---

3.14. Виконуючи роботу сумісно з кількома особами, необхідно узгоджувати свої дії з діями інших працівників.

3.15. У роботі слід використовувати інвентарні паяльні лампи.

Під час роботи з паяльною лампою необхідно керуватись такими правилами:

- наливати у резервуар паяльної лампи гас чи бензин не більше ніж на 3/4 його місткості:

- закручувати наливну пробку не менше ніж на чотири оберти;

- не наливати і не виливати пальне, не розбирати лампу, не відкручувати головку тощо поблизу вогню;

- не розпалювати паяльну лампу подачею бензину або гасу на пальник;

- не накачувати надмірно паяльну лампу для запобігання її вибухам;

- не знімати пальник до спускання тиску;

- спускати тиск повітря із резервуару лампи через наливну пробку тільки після того, як лампа погашена і її пальник повністю охолонув;

- у разі виявлення несправностей (підтікання резервуара, витікання гасу через різьбу пальника тощо) негайно здати лампу в ремонт;

- заповнювати лампу тільки тією пальною рідиною, для роботи на якій вона призначена.

3.16. Гасова паяльна лампа повинна мати запобіжний клапан, відрегульований на робочий тиск. Лампи місткістю Зл і більше, крім запобіжного клапана повинні бути обладнані манометром.

3.17. Під час паяння і лудіння деталей необхідно особливо обережно поводитись з кислотами.

Під час паяння застосовувати тільки водні розчини кислот.

Під час розчинення кислоти до необхідної концентрації розчину, кислоту необхідно лити у воду тонкою цівкою, безперервно перемішуючи суміш. Лити воду в кислоту заборонено тому, що розчинення супроводжується великим виділенням тепла та розбризкуванням розчину.

3.18. Під час виконання слюсарних робіт необхідно дотримуватись наступних вимог безпеки:

• не нарощувати гайкові ключі обрізками труб чи іншими важелями;

• заточувати інструмент на абразивному верстаті, який обладнаний захисним кожухом і екраном. За відсутності екрану користуватись захисними окулярами;

• не працювати на верстатах у рукавицях і незастебнутому одязі;

• користуватись різальним інструментом, в яких не зношені конусні хвостовики;

• не застосовувати під час роботи патрони і пристосування з виступаючими стопорними болтами і гвинтами;

3.19. Слюсар може виконувати роботи з використанням вантажопідйомних механізмів, якщо він пройшов навчання, перевірку знань з питань охорони праці та має допуск на виконання таких робіт.

3.20. Вимоги безпеки при використанні ручного переносного інструменту:

- ручний інструмент повсякденного застосування повинен бути закріплений за обслуговуючим персоналом;

- розміри гайкових ключів повинні відповідати розмірам гайок, на робочих площинах ключів на повинно бути збитих скосів, а на ручках - задирок;

- не допускається відкручувати і закручувати гайки, закладаючи між ними та ключем металеві пластини, а також нарощувати ручку ключа за допомогою іншого ключа чи обрізку труби, гак як це може призвести до травмування рук;

- під час робіт з ударним інструментом /зубилом, пневмозубилом і у інших випадках, коли можливе відлітання осколків/, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту - окуляри, каски, маски, а для захисту від осколків оточуючих - встановлювати захисні ширми;

- слюсарю дозволяється проводити тільки пуск і зупинку електрифікованих агрегатів; не дозволяється відкривати розподільчі щити, шафи різних електричних пристроїв, самостійно проводити їх ремонт;

- під час перевезення і перенесення інструменту, який має гострі краї, необхідно вжити заходів, що виключають травмування людей (використовувати сумки, чохли тощо);

- під час роботи на висоті інструмент необхідно прив'язати або застосовувати наручні петлі, переносити інструмент в спеціальних сумках або ящиках, щоб уникнути його падіння;

- у вибухонебезпечних приміщеннях, на зовнішніх вибухонебезпечних об'єктах і під час виконання газонебезпечних робіт необхідно застосовувати інструмент, який не дає іскор при ударі;

- не працювати без опори;

- використовувати спеціальні пристрої для кріплення і фіксації.

3.21. Слюсарю дозволяється користуватись тільки інвентарним електроінструментом, яким його забезпечила адміністрація підприємства для даного виду робіт

3.22. Газонебезпечні роботи виконуються за нарядом-допуском у встановленому на підприємстві порядку. До виконання газонебезпечних робіт допускаються слюсарі, які пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці і мають допуск на право виконання таких робіт.

