3.4.18 При проведенні інженерних обстежень потрібно оглянути всі водонесучі комунікаційні мережі, визначити стан комунікацій, оглядових колодязів та камер, проаналізувати й оцінити стан дощової каналізації, її лотків, труб, дощоприймальних та оглядових колодязів, оголовків випуску зібраної води.

При цьому стан дренажних мереж (неглибоких і глибокого закладання) слід визначати за ефективністю їх роботи та наявності руху води. В організаціях, які займаються експлуатацією дренажних мереж, потрібно взяти довідку про їх експлуатаційні характеристики.

3.4.19 При обстеженні вимощення та покриття навколо пам'ятки потрібно візуально оцінити стан цих конструкцій; визначити загальний санітарний стан території, зафіксувати місця захаращення побутовим сміттям, будівельними матеріалами.

3.4.20 На топографічній карті слід оконтурити місця поховань (захоронень) на території пам'ятки, щоб врахувати їх при проведенні будь-яких робіт на прилеглій до пам'ятки території.

3.4.21 Потрібно провести обстеження підвалів пам'ятки і визначити місця з підвищеною вологістю підлоги та стін, наявність висолів, відшарування штукатурки, появи гриба та гнилизни, визначити причини вологості підвалів.

3.4.22 Разом із власником пам'ятки потрібно провести обстеження стану ринв та водостічних труб на даху споруди. Необхідно забезпечити відведення зібраної води в мережу дощової каналізації, не допускаючи попадання води під фундаменти.

3.4.23 При виконанні робіт з інженерного захисту пам'ятки слід застосовувати традиційні для місцевості будівельні матеріали.

Заходи (протизсувні, протиобвальні, протиерозійні, протикарстові, протипаводкові, лісомеліоративні та з пониженням рівня ґрунтової води) не повинні призвести до змін середовища, в якому знаходиться пам'ятка.

3.4.24 При визначенні параметрів водостоків потрібно розглядати всю водозбірну площу, що тяжіє до території пам'ятки, а не лише ту, що безпосередньо прилягає до пам'ятки.

При інженерному обстеженні обов'язково потрібно розглянути і вивчити вплив автомобільних, залізничних шляхів та об'єктів із динамічними технологіями на пам'ятку. За необхідності слід визначити пріоритетність пам'ятки і, відповідно, рекомендувати встановлення режиму руху транспорту та роботи об'єктів з динамічними процесами виробництва.

3.4.25 Протиерозійні заходи потрібно призначати виходячи з можливості ліквідації ярів і повернення схилам історично достовірного вигляду.

3.4.26 При складних гідрогеологічних умовах та великій кількості водонесучих комунікацій на території об'єкта пам'ятки потрібно передбачати облаштування режимної гідрогеологічної мережі і вести постійний нагляд за рівнем ґрунтових вод.

3.5 Науково-технологічні дослідження

3.5.1 Науково-технологічні дослідження об'єктів та споруд пам'ятки слід проводити за спеціальною програмою (завданням) з метою визначення загального стану конструкцій, оздоблення і матеріалів пам'ятки, визначення кількісного та якісного складу ремонтно-реставраційних матеріалів, розробки технології реставрації, виявлення невідкладних завдань та почерговості виконання реставраційних робіт.

3.5.2 Науково-технологічні дослідження пам'ятки рекомендується здійснювати за два етапи:

- перший етап - в обсягах, що забезпечують складання науково-обгрунтованих рішень для реставрації або для розробки ескізного проекту;

- другий етап - у процесі виконання реставраційних робіт.

3.5.3 При виконанні робіт першого етапу завданнями науково-технологічних досліджень є:

- визначення загального стану пам'ятки;

- визначення природи, складу та стану будівельних матеріалів на даній пам'ятці, моделювання їх поведінки в умовах, що склалися;

- визначення вологісного стану елементів і конструкцій та характеру замокань;

- дослідження стану навколишнього середовища пам'ятки (температура, вологість, повітрообмін, хімічний склад повітря тощо);

- виявлення джерел і механізмів можливих впливів на пам'ятку та її окремі елементи;

- визначення завдань консервації та реставрації пам'ятки;

- визначення черговості виконання реставраційних робіт на пам'ятці;

- розробка рекомендацій із проведення робіт.

3.5.4 При виконанні робіт другого етапу науково-технологічні обстеження потрібно проводити в процесі виконання реставраційних робіт і вирішувати конкретні завдання з дослідження та реставрації або консервації конструкцій, окремих частин або елементів пам'ятки та вносити необхідні корективи та доповнення до процесів реставрації.

