Верх котлів для варіння мастик та асфальтової маси повинен бути на висоті 1...1,2м від поверхні землі. Розігріту мастику та асфальтову масу потрібно доставляти до робочих місць в баках, щільно закритих кришками та заповнених не більше 3/4 об'єму. Підіймати баки з гарячою мастикою по вертикалі вручну забороняється.

8.30 Робітники, зайняті приготуванням мастик та влаштуванням ізоляції, повинні бути спеціально проінструктовані про способи завантаження матеріалів в котли, про варку мастик, небезпеку попадання води в котли та прийоми їх розвантаження і перенесення гарячої мастики або асфальтової маси. Робітники повинні мати спеціальне взуття та відповідний спецодяг.

8.31 Виконання антикорозійних робіт пов'язано з застосуванням легкозаймистих та інших горючих речовин, що здатні в суміші з повітрям утворювати вибухонебезпечні суміші. Зберігати такі матеріали потрібно в окремих приміщеннях, спеціально призначених для таких цілей.

8.32 При опоряджувальних роботах використовують комплекти машин з електроприводами. Металеві частини машин, які працюють при напрузі більше 36 В, слід заземлювати, а вимикачі розташовувати в закритих ящиках. Повинна бути передбачена можливість відключення всього електроустаткування в межах об'єкта.

8.33 Пневматичні апарати перед включенням слід випробувати на тиск, що перевищує в 1,5 раза робочий. Манометри цих апаратів повинні бути опломбовані.

8.34 Опоряджувати фасади з риштувань дозволяється в тому випадку, коли ці риштування мають паспорт заводу-виготовлювача.

Ширина настилу на риштуваннях при штукатурних роботах повинна бути , а при пофарбуванні - . Настили з двох сторін потрібно прибивати цвяхами. Висота проходів має бути не менше . Проміжок між стіною та настилом риштування не повинен перевищувати , його потрібно закривати дошками, які знімаються. Поруччя на риштуваннях висотою слід улаштовувати з поручня, однієї проміжної та бортової дощок.

8.35 При влаштуванні риштування електричні проводи, що розташовані ближче , повинні бути знеструмлені та зняті.

8.36 У приміщеннях, де проводиться фарбування водними фарбами, електропроводка повинна бути знеструмлена.

8.37 Всі внутрішні малярні роботи та настилання підлог із пластиків з використанням композицій, що виділяють шкідливі леткі пари, дозволяється виконувати тільки при відчинених вікнах.

8.38 Для зменшення пилу в приміщенні, який утворюється під час зняття старого набілу, поверхню потрібно змочити водою. Набіл зі стелі знімають тільки в захисних окулярах.

8.39 Робота з приставних драбин дозволяється при невеликій площині фарбування та на висоті не більше від підлоги до настилу.

8.40 Пневматичне фарбування поверхні потрібно обов'язково виконувати в респіраторах і захисних окулярах.

8.41 Зовнішні поверхні глухих віконних рам рекомендується фарбувати у приміщенні (до навішування їх) або з зовнішніх риштувань.

8.42 При фарбуванні внутрішніх поверхонь неводними сумішами потрібно забезпечити штучну або природну вентиляцію приміщень, але без протягів.

8.43 Рами ліхтарів верхнього світла та скляних дахів потрібно фарбувати зі спеціальних драбин. Ставати на раму забороняється.

8.44 При фарбуванні покрівлі треба прив'язуватись запобіжними поясами до стійкої та міцної частини будинку. У разі крутого схилу покрівлю слід фарбувати з драбини, закріпленої за гребінь даху.

8.45 При використанні будівельних або хімічних розчинів, розчинників і фарб потрібно дотримуватись правил і вимог, що викладені у інструкціях і паспортах виробника при роботі з цими матеріалами.

ДОДАТОК А. Перелік нормативно-правових актів та нормативних документів, на які є посилання в цих нормах

(довідковий)

Закон України від 8.06.2000

№ 1805-ІІІ

Про охорону культурної спадщини

Закон України від 18.03,2004

№ 1626-ІV

Про охорону археологічної спадщини

Закон України від 1.06.2000

№1775-ІІІ

Про ліцензування певних видів господарської діяльності

Закон України від 14.10.94

№ 208-ВР

Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування

ДСТУ 3008-95

Документація. Звіти у сфері науки і техніки

ДСТУ Б А.2.4-4-99

(ГОСТ 21.101-97)

СПДБ. Основні вимоги до проектної та робочої документації

ДСТУ Б А.2.4-5-95

(ГОСТ 21.001-93)

СПДБ. Загальні положення

ДСТУ Б А.2.4-7-95

(ГОСТ 21.501-93)

СПДБ. Правила виконання архітектурно-будівельних креслень

ДСТУ Б А.2.4-10-95

(ГОСТ 21.110-95)

СПДБ. Правила виконання специфікації обладнання, виробів і матеріалів

ДСП-201-97

Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)

СТ СЭВ 4409-83

ЕСКД. Чертежи строительные. Правила выполнения чертежей деревянных конструкций

СТ СЭВ 4937-84

ЕСКД. Чертежи строительные. Каменные конструкции

НАПБ А.01.001-2004

Правила пожежної безпеки в Україні

НАПБ Б.02.014-2004

Положення про порядок погодження з органами державного пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлено норми та правила, обгрунтованих відхилень від обов'язкових вимог нормативних документів

ДБН А.2.2-3-2004

Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва

ДБН А.2.2-4-2003

Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд

ДБН А.2.2-6-2008

Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження науково-проектної документації для реставрації об'єктів нерухомої культурної спадщини

ДБН А.3.1-5-96

Організація будівельного виробництва

ДБН В.1.1-3-97

Захист від небезпечних геологічних процесів. Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення

ДБН В.1.1-7-2002

Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва

ДБН В.1.2-5:2007

Науково-технічний супровід будівельних об'єктів

ДБН В.2.6-14-97

Конструкції будинків та споруд. Покриття будівель та споруд

ДСТУ ISO-9000-1-95

Стандарти з управління якістю та забезпеченням якості. Частина 1. Настанови щодо вибору та застосування

ДСТУ ISO-9001-2001

Системи управління якістю. Вимоги

ДСТУ ISO-9004-2001

Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності

ГОСТ 5802-86

Растворы строительные. Методы испытаний

ДСТУ Б.В.2.7-23-95

Розчини будівельні. Загальні технічні умови

ГОСТ 12.1.005-88

Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны

ГОСТ 20022.0-93 Межгосударственный стандарт

Защита древесины. Параметры защищенности

ГОСТ 20022.6-93 Межгосударственный стандарт

Защита древесины. Способы пропитки

ГОСТ 28815-96 Межгосударственный стандарт

Растворы водные защитных средств для древесины. Технические условия

ГОСТ 30028.1-93 Межгосударственный стандарт

Средства защитные для древесины. Повидовой метод испытания защищающей способности антисептиков

ГОСТ 30219-95 Межгосударственный стандарт

Древесина огнезащищенная. Общие технические требования

ГОСТ 11052-74

Цемент гипсоглиноземистый расширяющийся

СанПиН 42-121-4130-86

Санитарные нормы допустимого содержания вредных веществ в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и культурно-бытового водопользования

СниП ІІ-12-77

Защита от шума

СНиП ІІІ-4-80

Техника безопасности в строительстве

СНиП 3.02.01 -87

Земляные сооружения, основания и фундаменты

СНиП 2.02.03-85

Свайные фундаменты

ВБН В.2.1-1-97

Основи і фундаменти будівель та споруд. Підсилення фундаментів будівель та споруд, побудованих на лесових ґрунтах, буроін'єкційними палями

Наказ Мінкультури та Мінрегіонбуду України № 69/299 від 05.11.2007

Порядок відтворення визначних об'єктів архітектурно-містобудівної спадщини

Міжнародні документи, ратифіковані Україною

ЮНЕСКО, XVII сесія; Париж, 1972 р.

Конвенція з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини

Сторони Європейської культурної конвенції, 1992 р.

Європейська конвенція з охорони археологічної спадщини

Рада Європи, Гранада, 1985 p.

Конвенція з охорони архітектурної спадщини Європи

ДОДАТОК Б. Перелік міжнародних документів, положення яких рекомендується враховувати при виконанні науково-реставраційних робіт на пам'ятках

(рекомендований)

Рекомендація з охорони на національному рівні культурної та природної спадщини

XVII сесія ЮНЕСКО; Париж, 1972 р.

Рекомендації із збереження і сучасної ролі історичних ансамблів

XIX сесія ЮНЕСКО; Найробі, 1976 р.

Міжнародна хартія з охорони і реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць (Венеціанська хартія)

II Конгрес архітекторів і технічних спеціалістів в царині нерухомих історичних пам'яток, Венеція, 1964 р.

Міжнародна хартія з охорони історичних садів (Флорентійська хартія)

Міжнародний Комітет з історичних садів, Флоренція, 1981 р.

Міжнародна хартія з охорони історичних міст (Вашингтонська хартія)

Міжнародна рада з охорони пам'яток і визначних місць (ICOMOS), Вашингтон, 1987 р.

Міжнародна хартія з охорони археологічної спадщини (Лозаннська хартія)

Лозанна,1990 р.

Кодекс етичних принципів охорони й реставрації пам'яток, ансамблів та визначних місць

Генеральна Асамблея Міжнародної ради з охорони пам'яток і визначних місць (ICOMOS), Коломбо, 1993 р.

Міжнародна хартія з охорони традиційної архітектурної спадщини (Стокгольмська хартія)

Стокгольм, 1998 р.

Міжнародна хартія з охорони та реставрації архітектурно-містобудівної спадщини (Краківська хартія)

Міжнародна пам'яткоохоронна конференція, Краків, 2000 р.

Ризька хартія з автентичності та реконструкції історичних об'єктів у контексті збереження культурної спадщини

Регіональна конференція "Культурна спадщина: автентичність і історична реконструкція",

Рига, 2000 р.

ДОДАТОК В. Терміни та визначення

(обов'язковий)

Нижче подано терміни, вжиті в цих Нормах, та визначення позначених ними понять

пам'ятка - об'єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їх частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

консервація - сукупність науково обгрунтованих заходів, які дозволяють захистити об'єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їх автентичності з мінімальним втручанням у їх існуючий вигляд (тобто збереження пам'ятки практично в тому вигляді, в якому вона дійшла до наших днів);

реставрація - сукупність науково обгрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їх автентичності;

реабілітація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних та функціональних властивостей об'єктів культурної спадщини, приведення їх у стан, придатний для використання;

ремонт - сукупність обґрунтованих заходів на об'єктах культурної спадщини, що забезпечують їх функціонування та фізичне збереження в існуючому витяді і не зачіпають історичної субстанції, конструктивних і декоративних елементів цих об'єктів;

відновлення - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо відтворення втрачених елементів об'єктів культурної спадщини на основі історичної та дослідницької документації із збереженням історичних форм, розмірів, масштабу, кольору та використанням будівельних матеріалів, сумісних з первісними;

автентичність - ознака пам'ятки, що полягає в достовірності її задуму, спорудження і застосованих вихідних матеріалів (субстанцій) та технологій; істотні модифікації і доповнення, набуті пам'яткою протягом історичного розвитку, можуть розглядатися як складова частина автентичності;