6.7.2.2 Підготовчі операції включають огляд покрівельних листів, виправлення опуклості, розкроювання та розрізування їх за розмірами.
6.7.2.3 Всі елементи покрівлі з листової сталі - карнизні звиси, риштаки, розжолобки, фартухи - потрібно влаштовувати на дерев'яному настилі з дощок і лат. При відстані між кроквами 1,2...2 м настил потрібно робити з дощок перерізом х і брусків перерізом х . Лати і дошки потрібно розміщувати на відстані одна від одної.
6.7.2.4 По суцільному настилу на карнизі потрібно набивати костилі і гаки для закріплення настінних риштаків, щоб вони опиралися на суцільну частину дерев'яного настилу.
6.7.2.5 Настил під покрівлю з листової сталі повинен бути рівним, без виступів і заглиблень, ребра і гребінь - прямолінійними, лицьові дошки карнизного звису -прямими і мати нахил з карнизу на однакову відстань по всій довжині.
6.7.2.6 На даху заготовлені картини від першої до п'ятої потрібно з'єднати спочатку для однієї половини звису між воронками, потім - для другої. Картини уздовж верхнього поздовжнього ребра (пруга) закріплюють цвяхами - по три на кожен лист.
6.7.2.7 Листи карнизних звисів кріпляться металевими костилями, а риштаки -гаками, які цвяхами прибиваються до настилу.
6.7.2.8 На карнизних звисах у конструкції при реставрації покрівлі потрібно передбачати систему водовідведення. Воду, що стікає по схилу покрівлі, потрібно відводити у воронки водостічних труб, які слід розташовувати біля карнизних звисів на відстані 12...20 м одна від одної. Закріплюють покрівлю з листової сталі до настилу з допомогою клямр.
6.7.2.9 Слідом за укладанням покриття на одному схилі в такому ж порядку його потрібно влаштовувати на суміжному схилі.
6.7.2.10 При виготовленні картин потрібно враховувати напрямок стікання води. Лотки зливні для водоприймальних воронок, що влаштовуються в кутах даху будинку, потрібно виготовляти на місці за натуральними розмірами. При цьому необхідно враховувати ширину картин настінних риштаків, їх розміщення відносно карнизів і висоту бортів.
6.7.2.11 Схили даху (спочатку протилежні фасадним, потім фасадні) покривають листовою сталлю після влаштування карнизних звисів і настінних риштаків.
6.7.2.12 Сталеві листи потрібно з'єднувати між собою фальцами, які за формою діляться на стоячі і лежачі, а за щільністю - на одинарні і подвійні. Картини (листи покрівельної сталі, ребра яких підготовлені для фальцевого з'єднання), розташовані вздовж стоку води, з'єднують лежачими фальцами, крім ребер, схилів і гребенів, де картини потрібно з'єднувати стоячими фальцами.
6.7.2.13 При схилі даху менше 30° лежачий фальц потрібно робити подвійним і промащувати суриковою замазкою. Величину відгину картин для влаштування лежачих фальців потрібно приймати ; стоячих - для однієї і для другої, суміжної з ним картини.
6.7.2.14 Суміжні рядові смуги на схилі даху потрібно розташовувати так, щоб зміщення лежачих фальців у картинах у межах одного схилу покрівлі було не менше .
6.7.2.15 Навішування нових водостічних труб, заготовлених у майстернях у вигляді окремих ланок, з'єднувальних колін і воронок, потрібно робити за два прийоми: спочатку встановлюють хомути, потім навіщують елементи водостічних труб. Гнізда у кам'яних стінах для пробок під хомути потрібно пробивати шлямбуром або електроперфоратором. Монтаж водостічних труб ведеться знизу до верху. Маса труби повинна рівномірно розподілятися на всі штирі, що повністю виключає її поздовжнє осідання. При цьому затяжка хомутів повинна щільно утримувати з'єднані ланки, щоб вони не змикались.
Допускається електропідігрів жолобів, розжолобків та ринв.
6.7.3 Реставрація та відновлення покрівель із черепиці
6.7.3.1 При реставрації покрівлі з черепиці її потрібно:
- спочатку ретельно розчистити;
- виявити місця пошкоджень черепиці;
- історичний матеріал відреставрувати, а за неможливості - замінити адекватним.
6.7.3.2 Рекомендується проведення біоцидного, а потім і гідрофобного захисту черепиці. Якщо черепиця розчищалась, то такий захист обов'язковий.
6.7.3.3 При значних пошкодженнях несучих конструкцій даху перед їх ремонтом черепицю слід зняти і після ремонтно-реставраційних робіт встановити в проектне місце.
6.7.3.4 При пошкодженні черепиці на великих ділянках покрівлі її потрібно перекласти, використовуючи вцілілу історичну черепицю та реставруючи пошкоджену.
6.7.3.5 Якщо покриття з черепиці втрачено цілковито або більшою частиною, потрібно використовувати адекватну заміну з сучасної черепиці, яка відповідає за характером форм і кольору історичній.
