- заходи із забезпечення якості робіт;
- заходи із забезпечення охорони праці та навколишнього середовища
- графіки виконання робіт.
4.16 Роботи з реставрації пам'ятки або її частини без розробки в повному обсязі проектної та організаційно-технологічної документації не дозволяються, за винятком протиаварійних робіт, для ведення яких розробляється тільки необхідна документація.
4.17 До початку реставраційних робіт на об'єкті та забезпечення їх якості потрібно проводити інструктаж з бригадами та окремими робітниками.
4.18 Всі роботи на пам'ятках повинні виконувати реставраційні майстерні та організації, які мають відповідні державні дозволи (ліцензії) та атестованих виконавців необхідної кваліфікації з дотриманням вимог всіх правил виконання робіт та технічної документації.
4.19 Інженерно-технічні працівники (майстри, виконроби), що безпосередньо керують роботами, повинні мати відповідний рівень підготовки та дозвіл і дотримуватись вимог та правил цих Норм. Вони повинні забезпечувати на об'єкті реставрації виконання повного обсягу робіт і всієї виконавчої документації: журналів ведення робіт, журналів спеціальних видів робіт, актів на приховані роботи, дотримуватись проектної документації з системи управління якістю тощо.
4.20 Робітники, зайняті на реставраційних роботах, повинні мати високий професійний рівень кваліфікації, досвід виконання реставраційних робіт та досконало володіти всіма навиками виконання технологічних процесів.
4.21 Забороняється проводити земляні роботи навколо пам'яток і в районі їх можливого місцезнаходження без спеціального дозволу. Не допускається пошкодження невивченого археологічного матеріалу.
4.22 При виконанні кожного технологічного процесу слід користуватися технологічними картами-схемами, які визначають технологію, організацію й економіку складних ремонтно-реставраційних процесів і містять обов'язкові правила виконання того або іншого виду робіт і є невід'ємною складовою частиною проекту виконання робіт.
У технологічних схемах повинні бути вказані: методи виконання робіт; розбивка об'єкта реставрації по висоті на яруси, в плані - на захватки; розміщення машин, механізмів і шлях руху транспорту; послідовність і тривалість процесів; особливості виконання реставраційних робіт у зимових умовах та правила техніки безпеки.
Технологічна послідовність виконання робіт залежить від конструктивних особливостей пам'ятки і прийнятих методів їх проведення і повинна встановлюватись ОПОР і ПВР.
4.23 Розроблення ПВР покладається на підрядну організацію і узгоджується з замовником, технологічні схеми - на проектні, науково-дослідні установи та науково-технологічні підрозділи реставраційної галузі.
При розробці ПВР для реставрації пам'яток слід враховувати організаційні і технологічні процеси: розбирання та знесення різного роду прибудов і окремих частин, що не мають історичної цінності; проведення бурових та вибухових робіт; улаштування нових, замість зруйнованих, фундаментів або їх підсилення на окремих ділянках; заміна конструктивних елементів стін, перекриттів, даху, покрівлі тощо, які втратили експлуатаційні якості; прокладка комунікацій і трубопроводів під дорогами та спорудами, тощо.
4.24 Постачання матеріалів, виробів і деталей на об'єкт пам'ятки слід здійснювати відповідно до календарного плану-графіка виконання робіт, узгодженого із усіма субпідрядними організаціями, що беруть участь у реставраційних роботах на пам'ятці.
4.25 До початку основних робіт із реставрації пам'ятки слід здійснити необхідні заходи з підготовки: організувати ремонтно-реставраційний майданчик; розмістити замовлення на матеріали, вироби і деталі; укомплектувати відповідно до ПВР і технологічної схеми необхідний для виконання робіт професійний робочий колектив і штат відповідальних інженерно-технічних працівників; залучити до участі в роботі спеціалістів з науково-технологічних підрозділів реставраційної сфери.
4.26 Перед початком робіт з реставрації або знесення прибудов, що не мають історичної цінності, слід перенести всі геодезичні знаки, а частини пам'ятки, що знаходяться в аварійному стані, закріпити захисними огороджувальними конструкціями та підготувати необхідні засоби механізації і транспорту. Повітряні мережі необхідно встановлювати так, щоб вони не заважали руху транспорту.
