2.7 Склад і зміст "ескізного проекту" та "робочої документації" визначаються відповідно до вимог розділу 2 ДБН А.2.2-6.
2.8 "Кошторисна документація" на виконання науково-дослідних та проектних робіт повинна розроблятися згідно з чинними нормативними актами і затверджуватися при укладанні основного договору або додаткових угод.
2.9 Після завершення ремонтно-реставраційних робіт на пам'ятці або якогось їх етапу, визначеного науково-проектною документацією, науковим керівником за участю спеціалістів, що здійснюють авторський нагляд за проведенням робіт та науково-технічний супровід, складається "Науково-реставраційний звіт" відповідно до вимог ДБН А.2.2-6.
2.10 Оформлення проектної документації здійснюється відповідно до вимог розділу 4 ДБН А.2.2-6.
2.11 Проектна документація на виконання реставраційних, консерваційних та ремонтних робіт на пам'ятках повинна включати обгрунтування розробки санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів при виконанні робіт у зоні санітарної охорони.
2.12 При проектуванні різних видів протизсувних та протиобвальних споруд заходи захисту потрібно вибирати на основі розрахунків загальної і місцевої стійкості схилів (відкосів).
2.13 При проектуванні споруд інженерного захисту потрібно прораховувати можливість баражування підземного стоку і передбачати відповідні технічні рішення щодо відведення дощової води.
2.14 При проектуванні підсилення для кожної будівлі або споруди необхідно визначити розрахунковий тиск на грунт до підсилення та після нього, виходячи з величин очікуваних абсолютних осідань та різниці їх в різних точках будівлі або споруди в плані, які залежать від:
- інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов розташування об'єкта, який реставрується;
- інтенсивності навантажень в різних його частинах;
- фізико-механічних характеристик грунтів основи, що залягають на різних глибинах;
- здатності споруди рухатись за осіданнями грунту, її загальної жорсткості або жорсткості її окремих конструктивних елементів.
2.15 Проектна документація на реставрацію чи консервацію фундаментів повинна містити:
- результати обстеження з визначенням стану збереженості;
- картограми фундаментів з позначками пошкоджень, тріщин тощо;
- прийняті методи підсилення, реставрації, консервації чи пристосування.
2.16 При підсиленні фундаментів, що знаходяться під навантаженням існуючих споруд пам'ятки в робочій документації повинно бути обумовлено граничне навантаження на підсилювану конструкцію, а за необхідності - значення розвантажувального зусилля, при якому забезпечується необхідне співвідношення граничного навантаження до діючого. Значення розвантажувального зусилля необхідно контролювати за допомогою контрольно-вимірювальних приладів і пристроїв.
2.17 У робочій документації потрібно передбачати такі методи обробки поверхонь при їх підготовці до підсилення:
- видалення забруднень;
- створення шорсткості з оголеною поверхнею;
- створення шпонок різного обрису.
Поверхні ділянок, що підлягають обробці, повинні бути вказані в робочій документації.
2.18 При розробці проекту підсилення основ та фундаментів потрібно обгрунтовано вибрати спосіб підсилення, визначити і розробити креслення на окремі його елементи.
2.19 У проекті повинна бути встановлена необхідність влаштування тимчасового кріплення вертикальних стінок траншей залежно від глибини, виду і стану грунту, гідрогеологічних умов, навантажень на брівці та інших місцевих умов. Максимальну глибину траншей із незакріпленими вертикальними стінками слід приймати відповідно до СНиП ІІІ-4-80. При влаштуванні траншей з ухилами їх ухил визначається проектом.
2.20 У проекті повинні бути вказані типи та фізико-механічні характеристики грунтів для засипки пазух фундаментів.
2.21 Методи та способи укріплення матеріалів фундаментів визначаються проектом.
З КОМПЛЕКСНІ НАУКОВО-РЕСТАВРАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
При проведенні науково-реставраційних досліджень та обстеженні пам'яток слід керуватись вимогами цих Норм, нормативними документами України, які регламентують склад та порядок розроблення науково-проектної документації на проведення науково-реставраційних робіт та інших нормативних документів України, які не суперечать вимогам згаданих норм.
Роботи з архітектурно-археологічних, архітектурних, інженерних та науково-технологічних досліджень (натурні дослідження) пам'ятки повинні виконуватися спеціалізованими організаціями, які мають відповідну державну ліцензію на здійснення зазначеного виду господарської діяльності.
