ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
СКЛАД, ЗМІСТ, ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ,
ПОГОДЖЕННЯ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ
НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
ДЛЯ РЕСТАВРАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ
НЕРУХОМОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10 )
Київ
Мінрегіонбуд України
2008
РОЗРОБЛЕНО: |
"УкрНДІпроектреставрація" (канд. тех. наук А.Є. Антонюк, O.О. Граужис, А.П. Крупський) Державний науково-технологічний центр консервації та реставрації пам'яток (ДНТЦ "Конрест") (канд. хім. наук Р.Б. Гуцуляк (відповідальний виконавець), Р.В. Щавінський, Ю.М. Стріленко, М.Л. Захарчук, С.В. Скляр) |
|
За участю: Мінрегіонбуду України (Т.П. Майстерчук) |
ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: ЗАТВЕРДЖЕНО: |
Управління реставрації та реконструкції історичної забудови Мінрегіонбуду України Наказ Мінрегіонбуду України від 23 червня 2008 р. № 262, чинні з 1 січня 2009 р. |
ПОГОДЖЕНО: |
Державна служба з питань національної культурної спадщини; Державний департамент пожежної безпеки МНС України; Головний державний санітарний лікар України; Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва |
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Проектування Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження науково-проектної документації для реставрації об'єктів нерухомої культурної спадщини |
ДБН А.2.2 -6-2008 На заміну РНиП 102-84 |
Чинні з 2009-01-01
Дані норми встановлюють склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації на проведення консервації, реставрації, реабілітації, ремонту та пристосування (далі - реставрація) об'єктів культурної спадщини (крім пам'яток археології і монументальних пам'яток) відповідно до Законів України "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону археологічної спадщини" та міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною, - "Конвенції з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини", "Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини", "Конвенції з охорони архітектурної спадщини Європи".
Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами -суб'єктами господарської діяльності у сфері об'єктів культурної спадщини, незалежно від їх форми власності.
Перелік нормативно-правових актів і нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведений у додатку А.
Основні терміни та їх визначення наведені у додатку Б.
Перелік нормативно-правових актів та міжнародних документів, положення яких рекомендується враховувати при розробленні науково-проектної документації, наведений у додатку В.
1ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Об'єктом нормування є загальні вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, оформлення, погодження та затвердження науково-проектної документації на реставрацію об'єкта культурної спадщини, науково-технічного супроводу та авторського нагляду за реставрацією пам'ятки.
1.2 Право на розроблення науково-проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проектувальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності, видану в установленому законодавством* порядку.
1.3 Науково-проектна документація має ґрунтуватися на положеннях чинного законодавства, підзаконних актів та відповідати вимогам цих норм та нормативних документів на реставрацію, а також нормативних документів на будівельні і ремонтні роботи в частині, яка не суперечить нормативним документам із збереження культурної спадщини.
1.4 Проектувальник та замовник протягом усього періоду дослідження, проектування та виконання робіт на об'єкті культурної спадщини несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за наукову обґрунтованість проектних рішень, якісне і своєчасне розроблення і комплектність науково-проектної документації, правильність і достовірність кошторисної вартості робіт.
1.5 Науково-проектна документація повинна забезпечити:
- максимальне збереження автентичності, культурної, історичної, естетичної та наукової цінності пам'ятки;
- відсутність негативного впливу на пам'ятку прийнятих проектних рішень, технологій та матеріалів;
- відсутність негативного впливу прийнятих проектних рішень та технологій на навколишнє середовище.
1.6 Науково-проектна документація повинна відповідати вимогам чинного законодавства щодо:
- охорони праці, пожежної та екологічної безпеки і промислової санітарії;
- збереження навколишнього середовища (містобудівного, ландшафтного, археологічної зони) та історичних ареалів;
- патентної чистоти технічних рішень та застосованого обладнання.
2ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДУ ТА ЗМІСТУ НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
2.1 Зміст і склад науково-проектної документації встановлюється реставраційним завданням.
