- таблицею типів цегли, будівельної кераміки, дерев'яних конструкцій тощо;
- картограмою стану пам'ятки (плани, фасади, розгортки інтер'єрів) та її елементів із фіксацією характеру руйнувань, деформацій і деструкції.
За необхідності креслення різних картограм можуть бути суміщені.
3.3.5 У процесі обстеження пам'ятки потрібно зафіксувати:
- розміри об'єкта та його частин (архітектурний або архітектурно-археологічний обмір);
- сучасне та історичне найменування об'єкта;
- орієнтовне датування;
- місце та схему його розташування з умовною орієнтацією;
- історичну функціональну типологію об'єкта;
- характер сучасного використання об'єкта;
- схематичний архітектурний вигляд об'єкта ( архітектурні обміри);
- загальну характеристику технічного стану (добрий, задовільний, незадовільний, аварійний, потребує дослідження);
- загальну розпланувально-просторову характеристику об'єкта;
- характеристику архітектурного рішення;
- стилістичні особливості;
- наявність декоративного оздоблення об'єкта;
- наявність археологічних знахідок;
- ступінь збереженості об'єкта;
- наявність візуальних слідів перебудов;
- наявність загрозливих (несприятливих) для існування об'єкта чинників;
- загальну характеристику будівельного матеріалу (матеріалів);
- загальну характеристику конструктивної схеми (стінова, каркасна тощо);
- стан конструктивних елементів (підмурки, стіни, штукатурка, віконні та дверні заповнення й обрамування, перекриття, підлоги, сходи, крокви, дах, покрівля);
- наявність інженерного обладнання (водогін, каналізація, типи опалення, освітлення, вентиляції, механічні системи).
3.3.6 У залежності від точності вимірів та деталізації елементів обміри об'єкта культурної спадщини можуть бути:
- схематичними;
- архітектурними;
- архітектурно-археологічними.
Обміри можуть виконуватися поетапно та здійснюватись різними методами, в тому числі вручну за допомогою мірних приладів та геодезичних інструментів, лазерного сканування, фотограмметричним методом тощо і бути комбінованими.
3.3.7 Схематичний обмір об'єкта виконується на стадії його попереднього обстеження, коли детальніші обміри передбачено на наступних етапах робіт.
3.3.8 Архітектурний обмір об'єкта застосовується тоді, коли виготовляється проектно-кошторисна документація тільки на консервацію елементів пам'ятки, стан збереженості якої задовільний за відсутності значних переробок. При таких обмірах усі кути об'єкта приймаються прямими, а розміри елементів, що повторюються, - однаковими.
3.3.9 Архітектурно-археологічний обмір - це детальний і точний специфічний вид дослідницької фіксації пам'ятки, який виконується з метою розроблення проекту її реставрації (консервації, пристосування). Цей вид обміру потрібно застосовувати при фіксації об'єктів до XVIII ст. включно і для складних за абрисом та архітектурними формами пізніших за часом будівництва споруд. Цей вид обміру є невід'ємною частиною досліджень. Він виконується з обноскою, в фіксованому рівні, з застосуванням методу тріангуляції і є найдосконалішим видом професійної фіксації пам'ятки архітектури, оскільки дає можливість зафіксувати всі відхилення від ідеальної геометричної схеми незалежно від причин цих відхилень.
3.3.10 Архітектурно-археологічний обмір повинен фіксувати усі особливості розпланування об'єкта та його деталі з точним дотриманням відхилень контурів плану від геометричної схеми, фіксувати непрямі кути, потовщення, відхилення від вертикалі, зміщення осей тощо.
При виконанні обмірів на потрібних рівнях слід користуватися умовними відмітками з наступною прив'язкою їх до абсолютних відміток від єдиних державних реперів. У процесі архітектурно-археологічного обміру підлягають фіксації характер мурування (або інші типи стінових конструкцій), типи та стан збереженості склепінь, типи розпалубок, точний рисунок декоративних елементів, різноманітні сліди переробок, візуально прочитувані межі стиків різночасових частин споруди, саморозкриті зондажі, характер примикання мурів (наявність або відсутність перев'язей), гнізда від втрачених елементів та зрубаних деталей, штраби, відбитки первинних примикань конструкцій, замурування з обов'язковими замірами їх меж та габаритів.
Обміри архітектурних деталей, що мають профілювання або складний різьблений декор та інскрипції, слід проводити методом знімання шаблонів. Якщо цього вимагають обставини, повний архітектурно-археологічний обмір може бути виконаний за допомогою встановлених на об'єкті риштувань. У разі, якщо архітектурно-археологічний обмір потрібно виконувати одночасно з дослідженням об'єкта, в ньому фіксуються основні результати досліджень.
