтеграції бездомних громадян / Затв. наказомМінпраці та соціальної політики України від 14.02.06 р. № 31).
  3. Центр соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі (далі - центрсоціальної адаптації) - соціальна установа для надання соціальних послуг особам, звільненим з місцьпозбавлення волі, та їх тимчасового перебування (Типове положення про центр соціальної адаптаціїдля осіб, звільнених з місць позбавлення волі / Затв. наказом Мінпраці та соціальної політики Українивід 14.02.06 р. №31).
  4. Соціальний готель - заклад соціального захисту для перебування бездомних громадян, якиймає у своєму складі окремі номери (Типове положення про соціальний готель / Затв. наказом Мінпраціта соціальної політики України від 03.04.06 р. № 98).

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1Будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів включають три типи підрозділів:

а)відділення для осіб, спроможних самостійно пересуватися і частково себе обслуговувати, алеякі потребують додаткового побутового і медичного обслуговування;

б)відділення для лежачих хворих, що потребують систематичного побутового і медичногообслуговування і постійного або періодичного догляду;

в)відділення для інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках (відділення організується занаявності 25 і більше інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках (далі - інвалідів-колясочників)за меншої кількості інвалідів-колясочників слід передбачати для них житлові групи або приміщення;відділенні для осіб, спроможних самостійно пересуватися).

  1. Будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів слід проектувати місткістю від50 до 200 місць. Залежно від місцевих умов і за відповідного обґрунтування допускається збільшувати місткість до 300 місць, а у сільській місцевості - передбачати будинки-інтернати місткістю20-40 місць.
  2. Психоневрологічні інтернати включають відділення різних профілів і режимів утриманняхворих (ліжковий, спостережний, вільний):

а)відділення інтенсивного медичного догляду (ліжковий і спостережний режими утримання);

б)відділення медико-педагогічної корекції (спостережний і вільний режими утримання);

в)відділення соціо-реабілітаційного профілю (спостережний і вільний режими утримання);

г)відділення для осіб з високим рівнем адаптації та автономної активності (вільний режимутримання).

4.4 Призначення відділень, що входять до психоневрологічних інтернатів, наведені у додатку А.

Допускається проектувати будинки психоневрологічних інтернатів однопрофільними або змішаними, які включають відділення декількох різних профілів.

  1. Психоневрологічні інтернати слід проектувати місткістю від 100 до 200 місць.
  2. Територіальні центри слід проектувати не менше ніж із двох підрозділів, основними з яких є:

а) відділення соціальної допомоги вдома;

б)відділення організації надання грошової і натуральної адресної допомоги малозабезпеченимнепрацездатним громадянам;

в)відділення соціально-побутової реабілітації;

г)відділення соціально-медичної реабілітації.

  1. Кількість і призначення підрозділів територіальних центрів визначається в кожному конкретному випадку завданням на проектування. Структурні підрозділи територіальних центрів наведені у додатку Б.
  2. Кожен із закладів соціального захисту для бездомних громадян (нічліжний будинок, центрреінтеграції, соціальний готель) та осіб, звільнених з місць позбавлення волі (центр соціальноїадаптації) може функціонувати самостійно або бути структурним підрозділом іншого закладу длябездомних громадян. Максимальну місткість даних типів закладів слід приймати не більше 100 місць.

Перелік послуг, що надаються закладами соціального захисту для бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, наведений у додатку В.

5 РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ, ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ

  1. Будинки закладів соціального захисту населення слід розміщувати на окремих ділянкахсельбищних територій міст, селищ міського типу та сільських поселень.
  2. Розміщення, місткість і розміри земельних ділянок закладів соціального захисту населення визначаються завданням на проектування з урахуванням вимог 6.1 ДБН 360, ДБН Б.2.4-1,ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-17, ДСП 173, ДСанПіН 239, СанПиН 2605 і СанПиН 3077.