2.2 Науково-проектна документація на реставрацію об'єктів культурної спадщини розробляється постадійно, на основі наукових досліджень, що ведуться на всіх етапах реставрації, і включає такі розділи:
- попередні роботи;
- комплексні наукові дослідження;
- ескізний проект реставрації;
- робоча документація;
- науково-технічний супровід
- науково-реставраційний звіт.
2.3 Попередні роботи здійснюються з метою розроблення концептуальних рішень щодо реставрації об'єкта культурної спадщини і включають:
- визначення технічного стану;
- попередні дослідження;
- розроблення вихідної документацій;
- протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи (за необхідності).
2.3.1 Визначення технічного стану включає складання:
- акта технічного стану об'єкта культурної спадщини з фотофіксацією (додаток Г);
- акта визначення категорії складності (додаток Д);
- акта втрати первісного вигляду (додаток Е).
2.3.2 Попередні дослідження в залежності від стану пам'ятки включають:
- схематичні обміри та визначення об'єму пам'ятки;
- фотофіксацію перед початком реставраційних робіт;
- короткі історико-бібліографічні відомості;
- попередні науково-технологічні обстеження;
- попередні археологічні обстеження;
- попередні інженерні обстеження;
- програму (план) натурних досліджень зі схемами місць улаштування зондажів, шурфів, встановлення будівельних риштувань, розкриття конструкцій і відбору зразків матеріалів тощо;
- програму (план) та кошторисний розрахунок на виконання науково-проектних робіт;
- концептуальні рішення або програму науково-реставраційних робіт;
- кошторисні розрахунки (за необхідності).
2.3.3 Вихідна документація включає:
- лист-замовлення на розроблення науково-проектної документації;
- реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації (додаток Ж);
- архітектурно-планувальне завдання (за необхідності);
- акти про стан об'єкта, зазначені в п. 2.3.1;
- інші вихідні дані, необхідні для проектування (на вимогу проектної організації).
Реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації (далі - реставраційне
завдання) визначає склад, зміст і мету комплексних науково-дослідних та науково-проектних робіт, принципові підходи, технічні вимоги та основні заходи щодо реставрації.
Архітектурно-планувальне завдання (згідно з нормативними актами на проектування) розробляється разом із реставраційним завданням, за необхідності розробки проектної документації на пристосування пам'ятки - у випадку реставрації пам'ятки зі зміною її функціонального призначення, розпланувально-просторових характеристик чи характеру благоустрою прилеглої території.
2.3.4 Науково-проектна документація на протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи в залежності від стану пам'ятки включає:
- висновки та рекомендації щодо проведення протиаварійних і невідкладних консерваційних робіт;
- проектну документацію в обсязі, необхідному для забезпечення проведення протиаварійних та невідкладних робіт (у тому числі робочу документацію або окремі робочі креслення на виконання протиаварійних робіт);
- локальні кошториси на проведення протиаварійних та невідкладних робіт.
2.3.5 Попередні роботи є передпроектною стадією і можуть бути виконані на підставі окремого контракту (договору).
2.4 Комплексні наукові дослідження проводяться для отримання матеріалів про культурну, історичну і наукову цінність пам'ятки, архітектурні параметри, інженерні та технологічні характеристики: оцінки ступеня збереженості конструкцій і матеріалів пам'ятки, результатів досліджень її температурно-вологісного режиму, гідрологічних умов, стану ґрунтів і фундаментів; вияснення впливів антропогенних та техногенних навантажень і кліматичних факторів, даних для обґрунтування рішень щодо подальшого збереження та реставрації, прийняття рішень щодо виведення споруди з незадовільного стану.
Комплексні наукові дослідження є науковим обгрунтуванням проектних рішень і обов'язковою складовою науково-проектної документації та включають:
- історико-архівні і бібліографічні дослідження;
- натурні дослідження.
