6.6.3.5 Не можна допускати насичення мурування надлишком води у процесі ін'єктування, що може викликати зниження міцності мурування і навіть обвали в аварійних місцях.
6.6.3.6 Для запобігання замоканню мурувань потрібно провести роботи з їх захисту (дренажі, глиняні замки тощо) згідно з 6.2 цих Норм.
6.6.4 Структурне укріплення сипких ділянок
6.6.4.1 Ефективність просочення частково зруйнованих матеріалів залежить від характеристики розчину та капілярно-пористої системи, властивостей поверхні та взаємодії полімеру з поверхнею матеріалу, що реставрується.
6.6.4.2 Просочений шар повинен бути паропроникним, в іншому випадку вода, яка збирається в зоні, що прилягає до просоченого полімером шару, при замерзанні буде його руйнувати.
6.6.4.3 Структурне укріплення потрібно провадити в кілька етапів:
- спочатку укріплюючий розчин нагнітається в масу будівельного матеріалу за допомогою шприца або спеціальних пристроїв;
- потім просочення виконується пульверизатором або м'якими щітками методом торцювання до повного насичення, не допускаючи появи блиску. Надлишок розчину слід негайно видаляти, не допускаючи його висихання.
6.6.4.4 Для структурного укріплення мурування потрібно застосовувати матеріали та
їх композиції на основі акрилатних, цианакрилатних смол, кремнійорганічних сполук, ефірів ортокремнієвої кислоти тощо.
6.6.4.5 Клейову композицію, яка набухає у воді, застосовувати в місцях з підвищеною вологістю не дозволяється.
6.6.4.6 Рекомендується застосовувати розчини низьков'язких полімерів в органічних розчинниках, їх сумішах та воді для забезпечення глибинного просочення вологих пористих матеріалів і сприяння повільному твердненню суміші, за якого утворюється рівномірна полімерна матриця з доброю адгезією до поверхні каменю.
6.6.4.7 Неорганічні консерванти довговічні, але крихкі, тому їх рекомендується застосовувати в композиціях з пластифікаторами, поверхнево-активними речовинами тощо.
6.6.4.8 Технологічні перерви між процесами, концентрації укріплюючих розчинів, необхідні розчинники або їх композиції потрібно відпрацьовувати і встановлювати під час експериментальних розробок у лабораторії та при закладенні дослідних ділянок на об'єкті консервації.
6.6.5 Склеювання тріщин та окремих розшарованих елементів
6.6.5.1 Для склеювання потрібно застосовувати композиції на основі органічних і неорганічних в'яжучих та їх сумішей.
6.6.5.2 Основні вимоги до клейових композицій: необхідні фізико-хімічні характе- ристики, зворотність, сумісність із основним матеріалом, стійкість до зовнішніх факторів (перепади вологості і температури, УФ-опромінення, морозостійкість).
6.6.5.3 Після тверднення клейовий шов повинен мати дрібнопористу, безусадкову структуру.
6.6.5.4 Для кращої адгезії тріщину перед склеюванням потрібно продути стисненим повітрям та максимально розчистити від забруднень.
6.6.5.5 Склеювання тонких глибоких тріщин потрібно провадити ін'єктуванням. По- верхневі тріщини слід обробляти густим клейовим розчином до максимального за- повнення.
6.6.6 Доповнення незначних втрат, розшивка та шпаклювання тріщин
6.6.6.1 При незначних втратах для створення цілісності сприйняття історичного вигляду об'єкта реставрації допускаються доповнення, які повинні повністю імітувати первісний стан матеріалу (елемента) пам'ятки, але в той же час розпізнаватись.
6.6.6.2 Всі доповнення втрат у муруванні будівельного розчину, каменю, цегли, плінфи, шпаклювання тріщин потрібно виконувати розчинами, близькими за складом до автентичних.
6.6.6.3 Для доповнення втрат у муруванні слід використовувати камінь, цеглу плінфу із зруйнованих частин пам'ятки.
6.6.6.4 При великих втратах заповнення потрібно виконувати пошарове, товщина кожного шару повинна задаватись технологічною лабораторією. Кожний наступний шар слід наносити тільки після тужавіння попереднього для запобігання усадці розчину.
6.6.7 Біоцидна обробка
Для боротьби з біоруйнівниками та довготривалого біозахисту поверхні мурування рекомендується використовувати біоцидні композиції широкого спектру дії, які мають, крім фунгіцидних, ще й альгоцидні або інсектицидні властивості.
З метою запобігання надлишковому насиченню мурування водою обробку поверхні потрібно провадити водно-спиртовим розчином біоциду шляхом нанесення на поверхню щіткою або розпиленням.
6.6.8 Захист від вивітрювання, гідрофобна обробка
Для захисту мурування від вивітрювання і зволоження потрібно виконувати гідрофобну обробку поверхні.
