Страница 3: ПУЭ ПУЕ:2006. Правила улаштування електроустановок. ПУЕ:2006. Розділ 6 (41432)

Для ламп типів ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, ДНаТ можна застосовувати як групову, так і індивідуальну компенсацію реактивної потужності. За наявності техніко-економічних обґрунтувань допускається застосовувати вищезазначені лампи без пристрою компенсації реактивної потужності. За групової компенсації компенсувальні пристрої слід вимикати одночасно з вимиканням ламп.

6.2.2.Живлення світильника місцевого освітлення (за допомогою понижувального трансформатора або без нього) можна здійснювати шляхом відгалуження від силового кола механізму або верстата, для якого передбачено світильник.

У цьому разі окремий захисний апарат у освітлювальному колі можна не встановлювати, якщо захисний апарат силового кола має струм уставки не більше ніж 25 А.

Відгалуження до світильників місцевого освітлення за напруги більше ніж 50 В у межах робочого місця слід виконувати в жорстких кабельних трубопроводах і коробах, стійких до поширення полум'я.

6.2.3.Живлення установок оздоровчого ультрафіолетового опромінювання слід здійснювати: установок тривалої дії – по окремих групових лініях від щитків робочого освітлення або самостійних групових щитків; установок короткочасної дії (фотаріїв) – по окремих лініях від електросилової мережі або мережі живлення робочого освітлення.

Живильна освітлювальна мережа

1. Живлення робочого освітлення рекомендується виконувати по самостійних лініях від розподільних пристроїв підстанцій, щитів, шаф, розподільних пунктів, магістральних та розподільних шинопроводів.
2. Живлення робочого освітлення, освітлення безпеки та евакуаційного освітлення допускається виконувати від загальних ліній з електросиловими установками або від силових розподільних пунктів (виняток 6.1.28). У цьому разі вимоги до допустимих відхилень і коливань напруги в освітлювальній мережі слід виконувати відповідно до ГОСТ 13109 «Электрическая энергия. Совместимость технических средств электромагнитная. Нормы качества электрической энергии в системах электроснабжения общего назначения».
3. Лінії мережі живлення робочого освітлення, освітлення безпеки та евакуаційного освітлення, а також лінії, які живлять ілюмінаційні установки та світлову рекламу, повинні мати в розподільних пристроях, від яких ці лінії відходять, самостійні апарати захисту та керування для кожної лінії.

Допускається встановлювати загальний апарат керування для кількох ліній одного виду освітлення або установок, які відходять від розподільного пристрою.

6.2.7.У разі застосування шинопроводів як ліній живлення освітлювальної мережі замість групових щитків можна використовувати окремі апарати захисту і керування для живлення груп світильників, приєднаних до шинопроводу. У цьому разі повинен бути забезпечений зручний і безпечний доступ до зазначених апаратів.

6.2.8.У місцях приєднання ліній живлення освітлювальної мережі до ліній живлення електросилових установок або до силових розподільних пунктів (6.2.5) необхідно встановлювати апарати захисту і керування.

У разі живлення освітлювальної мережі від силових розподільних пунктів, до яких безпосередньо приєднано силові електроприймачі, освітлювальну мережу слід підключати до ввідних затискачів цих пунктів.

Групова мережа

6.2.9. Групові мережі освітлення можуть бути одно-, дво- та трифазні, залежно від їх довжини та кількості світильників, які приєднуються до них.

Лінії групової мережі внутрішнього освітлення повинні бути захищені запобіжниками або автоматичними вимикачами.

6.2.10. Кожна групова лінія, як правило, повинна мати на фазу не більше ніж 20 ламп розжарювання, а також ламп типів ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, ДнаТ. До цієї кількості також входять штепсельні розетки.

У виробничих, громадських будівлях і житлових будинках на однофазні групи освітлення сходових кліток, поверхових коридорів, холів, технічних підвалів і горищ допускається приєднувати до 60 ламп розжарювання потужністю до 60 Вт кожна.

Для групових ліній, які живлять світлові карнизи, світлові стелі тощо з лампами розжарювання, а також світильники з люмінесцентними лампами потужністю до 80 Вт, рекомендується приєднувати до 60 ламп на фазу; для ліній, які живлять світильники з люмінесцентними лампами потужністю до 40 Вт включно, – до 75 ламп на фазу, потужністю до 20 Вт включно – до 100 ламп на фазу.

Для групових ліній, які живлять багатолампові люстри, кількість ламп будь-якого типу на фазу не обмежується.

У групових лініях, які живлять лампи потужністю 10 кВт і більше, кожна лампа повинна мати самостійний апарат захисту.

