---

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ

БУДИНКИ І СПОРУДИ

ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

ДБН В 2.2.5-97

Видання офіційне

Держкоммістобудування України

Київ - 1998

РОЗРОБЛЕНІ: Українським зональним науково-дослiдним та

проектним iнститутом з цивiльного будiвництва -

КиївЗНДIЕП (канд.техн.наук Поляков Г.П.,

канд.техн.наук Басов В.С.)

Мiнiстерством України з питань надзвичайних

ситуацiй та захисту населення вiд наслiдкiв

Чорнобильської катастрофи (Могильниченко В.В.)

ВНЕСЕНI ТА Головним управлінням житлово-цивільного

ПIДГОТОВЛЕНI будівництва Держкоммістобудування України

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: (Муляр Л.Х., Трофимович Н.В.)

ЗАТВЕРДЖЕНІ: Наказом Держкоммiстобудування України

вiд 8 липня 1997 р. 106

Введенi в дiю з 1 сiчня 1998 р.

"Укрархбудiнформ"

С.1 ДБН В.2.2-5-97

ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди ДБН В 2.2.5-97

Захисні споруди цивільної оборони На заміну СНіП ІІ-11-77*

Цi норми розповсюджуються на проектування захисних споруд

цивiльної оборони, що будуються та реконструюються.

При проектуваннi захисних споруд цивiльної оборони крiм вимог

цих норм слiд враховувати вимоги дiючих в Українi нормативних до-

кументiв та вiдповiдних роздiлiв ДБН з проектування будiвель та

споруд, в примiщеннях яких розташованi захиснi споруди, а також

вимоги iнших нормативних документiв з урахуванням специфiчних умов

будiвництва, викладених у даному роздiлi ДБН.

I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Захиснi споруди цивiльної оборони призначаються для захи-

сту в мирний час персоналу, який переховується вiд наслiдкiв ава-

рiй, катастроф та стихiйного лиха, якi загрожують масовому ураже-

нню людей, а також у воєнний час - вiд сучасної зброї масового

ураження. В мирний час захиснi споруди використовуються для госпо-

дарчих потреб.

Сховища дiляться на класи, а протирадiацiйні укриття (ПРУ)

на групи згiдно з додатком I*.

1.2 Сховища слiд розмiщувати у пiдвальних та цокольних повер-

хах будинкiв та споруд.

Будiвництво окремо розташованих занурених та розташованих над

поверхнею землi (з зануренням пiдлоги менше нiж 1.5 м вiд

планувальної вiдмiтки землi) сховищ допускається, якщо немає мож-

ливостi зробити вбудованi сховища, або при спорудженнi об'єктiв у

складних гiдрогеологiчних умовах при вiдповiдному обгрунтуваннi.

Для розмiщення протирадiацiйних укриттiв необхiдно використо-

вувати примiщення як в iснуючих, так i в будинках та спорудах про-

мислового та цивiльного призначення, якi будуються, i разташованi

в мiсцях постiйного перебування людей згiдно з додатком 1.

1.3 При проектуваннi примiщень, пристосованих пiд захиснi

споруди, необхiдно передбачати бiльш економiчнi об'ємно-плануваль-

нi та конструктивнi рiшення. Габарити примiщень слiд призначати

мiнiмальними, якi забезпечують дотриминня вимог щодо ефективного

використання вказаних примiщень у мирний час для потреб народного

господарства.

Конструкцiї повиннi прийматися з урахуванням їх економiчної

доцiльностi в умовах конкретного будiвельного майданчика.

1.4 Склад примiщень захисних споруд, якi розмiщуються у захи-

щенiй частинi будiвлi або в окремо розташованiй заглибленiй спору-

дi, повинен бути визначений з урахуванням експлуатацiї їх у мирний

час, при цьому площа вказаних примiщень не повинна перевищувати

площi, яка необхiдна для захисних споруд.

------------------------------------

* Проектування захисних споруд в Українi тимчасово може виконува-

тися з використанням цього додатка у СНиП ІІ-11-77*.