6.7.3.6 Покрівлі з черепиці при реставрації або відновленні потрібно влаштовувати на дерев'яній основі - настилі з дощок і лат, які розміщуються паралельно карнизу споруди. Крок настилу залежить від покривної довжини виробу. Лати і дошки потрібно розкладати на кроквах з таким розрахунком, щоб черепиця укладалась на схилі даху як у поздовжньому, так і у поперечному напрямах цілим числом рядів. Класти поштучно черепицю в проектне положення рекомендується за допомогою рівняльного бруска-шаблону.
6.7.3.7 Лати відновлюваного настилу повинні мати переріз х , х і х і застосовуватись залежно від маси і шаруватості покрівельного матеріалу. Більш важкі вироби слід класти на лати більшого перерізу.
6.7.3.8 Лати необхідно розкладати і закріплювати до кроков у напрямі від гребеня до карниза. По карнизу потрібно класти дошки шириною 140...150 мм, які повинні мати по карнизному краю (вінцю) закріплену вирівнювальну рейку. Поверхня настилу повинна бути рівною. Основу розжолобка потрібно робити з дощок суцільною.
6.7.3.9 При реставрації або відновленні плоску стрічкову черепицю укладають двома способами: двошаровим або лускоподібним.
6.7.3.10 Укладати черепицю потрібно в напрямі знизу доверху - від карниза до гребеня, причому верхній ряд повинен перекривати нижній.
6.7.3.11 Всю черепицю, яку розміщують уздовж карнизних і фронтонних схилів, потрібно закріплювати незалежно від нахилу даху. В інших рядах на схилах даху потрібно закріплювати кожну другу або кожну третю черепицю.
6.7.3.12 Примикання покрівлі до поперечної стіни потрібно закривати фартухом із стійкого металу або згідно з проектним рішенням.
6.7.3.13 При реставрації покрівель, виконаних із пазової стрічкової черепиці, останню слід укладати тільки в один шар. На відміну від плоскої черепиці пазова має поздовжній закрій, що дозволяє утворювати щільне з'єднання суміжних черепиць між собою в рядах.
6.7.3.14 Пазовою стрічковою черепицею покриваються дахи пам'ятки, що мають прості одно- і двосхилові форми. Відновлення покрівлі на них слід починати, покриваючи дах від фронтону. Черепицю укладають одночасно у трьох-чотирьох рядах, При цьому кожну черепицю потрібно зачепити шипом за тильну сторону настилу.
6.7.3.15 При відновленні черепичного покриття в карнизному, гребеневому і фронтонному рядах черепицю потрібно закріплювати до настилу дротом. На схилах, що мають ухил більше 50 %, рядову черепицю потрібно прив'язувати дротом у всіх непарних рядах. Всю черепицю, яка підлягає закріпленню, потрібно укладати в ряди з попередньо закріпленими за вушка кусками дроту довжиною . Вільні кінці дроту потрібне натягувати і закручувати за цвяхи, які забиваються до настилу на 3/4 їх довжини.
6.7.3.16 Після завершення робіт із реставрації покрівлі та покриття даху черепицею через 3-4 місяці всі поперечні шви з боку горища потрібно заліпити вапняним розчином складу 1:3 з домішкою волокнистих матеріалів (очіс, пакля, січка тощо).
6.7.3.17 При реставрації! влаштуванні жолобчастої черепиці її потрібно укладати на покрівлях, що мають ухил 20...30 %. При ухилі менше 20 % не забезпечується необхідна водонепроникність покрівлі, а при ухилі більше 33 % черепиця може сповзати вниз; оскільки вона утримується на схилі лише за рахунок тертя. Жолобчасту черепицю потрібно влаштовувати по суцільній дощаній основі на вапняному розчині з домішкою очосу або на глині, змішаній з рубаною соломою (січкою); товщина шару розчина повинна бути 10...12 мм.
6.7.4 Влаштування покрівель з кольорових металів
6.7.4.1 Технологічні прийоми виконання робіт з реставрації і відновлення покрівлі з листової міді та інших кольорових металів в основному такі самі, як і покрівель з листової сталі. Для більшої міцності основи під покрівлю з листової міді настил з дощок і лат потрібно робити суцільним. При цьому слід використовувати дошки товщиною 3,5...5 см.
6.7.4.2 Окремі листи з'єднують фальцами висотою від до . Для утворення стоячих фальців потрібно відмірювати і залишати від кожного листа необхідну за розміром частину- з одного боку , з другого ; належачі фальці - до .
6.7.4.3 При відновленні покрівлі з міді клямри шириною 2,5...5 см і довжиною 7...9 см для прикріплення картин також потрібно нарізувати тільки з листової міді. Клямри прибивають до настилу мідними цвяхами з широкими головками. Клямри потрібно ставити на кутах листа і в проміжках на відстані один від одного.
6.7.4.4 На відновленій покрівлі з листової міді усі деталі типу карнизних випусків, цокольних покриттів та інші необхідно прооліфити або заґрунтовувати з внутрішнього боку для запобігання корозії міді і утворенню зелених затікань на стінах.
6.7.5 Відновлення покрівель маківок, бань, шпилів та інших завершень споруд
6.7.5.1 За вибраними способами реставрації-покриття металом маківок- покрівля їх може бути відновлена гладенькою, лемеховою, "у косий кошичок" або з декором, утвореним складнопрофільними елементами, які в процесі улаштування покрівлі виготовляють за спеціальними шаблонами.