Для обробки можуть застосовуватися композиції на основі кремнійорганічних сполук, ефірів кремнієвої кислоти тощо.
Захисна обробка поверхні мурування повинна проводитись тільки після закінчення всього комплексу консерваційних робіт.
Гідрофобізована поверхня повинна бути паропроникною.
6.7 Реставрація та ремонт конструкцій дахів і покрівель
6.7.1 Загальні підходи до реставрації та ремонту конструкцій дахів і покрівель
6.7.1.1 При реставрації покрівлі необхідно дотримуватись вимог цих Норм до реставрації дерев'яних виробів та конструкцій, металевих виробів та конструкцій, а також враховувати існуючі нормативні документи на облаштування нових покрівель (ДБН В.2.6-14-97) в тій частині, яка не суперечить даним Нормам.
6.7.1.2 Реставрація покрівлі є особливо важливим аспектом у збереженні пам'ятки -від якості робіт при її виконанні залежить загальний стан пам'ятки.
6.7.1.3 У проекті реставрації і технологічній схемі виконання робіт на пам'ятці ремонтно-реставраційні роботи на покрівлі повинні передбачатись одними з перших.
6.7.1.4 Покрівля та її функціональні і декоративні елементи є важливими у визначенні загального історичного характеру будівлі. Сюди включаються форми покрівлі:
куполи, заломи, димарі, водостоки; покрівельний матеріал: дерево, черепиця, метал, а також їх розміри, колір, дизайн.
6.7.1.5 При обстеженні покрівлі необхідно особливу увагу приділяти її характерним елементам та конструкціям.
6.7.1.6 У звітах про обстеження обов'язково повинні бути відмічені місця пошкоджень конструкцій даху та покрівлі, їх тип і характер, покрівельний історичний матеріал, характер конструкцій, місця найбільших навантажень, загальний стан покрівлі.
6.7.1.7 Необхідно реставрувати дах шляхом максимально можливого збереження автентичного (історичного) покрівельного матеріалу, його форм, функціональних та декоративних елементів, що є важливим у визначенні історичного характеру будівлі.
6.7.1.8 Не дозволяється радикально змінювати покрівлю пам'ятки.
6.7.1.9 Не дозволяється знімати основні частини даху або покрівельного матеріалу, який може бути відреставрований або відремонтований, або реконструювати дах новими матеріалами для того, щоб створити "кращий вигляд".
6.7.1.10 Дозволяється вносити певні зміни і доповнення, пов'язані з новим використанням споруди так, щоб вони не змінювали історичного характеру будівлі і не завдавали шкоди характерним деталям пам'ятки. Прийняті рішення повинні бути узгоджені та затверджені в установленому порядку.
6.7.1.11 Механічне та службове устаткування,, якщо це необхідно і передбачено проектом, встановлюється таким чином, щоб воно було непомітним і не впливало на історичний вид даху.
6.7.1.12 Не рекомендується фарбувати або наносити інші декоративні покриття на покрівельний матеріал, який історично був нефарбований.
6.7.1.13 При розробці проектної документації необхідно:
- зробити аналізи металу покрівлі та її елементів;
- проаналізувати стан збереженості покрівлі та дерев'яних конструкцій;
- визначити види з'єднань елементів покрівлі та метод кріплення їх до конструкцій даху;
- визначити можливі навантаження на елементи покрівлі і конструкції даху та необхідні заходи для їх укріплення;
- визначити конструкції, які слід обробляти засобами вогнезахисту;
- визначити (встановити) причини пошкоджень і руйнувань елементів покрівлі.
6.7.1.14 Проект реставрації покрівлі повинен враховувати історичний матеріал і стан його збереження.
6.7.1.15 Проект реставрації повинен передбачати можливі шляхи збереження історичної субстанції і автентичних матеріалів, необхідні укріплення конструкцій, консервацію автентичних елементів, першочергові завдання і порядок виконання робіт.
6.7.1.16 Заміна історичних (автентичних) елементів допускається тоді, коли їх реставрація неможлива або не забезпечує виконання ними необхідних функцій. При цьому заміна має здійснюватися адекватним та сумісним з автентичним матеріалом.
6.7.1.17 Коли історичні деталі покрівлі втрачені, рекомендується виконати точну копію (реконструкцію) з використанням історичної, художньої та автентичної документації. Якщо це неможливо, то новий дизайн повинен бути сумісний за розміром, масштабом, матеріалом і кольором з історичним характером пам'ятки.
6.7.1.18 Проект реставрації повинен включати:
- всі необхідні обмірні креслення і перерізи;
- креслення покрівлі в зібраному вигляді з існуючими деталями та вузлами;
- креслення для складання вузлів;
- технічні умови, необхідні та особливі вимоги, яких необхідно дотримуватись у процесі реставрації;
- специфікації на вироби та матеріали;
- технологічну документацію та технологічну карту.