С.2 ДБН В.2.2-5-97

Захиснi споруди, розмiщенi на АЕС. пiдприємствах, що

зв'язанi з виробництвом або використанням сильнодiючих отруйних

речовин (СДОР), та пожежовибухонебезпечних об'єктах повиннi ут-

римуватись у постiйнiй готовностi до прийому персоналу, який буде

переховуватись.

1.5 Захиснi споруди, розмiщенi у пiдвальних та цокольних по-

верхах, а також в окремо розташованих спорудах, слiд використову-

вати у мирний час пiд:

- примiщення аварiйних служб:

- виробничi примiщення, вiднесенi щодо вибухопожежної не-

безпеки до категорiї Г та Д, у яких здійснюються тех-

нологiчнi процеси, що не супроводжуються видiленням

шкідливих речовин, пари та газу, небезпечних для людей,

і не потребують природного освiтлення;

- допомiжнi (пiдсобнi) примiщення лiкувальних закладiв

(за домовленiстю зi штабом ЦО).

Можливiсть використання у мирний час захисних споруд за iн-

шим призначенням допускається з узгодженням з мiсцевими органами

санепiднагляду МОЗ України, УДПО, МВС України, МНС.

1.6 Складськi примiщення, якi пристосовуються пiд захиснi

споруди, повиннi обладнуватися транспортними засобами для заван-

таження, складування та вивантаження матерiалiв.

1.7 Переведення примiщень, якi використовуються у мирний час,

на режим захисної споруди необхiдно передбачати у мiнiмально сти-

слi термiни, якi не превищують термiни, вказанi у додатку 1.

1.8 Мiсткiсть захисних споруд визначається сумою мiсць для

сидiння (на першому ярусi) та лежання (на другому i третьому яру-

сах) i приймається, як правило, для сховищ не менше нiж 150 чол.

Проектування сховищ меншої мiсткостi допускається у виключних

випадках за умови вiдповiдного обгрунтування.

Мiсткiсть протирадiацiйних укриттiв слiд передбачати:

а) 5 чол. i бiльше в залежностi вiд площi примiщень укриттiв,

обладнаних в iснуючих будинках або спорудах;

б) 50 чол.та бiльше у будинках та спорудах з укриттями, якi

заново будуються.

Мiсткiсть сховищ для нетранспортабельних хворих та мiсткiсть

протирадiацiйних укриттiв для установ охорони здоров'я визначаються

згiдно з додатком 2 до ДБН.

1.9 Завдання на проектування захисних споруд є складовою час-

тиною завдання на проектування нових i реконструкцiю дiючих

пiдприємств, будинкiв та споруд.

У завданнi на проектування захисних споруд необхiдно вказува-

ти клас (групу) захисних споруд, коефiцiєнт захисту (див. роздiл

6), кiлькiсть чоловiкiв та жiнок, якi переховуються, режими

вентиляцiї призначення примiщень у мирних час, технiко-економiчнi

показники проекту (додаток 1).

Завдання на проектування, робочий проект узгоджуються з мiс-

цевими штабами цивiльної оборони.

1.10 Робочi проекти (проекти, робоча документацiя) захисних

споруд входять до складу робочих проектів (проектiв, робочої

документацiї) будинку, споруди i оформляються як самостiйний роз-

дiл) (частина, том, альбом). Кошторисну вартiсть вбудованих у бу-

дiвлi i споруди захисних споруд слiд визначати за окремими кошто-

рисами.

С.3 ДБН В.2.2-5-97

Розмiщення сховищ

1.11 Сховище слiд розмiщувати згiдно з ДБН 360-92 "Мiстобуду-

вання. Планування та забудова мiських та сiльських поселень" та

ВСН 34-89 Мiноборони СРСР "Планировка и застройка военных город-

ков" у мiсцях найбiльшого зосередження персоналу, який

переховується. Радiус збирання цього персоналу слiд приймати вiд-

повiдно до додатка 1.