1. На початку кожної групової лінії, у тому числі ліній, які живляться від шинопроводів, слід установлювати апарати захисту у всіх фазних провідниках. Установлювати апарати захисту в РЕN- і РЕ- провідниках забороняється.
2. N-провідники групових ліній, у разі застосування металевих труб, необхідно прокладати разом з фазними провідниками в одній трубі, а в разі прокладання кабелями або багатожильними проводами, їх слід поміщати в спільну оболонку з фазними провідниками.
3. Прокладати проводи та кабелі групових ліній робочого освітлення разом з груповими лініями освітлення безпеки та евакуаційного освітлення не рекомендується.

Допускається їх сумісне прокладання на одному монтажному профілі, в одному коробі, лотку, а також у корпусах і штангах світильників за умови, що вжито спеціальних заходів, які виключають можливість пошкодження проводів освітлення безпеки та евакуаційного освітлення в разі несправності проводів робочого освітлення.

6.2.14. Живлення світильників робочого освітлення, освітлення безпеки або евакуаційного освітлення допускається виконувати від різних фаз одного трифазного шинопроводу за умови, що до нього буде прокладено самостійні лінії для робочого освітлення, освітлення безпеки або евакуаційного освітлення.

6.2.15. На опорну поверхню з горючих матеріалів допускається встановлювати світильники, які промарковані символом за ГОСТ 17677 «Светильники. Общие технические условия». У разі відсутності такого символу місця прилягання світильника до опорної поверхні повинні мати прокладку з негорючих матеріалів.

ГЛАВА 6.3

ЗОВНІШНЄ ОСВІТЛЕННЯ

Джерела світла, установлення освітлювальних приладів і опор

6.3.1. Для зовнішнього освітлення можна використовувати будь-які джерела світла (6.1.11).

Для охоронного освітлення територій підприємств, якщо охоронне освітлення нормально не вмикається, а вмикається автоматично від дії охоронної сигналізації, розрядні лампи застосовувати не допускається.

1. Освітлювальні прилади зовнішнього освітлення (світильники, прожектори) можна встановлювати на спеціально призначених для такого освітлення опорах, а також на опорах повітряних ліній до 1 кВ, опорах контактної мережі електрифікованого міського транспорту всіх видів струмів напругою до 600 В, стінах і перекриттях будівель і споруд, щоглах (у тому числі щоглах блискавковідводів, які стоять окремо), технологічних естакадах, площадках технологічних установок і димових труб, парапетах та огородженнях мостів і транспортних естакад, на металевих, залізобетонних та інших конструкціях будівель і споруд незалежно від відмітки їх розташування, можна підвішувати їх на тросах, укріплених на стінах будівель та опорах, а також установлювати на рівні землі та нижче.
2. Установлювати світильники зовнішнього освітлення на опорах ПЛ до 1 кВ слід:

- під час обслуговування світильників з телескопічних вишок з ізолювальною ланкою – як правило, вище проводів ПЛ або на рівні нижчих проводів ПЛ у разі розміщення світильників і проводів ПЛ з різних сторін опори. Відстань по горизонталі від світильника до найближчого проводу ПЛ повинна бути не менше ніж ;

- під час обслуговування світильників з використанням інших засобів – нижче проводів ПЛ. Відстань по вертикалі від світильника до проводу ПЛ (у просвіті) повинна бути не менше ніж , відстань по горизонталі від світильника до опори (у просвіті) повинна бути не більше ніж .

6.3.4 Під час підвішування світильників на тросах потрібно вживати заходів для запобігання розгойдуванню світильників під дією вітру.

6.3.5.Над проїзною частиною вулиць, доріг і площ світильники слід установлювати на висоті не менше ніж .

Над контактною мережею трамвая світильники треба встановлювати на висоті не менше ніж до головки рейки, над контактною мережею тролейбуса – на висоті не менше ніж від рівня проїзної частини. Відстань по вертикалі від проводів ліній вуличного освітлення до поперечок контактної мережі або підвішених до поперечок ілюмінаційних гірлянд повинна бути не менше ніж .

6.3.6.Над бульварами та пішохідними доріжками світильники слід установлювати на висоті не менше ніж .

Найменша висота встановлення освітлювальних приладів для освітлення газонів і фасадів будинків і споруд та для декоративного освітлення не обмежується за умови, що буде дотримано вимоги 6.1.15.

Установлювати освітлювальні прилади в приямках нижче рівня землі дозволяється за наявності дренажних або інших аналогічних пристроїв для видалення води з приямків.

6.3.7.Для освітлення транспортних розв'язок, міських та інших площ світильники можна встановлювати на опорах висотою і більше за умови забезпечення гарантії вжиття заходів для безпеки їх обслуговування (наприклад, опускання світильників, улаштування площадок, використання вишок тощо).