3.23. Роботи з усунення витоків газу на фланцевих чи різьбових з'єднаннях не дозволяється виконувати шляхом підтягнення їх за наявності у комунікаціях надлишкового тиску. Усунення витоків газу через фланцеві чи різьбові з'єднання здійснюється після перекриття перекривної арматури з обох боків місця витоку, випуску газу з відключеної дільниці до атмосферного тиску шляхом відкриття на ній свічного крана (засувки, вентиля) між перекритою запірною арматурою. У разі негерметичності запірної арматури перекривається запірна арматура на суміжних дільницях із випуском газу на них.

3.24. Обладнання чи системи, що зупинені на ремонт, повинні бути відключеними від технологічних газопроводів за допомогою запірної арматури чи заглушок, розрахованих на максимальний тиск у газопроводі.

3.25. Усі ремонтні роботи, що виконуються у машинних залах компресорних станцій, які пов'язані з розбиранням обладнання чи системи, є газонебезпечними і повинні виконуватись тільки за нарядом-допуском, виданим керівництвом підприємства.

3.26. Перед початком ремонтних робіт, пов'язаних з роз'єднанням газопроводу високого тиску, необхідно відключити електрохімзахист і встановити між роз'єднаними дільницями газопроводу з'єднувальну перемичку для запобігання можливості іскроутворення.

3.27. Продувочні свічки після відключення газопроводу повинні залишатись у відкритому стані з навішеними на них плакатами "Не закривати".

3.28. Перекривна і регулююча арматура технологічної обв'язки газоперекачувальних агрегатів (ГПА), обв"язки паливного і пускового газу (повітря) ГПА, що виведені у ремонт, повинна бути приведена у стан, що забезпечує безпеку ремонту:

- відключене живлення імпульсним газом електропневматичних вузлів управління арматурою;

- відключене силове електроживлення електропривідної арматури;

- забезпечений технічними засобами видимий розрив у трубних проводках від загальностанційного колектора імпульсного газу до пневмоциліндрів приводу;

- заблоковане ручне управління арматурою;

- встановлені відповідні знаки безпеки і плакати: "Не відкривати!", "Не закривати!";

- на трубопроводах паливного і пускового газу ГПА встановлені силові заглушки.

3.29. Перекривну арматуру (за винятком байпасної) дозволяється відкривати тільки після вирівнювання тиску газу у суміжних дільницях газопроводу або за наявності перепаду і пеку, що не перевищує величини, вказаної в інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача.

3.30. Штурвали (маховики) кранів необхідно повертати плавно, без застосування додаткових важелів. Зусилля під час відкривання (закривання) кранів за допомогою маховиків або ручних насосів не повинно перевищувати величин, вказаних в інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача.

3.31. На ГПА, який виведений у ремонт, що пов'язаний з розкриттям проточної частини нагнітача, необхідно виконати такі операції:

- з корпусу нагнітача, з газопроводів на вході та виході нагнітача треба дренувати газ і газоконденсат;

- розкрити люк-лази на газопроводах на вході та виході нагнітача;

- провентилювати або продути інертним газом внутрішню порожнину нагнітача і приєднаних до нього газопроводів;

- встановити зі сторони ГПА гумові кулі так, щоб виключити можливість перекриття люк-лазу, надути їх повітрям або інертним газом до тиску 4000-5000 ПА (400-500 мм

вод.ст.);

3.32. Перед розкриттям нагнітача необхідно пересвідчитися у надійній роботі припливно-витяжної вентиляції.

3.33. У період виконання ремонтних робіт заміри загазованості робочого середовища виконуються з періодичністю не менше ніж через 30 хв із записом результатів заміру у наряді-допуску. Відбір проб повітря повинен виконуватись у місцях, що найгірше провітрюються:

- якщо газ легший за повітря (природний газ, окис вуглецю тощо) - із верхньої зони;

- якщо газ важчий за повітря (пропан, вуглекислий газ тощо) - із нижньої зони.

3.34. Під час ремонту і обслуговування сирих приміщень, колодязів, посудин, що працюють під тиском, необхідно користуватись переносними ліхтарями з напругою не більше 12 В у вибухозахищеному виконанні.

3.35. Під час виконання ремонтних робіт зняті та запасні деталі необхідно складувати таким чином, щоб не захаращувати проходи і був забезпечений вільний доступ до обладнання і запірної арматури.

3.36. І Іід час виконання ремонтних робіт мити деталі дозволяється тільки спеціальними миючими розчинами.