Сховища по можливостi слiд розмiщувати:

вбудованi - пiд будинками малої поверховостi з тих,

що будуються на цьому майданчику;

окремо розташованi - на вiдстанi вiд будинкiв i споруд,

яка дорiвнює їх висотi.

1.12 У маловологих (з природною вологiстю) грунтах низ покри-

ття слiд розташовувати не вище рiвня планувальної вiдмiтки землi.

При наявностi грунтових вод допускається розмiщувати низ покриття

вище планувальної вiдмiтки землi з обвалуванням виступаючих стiн

та покриття землею. При цьому заглиблення сховищ (рiвень пiдлоги)

слiд передбачати не менше нiж 1,5 м вiд планувальної вiдмiтки зем-

лi.

1.13 Прокладання транзитних лiнiй водопроводу, каналiзацiї,

опалення, електропостачання, а також трубопроводiв стиснутого по-

вiтря, газопроводiв та трубопроводiв з гарячою водою крiзь примi-

щення сховищ не допускається.

У вбудованих сховищах прокладання вказаних мереж iнженерних

комунiкацiй, що пов'язанi з системами будинкiв (споруд), в яких

вбудованi сховища, допускається за умови встановлення вимикаючих

та iнших пристроїв, якi виключають можливiсть порушення захисних

властивостей сховищ. Каналiзацiйнi стояки повиннi бути вмiшенi у

сталевi труби або залiзобетоннi короби, надiйно замурованi у пок-

риття i пiдлогу сховища.

1.14 При проектуваннi вбудованих сховищ слiд передбачати пiд-

сипку землi по покриттю шаром до 1 м.

Мережi водопостачання, опалення i каналiзацiї будинку, якi

проходять над покриттям вбудованого сховища, повиннi прокладатися

у спецiальних колекторах (бетонних або залiзобетонних каналах),

доступних для огляду та виконання ремонтних робiт при експлу-

атацiї цих мереж у мирний час. Колектори повиннi мати уклон 2-3%

в бiк стоку.

Пiдсипку землi по покриттю допускається не робити, якщо воно

забезпечує потрiбний захист вiд проникаючої радiацiї та вiд висо-

ких температур при пожежах.

Для окремо розташованих сховищ слiд передбачати зверху пок-

риття пiдсипку землi шаром не менше 1,5 м i не бiльше 1 м iз вiд-

ношенням висоти укосу до його закладення не бiльше 1 : 2 та вино-

су бровки укосу не менше нiж на 1 м, а для пiдвищених сховищ -на 3

м.

1.15 Вiдстань мiж примiженнями, якi пристосованi пiд сховища,

та ємкостями, технологiчними установками слiд приймати згiдно з

додатком 1, але не менше проти пожежних розривiв у вiдповiдностi з

нормативними документами.

1.16 Сховища повиннi бути захищенi вiд можливого затоплення

дощовими водами, а також iншими рідинами при руйнуваннi ємкостей,

розташованих на поверхнi землi або на вищих поверхах будинкiв та

споруд.

С.4 ДБН В.2.2-5-97

Сховища допускається розташовувати на вiдстанi не менше нiж 5

м (у свiтлi) вiд мереж водопостачання, теплопостачання та напiрної

каналiзацiї дiаметром до 200 мм. При дiаметрi бiльше 200 мм вiд-

стань вiд сховища до мереж водопостачання, теплопостачання та на-

пiрних каналiзацiйних магiстралей повинна бути не менше 15 м.

На пiдприємствах, зв'язаних з виробництвом або вживанням

СДОР, сховища повиннi розташовуватися не на пiдвищених територi-

ях.

1.17 Забороняється розташовувати укриття:

а) пiд виробничими та складськими примiщеннями, в яких розта-

шованi резервуари з хiмiчно шкiдливими рiдинами, печi з розтопле-

ними металами або iншi речовини, небезпечнi для персоналу, який

переховується;

б) у примiщеннях, в яких є магiстральнi транзитнi газо-, теп-

ло- та водопроводи, якщо немає можливостi двосторонього їх вiд-

ключення, а також вводи електричної енергiї високої напруги;

г) на схилах, якi пiддаються зсувам або iншим геологiчним

процесам, а також на територiях з виробками;

д) ближче ЗО м вiд сховищ або складiв з горючими матерiалами;

при цьому повиннi передбачатись заходи щодо захисту сховища та

пiдходiв до нього вiд затоплення горючою рiдиною.

Розмiщення протирадiацiйних укриттiв

1.18 ПРУ необхiдно розташовувати згiдно з даними додатка 1,

а також вiдповiдно до ДБН 360-92 "Мiстобудування. Планування та

забудова мiських та сiльських поселень" та ВСН 34-89 Мiноборони

СРСР "Планировка и застройка военных городков".

1.19 До примiщень, якi можуть бути пристосованi пiд протира-

дiацiйнi укриття, пред'являються такi вимоги:

- зовнiшнi огороджувальнi конструкцiї будинкiв або спо-

руд повиннi забезпечувати необхiдну кратнiсть послаб-

лення гама-випромiнювання;

- прорiзи та отвори повиннi бути пiдготовленi для закла-

дки в разi переводу примiщення на режим укриття;

- примiщення повиннi розташовуватись близько вiд мiсць

перебування бiльшостi населення, яке має переховува-

тись;

- близько дiлянок не повинно бути великих резервуарiв iз

сильнодiючими отруйними речовинами, водопровiдних та

каналiзацiйних магiстралей, руйнування яких може заг-

рожувати персоналу, який переховується, отруєнням або

затопленням;

- у примiщеннях, розташованих безпосередньо над укриттям,

не повинно бути важких предметiв i обладнання.

1.20 Рiвень пiдлоги ПРУ повинен бути вище найвищого рiвня

грунтових вод не менше нiж на 0,2м.

ПРУ допускається розташовувати у пiдвальних примiщеннях буди-

нкiв та споруд, якi ранiше побудованi i пiдлога яких розташована

нижче рiвня грунтових вод, при наявностi надiйної гiдроiзоляцiї.

Проектування ПРУ у пiдвальних примiщеннях будинкiв, якi буду-

ються заново, при наявностi грунтових вод вище рiвня пiдлоги

допускається у виключних випадках, коли немає iнших прийнятних рi-

шень та за умови влаштування надiйної гiдроiзоляцiї.

С.5 ДБН В.2.2-5-97

1.21 Прокладання транзитних трубопроводiв опалення, водопро-

воду та каналiзацiї крiзь приміщення ПРУ допускається за умови ро-

змiщення їх у пiдлозi або у коридорах, вiддалених вiд примiщення

ПРУ стiнами з границею вогнестiйкостi 0,75 год.

1.22 Для розмiщення ПРУ рекомендується використовувати:

- пiдвищенi будинки та споруди, розташованi усерединi забудо-

ви, а також прилеглi до кам'яних огорож (багатоповерховi

житловi будинки, споруди зi стiнами завтовшки 2 - 2,5 цег-

лини);

- примiщення з заглибленими будинками та спорудами незалеж-

но вiд їх розташування ( цокольнi поверхи кам'яних будин-

кiв, пiдвали, льохи, споруди пiдземного простору мiст);

- окремо розташованi будинки та споруди, найбiльш вдало захи-

щенi складками мiсцевостi від дiї iонiзуючого випромiнюван-

ня.

1.23 Надземнi примiщення з площею прорiзiв 50% пристосовувати

пiд ПРУ не рекомендується.

Будинки i споруди з конструкцiями перекриттiв, якi мають вагу

1 м2 менше 300 кгс/м2 , пристосовувати пiд ПРУ не рекомендується.

1.24 Пiдвищення захисних властивостей будинкiв та споруд

досягається:

- вибором об'ємно-планувального i конструктивного вирiшення;