2.4.1 Історико-архівні і бібліографічні дослідження включають: пошук (виявлення), збір, систематизацію інформації, вивчення існуючих джерел інформації, що стосуються пам'ятки, та узагальнення одержаних результатів. Результати досліджень оформляються у вигляді звіту (історичної довідки) і входять до наукового звіту про дослідження пам'ятки.
2.4.2 Натурні дослідження включають:
- обміри: схематичні, архітектурні, архітектурно-археологічні;
- архітектурні дослідження;
- архітектурно-археологічні дослідження;
- інженерні дослідження;
- науково-технологічні дослідження;
- дослідження підземних частин пам'ятки і прилеглої території.
При проведенні досліджень, пов'язаних із виконанням експериментальних робіт на окремих ділянках, зондажів, шурфів тощо, місця їх закладання погоджуються з власником або з уповноваженим ним органом.
Зміст і порядок робіт зазначених підрозділів Комплексного наукового дослідження пам'ятки визначаються ДБН В.3.2-1.
2.4.3 Результати комплексних наукових досліджень включають такі матеріали:
- виписки з архівних документів та інших джерел;
- список бібліографічних джерел та архівних справ;
- історичну довідку;
- ілюстрації (репродукції, фотографії, іконографічні матеріали, копії документів, викопіювання, фотофіксацію інскрипцій тощо);
- обмірні креслення;
- звіт про архітектурно-археологічні дослідження;
- звіт про науково-технологічні дослідження пам'ятки, її будівельних та оздоблювальних матеріалів із рекомендаціями щодо їх консервації;
- висновки про технічний стан об'єкта з рекомендаціями щодо інженерно-конструкторських рішень;
- картограми стану (технічного, вологісного тощо) об'єкта;
- звіт про підібрані аналоги та систематизацію обстежених архітектурних елементів пам'ятки;
- історико-стилістичні аналізи будівельного розвитку будівлі пам'ятки та інші дослідження;
- картограми періодизації будівництва (будівельних матеріалів);
- фотофіксацію натурних досліджень.
2.5 Ескізний проект реставрації* розробляється відповідно до реставраційного завдання, концептуальних рішень чи програми науково-реставраційних робіт, на основі результатів комплексних наукових досліджень і включає:
- пояснювальну записку (з обґрунтуванням проектних рішень та технологією реставраційних робіт);
- креслення;
- основні положення організації робіт;
- локальні, об'єктні розрахунки та зведений кошторисний розрахунок вартості робіт
2.5.1 Пояснювальна записка включає:
- загальні відомості про пам'ятку і характер її використання;
- дані про проведені натурні дослідження;
- опис існуючого вигляду та технічного стану пам'ятки з посиланнями на відповідні інженерні висновки та рекомендації;
- опис і обґрунтування концептуальних рішень щодо реставрації пам'ятки;
- обґрунтування проектних рішень (характеристики принципових архітектурних, інженерних і технологічних рішень щодо реставрації пам'ятки з їх науковим обґрунтуванням та оцінкою);
- опис архітектурного вигляду пам'ятки, на яку опрацьовується документація;
- пропозиції щодо графічної реконструкції;
- пропозиції з колірного вирішення фасадів і інтер'єрів;
- пропозиції щодо реставрації пам'яток монументального мистецтва і предметів внутрішнього оздоблення;
- пропозиції з благоустрою території;
- пропозиції з пристосування пам'ятки;
- технологію реставраційних робіт із рекомендаціями щодо використання реставраційних матеріалів;
- пропозиції щодо організації робіт та їх послідовності;
- заходи щодо пожежної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища;
- техніко-економічні показники при виконанні робіт із пристосування;
- додатки: копія затвердженого реставраційного завдання на розроблення науково-проектної документації; відомості про погодження принципових рішень і протоколу обговорення проекту реставрації з рецензіями, акт про категорію складності пам'ятки, акт втрати первісного вигляду пам'ятки тощо.