3.3.11 Архітектурно-археологічний обмір потрібно документувати з розробкою крес-лень: генплану (М1:500; М1:200); плану підвалів (М1:50), планів поверхів (М1:50), планів перекриттів або їх залишків (М1:50), плану конструкцій даху (М1:50), плану даху (М1:50), усіх фасадів (М1:50), перерізів (не менше двох, М1:50), фрагментів (М1:20), деталей (М1:10; М1:5), шаблонів (М1:1).
3.3.12 Фотограмметричний обмір, обмір за допомогою геодезичних приладів, лазерного сканування, комбінований - це обміри, які базуються на дистанційній фіксації об'єкта інструментальним способом. Такий обмір виконується за умови, коли проведення архітектурно-археологічних обмірів споруди або її окремих частин зробити неможливо через важкодоступність об'єкта та складність влаштування риштувань для проведення обмірів вручну. Інструментальні обміри потрібно документувати кресленнями згідно з вимогами до архітектурно-археологічного обміру.
3.3.13 Даними нормами встановлюється, що результатами архітектурних досліджень повинні бути:
- архітектурно-археологічний обмір, креслення, плани, графічні зображення;
- науковий звіт із відповідними кресленнями, картограмами та фотофіксацією за розділами;
- креслення обмірної фіксації зондажів з описаннями;
- креслення обмірної фіксації шурфів з описаннями;
- креслення обмірної фіксації технічного стану з описами.
3.4 Інженерні дослідження
3.4.1 Інженерні дослідження об'єкта пам'ятки потрібно проводити для визначення стану споруди та прийняття рішення про її консервацію або реставрацію.
3.4.2 Об'єкти пам'яток незалежно від їх використання (за призначенням або не за призначенням), форми власності, віку, капітальності, показників юридичного статусу, економічного стану власника або технічних особливостей підлягають періодичним інженерним обстеженням з метою оцінки їх технічного стану, а також підготовки обґрунтованих заходів із забезпечення надійності та безпеки при подальшій експлуатації (консервації).
3.4.3 Обстеження пам'ятки потрібно проводити регулярно (планове обстеження) з періодичністю, яка встановлюється у відомчих правилах (інструкціях) з реставрації та експлуатації пам'яток. Цю роботу виконує проектна організація (автор проекту). Термін обстежень для кожного об'єкта пам'ятки визначається спеціалізованою реставраційною організацією, комісією або управлінням органів державного нагляду.
3.4.4 За відсутності матеріалів першого планового обстеження ці терміни дозволяється визначати з урахуванням таких основних чинників:
- класу капітальності пам'ятки архітектури (відповідно до нормативних документів);
- рівня відповідальності, який характеризується економічними, соціальними та екологічними наслідками;
- потенційної небезпеки, яка може виникнути внаслідок недотримання вимог експлуатації і виходу з ладу будівельних систем або окремих конструкцій.
3.4.5 Відповідальність за виконання своєчасних обстежень та паспортизації покладається на власника пам'ятки.
3.4.6 Необхідність в обстеженні як самостійному виді робіт (позачергове обстеження) повинна визначатись власником будівлі (споруди) або на вимогу органів державного нагляду за охороною пам'яток. Обстеження позачергові, як правило, потрібно проводити додатково до планових у таких випадках:
- після відновлення пам'яток і прийняття в експлуатацію;
- при виявленні ознак аварійного стану окремих конструкцій або частин;
- при суттєвих змінах навантажень на конструкції і змінах стану навколишнього середовища (транспорт тощо);
- при плануванні ремонтно-реставраційних робіт;
- за відповідними постановами або розпорядженнями Кабінету Міністрів України;
- після виникнення надзвичайних ситуацій (стихійні лиха, техногенні аварії, пожежі тощо);
- на вимогу представників органів державного нагляду.
Обсяг позачергових обстежень рекомендується визначати у кожному конкретному випадку з урахуванням задач, які розв'язуються, конструктивних властивостей пам'ятки, наявності інформації про її технічний стан та інших чинників.
3.4.7 На власника будівлі (споруди) покладається забезпечення проведення підготовчих та допоміжних робіт, що пов'язані з виконанням обстежень стану пам'ятки.
3.4.8 Роботи з обстеження пам'ятки потрібно виконувати з дотриманням правил охорони праці, викладених у цих Нормах та інших чинних нормативно-правових актах.