4.27 Заходи щодо організації ремонтно-реставраційного майданчика необхідно здійснювати відповідно до ОПОР та ПВР. Проект повинен включати: будівельний генеральний план об'єкта реставрації із зазначенням основних і допоміжних споруд, шляху транспортування матеріалів і виробів; розміщення складів зберігання матеріалів і деталей, місць монтажу риштування і встановлення засобів механізації (крани, підіймачі, розчинні вузли тощо); схеми розташування тимчасових мереж електро- та водопостачання і використання існуючих мереж. Будгенплан повинен бути затверджений власником пам'ятки, що реставрується.
За необхідності будгенпланом може передбачатися найбільш раціональне розміщення мінімальної кількості збірно-розбірних або пересувних споруд: контора начальника дільниці, виконавця робіт, тимчасові ремонтні майстерні з виготовлення окремих деталей для проведення реставраційних робіт; пересувні ремонтно-реставраційні майстерні тощо.
4.28 Освітлення території робочих місць повинно відповідати вимогам охорони праці.
Для електропостачання необхідно використовувати існуючі мережі і постійні споруди електричного господарства. Тимчасові мережі високої та низької напруги на майданчику слід влаштовувати з повітряним прокладанням проводів з трансформаторами на стовпах або використовувати інвентарні пересувні трансформатори.
4.29 Роботи з улаштування вводів санітарно-технічних комунікацій на пам'ятках необхідно завершувати після відтворення або реставрації фундаментів. Усі труби необхідно укласти до початку влаштування підлоги підвалу. Внутрішні санітарно-технічні і електромонтажні роботи слід виконувати у два етапи:
- прокладання труб та електропроводки, навішування радіаторів і встановлення електроізоляторів;
- встановлення санітарно-технічних і електротехнічних приладів (роботи виконуються після побілки стель і облицювальних робіт, але до фарбування стін і виконання альфрейних робіт).
4.30 3 метою недопущення руйнування відкритого ґрунту земельного полотна навколо пам'ятки на реставраційно-ремонтному майданчику слід улаштовувати тимчасові під'їзні дороги із захисного покриття, яке в подальшому розбирається. Рух автотранспорту по відкритому грунту навколо пам'ятки при проведенні реставраційно-ремонтних робіт забороняється.
4.31 При проведенні робіт на пам'ятках при виявленні нових даних чи фактів, за необхідності, складаються нові акти стану окремих конструкцій, виробів, елементів, об'єктів монументального мистецтва тощо, які є основою для розроблення технології чи змін до технології виконання робіт.
4.32 Виконання всіх видів ремонтно-реставраційних робіт згідно з законодавством супроводжується технічним наглядом замовника та інспекційним наглядом відповідних органів охорони культурної спадщини за виконанням умов, передбачених цими Нормами і проектом реставрації даної пам'ятки.
4.33 При виконанні особливо відповідальних робіт, що вимагають спеціального нагляду і керівництва з боку досвідчених вчених і спеціалістів, здійснюється науково-технічний супровід і постійний контроль за якістю робіт.
4.34 Роботи на пам'ятках повинні здійснюватись при обов'язковому виконанні усіх положень затвердженої науково-проектної і кошторисної документації та з суворим дотриманням прийнятої технології.
4.35 Внесення змін чи доповнень до проектних рішень чи технології стосовно певних ділянок чи елементів пам'ятки приймається протокольним рішенням усіх учасників реставраційного процесу та заноситься в журнал авторського нагляду.
4.36 Нагляд за виконанням робіт на пам'ятці фіксується актами обстеження, актами на приховані роботи (відповідно до ДБН А.3.1-5-96), записами у журналах авторського нагляду чи відповідних журналах ведення робіт у присутності представників організацій, що виконують роботи, та у присутності представників власника чи користувача пам'ятки.
4.37 При порушенні умов чи технології виконання робіт відповідно до законодавства неякісне виконані роботи частково чи повністю можуть бути забраковані або призупинено виконання подальших робіт до усунення недоліків.
4.38 В організації, яка здійснює реставраційні, консерваційні, відновлювальні, ремонтні та роботи, пов'язані з пристосуванням пам'яток для іншого використання, в обов'язковому порядку повинна бути розроблена система управління якістю.
4.39 Система розроблюється відповідно до стандартів з управління якістю:
- ДСТУ ISO-9000-1-95;
- ДСТУ ISO-9001-2001;
- ДСТУ ISO-9004-2001.
4.40 Відповідальність за якісне виконання реставраційних робіт покладається на лінійних працівників (майстрів, виконробів) та головного інженера підрядної організації.