3.5.5 У завданні на проведення науково-технологічних досліджень потрібно передбачати визначення стану:

- фундаментів та мурування;

- матеріалів мурування (цегли, каменю, розчину тощо);

- штукатурки та оздоблення на фасадах і в інтер'єрах;

- покрівлі та її матеріалів;

- деревини в архітектурних елементах та конструкціях;

- творів монументального мистецтва та їх матеріалів;

- металевих конструкцій та декору з металу.

Завданням також потрібно передбачати проведення комплексних лабораторних досліджень-визначення фізико-хімічних характеристик будівельних матеріалів та їх петрографічного аналізу, стратиграфічний аналіз пофарбувань, визначення вологісного стану пам'ятки та її елементів, біологічні дослідження на наявність та активність грибів, жуків, комах тощо.

3.5.6 Місця відбору проб для лабораторних аналізів, а також місця проведення будь-яких замірів та вимірів потрібно фіксувати і наносити на схеми.

3.5.7 Відбір проб повинен здійснюватися за узгодженням із власником пам'ятки, представниками генпроектувальника, головним архітектором проекту, інженером-конструктором та технологом (для творів монументального мистецтва - художником) і оформлятися відповідним актом.

3.5.8 За результатами науково-технологічних обстежень пам'ятки повинен бути складений науково-технологічний звіт, в якому потрібно відображати такі розділи:

- загальні відомості про пам'ятку;

- результати обстежень пам'ятки в цілому та зокрема кожного елемента;

- висновки за результатами науково-технологічного обстеження і лабораторних досліджень матеріалів;

- рекомендації з виконання першочергових ремонтно-реставраційних робіт;

- рекомендації щодо влаштування (за необхідності) шурфів, зондажів, проведенню археологічних розкопів тощо;

- пропозиції відносно плану проведення подальших науково-технологічних обстежень та досліджень;

- додатки фотофіксації, схем, креслень, результатів вимірів, замірів, аналізів тощо;

- рекомендації щодо проведення консерваційних і реставраційних робіт та проектні пропозиції;

- технологічна схема проведення реставраційних робіт (розділ пояснювальної записки при розробці проекту реставрації);

- технологія проведення консерваційних і реставраційних робіт (розділ пояснювальної записки при розробці проекту реставрації).

3.5.9 Для складання висновків про стан пам'ятки обстеженню підлягають послідовно всі її елементи і конструкції. Порядок проведення науково-технологічного обстеження повинен бути викладений у методичних рекомендаціях з їх проведення.

3.5.10 Науково-технологічне обстеження стану окремих конструкцій споруди і її елементів потрібно виконувати на основі відповідних методик. Це стосується усіх конструкцій: покрівель, фасадів, інтер'єрів, фундаментів, стін тощо.

3.5.11 При проведенні науково-технологічного обстеження покрівлі потрібно передбачати:

- визначення стану покрівлі (ступінь пошкодження матеріалу, герметичність фальців, водостоків, примикань покрівельного матеріалу до димарів, цегляних фронтонів та інших виступних конструкцій);

- визначення стану дерев'яних конструкцій даху - вузлів крокв, мауерлату, кроквин, дранкування з нанесенням картограми ділянок пошкоджень, дефектів, деформацій деревини і причин їх виникнення;

- відбір зразків деревини для проведення мікробіологічних аналізів у лабораторії з метою визначення типу деревини та виду руйнівників.

3.5.12 При проведенні науково-технологічного обстеження фасадів потрібно передбачати:

- визначення стану мурування - наявність тріщин, втрати та міцність мурувального розчину, міцність або крихкість цегли, міцність каменю, глибина деструкції мурувального розчину, відхилення стін від вертикалі;

- визначення ступеня руйнування штукатурки, наявність біоуражень, висолів і плям від замокання;

- аналіз стану оздоблювальних нашарувань, штукатурних покриттів, пофарбувань, декоративних покриттів, ліпнини, облицювання;

- обстеження стану цоколя та фундаментів пам'ятки.

При цьому потрібно звернути увагу на стан вимощення, настінних жолобів, приярків та благоустрій території біля пам'ятки - наявність стоків дощових вод, кущової рослинності тощо.

3.5.13 При проведенні науково-технологічних обстежень потрібно відбирати проби будівельних матеріалів (мурувального розчину, цегли, каменю, штукатурки і оздоблювальних нашарувань) для лабораторного визначення їх складу, міцності; уточнення періодів будівництва окремих частин пам'ятки, визначення первісного вигляду фасадів;

виявлення біоушкоджень, встановлення причин і ступеня зволоження мурування, штукатурки, дерев'яних конструкцій.