3.37. Під час огляду технологічного обладнання слюсар зобов'язаний:

- виявляти несправності та негерметичність на обладнанні, трубопроводах, арматурі, вживати заходів щодо їх локалізації;

- виконувати профілактичне обслуговування та ремонт перекривної та регулюючої арматури, контролювати наявність ущільнюючих мастил сальникової набивки і, за необхідності, виконувати набивку кранів мастилом і підтягувати сальникові ущільнення.

3.38. При загідраченні скидних, продувочних та імпульсних ліній необхідно користуватись гарячою водою чи парою. При цьому запірна продувочна арматура повинна бути закрита. Після прогрівання місць загідрачення необхідно короткочасно привідкривати запірну арматуру, щоб виключити гідравлічні удари і розрив газопроводу.

3.39. Під час продування конденсатозбірників запірну арматуру необхідно відкривати повільно, щоб уникнути гідравлічного удару і розбризкування конденсату. Конденсат необхідно збирати у місткість. Під час грози таку роботу не виконують. У разі розливу конденсату або інших нафтопродуктів, місце розливу необхідно обгородити знаками і вжити заходів щодо збирання і нейтралізації замазученого грунту.

3.40. Встановлення і знімання шприца для набивання кранового мастила на крани необхідно виконувати плавно. До встановлення шприца на кран необхідно вивернути болт, встановлений в гнізді для зворотного клапана набивочного штуцера. Болт вивертається поступово. Не можна знаходитися напроти болта, який вивертається. Якщо при вивертанні болта з'ясується, що зворотний клапан пропускає газ чи кранове мастило, то болт необхідно ввернути назад; набивання такого крана під тиском газу виконувати не можна. Після знімання болта встановлюють заповнений мастилом шприц і виконується набивання крана. Крани, які мають двосторонню подачу мастила в кулю, набивають з почерговим відкриттям голкових вентилів. Після набивки крана при зніманні шприца необхідно стояти осторонь від шприца на випадок відмови зворотнього клапана, так як шприц може викинути зворотнім піском. При виконанні цих робіт необхідно стояти з навітряного боку крану.

3.41. Перед закриттям (відкриттям) запірної арматури на трубопроводі необхідно впевнитись в її працездатності і справності (редуктор, насос, мультиплікатор, наявність гідравлічної рідини в балонах тощо). Перестановку кранів (засувок) на трубопроводі слюсар виконує тільки за розпорядженням чи з відому чергового диспетчера при надійному зв'язку з ним та обов'язковому записі в журналі диспетчера.

3.42. При включенні манометра прохідний голчастий вентиль слід відкривати плавно, щоб уникнути різкого удару на прилад. Для заміни манометра необхідно переключити відключаючий вентиль і за допомогою двох ключів обережно відгвинчувати його (одним ключем тримати вентиль, а іншим - манометр).

3.43. Слюсар повинен виконувати роботи щодо експлуатації посудин, що працюють під риском, згідно з вимогами діючої на підприємстві інструкції з безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

3.44. З метою запобігання аварійним ситуаціям необхідно дотримуватись наступних правил:

не вдаряти по газопроводу та обладнанню, що знаходиться під тиском;

щільність з'єднань перевіряти тільки за допомогою мильних розчинів та повірених індикаторів горючих газів;

не виконувати ремонт технологічного обладнання та арматури під час роботи;

проводити контроль повітря робочої зони вибухонебезпечних приміщень згідно з термінами, визначеними діючими на підприємстві інструкціями;

- самостійно не виконувати переключення технологічної арматури (без погодження із диспетчером).

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи слюсар повинен привести в порядок робоче місце, зібрати і скласти в призначене місце інструмент і пристосування. Якщо використовувалась паяльна лампа. її необхідно звільнити від палива, очистити і здати в інструментальну комору.

Відходи виробництва, сміття і використані матеріали повинні прибиратись в спеціально відведені місця і металеві ящики.

4.2. 313 здати на зберігання у спеціально відведене місце.

При виявленні пошкоджень 313, повідомити про це керівника робіт.

4.3. Вимити обличчя, руки теплою водою з милом або прийняти теплий душ.

4.4. Про всі виявлені факти порушення технологічного процесу, несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інструменту, засобів захисту та про інші небезпечні та шкідливі виробничі фактори зробити запис в оперативному (експлуатаційному) журналі і доповісти керівнику робіт (іншій посадовій особі за підпорядкованістю).

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Слюсар з ремонту технологічних установок повинен знати свої обов'язки згідно з Планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, в якому розроблені заходи безпеки щодо сповіщення про виникнення аварійних ситуацій та аварій і про першочергові дії у разі їх виникнення.

5.2. Види аварійних ситуацій: