Служби віконного інструментарію передбачені до:
безпосереднього використання візуальної бібліотеки об’єктних модулів прикладним програмним забезпеченням;
створення та додавання у «widgeb-бібліотеку специфічних для прикладних програм візуальних об’єктів.
Примітка. Створення візуального об'єкту включає написання програмного забезпечення, що використовує служби Х-інстру- ментарію,
Отже, служби інструментарію можна з деяким перекриттям логічно розділити на дві категорії: служби Інтерфейсу візуальних об’єктів, викликувані прикладною програмою чи діалоговими службами, і служби візуального програмування об’єктів, викликувані програмним забезпеченням візуальних об'єктів.
Прикладна програма може використовувати служби віконного Інструментарію для:
ініціал ізації/виходу з інструментарію;
установлювання ресурсів візуальних об’єктів;
створення/видалення візуальних об’єктів;
відображення візуальних об’єктів;
додавання/видалення специфічних для застосування стандартних програм, що викликають візуальні об’єкти (подія зворотного виклику — callbacks);
відновлення/зміни стану візуального об’єкта;
переспрямування керування Інструментарію для оброблення вводу користувача.
Програмне забезпечення візуальних об’єктів може використовувати служби віконного інструментарію для;
керування породженими візуальними об’єктами (породжений візуальний об’єкт — візуальний об’єкт, відображений усередині іншого візуального об’єкта);
керування подіями вікна, подіями таймеру та подіями вводу файлу;
оброблення геометрії візуальних об’єктів (установлювання розмірів, позиціювання, розміщення породженого візуального об’єкта);
оброблення вводу користувача;
керування ресурсами візуальних об'єктів;
транслювання події в дію;
керування графічним контекстом;
керування розподілом масиву пікселів (масив пікселів використовують для відображення графічних об’єктів вмиканням і вимиканням кожного піксела);
керування пам'яттю, пов’язаною з графічними віконними системами;
оброблення помилок, пов'язаних із графічними віконними системами;
зв'язку між візуальними об’єктами (через механізм вибору);
ініціалізації інших стандартних програм, пов’язаних з візуальними об’єктами (подія зворотного виклику візуального об'єкта — callbacks);
ініціалізації специфічних та стандартних для застосування програм, пов’язаних із візуальним об’єктом.
Діалогові служби забезпечують функції високого рівня для керування графічною віконною системою для застосувань, передусім призначених для доставки вводу користувача прикладній програмі і керованої застосуванням інформації користувачеві. Діалогові служби допускають поділ специфікацій інтерфейсу користувача від прикладної програми. Наприклад, для багатьох застосувань не цікаво, чи використовуваний об’єкт вводу є розгортуваним меню чи скрольованим (scrollable) списком. Застосування цікавить лише визначення указівки чи вибору користувачем об’єкта вводу (тобто значення параметра), яке потім викликає певну дію прикладної програми. На підтримування такої нотації може визначатися єдина функція діалогу для показу (подання) вікна, укомплектованого складеними візуальними об’єктами відображення типу незалежних кнопок, текстових об’єктів уводу з клавіатури і скрольованих текстових списків. Прикладна програма не вимагає керувати чи розуміти порядок перегляду, розташування візуального або зворотного зв’язку кожного з елементів. Функція діалогу має доступ до інформації подання, необхідної для відображення визначеного вікна, І обробляє відображення цього вікна прикладною програмою. Інша діалогова служба забезпечує цикл подій високого рівня, що повертає визначений увід користувача як значення параметра прикладної програми.
Служби забезпечують простоту щодо ступенів свободи, доступних в основних віконних службах і віконному Інструментарії. Більшість систем керування інтерфейсом користувача (UlWISs — User Interface Management Systems) надають діалогові служби для виконання вимог поділу інтерфейсу користувача і прикладного програмного забезпечення.
Служби поділено на такі підрозділи:
віконні служби. Надають послуги, використовувані для ініціалізації віконних служб, створення і видалення вікна з визначеними зв’язаними візуальними об’єктами і маніпулювання курсором-вка- зівкою. Охоплюють служби, що дозволяють прикладній програмі безпосередньо зв’язуватися з користувачем через модальні (modal) чи немодельні (modeless) вікна3;
служби маніпулювання візуальними об’єктами. Надають послуги, використовувані для звертання до розробленого проектувальником застосування графічній віконній системі, для відображення визначених нею візуальних об’єктів і зіставлення їх зі зв’язаними (application-tied) застосуваннями уво- ду-виводу;
служби керування подіями. Надають послуги, що дозволяють застосуванню визначати набори подій І оброблювачів подій, що перемикають одним із двох способів:
чекати появи будь-якої події, обробляючи викликані події по одному з вхідної черги (керований подіями метод);
прикріплювати до кожної події функцію, автоматично виконувану у разі виклику події (метод зворотного виклику— callback).