5.3 До ділянок закладів соціального захисту населення необхідно передбачати під'їзди і підходивід зупинок громадського транспорту, а на території закладів повинні бути виділені такі зони:

  • житлова (або "забудови");
  • відпочинку (зелена зона з прогулянковими алеями, майданчиками для відпочинку; тіньовиминавісами, альтанками, лавами, столами для ігор);
  • фізкультурно-оздоровча (на ділянках будинків-інтернатів для громадян похилого віку таінвалідів, психоневрологічних інтернатів і територіальних центрів - майданчики для занятьфізкультурою, у тому числі лікувальною; для будинків-інтернатів з інвалідами додатково слідпередбачати майданчики для спортивних ігор);
  • лікувально-виробнича - для психоневрологічних інтернатів (або "виробнича" - для центрівреінтеграції та соціальної адаптації);
  • господарська (господарський майданчик, майданчик для сміттєзбірників і допоміжні споруди:складські, гараж, овочесховище, пральня, дезинфекційна камера тощо);
  • плодовий сад і город (залежно від місцевих умов).

5.4До житлової і господарської зон повинні бути передбачені самостійні в'їзди. Допускаєтьсяпередбачати один в'їзд на територію закладів соціального захисту населення місткістю до 200 місць.

  1. Планувальним рішенням ділянки необхідно забезпечити можливість проїзду пожежнихмашин до будинків згідно з вимогами ДБН 360.
  2. При в'їзді на ділянку необхідно передбачати автомобільну стоянку. Місткість стоянки слідрозраховувати, виходячи з потреб персоналу, мешканців і відвідувачів закладів соціальногозахисту населення з урахуванням розрахункового рівня автомобілізації даного населеного пунктузгідно з ДБН 360 і ДБН В.2.3-15. При розміщенні автостоянок слід враховувати вимоги ДБН В.2.3-4,ДБН В.2.3-5, ДБН 360 і ДБН В.2.2-17.

Не допускається розміщувати стоянку на території закладу соціального захисту населення із стаціонаром з боку вікон житлових корпусів. Відстань від стоянки до інших корпусів повинна бути не меншою 15 м.

5.7На земельній ділянці закладів соціального захисту населення необхідно передбачати майданчик для розміщення сміттєзбірників на відстані не ближче 20 м до вікон будинку. До майданчиківзі сміттезбірниками повинен бути передбачений під'їзд для вивозу сміття.

  1. Площа зелених насаджень (включаючи газони, квітники, плодовий сад і город) повиннаскладати: не менше 50 % площі ділянки будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідівабо психоневрологічного інтернату; не менше 35 % площі ділянки територіального центру та закладівсоціального захисту, призначених для тимчасового притулку бездомних громадян та осіб, звільнениміз місць позбавлення волі.
  2. Підходи до житлового корпусу і шляхи руху мешканців у зону відпочинку не повиннамати перетину з проїздами для автотранспорту.

Проїзди і підходи до будинків повинні мати тверде покриття. Матеріали покриття прогулянкових доріжок і тротуарів повинні забезпечувати безпечне пересування маломобільних осіб, що перебувають у закладі, в тому числі інвалідів-колясочників.

Уклон прогулянкових доріжок і тротуарів слід приймати не більше 5 %; доріжки і тротуари, що мають уклон, на поворотах і через кожні б м довжини повинні мати горизонтальні площадки завдовжки не менше 1,5 м.

  1. Необхідність улаштування пандусів і сходів на шляху руху громадян похилого віку та інвалідів, їх конструкції та огорожі слід визначати згідно з додатком Г ДБН В.2.2-9 і ДБН В.2.2-17.
  2. Земельні ділянки будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, територіальних центрів і закладів, призначених для тимчасового притулку бездомних громадян та осібзвільнених із місць позбавлення волі, повинні мати огорожу заввишки не менше 1,6 м, а психоневрологічних інтернатів - паркани не менше 2 м із хвіртками, що замикаються, і воротами.
  3. Улаштування прохідної на територію закладів соціального захисту населення з інженернотехнічним оснащенням повинно визначатися завданням на проектування.

6 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

Об'ємно-планувальні рішення будинків і споруд закладів соціального захисту населення повинні формуватися згідно з вимогами даних Норм та положень ДБН В.2.2-9 і ДБН В.2.2-15, відповідати санітарно-гігієнічним і протипожежним нормам. При розробленні конструктивних рішень будинків, що зводяться в особливих умовах будівництва, слід керуватися ДБН В.1.1-5 і ДБН В.1.1-12. Огород-жувальні конструкції слід проектувати згідно з ДБН В.2.6-31.

Планувальне рішення будинків повинно забезпечувати безперешкодний та зручний доступ маломобільних мешканців чи відвідувачів до приміщень, зон і місць, які призначені для них, відповідно до вимог ДБН 363 і ДБН В.2.2.17.