6.7.1.19 У проектно-технологічній документації вказуються:
- форма та розміри елементів;
- характер забруднення історичного матеріалу;
- характер забруднення та агресивності навколишнього середовища;
- методи очистки і боротьби з корозією;
- методи консервації та реставрації;
- методи розбирання та складання елементів;
- методи з'єднань та кріплень;
- матеріал для реставрації та вимоги до нього.
6.7.1.20 Кожен із покрівельних матеріалів потребує визначеної технології виконання робіт, методів конструювання, консервації та захисту.
6.7.1.21 При реставрації покрівлі спочатку ремонтують несучі конструкції, а потім переходять до покрівельних робіт та ремонту систем водовідведення з покрівлі.
6.7.1.22 Покрівля не повинна пропускати дощові та талі води. Герметичність покрівлі забезпечується надійністю конструкції, щільними з'єднаннями елементів покрівлі, правильною організацією водовідведення з покрівлі.
6.7.1.23 Допускається ущільнення швів спеціальними замазками та герметиками, а для особливо відповідальних ділянок покрівлі таке ущільнення обов'язкове.
6.7.1.24 При ремонті покрівлі необхідно ретельно ощищати водостоки та водостічні труби і забезпечити надійне водовідведення з даху.
6.7.1.25 Покрівельний матеріал повинен надійно кріпитися на міцну і здорову основу так, щоб він протистояв сильному вітру і проникненню вологи.
6.7.1.26 Роботи з ремонту, реставрації і відновлення конструкцій дахів і покрівель пам'яток потрібно виконувати тільки за наявності на об'єкті затвердженого в установленому порядку проекту реставрації покрівлі і технологічних схем.
6.7.1.27 У проекті реставрації покрівель потрібно обґрунтовувати вибір матеріалу для конструкції даху і покриття, визначити оптимальні методи виконання покрівельних робіт на пам'ятці із збереженням або відновленням історичних форм покрівель і використанням історичних або адекватних матеріалів.
6.7.1.28 При виконанні реставрації покрівлі на пам'ятках рекомендується використовувати такі види покрівельних матеріалів: листи з оцинкованої сталі, лудженого заліза, лудженої міді, покрівельної міді, листового цинку і свинцю, черепиці (плоска, пазова стрічкова, штампована, жолобчаста, гребенева S-подібна, карпівка, бобровий хвіст тощо), дерев'яні (драниця, гонт, тес, лемех, тріска).
При цьому потрібно дотримуватися таких вимог:
- несучі конструкції мають бути виконані відповідно до проекту;
- при використанні старих несучих конструкцій спочатку потрібно їх повністю відремонтувати, а потім переходити до виконання покрівельних робіт;
- сталеві несучі конструкції перед улаштуванням покрівлі необхідно ретельно очистити від пилу, бруду, іржі й інших забруднень та виконати їх антикорозійний захист.
Фарбувати несучі конструкції покрівлі потрібно при температурно-вологісному режимі дахових приміщень, вказаних у технологічній карті на виконання робіт.
6.7.1.29 При використанні мідного або цинкового покриття для обробки дерев'яних конструкцій антисептиками не можна використовувати біоциди, що містять амонійні солі (сульфат амонію, диамонійфосфат, фтористий амоній).
6.7.1.30 Прилягання елементів металевої покрівлі до мурувань (стіни або елемента даху) має бути герметичним (із застосуванням "видри", заштрабуванням тощо) із відворотом металу на висоту більше .
6.7.1.31 При проведенні реставраційних робіт потрібно забезпечити провітрювання горища, а за необхідності - влаштовувати спеціальні продухи.
6.7.1.32 Не дозволяється використовувати для кріплення цвяхи або скоби, виготовлені з нестійкого до корозії металу або з металу, який дає гальванічну пару з елементами покрівлі.
6.7.1.33 Настил схилів даху під покрівлю потрібно робити з дощок і лат. Гребінь утворювати з двох суцільних дощок, прибитих до країв з обох боків схилу даху.
6.7.1.34 Покрівлі з м'яких металів (мідь, цинк, свинець) потрібно влаштовувати по суцільному настилу.
6.7.1.35 Не допускається застосування цинку з холодною текучістю (наприклад, марки "Т").
6.7.2 Влаштування покрівель /з листової сталі
6.7.2.1 Структуру технологічних операцій із улаштування покрівель із листової сталі складають: підготовчі роботи, улаштування звисів покрівлі, риштаків, воронок, комірів, покриттів слухових вікон, рядового покриття, навішування водостічних труб і суцільне фарбування поверхні.