3.1 Історико-архівні і бібліографічні дослідження
3.1.1 Історико-архівні і бібліографічні дослідження здійснюються для виявлення, збору, систематизації та вивчення письмових та ілюстративних матеріалів і документів, які містять відомості про пам'ятку, її опис та зображення, що дає можливість визначити коло історичних причин і подій, внаслідок яких виникла та змінювалася пам'ятка, її роль у навколишньому середовищі, історичне та художнє значення.
3.1.2 Історико-архівні дослідження виконуються з метою збору і вивчення нео-публікованих писемних, картографічних та інших джерел, що стосуються об'єкта.
3.1.3 Бібліографічні дослідження виконуються з метою збору і вивчення опублікованих даних стосовно об'єкта.
3.1.4 Одержані результати досліджень аналізують, узагальнюють та оформляють у вигляді звіту (історичної довідки), який повинен містити історичну хронологію об'єкта, список всіх вивчених бібліографічних і архівних джерел та можливі ілюстрації (копії документів, викопірування, репродукції, фотофіксацію фрагментів інскрипцій (історичних написів, графіті тощо).
3.1.5 Важливі виписки з історико-архівних джерел необхідно подати у звіті (історичній довідці) мовою оригіналу з обов'язковим перекладом українською мовою.
3.1.6. Оформлення історичної довідки та її склад оформляється відповідно до вимог розділу 2.4.3 ДБН А.2.2-6.
3.2 Архітектурно-археологічні дослідження
3.2.1 Розробка будь-якого проекту реставрації пам'ятки повинна передбачати археологічні дослідження та максимальне збереження культурного археологічного шару, пов'язаного з цією пам'яткою.
3.2.2 Основним завданням проведення архітектурно-археологічних досліджень на пам'ятках під час науково-проектних і будівельно-реставраційних робіт є найбільш повне вивчення культурного шару для відтворення історії пам'ятки і навколишньої території, а також збір документальних даних для обгрунтування і розробки рішень щодо реставраційних робіт на пам'ятці.
3.2.3 Основними напрямами архітектурно-археологічних досліджень пам'ятки повинні бути:
- фіксація стратиграфії - послідовності та порядку відкладення всіх елементів культурних шарів (шар будівництва споруди, шар функціонування будівлі, шар руйнування або розбирання будівлі), їх взаємного співвідношення та залежності;
- виділення рівнів будівельних періодів пам'ятки та інших денних поверхонь і встановлення її хронології - часу зведення будівлі, основних перебудов, ремонтів, руйнувань або припинення використання;
- вивчення конструкцій фундаментів, цоколів та нижніх частин стін, недоступних для вивчення без археологічних розкопок;
- вивчення структури і збереженості підстильних грунтів;
- виявлення в підземній частині пам'ятки і біля неї елементі в декору та конструкцій, які втрачені або спотворені у її верхній частині;
- виявлення профілів порталів та пілястр, баз колон, декоративного різьблення, розписів тощо;
- виявлення та вивчення втрачених частин будівель - ґанків, сіней, переходів, прибудов, притулів, флігелів;
- обстеження інтер'єру будівлі - підлог, підсипань під ними, систем опалення, малих форм, внутрішнього декору, оформлення прорізів, а також усяких можливих змін перепланування;
- вивчення давніх підземних інженерних та господарських споруд - дренажів, відстійників, підпілля, погребів;
- пошук та обстеження втрачених елементів ансамблю - колодязів, основних та господарських будівель, стін, огорож, воріт, альтанок, мостів;
- вивчення вертикального планування та оформлення поверхні, що оточує пам'ятку, - вимощення, стежок, яток, постаментів та інших малих форм;
- вивчення можливості відновлення історичної рослинності та ландшафту на певні періоди історії пам'ятки.
3.2.4 Архітектурно-археологічні дослідження слід планувати як самостійну частину загальних науково-дослідних робіт, що проводяться як під час попередніх натурних обстежень, так і в процесі реставрації.
3.2.5 Загальні архітектурно-археологічні дослідження і більшу частину розкопок слід проводити до закінчення розробки ескізного проекту, оскільки результати досліджень можуть суттєво вплинути на проектування і докорінно змінити початкові рішення архітектора-реставратора.
3.2.6 Архітектурно-археологічні дослідження повинні відповідати сучасним методикам проведення польових досліджень, чинним нормативним документам у даній сфері.