Склад і площі приміщень закладів соціального захисту населення визначаються завданням на проектування згідно з цими Нормами та технологічними вимогами.

Приміщення в будинках закладів соціального захисту населення поділяються на дві основні групи: житлові приміщення; обслуговуючі приміщення.

6.1 Житлові приміщення

6.1.1 Будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів

  1. Житлові приміщення (житлові кімнати) і підсобні приміщення слід об'єднувати у житловігрупи, які передбачаються в складі відділень: для осіб, спроможних самостійно пересуватися; дляінвалідів-колясочників; для лежачих хворих.
  2. Житлові кімнати у відділеннях для осіб, спроможних самостійно пересуватися, і дляінвалідів-колясочників необхідно проектувати на одне та два місця, у відділенні для лежачих хворих - на одне, два та три місця.

Площі житлових кімнат у відділеннях для осіб, спроможних самостійно пересуватися, і для інвалідів-колясочників приймаються з розрахунку не менше відповідно 8 м2 і 10 м2 на людину, але не менше 10 м2 і 12 м2 - в одномісних. Площі житлових кімнат у відділенні для лежачих хворих приймаються з розрахунку не менше 8 м2 на людину, але не менше 9 м2 - в одномісних.

Співвідношення кімнат різної місткості у відділеннях слід приймати за завданням на проектування з урахуванням місцевих умов.

  1. Місткість житлових груп повинна бути не більшою 25 осіб. До складу відділень необхідновключати 3-4 житлові групи із загальними приміщеннями медичного і побутового призначення.
  2. Склад та площі приміщень житлових груп для різних категорій мешканців і загальнихприміщень відділень слід приймати згідно з таблицею 1.

Таблиця 1 - Склад і площі приміщень житлових груп і загальних приміщень відділень будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів

Приміщення

Площа приміщень відділень, м2, не менше

для осіб, що самостійно пересуваються

для інвалідів-колясочників

для лежачих хворих

Житлова група

1 Житлові кімнати:

на одне місце

10

12

9

на два місця

16

20

16

на три місця

-

-

24

2 Передпокій (при житловій кімнаті)

3

3

3

3 Санвузол1) (при житловій кімнаті)

Один унітаз,

один умивальник або один унітаз,

один умивальник,

один душ (ванна)

Один унітаз,

один умивальник або один унітаз,

один умивальник, один душ

Один унітаз, один умивальник

(згідно з 6.3.13 цих Ноорм)

4 Кімната відпочинку або вітальня, хол

1,2 (на одну особу)

1,6 (на одну особу)

-

5 Кухня:

- кухня-буфетна

0,6 (на одну особу)

0,8 (на одну особу)

-

- кухня-роздавальна

-

18

18

6 Ванна кімната2)

12(43))

12

14

7 Душові кабіни з місцем для роздягання4)

Одна душова кабіна на 8 осіб5)

(згідно з 6.3.13 цих Норм

і додатками Г і Р ДБН 2.2-9)

-

8 Кабіна особистої гігієни жінок

-

9 Побутова кімната

14

20

-

10 Санітарна кімната

-

-

20

11 Комора чистої білизни

2

2

4

12 Місце для каталок і крісел-колясок

-

4

6

13 Пост чергового персоналу

-

4

4

Загальні приміщення відділень

14 Процедурна

18

18

18

15 Кімната чергової медсестри

12

12

12

16 Кімната сестри-господарки

10

10

10

17 Кімната для прасування білизни та одягу

6

8

6

18 Клізмова

8

8

8

19 Кімната персоналу

8

8

8

20 Санвузол для персоналу

Один унітаз, один умивальник у шлюзі, одна душова кабіна з місцем для роздягання (згідно з 6.3.15 цих Норм)

21 Приміщення для куріння

15

15

-

1) Допускається проектувати по одному санвузлу на дві одно-, двомісні житлові кімнати.

2)Слід передбачати, якщо санвузли при житлових кімнатах не обладнанні ванною.

3)Допускається зменшувати до 4 м2 за умови обладнання душем санвузлів при житлових кімнатах.

4)Слід передбачати, якщо санвузли при житлових кімнатах не обладнанні душем або ванною.

5)У разі розміщення інвалідів-колясочніків у відділенні для осіб, що самостійно пересуваються, слід передбачати для них спеціальні душові кабіни.