Служби ЕЕІ фактично підтримують елементи, що фізично взаємодіють з користувачем. Три наступні служби надають функції:
"look and feel” віконної системи І керування. Забезпечують опис подання і поведінки візуальних відображуваних об'єктів, визначення командної мови (синтаксис і семантика) і специфікації, зв’язані з клавіатурами, пристроями вибору, пристроями звукового і відео вводу-виводу;
віконний інформаційний інтерфейс. Надає специфікацію форматів даних ресурсу користувача, що містять інформацію подання І дії, що стосується візуальних об’єктів відображення;
протоколи мережного інтерфейсу. Обслуговують протоколи для транспортування даних, в основному нижніми шістьма рівнями OSI-моделі.
Служби комунікації міжпрограмних об’єктів (Interapplication Entity) забезпечують узагальнену підтримку комунікацій для угод і специфікацій взаємодії між компонентами графічної віконної системи. Служби забезпечують підтримку узагальнених мережних/мультисесійних служб типу оброблення повідомлень між компонентами графічної віконної системи, опис проміжної мови і стандартне визначення формату, використовуваного для збереження подання, характеристик і інформації про дії об’єктів графічної віконної системи. Служби забезпечують узагальнений протокол комунікації, необхідний для обміну інформацією між віконними системами.
Служби керування віконними ресурсами забезпечують загальні функції керування для усіх компонентів графічної віконної системи, включно з системними функціями, орієнтованими на адміністрування (тобто керування графічними віконними системами всередині ділянки дії адміністратора, типу установки функцій за промовчанням і настроюваних користувачем. Наприклад, важливо дозволити реконфігурацію і додавання терміналів і дисплеїв без впливу на інтерфейс прикладної програми). Служби керування ресурсами не залежать від OLTP-служб керування ресурсами, визначених у 4.6.4.3.
Стандартне визначення формату, використовуваного для збереження інформації про подання, поведінку І дії об’єктів графічної віконної системи, забезпечує засіб для обміну Інформацією між графічною віконною системою І програмним інструментарієм, виду UIMSS та Інструментарію інтерфейсу проектування (IDT — Interface Design Tool).
Стандарти, специфікації І недокументовані служби
Див. таблицю 22.
Таблиця 22 узагальнює застосовність різних стандартів до різних мов програмування, підтримуваних POSIX-OSE.
4.9.5.1 Стандарти POSIX-OSE
IEEE Std 1295-1993 — стандарт, заснований власне на X Window System і ХІІЬ, надає для рівневого інструментарію X Window System описи, що ґрунтуються на специфікаціях OSF/Motif.