6.7.5.2 Покрівлю маківок, бань так само, як і рядову покрівлю дозволяється відновлювати з листової покрівельної сталі, міді, рідше - з цинку та свинцю.
Відновлення покриття з листової сталі можна виконувати по суцільному настилу і по звичайному, підготовленому, як для влаштування рядового покриття.
6.7.5.3 Листові елементи покриття маківок (лемех, шашка тощо) закріплюють до настилу клямрами, а між собою по боках з'єднують у фальці, в рейку або внаклеп.
При фальцевому з'єднанні потрібно використовувати одинарні лежачі фальці, ущільнені герметиками.
6.7.5.4 Виконання з'єднання листів при покритті маківок способом у рейку дозволяє одержати найбільш герметичне покриття, однак воно є найбільш трудомістким.
При з'єднанні внаклеп мідні листи накладають один на другий напустком і заклепують по краях.
6.7.5.5 Для закріплення елементів покриття до настилу потрібно застосовувати цвяхи з того ж металу, який застосовано для покрівлі, або з металу, що має близькі характеристики за електродним потенціалом.
6.7.5.6 При реставрації та відновленні покрівлі маківок, бань, шпилів та інших завершень окремі елементи потрібно складати на землі, а потім кріпити до конструкції покрівлі. Особливо це потрібно при відновленні складних покрівель з великою кількістю декоративних елементів.
6.7.5.7 Декоративні елементи потрібно прикріплювати до суцільного настилу і з'єднувати між собою або кріпити до гладкого покриття купола заклепками.
6.7.5.8 На звужених ділянках конструктивних елементів споруди під банями для їх покрівлі і для фартухів потрібно використовувати той самий покрівельний матеріал, що і для покриття маківок. Елементи покриття цих ділянок між собою потрібно з'єднувати у фальц або в рейку.
6.7.5.9 Архітектурні підзори при їх відновленні дозволяється закріплювати різними способами, причому потрібно використовувати у кожному випадку найбільш ефективний з них: клепання, влаштування кронштейнів тощо.
6.7.5.10 Елементи покриття підхрестової кулі в основному рекомендується закріплювати в рейку, в окремих випадках - заклепками. Для уникнення утворення конденсату всередині підхрестової кулі потрібно робити продухи.
6.7.6 Відновлений покрівель з матеріалів, виготовлених із деревини
6.7.6.1 При реставрації покрівель із матеріалів, виготовлених із деревини (ґонт, дранка, тес) карниз покрівлі і пригребеневу частину покриття рекомендується відновлювати (викладати) з укорочених елементів, а решту покрівлі - з повномірних. При цьому покрівлю потрібно викладати у три або чотири шари.
6.7.6.2 Кріплення ґонту (ґонтин) можливе за допомогою кілків або цвяхів. При ремонтно-реставраційних роботах характер історичних кріплень слід зберігати.
6.7.6.3 Покрівлю з дранки (драниці) потрібно відновлювати у два-три шари. Перший укорочений ряд дранки потрібно настилати ворсистою стороною всередину, всі інші -укорочені і повномірні - ворсистою стороною назовні з обов'язковим направленням ворсу за напрямом стікання води. Кожну пару суміжних дранок у ряду потрібно укладати з закроєм, тобто одну дранку перекривати другою на 1/4 або на 1/3 її ширини.
6.7.6.4 При відновленні покрівлі з дранки потрібно перекривати нижні ряди верхніми, при тришаровому покритті нижній ряд слід перекривати на 2/3. Дранка прибивається до настилу ґонтовими цвяхами 1,5х70 мм. Кожен ряд покриття потрібно підрівнювати рейкою, в яку упираються нижні торці дранки.
6.7.6.5 Кінець покрівлі потрібно робити з двох дощок, які прибиваються поверх дранкового покриття.
6.7.6.6 Покрівлю з ґонту при її відновленні слід улаштовувати у два або три шари. У двошаровому покритті нижні шари ґонту потрібно перекривати верхніми на половину довжини ґонтини (клепки). При тришаровому покритті нижні ряди потрібно перекривати верхніми на 2/3 довжини ґонтини.
При кріпленні цвяхами кожну ґонтину потрібно закріплювати одним цвяхом, при цьому його головка повинна перекриватися ґонтиною верхнього ряду і бути перев'язаною м'яким дротом.
6.7.6.7 При відновленні покрівлі з ґонту його укладання потрібно починати від карнизної дошки спочатку укороченими, а далі повномірними рядами. При покритті кожну ґонтину потрібно завести гострим ребром у шпунтову канавку суміжної і прибити цвяхом. Покриття у верхній частині даху - на гребені - потрібно закінчувати рядом укорочених ґонтин. При укладанні ґонтин слід пам'ятати, що їх вузька сторона повинна бути завжди направлена в одну сторону. Поздовжні стики у суміжних рядах потрібно зміщувати на половину ширини ґонтини. Кінець покрівлі на гребені покривають двома дошками.