4.41 Виконані роботи на пам'ятці приймаються комісією згідно з розділом 7 цих Норм на основі натурного обстеження об'єкта, аналізу актів на приховані роботи і записів у журналах авторського нагляду та виконання робіт, а також оцінки відповідності виконаних робіт реставраційному завданню та проектним рішенням, що фіксується в акті приймання робіт.
5 ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ
5.1 Основні вимоги до матеріалів, для реставрації і консервації пам'яток:
- їх сумісність (механічна, фізична, хімічна тощо) із стародавніми будівельними матеріалами;
- реверсивність (зворотність), здатність до видалення;
- відсутність шкідливої післядії (наслідків застосування) на пам'ятку.
5.2 Матеріали для реставраційних робіт на пам'ятці за своєю природою повинні бути подібними до автентичних матеріалів, їх фізико-технологічні характеристики визначаються технологічною частиною проекту на реставрацію.
Заміна цих матеріалів іншими допускається тільки за письмового погодження з замовником та розробником технологічної частини проекту і головним архітектором проекту.
5.3 Матеріали для реставрації необхідно підбирати на основі досліджень автентичних (історичних) матеріалів пам'ятки, їх фізико-технологічних характеристик та вивчення можливих негативних наслідків при застосуванні нових матеріалів.
5.4 При розробці проекту та виконанні реставраційних робіт потрібно віддавати перевагу традиційним (історичним) матеріалам та технологіям.
5.5 Не допускається заміна природи елементів пам'ятки, крім тих випадків, коли це єдиний шлях збереження пам'ятки і така заміна повинна бути науково обгрунтованою та погодженою з пам'яткоохоронними органами.
5.6 Забороняється застосування матеріалів, які можуть призвести до руйнування пам'ятки або її окремих елементів, появи небажаних побічних ефектів (засоленість, збільшення вологості, зміна зовнішнього вигляду тощо). Не допускається:
- застосування портландцементу та цементних розчинів на пам'ятках, де він не був застосований при первісному (історичному) будівництві;
- контакт виробів із різних металів, які можуть утворювати гальванічну пару (залізо - мідь, свинець - мідь тощо);
- застосування гіпсокартонних листів замість мокрої вапняно-піщаної штукатурки.
5.7 Матеріали, вироби і напівфабрикати, що використовуються при реставрації пам'яток, повинні відповідати вимогам проекту, чинних стандартів, технічних умов, сертифікатам відповідності і якості, а також мати паспорти та інструкції виробника з вказівкою методів і умов застосування.
5.8 На об'єкті реставрації слід здійснювати вхідний лабораторний контроль матеріалів (згідно з нормативними актами) щодо визначення їх якості і придатності для застосування на пам'ятці. Відповідальність за проведення випробувань матеріалів покладається на генпідрядника, який залучає спеціалізовані науково-реставраційні лабораторії, що акредитовані та мають ліцензію на виконання цього виду робіт.
5.9 Всі види матеріалів, виробів і напівфабрикатів повинні постачатися комплексно за лімітно-комплектувальними картами, які, у свою чергу, повинні розроблятися на кожний об'єкт реставрації.
5.10 При транспортуванні і складуванні матеріалів, виробів і напівфабрикатів необхідно вживати заходів щодо їх збереженості.
5.11 Авторський нагляд за веденням реставраційних робіт повинен включати вибірковий контроль якості реставраційних матеріалів, правильність їх застосування і дотримання технології реставрації.
5.12 Довідки про стародавні та сучасні матеріали, що рекомендуються для застосування при проведенні робіт на пам'ятках, наведені в додатках Г та Д цих Норм.
5.13 Засоби вогнезахисту повинні бути сертифіковані та забезпечувати групу во-гнезахисної ефективності згідно із чинними нормативними актами.
6 ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕМОНТНО-РЕСТАВРАЦІЙНИХ РОБІТ НА ПАМ'ЯТКАХ
6.1 Реставрація, підсилення та відновлення основ і фундаментів
6.1.1 Загальні вимоги до реставрації, підсилення та відновлення основ і фундаментів
6.1.1.1 При виконанні реставраційних робіт на пам'ятках необхідність підсилення основ та існуючих фундаментів будівель і споруд може бути викликана:
- частковою або повною втратою міцності або стійкості конструкцій існуючих фундаментів;
- розвитком недопустимого за величиною та рівномірністю осідання споруди або окремих її частин, що викликано втратою міцності грунтів основи і, як наслідок, руйнуванням конструкцій фундаментів;
- збільшенням експлуатаційних навантажень за рахунок заміни несучих елементів та обладнання більш важким, зміною кількості поверхів тощо.