Таблиця 22 — Стандарти віконної взаємодії
|
Призначення служби |
Тип |
Специфікація |
Підрозділ |
|
Обслуговування основного вікна |
Р |
X Window System Xlib |
4.9.52.2 |
|
Обслуговування Інструментарію |
S |
IEEE Std 1295-1993 |
4.9.5.1 |
|
|
Е |
IEEE P1201.1 |
4.9.5.2.1 |
|
|
Р |
X Window System X Toolkit |
4.9.5.2.2 |
|
Діалог |
Е |
IEEE P1201.2 |
4.9.5.2.1 |
|
Інтерфейс система—користувач і позначення |
S |
ISO/IEC 9995-1:1994, ISO/IEC 9995-2:1994/Amd 1:1999, ISO/IEC 9995-3:1994/Amd 1:1999, ISO/IEC 9995-4:1994, ISO/IEC 9995-5:1994, ISO/IEC 9995-6:1994, ISO/IEC 9995-7:1994/Amd 1:1996, ISO/IEC 9995-8:1994 |
4.9.5.1 |
|
Подання, форм-базований діалог І віконна взаємодія |
S |
iSO/IEC 11730:1994 |
4.9.5.1 |
|
Конструювання програмного забезпечення і діалог людина—машина |
S |
ISO 9241-1:1997/Amd 1:2001, ISO 9241-2:1992, ISO 9241-3:1992/Amd 1:2000, ISO 9241-4:1998, ISO 9241-5:1998, ISO 9241-6:1999, ISO 9241-7:1998, ISO 9241-8:1997, ISO 9241-9:2000, ISO 9241-10:1996, ISO 9241-11:1998, ISO 9241-12:1998, ISO 9241-13:1998, ISO 9241-14:1997, ISO 9241-15:1997, ISO 9241-16:1999, ISO 9241-17:1998 |
4.9.5.1 |
|
Уніфіковані APIs |
Е |
IEEE P1201.1 |
4.95.2.1 |
|
Принципи керування, рекомендовані для керування графічним Інтерфейсом користувача |
Е |
IEEE P1201.2 |
4.9.5.2.1 |
|
Обслуговування міжпрограмних об'єктів |
Р |
X Window System (X Protocol) |
4.95.2.2 4.9.5.3 |
|
Керування ресурсами вікна/сим волів |
G |
не доступні |
4.9.5.3 |
Таблиця 23 — Мовні прив'язки стандартів графічної роботи з вікнами
|
Standard |
Ада |
Фортран |
Паскаль |
Лісп |
Сі |
|
PHIGS |
|
|
|
|
Е |
|
GKS |
|
|
|
|
. Е |
|
GKS-3D |
|
|
|
|
Є |
|
CGI |
|
|
|
|
G |
|
IEEEP1201.1 |
|
|
|
|
G |
|
IEEE Std P1295-1993 |
|
|
|
|
S |
Примітка. Тут LISS — доступна незалежна від мов специфікація; S — офіційний чинний стандарт; Е — вихідний стандарт або проект стандарту; Р — загальноприйнятна опублікована специфікація; G (дар) — прогалина (відсутність специфікацій).
F1MS. Комітет CODASYL розробив ISO/IEC 11730:1994 для FIMS-системи керування Інтерфейсом відеоформ, який покриває інтерфейс між мовою програмування і будь-якою формою часової заміни застосування на екрані термінала чи комп’ютера.
ISO/IEC 9995:1994 у восьми частинах розроблений Комітетом із інтерфейсу система-користу- вач І позначенням. Дії стандарту поширюється на визначення розкладки клавіатури для текстових і офісних систем.
ISO 9241 у 17 частинах покриває різні аспекти ергономічних вимог для офісної роботи з терміналами візуального відображення (VDT — visual display terminal), разом Із клавіатурами, відображенням, робочим місцем, кольором і вимогами зручності та простоти використання.
4.Э.5.2 Додаткові специфікації
Вихідні стандарти. Специфікації, перелічені в підрозділі, не є частиною POSIX-OSE, спрямовані на служби, включені до Настанови й матимуть право на включення в POSIX-OSE після офіційного затвердження їх провідними організаціями розроблення стандартів. Використовування перелічених специфікацій треба ретельно розглядати, оскільки Існує певний ризик використання вихідних стандартів до їхнього остаточного затвердження.
ANSI HFS-HCI. ANSI-комітет працює над проектами стандартів для процесу проектування, подання інформації, форм-базованих діалогів і віконної взаємодії.
ISO TC159/SC4/WG5. Сфера інтересів цього комітету — ергономіка прикладного програмного забезпечення, принципи і стилі діалогу, методи підвищення зручності і простоти використання програм, термінологія, кодування і форматування інформації.
Робоча група IEEE Р1201.1 займається розробленням стандарту, що визначає уніфікацію АРІ для використання проектувальниками GUI-застосувань з метою розроблення комп’ютерних програм, мобільних уздовж мультивіконних систем та інструментарію інтерфейсів користувача виду OSF/Motif, Microsoft Windows, OS/2 Presentation Manager І Apple Macintosh.
Робоча група IEEE P1201.2 займається розробленням набору рекомендацій із керування графічного інтерфейсу користувача. Група розглядає несуперечливі елементи І характеристики НСІ, що забезпечують легкість переходу користувачів від одного "look and feel" прикладної програми до іншого з мінімальним втручанням, помилками, незручностями, перенавчанням і перекваліфікацією. Зазначені аспекти включають клавіатуру, пристрої позиціювання, меню, кнопки, засоби керування, вікна, Настанову користувача і загальні дії користувача4.