Допускається розміщувати світильники в парапетах і огородженнях мостів і естакад з негорючих матеріалів на висоті 0,9- над проїзною частиною за умови захисту їх від дотику до струмопровідних частин світильників.

6.3.8. Опори установок освітлення площ, вулиць, доріг слід розташовувати на відстані не менше ніж від лицьової грані бортового каменю до зовнішньої поверхні цоколю опори на магістральних вулицях і дорогах з інтенсивним транспортним рухом і на відстані не менше ніж 0,6 м – на інших вулицях, дорогах і площах. Цю відстань дозволяється зменшувати до за умови відсутності маршрутів міського транспорту та вантажних машин. Якщо немає бортового каменю, відстань від кромки проїзної частини до зовнішньої поверхні цоколю опори повинна бути не менше ніж .

На територіях промислових підприємств відстань від опори зовнішнього освітлення до проїзної частини рекомендується брати не менше ніж . Допускається зменшувати цю відстань до .

6.3.9. Опори освітлення вулиць і доріг, які мають розподільні смуги шириною і більше, можна встановлювати по центру розподільних смуг.

6.3.10.На вулицях і дорогах, які мають кювети, допускається встановлювати опори за кюветом, якщо відстань від опори до найближчої межі проїзної частини не перевищує .

Опора не повинна розміщуватися між пожежним гідрантом і проїзною частиною.

6.3.11.Опори на перетинах і примиканнях вулиць і доріг рекомендується встановлювати на відстані не менше ніж від початку закруглення тротуарів, не порушуючи лінії встановлювання опор.

1. Опори зовнішнього освітлення на інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах, транспортних естакадах тощо) слід встановлювати у створі огородження в сталевих станинах або фланцях, які прикріплюють до носійних елементів інженерної споруди.
2. Опори для світильників освітлення алей і пішохідних доріг слід встановлювати за межами пішохідної частини.
3. Світильники на вулицях і дорогах з рядковим насадженням дерев необхідно встановлювати поза кронами дерев на подовжених кронштейнах, спрямованих у бік проїзної частини вулиці, або слід використовувати тросове підвішування світильників.

Живлення установок зовнішнього освітлення

1. Живлення установок зовнішнього освітлення можна здійснювати безпосередньо від трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та ввідно-розподільних пристроїв (ВРП). Освітлювальні мережі, як правило, виконують із ТN-С системою заземлення.
2. Для живлення світильників вуличного освітлення, а також зовнішнього освітлення промислових підприємств потрібно прокладати, як правило, самостійні лінії.

Живлення світильників допускається виконувати від додатково прокладених для цього фазних провідників, і РЕN-провідника повітряної лінії електричної мережі міста, населеного пункту, промислового підприємства.

1. Освітлювальні установки міських транспортних і пішохідних тунелів, доріг і площ категорії А за надійністю електропостачання відносять до другої категорії, решту зовнішніх освітлювальних установок – до третьої категорії.
2. Живлення світильників освітлення територій мікрорайонів слід здійснювати безпосередньо від пунктів живлення зовнішнього освітлення або від мереж вуличного освітлення, які проходять поблизу (крім мереж вулиць категорії А), залежно від прийнятої в населеному пункті системи експлуатації. Світильники зовнішнього освітлення територій дитячих ясел-садків, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, лікарень, шпиталів, санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, дитячих таборів можуть живитися як від увідних пристроїв цих будинків або трансформаторних підстанцій, так і від найближчих розподільних мереж зовнішнього освітлення за умови дотримання вимог 6.5.27.
3. Живлення освітлення відкритих технологічних установок, відкритих виробничих площадок, відкритих естакад, складів та інших відкритих об'єктів при виробничих будівлях можна виконувати від мережі внутрішнього освітлення будівлі, до якого ці об'єкти належать.
4. Живлення світильників охоронного освітлення виконується, як правило, по самостійних лініях.
5. Живлення освітлювальних приладів під'їздів до протипожежних вододжерел (гідрантів, водоймищ тощо) слід здійснювати від фаз нічного режиму мережі зовнішнього освітлення.
6. Світильники, установлені біля входів у будинок, рекомендується приєднувати до групової мережі внутрішнього освітлення і в першу чергу – до мережі освітлення безпеки або евакуаційного освітлення, яке вмикають одночасно з робочим освітленням.
7. В установках зовнішнього освітлення світильники з розрядними джерелами світла повинні мати індивідуальну компенсацію реактивної потужності. Коефіцієнт потужності повинен бути не нижче ніж 0,85.
8. У разі застосування прожекторів з розрядними джерелами світла допускається групова компенсація реактивної потужності, за якої необхідно забезпечувати вимикання компенсувальних пристроїв одночасно з вимиканням компенсувальних установок, реактивну потужність яких вони компенсують.