2.6. Вимоги безпеки при складальних роботах.

2.6.1. Розробка, організація і проведення виробничих процесів збірки будівельних конструкцій повинні виконуватися відповідно до вимог нормативно-технічної документації, зазначеної в розділі 2.5 дійсного стандарту.

2.6.2. Збірка конструкцій, вага елементів якої перевищує , повинна виконуватися за допомогою вантажопідіймальних пристроїв.

2.6.3. Перевірка збігів отворів у пакеті деталей, що збираються, повинна виконуватися оправками.

2.6.4. Збірка конструкцій повинна виконуватися з урахуванням стійкості і твердості, встановлених для кожного типу конструкцій.

2.7. Вимоги безпеки при фарбуванні конструкцій.

2.7.1. Розробка, організація і проведення технологічних процесів фарбування конструкцій повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 9.105-80*, ГОСТ 9.402-80*, ГОСТ 9.410-88, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76*, ГОСТ 12.3.005-75*, ВСН 446-84; «Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів», затверджених Міністерством хімічного і нафтового машинобудування СРСР, «Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів заводів і підприємств по виготовленню металоконструкцій», затверджених Міністерством монтажних і спеціальних робіт СРСР.

2.7.2. Фарбувальне устаткування повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91.

2.7.3. При розробці технологічних процесів фарбування необхідно передбачати:

- комплексну механізацію і автоматизацію процесів нанесення і сушіння лакофарбових покрить;

- застосування нетоксичних і негорючих матеріалів;

- застосування приладів і апаратів автоматичного контролю і регулювання параметрів технологічних процесів;

- автоматичну сигналізацію про ход окремих процесів і операцій, пов'язаних з виділенням шкідливих речовин;

- засоби індивідуального захисту для працюючих по кожній професії.

2.7.4. Фарбувальні роботи із застосуванням лакофарбових матеріалів, що містять у своєму складі ксилол, толуол, етиловий спирт, ацетон, свинець і їх з'єднання, повинні виконуватися за нарядом-допуском, як на особливо небезпечні роботи.

2.8. Вимоги безпеки при виконанні металевих протикорозійних покрить, що одержують методом газотермічного напилювання, гарячим і електрохімічним способами.

2.8.1. Розробка, організація і проведення процесів одержання металевих протикорозійних покрить конструкцій і деталей методом газотермічного напилювання (цинкування, алюмінування), гарячим (цинкування і алюмінування) і електрохімічним (цинкування, кадміювання кріпильних виробів) способами повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 9.301-86*, ГОСТ 9.304-87, ГОСТ 9.305-84*, ГОСТ 9.307-89, ГОСТ 9.402-80*, ГОСТ 12.2.008-75*, ГОСТ 12.3.003-86*, ГОСТ 12.3.008-75, ГОСТ 12.3.036-84*, ГОСТ 28302-89, ОНТП 02-85, ОНТП 05-86.

2.8.2. Металізація внутрішніх поверхонь резервуарів повинна виконуватися за нарядом-допуском.

2.8.3. При розробці технологічних процесів одержання металевих покрить гарячим і електрохімічним способами варто передбачати:

- механізацію завантаження і вивантаження виробів у ваннах підготовки поверхні, одержання і обробки покриття;

- механізацію видалення золи (шлаку) із дзеркала розплаву і механізацію видалення гартцинка;

- застосування приладів і апаратів автоматичного контролю і регулювання технологічних процесів.

2.8.4. Транспортування і збереження виробів при виробництві металевих покрить, які одержують гарячим способом, повинні бути організовані таким чином, щоб виключити охолодження чи зволоження їх перед зануренням у ванни з розплавленим металом.

2.9. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.

2.9.1. Вантажно-розвантажувальні роботи треба виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76*, СНіП ІІІ-4-80*, розділу 7 «Техніки безпеки в будівництві», затвердженого Держбудом СРСР, ДНАОП 0.00-1.03-93, «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополум’яної обробки металів», затверджених ЦК профспілки робочих машинобудування.

2.9.2. Вантажопідіймальні крани повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.058-81*, ГОСТ 12.2.085-81.

2.9.3. Крани-штабелери повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.058-81*, ГОСТ 12.2.065-81.

2.9.4. Електроустаткування вантажопідіймальних машин і механізмів електротехнічних виробів повинні відповідати ДНАОП 0.00-1.21-84.

2.9.5. Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються електричними магнітними кранами, слід здійснювати відповідно до вимог правил обслуговування і техніки безпеки, наведених в інструкції заводу-виготовлювача.

2.9.6. Відключати вантажний магніт з піднятим вантажем допускається тільки в місцях розвантаження, при цьому максимальне вільне падіння вантажу не повинне перевищувати .

2.9.7. Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються стріловими кранами залізничними, слід здійснювати відповідно до вимог «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при вантажно-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті», затверджених заступником міністра шляхів сполучення СРСР, погоджених із ЦК профспілки працівників залізничного транспорту і транспортного будівництва (протокол № 38/02).

2.9.8. Навантаження і розвантаження транспортних візків необхідно виконувати відповідно до вимог Правил И-33.01-022-77.

2.9.9. Навантаження і розвантаження транспортними засобами необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.020-80*.

2.9.10. Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються із застосуванням механізмів з ручним приводом, слід виконувати відповідно до ОСТ 36-37-79.

2.9.11. Вантажно-розвантажувальні роботи із застосуванням виробничої тари слід виконувати відповідно до ГОСТ 12.3.010-82.

2.9.12. Навантаження-розвантаження рідких вантажів необхідно виконувати шляхом перекачування їх через справні рукави труби.

2.9.13. При розвантаженні і розкладці штучних вантажів кранами-штабелерами вантажі повинні знаходитися в уніфікованій тарі.

2.9.14. Навантаження, вивантаження і транспортування бутилів з кислотою виконувати з використанням вантажопідіймальних засобів забороняється.

2.9.15. Вантажно-розвантажувальні роботи і переміщення небезпечних вантажів (за ГОСТ 19433-88*) треба виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76*.

2.9.16. Навантаження і розвантаження гарячих вантажів і вантажів, що порошать, і масою більше слід виконувати механізованим способом.

2.9.17. Стропування вантажу повинне виконуватися у відповідності зі схемами, розробленими і затвердженими у встановленому порядку.

2.10. Вимоги безпеки до процесів переміщення вантажів.

2.10.1. Транспортування вантажів мостовими кранами необхідно виконувати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-93.

2.10.2. Конвеєри, що використовуються для транспортування вантажів, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-90*.

2.10.3. Транспортування вантажів транспортними візками слід виконувати відповідно до вимог Правил И-33.01-022-77.

2.10.4. Транспортування вантажів залізничним транспортом слід виконувати відповідно до «Правил техніки безпеки на залізничному транспорті системи Мінчормета СРСР», затвердженими Мінчорметом СРСР.

2.10.5. Транспортування вантажів транспортними засобами слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80*, «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, «Правил охороні праці на автомобільному транспорті», затверджених заст. міністра і погоджених із ЦК профспілки.

2.10.6. Транспортування довгомірних, великовагових чи великогабаритних вантажів слід виконувати на спеціалізованому транспорті згідно з «Інструкцією з перевезення великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом», затвердженою МВС СРСР.

2.10.7. Транспортування балонів слід виконувати згідно з ДНАОП 0.00-1.07-87 «Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополум’яної обробки металів», затверджених ЦК профспілки робочих машинобудування.

2.10.8. Транспортування вантажів пакетами слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 21929-76.

2.10.9. Деталі з профільного прокату довжиною до і з листа площею менше 0,1м2 повинні транспортуватися в спеціальній тарі.

2.10.10. Транспортування кислот, лугів, вибухових, отруйних і легкозаймистих вантажів слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.008-75.

2.10.11. Кожне місце вантажу повинне надійно закріплюватися в кузові автомобіля, щоб уникнути його переміщення чи перекидання під час руху, зупинок або повороту транспорту.

2.10.12. При багаторядному розміщенні вантажу кожний ряд повинен укладатися на міцні дерев'яні прокладки, що охороняють нижній ряд від пошкодження під час перевезення.

2.10.13. Вантажі, що вимагають під час перевезення спостереження, повинні транспортуватися в супроводі особи, обізнаної про небезпечні і шкідливі властивості цих вантажів і способу їх перевезення.

2.10.14. Транспортування пилоподібних матеріалів слід виконувати в закритих ємностях, приймаючи заходи проти їх розпилення в процесі навантаження і розвантаження.

2.10.15. При транспортуванні вантажів по території заводу і у цехах необхідно дотримуватися встановлених на заводі правил руху транспорту.

Проїзд допускається в дозволених місцях і з установленою швидкістю.

2.10.16. Згідно з «Нормами гранично допустимих навантажень для жінок при переміщенні ваги вручну», затверджених заст. міністра охорони здоров'я України, погоджених Держнаг-лядхоронпраці України, норма перенесення вантажів вручну по рівній і горизонтальній поверхні не повинна перевищувати для :

чоловіків більше 18 років - ,

жінок більше 18 років – .

1. При переміщенні ваги при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) - до .

2. При переміщенні ваги постійно протягом робочої зміни - до .

3. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

3.1. Виробничі приміщення, у яких здійснюються виробничі процеси виготовлення конструкцій, повинні відповідати вимогам: ГОСТ 9.402-80*, ГОСТ 12.3.003-86*, ГОСТ 12.3.005-75*, ГОСТ 12.3.003-75, ГОСТ 12.3.009-76*, ГОСТ 12.3.020-80*, ГОСТ 12.2.025-80*, ГОСТ 12.3.026-81*, ГОСТ 12.3.042-88, СНіП 2.09.02-85 «Виробничі будинки промислових підприємств», СНіП 2.01.02-85*, СН 245-71 «Санітарні норми проектування промислових підприємств», затверджених Держбудом СРСР (тільки пп. 1-4), «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополум’яної обробки металів», затверджених ЦК профспілки робочих машинобудування, «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії деревообробної промисловості», затверджених Мінліспромом СРСР, Типових правил пожежної безпеки для промислових підприємств, затверджених ДУПО МВС СРСР.

3.2. Повітря робочих зон виробничих приміщень повинне відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88.

3.3. Пристрій загальобмінної і місцевої вентиляції, опалення і кондиціонування повітря повинні виконуватися у відповідності зі СНіП 2.04.05-91.

3.4. Монтаж, експлуатація і ремонт вентиляційних систем повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75*.

3.5. Рівень шуму і заходи захисту від шуму на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83*.

3.6. Забезпечення вібробезпечних умов праці і рівень вібрації на робочих місцях повинні відповідати гігієнічним нормам і вимогам ГОСТ 12.1.012-90.

3.7. У виробничих приміщеннях повинні бути створені і функціонувати системи протипожежного і противодимного захисту відповідно до ГОСТ 12.1.004-91.

3.8. Приміщення повинні бути обладнані засобами пожежегасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83*.

3.9. Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях і методи усунення шкідливих впливів його на людей повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.001-89.

3.10. Повітря, що видаляється з виробничих приміщень, перед викидом в атмосферу повинне бути очищене від шкідливих домішок до рівнів, що не перевищують гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі, зазначених у ГОСТ 12.1.005-88 і СНіП 2.04.05-91.

3.11. Концентрація шкідливих речовин у стічних водах, що скидаються у водойми, не повинна перевищувати гранично допустимих величин, наведених у «Збірнику санітарно-гігієнічних нормативів і методів контролю шкідливих речовин в об'єктах навколишнього середовища» (таблиця 2), виданому під егідою Центра екологічних проблем, Москва.

3.12. Підлоги виробничих приміщень повинні задовольняти гігієнічним і експлуатаційним вимогам СНіП 2.03.13-88.

3.13. Тунелі, траншеї, колодязі, у яких розташовуються комунікації і люки, призначені для обслуговування і ремонту устаткування, повинні бути закриті залізобетонними чи металевими покриттями.

3.14. Освітлення виробничих приміщень повинне здійснюватися відповідно до вимог СНіП ІІ-4-88 «Природне і штучне висвітлення» і СН 24-71 «Санітарні норми проектування промислових підприємств» (пп. 1-4).

3.15. Світильники, що застосовуються для штучного освітлення, повинні бути оснащені захисною арматурою.

3.16. Переносні електричні світильники повинні мати ступінь захисту не менше ТР54 за ГОСТ 14254-80 чи бути у вибухобезпечному виконанні (для фарбувальних виробництв), скляний ковпак світильника повинен бути захищений металевою сіткою.

3.17. Електричні світильники, встановлені в дробеметних і дробеструйних камерах, на ділянках і в цехах хімічного очищення і нанесення металевих покрить, у приміщеннях цехів і відділень фарбування (поза вибухонебезпечними зонами) повинні мати ступінь захисту не менше ІР44 за ГОСТ 14254-80*, у камерах сушіння лакофарбових покрить - не менше ІР54 за ГОСТ 14254-80*, у фарбувальних камерах і приміщеннях фарбозаготівельних відділень - у вибухозахищеному виконанні.

Усі світильники повинні мати захисне огородження.

Допускається установка світильників без засобів вибухозахисту в приміщеннях з вибухонебезпечним середовищем за умов виконання вимог п. VІІ-3-77 «Правил будови електроустановок» (ПБЕ).

3.18. Колірна обробка інтер'єрів приміщення повинна передбачатися відповідно до вимог СН-181-70.

3.19. Ремонт виробничих приміщень повинен здійснюватися в терміни, встановлені адміністрацією і погоджені зі службою охорони праці.