3.2.7 Архітектурно-археологічні дослідження повністю зруйнованих споруд (об'єктів) можуть проводитись як незалежний варіант археологічних досліджень і, крім загальних археологічних завдань, повинні досліджувати частини завалів зі збором автентичних матеріалів та деталей, які пізніше можуть бути використані методом анастелозу в пам'ятці, що реставрується або відтворюється, чи служити аналогами, а також детально фіксувати розриті мурування. Розкриті залишки будівлі чи споруди одночасно з археологами повинні досліджуватися фахівцями різного профілю (технологами, фізиками, хіміками тощо).
3.2.8 Вилучено.
3.2.9 Консервація об'єкта культурної спадщини та упорядкування території повинні включатися до кошторису досліджень.
3.2.10 Якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт (будівельна чи інша організація) зобов'язаний зупинити їх подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини та орган місцевого самоврядування, на території якого проводяться земляні роботи.
Земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних досліджень відповідної території.
3.2.11 Виконавець археологічних розвідок і розкопок зобов'язаний забезпечити відповідно до законодавства:
збереженість виявлених об'єктів культурної спадщини та передачу рухомих предметів, що мають культурну цінність, визначеній у дозволі установі;
ведення наукової документації, передачу її архівному підрозділу державної наукової установи у порядку, визначеному законодавством;
належну консервацію об'єкта культурної спадщини;
упорядкування території після завершення робіт.
3.2.12 Для ведення архітектурно-археологічних досліджень нерухомого об'єкта культурної спадщини, за необхідності, визначаються особливі умови ведення археологічних робіт:
- збереження окремих ділянок пам'яток нерозкопаними у якості еталонів;
- погодження плану археологічних розкопок пам'ятки, в якому можуть бути розкриті нерухомі об'єкти, що підлягають консервації та збереженню, з планами робіт науково-реставраційних організацій;
- відтворення зовнішнього вигляду археологічних пам'яток (вали, кургани тощо), які є елементами містобудівного і природного середовища, що історично склалося;
- першочергові дослідження пам'яток археології у районах, де планується проведення будівельних робіт.
3.2.13 Вилучено.
3.2.14 Вилучено.
3.2.15 Вилучено.
3.2.16 Дослідники, які виконували архітектурно-археологічні дослідження на пам'ятці, у тримісячний термін після завершення робіт відповідно до законодавства повинні здати екземпляр повного звіту про проведені роботи з матеріалами їх фіксації замовнику.
3.2.17 Під час археологічних досліджень архітектурних пам'яток відповідальний фахівець-археолог координує програму досліджень із головним технологом-реставратором або архітектором проекту.
3.2.18 Архітектурно-археологічні дослідження повинні включати: підготовчі роботи - спеціальне вивчення письмових джерел, збір, обробку та осмислення даних геодезії, геології та геофізики; археологічну розвідку; відбір проб для палеоботанічного, споро-білкового, хімічного та інших аналізів; археологічні дослідження (польові, камеральні роботи); підготовку фото-креслярської документації; виконання аналізів методами природничих наук; аналітичну обробку виявлених матеріалів та написання наукового звіту про проведені дослідження.
3.2.19 Археологічні розвідки є першим польовим дослідженням пам'ятки. Вони мають на меті здійснити максимально повний зовнішній опис пам'яток, встановлення їх топографічного положення і збирання "підйомного" матеріалу. Розвідка пам'ятки повинна містити:
- зняття плану пам'ятки з позначенням на ньому проведених обстежень, слідів попередніх розкопок, природних осипів та всіх інших особливостей, встановлених при зовнішньому огляді пам'ятки;
- повний опис пам'ятки, який встановлює її назву, географічне положення, топографічні особливості, форму, розмір, орієнтацію, число одиниць у груповій пам'ятці (ансамблі), характеристику культурного шару (потужність, глибина залягання, насиченість знахідками), стан поверхні, поширення знахідок, виявлених на поверхні, історію відомостей про пам'ятку;
- фотографування пам'ятки для більш наочного фіксування її вигляду, характеру і деталей;
- збирання "підйомного" матеріалу;
- зачистку культурного шару і шурфування.
3.2.20 Архітектурно-археологічні дослідження повинні відповідати вимогам сучасної методики проведення польових досліджень із використанням передових інформаційних технологій. Застосовані пакети програм повинні передбачати суміщення з базами даних вищих рівнів.