3.5.14 При проведенні науково-технологічного обстеження інтер'єрів потрібно передбачати:

- визначення стану і складу штукатурного та декоративного опорядження інтер'єру, його первісного вигляду, якості та матеріалів оздоблювальних фарбувань;

- обстеження дерев'яних деталей інтер'єру;

- визначення стану архітектурно-конструктивних та декоративних елементів з металу, наявності забруднень, корозійних і механічних пошкоджень;

- визначення стану монументального живопису, скульптури, різьби по дереву і каменю, позолоти тощо.

4 ПОРЯДОК ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ

4.1 Цей розділ Норм встановлює порядок та основні положення організації проведення всіх стадій реставраційних, консерваційних, відновлювальних (відбудовних), реабілітаційних і ремонтних робіт на пам'ятках в цілому та на окремих їх елементах.

4.2 Вилучено.

4.3 Для проведення комплексу науково-реставраційних робіт на пам'ятці розробляється реставраційне завдання відповідно до вимог ДБН А.2.2-6.

4.4 Науково-дослідна та проектно-кошторисна документація на консервацію та реставрацію розробляється спеціалізованими науково-реставраційними та проектно-реставраційними організаціями, що мають відповідну ліцензію чи атестацію, або атестованими (ліцензованими) спеціалістами.

4.5 Для якісного виконання всіх видів робіт на пам'ятках, дотримання проектних рішень та технології, забезпечення науково-методичного керівництва розробники проектної документації здійснюють авторський нагляд та/чи науково-технічний супровід за веденням ремонтно-реставраційних робіт та станом пам'ятки відповідно до ДБН А.2.2-6.

Ведення авторського нагляду чи науково-технічного супроводу є обов'язковим і може здійснюватись за окремим договором.

4.6 Організація робіт на об'єкті культурної спадщини здійснюється відповідно до вимог цих Норм та ДБН А.2.2-6, а також ДБН А.3.1-5 в тій частині, яка не суперечить нормативним документам на проведення науково-реставраційних робіт.

4.7 Вилучено.

4.8 Вилучено.

4.9 Склад консерваційних робіт на пам'ятках визначається необхідністю фізичного збереження пам'ятки в існуючому вигляді, максимального збереження автентичності об'єкта його культурної та історичної цінності, мінімального втручання в історичну субстанцію.

Роботи з консервації пам'ятки можуть бути превентивними (запобіжними) або стабілізуючими, тобто визначатися наявністю такого технічного стану пам'ятки, коли з'являється загроза її збереженню, мають місце ознаки деформації і наслідки руйнівної дії, нерідко аварійного характеру.

4.10 Склад реставраційних робіт на пам'ятках визначається завданням фізичного збереження історичного вигляду пам'ятки, відновлення частково втрачених чи пошкоджених елементів, розкриття характерних елементів та максимального збереження автентичності об'єкта, його культурної та історичної цінності, мінімального втручання в історичну субстанцію.

4.11 Склад ремонтних робіт на пам'ятках визначається завданням фізичного збереження пам'ятки в існуючому вигляді, забезпеченням її функціонування та покращенням експлуатаційного стану без зміни її характерних властивостей, що є предметом охорони. Ремонтні роботи не повинні зачіпати історичної субстанції, конструктивних і декоративних елементів пам'ятки.

4.12 Вилучено.

4.13 До ремонтно-реставраційних робіт належить сукупність технічних та виробничих заходів із консервації, реставрації, реабілітації, пристосування, музеєфікації та ремонту об'єктів культурної спадщини відповідно до затвердженої науково-проектної документації.

4.14 Спеціальні види досліджень із вивчення пам'ятки, що можуть порушити її збережений вигляд (влаштування зондажів, шурфів, розкопів, інженерних фізико-хімічних та інших досліджень), допускається проводити за наявності відповідного рішення (дозволу) державного органу охорони пам'яток.

4.15 Для забезпечення ефективної організації і якості ведення реставраційних робіт на кожний об'єкт реставрації потрібно розробляти організаційно-технологічну доку-ментацію, дотримуючись встановленого порядку її розробки, узгодження та затвердження.

Основними складовими організаційно-технологічної документації повинні бути:

- основні положення організації робіт (ОПОР);

- проект виконання робіт (ПВР);

- набір розроблених для даного конкретного об'єкта технологічних схем на виконання технологічних процесів;