3.4.9 Власник пам'ятки у випадках, зазначених у 3.4.6-3.4.8, зобов'язаний забезпечити її обстеження шляхом залучення спеціалізованої реставраційної організації.
Результати обстежень і оцінку технічного стану пам'ятки слід подавати у вигляді "Науково-реставраційного звіту про інженерні обстеження".
3.4.10 Документами інженерних досліджень повинні бути:
- акт огляду в натурі всіх конструкцій із визначенням технічного стану пам'ятки;
- акти визначення стану будівельних матеріалів і акти проведених випробувань та лабораторних досліджень;
- акти та висновки проведення статичних та динамічних випробувань несучої спроможності конструкцій або ступені їх аварійності;
- фотофіксація;
- схеми місць улаштування зондажів, шурфів, розкриттів, місць відбору проб з чіткою їх прив'язкою, які повинні бути узгоджені з замовником;
- акти відбору всіх проб;
- акти, обміри, схеми з прив'язками та фотографії, що фіксують всі розкриття;
- картограми з описом всіх тріщин, деформацій, пошкоджень конструкцій пам'ятки та опорядження фасадів і інтер'єрів з визначенням їх технічного стану;
- загальні висновки за результатами інженерних досліджень із пропозиціями щодо подальшого збереження або реставрації, оцінки ступеня збереженості, а також прийняття рішень відносно виведення з аварійного стану.
3.4.11 Інженерні обстеження пам'ятки повинні включати спеціальні обстеження всіх конструкцій, будівельних та опоряджувальних матеріалів, грунтів, основ, водостоків, кліматичних та особливих умов пам'ятки:
- ознайомлення з конструкціями пам'ятки, будівельними прийомами регіону;
- проведення статичних та динамічних розрахунків конструкцій;
- огляд у натурі всіх конструкцій і визначення стану будівельних матеріалів, проведення лабораторних досліджень;
- визначення несучої здатності конструкцій або ступеня аварійності з фіксацією всіх деформацій;
- стан основ та фундаментів;
- стан покриття та покрівлі;
- стан мурування, металевих і дерев'яних конструкцій, підлог, зовнішнього та внутрішнього опорядження, архітектурного та художнього оформлення;
- наявність і стан теплотехнічних, сантехнічних та вентиляційних систем та обладнання;
- наявність ізоляційних покриттів;
- отримання даних про стан прихованих конструкцій та їх основ;
- визначення технічного стану опорядження фасадів та інтер'єрів;
- інші елементи будівель (споруд) та їх систем, проектування та влаштування яких регламентується відповідними державними будівельними нормами України.
3.4.12 Спеціальні обстеження території, прилеглої до пам'ятки, рекомендується призначати у тих випадках, коли даних попередніх та інструментальних обстежень недостатньо для прийняття обгрунтованого рішення про технічний стан, функціональну придатність та безпеку подальшої експлуатації пам'ятки.
3.4.13 Інженерні обстеження території, прилеглої до пам'ятки, повинні включати:
- інженерно-геологічні умови майданчика;
- топографію території пам'ятки;
- дані техногенних змін навколишнього середовища;
- наявність та характер ґрунтових вод, дані гідрогеології;
- стан конструкцій та споруд, що захищають пам'ятку від небезпечних геологічних процесів;
- вимощення та елементи благоустрою;
- вводи та випуски інженерних мереж;
- підземні несучі, огороджувальні та гідроізолюючі конструкції;
- наземні несучі та огороджувальні конструкції.
3.4.14 Роботи з обстеження території потрібно починати з оцінки рельєфу місцевості за ухилами. Слід проаналізувати вертикальне планування території і визначити ділянки, на яких застоюється дощова вода.
3.4.15 Для обстеження території, на якій розташована пам'ятка, потрібно користуватись топогеодезичною зйомкою М1:500 або М1:200 та фондовими інженерно-геологічними вишукуваннями.
3.4.16 При аналізі зелених насаджень потрібно визначити можливість впливу кореневої системи дерев, кущів та газонів на пам'ятку та інженерні комунікації. Окремо потрібно виділити дерева з шаблеподібними стовбурами ("п'яний ліс"), які визначають (засвідчують) проходження зсувних процесів на схилах, та дерева з оголеною кореневою системою, сухі, суховершинисті.
3.4.17 На топографічних картах потрібно позначити зсувні та зсувонебезпечні території, використовуючи інженерно-геологічні висновки та результати візуальних оглядів спеціалістів; позначити території ярів, визначити їх активність; нанести яронебезпечні території, що прилягають до бортів ярів, а також території з карстопроваленнями; визначити і зафіксувати на картах активність карстів.
