Страница 34: ДБН Б.2.2-1-01. Містобудування. планування і забудова населених пунктів (32634)

Таблиця 10.3

1. Захист населення від впливу електричного поля повітряних ліній електропередач (ЛЕП) напругою 220 кВ і нижче, які задовольняють вимоги Правил будови електроустановок, не потрібен. Під розміщення повітряних ЛЕП 330 кВ і вище змінного струму промислової частоти слід відводити території, далекі від житлової

забудови. При проектуванні повітряних ЛЕП напругою 750-1150 кВ повинно передбачатися їх віддалення від меж населених пунктів на 250-300 м відповідно.

В окремих випадках допускається наближення ЛЕП до меж сільських населених пунктів на меншу відстань при умові дотримання габаритів, які забезпечують напругу електричного поля під дротами ЛЕП не більше 5 кВ/м, віддалення житлової забудови за межі санітарно-захисної зони (СЗЗ), заземлення металевих огорож і дахів будівель, розміщених у СЗЗ.

1. Для нових ЛЕП межі СЗЗ приймаються відповідно до Санітарних норм і правил захисту населення від впливу електричного поля, який створюється повітряними лініями електропередачі змінного струму промислової частоти.

У межах СЗЗ ЛЕП забороняється розміщення житлових і громадських будинків, майданчиків для стоянки усіх видів транспорту, підприємств по обслуговуванню автомобілів і складів нафти і нафтопродуктів.

1. Забезпечення радіаційної безпеки при провадженні, обробці, переробці, застосуванні, зберіганні, транспортуванні, знешкодженні і похованні радіоактивних речовин та інших джерел іонізуючих випромінювань, включаючи експлуатацію атомних станцій, здійснюється відповідно до норм радіаційної безпеки.

Розміщення атомних станцій і захист людей від зовнішнього опромінювання здійснюється відповідно до вимог щодо розміщення атомних станцій. Розмір СЗЗ і зони спостереження у кожному конкретному випадку установлюється Головним державним санітарним лікарем України.

Розміщення, проектування і експлуатація систем централізованого теплопостачання від атомних станцій здійснюється відповідно до Санітарних вимог щодо проектування і експлуатації систем централізованого теплопостачання від атомних станцій.

1. При розміщенні всіх видів будівництва з урахуванням вимог радіаційної безпеки залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунту, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов’язаних з ним рівнів можливого несприятливого впливу на здоров’я населення і вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, на території, яка підлягає радіоактивному забрудненню внаслідок Чорнобильської катастрофи, треба враховувати зони та їх правовий режим відповідно до Закону України “Про статус території, яка піддалася радіоактивному забрудненню внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС”:

- зона відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення із щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 15.0 Ки/кв.км і вище або стронцію від 3.9 Ки/кв.км і вище, або плутонію від 0.1 Ки/кв.км і вище, а також території з грунтами які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослинах, із щільністю забруднення ізотопами цезію від 5 до 15 Ки/кв.км або стронцію від 0.15 до 3.0 Ки/кв.км або плутонію від 0.01 до 0.1 Ки/кв.км.

Забороняються усі види господарської діяльності, постійне проживання населення, будівництво без спеціального дозволу, забезпечується суворий природоохоронний режим:

зона гарантованого добровільного відселення - територія із щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 5 до 15 Ки/кв.км, або стронцію від 0.15 до 3.0 Ки/кв.км, або плутонію від 0.01 до 0.1 Ки/кв.км, а також території з грунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослинах із щільністю забруднення ізотопами цезію від 1.0 до 5 Ки/кв.км або стронцію від 0.02 до 0.15 Ки/кв.км, або плутонію від 0.005 до 0.01 Ки/кв.км.

Забороняється будівництво нових і розширення діючих підприємств, безпосередньо не пов’язаних із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення і його життєдіяльності, курортно-рекреаційних установ, обмежується сільгоспвиробництво, суворо обмежується житлово-цивільне будівництво:

зона посиленого радіоекологічного контролю - територія із щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 1.0 до 5 Ки/кв.км, або стронцію від 0.02 до 0.15 Ки/кв.км, або плутонію від

1. 005 до 0.01 Ки/кв.км, а також територія з грунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослинах, з щільністю забруднення ізотопами цезію від 0.2 до 1.0 Ки/кв.км.

Забороняється будівництво нових і розширення діючих екологічно небезпечних підприємств, будівництво та функціонування санаторіїв, позашкільних таборів, баз і будинків відпочинку, обмежується нове житлове будівництво.

Регулювання клімату

1. Мікрокліматична оцінка території міста повинна провадитися за

трьома напрямами: забезпечення сприятливих умов території забудови за комплексом кліматичних факторів (температура зовнішнього повітря, вітер,

сонячна радіація); забезпечення достатньої інсоляції території приміщень інсольованих будинків; забезпечення мінімізації тепловтрат і формування раціонального теплового режиму.

1. Розміщення та орієнтація житлових і громадських будинків (за винятком дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів) повинні забезпечувати тривалість інсоляції житлових приміщень, визначених нормами, і територій не менше 2.5 год. за день на період з 22 березня по 22 вересня.

Розміщення та орієнтація будинків дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, установ охорони здоров’я і відпочинку повинні забезпечити безперервну тригодинну тривалість інсоляції у приміщеннях, передбачених Санітарними нормами і правилами забезпечення інсоляції житлових і громадських будинків і територій житлової забудови.

ПРИМІТКА. В умовах забудови будинками у 9 поверхів і більше допускається одноразова переривчастість інсоляції житлових приміщень при умові збільшення сумарної тривалості інсоляції протягом дня на 0.5 год. відповідно до кожної зони.

1. У житлових будинках меридіонального типу, де інсолюються усі кімнати квартири, а також при реконструкції житлової забудови, або при розміщенні нового

будівництва в особливо складних містобудівних умовах (історично цінне міське середовище, дорога підготовка території, зона загальноміського і районного центру) допускається скорочення тривалості інсоляції приміщень на 0.5 год.

У III-IV кліматичних зонах потрібен захист будинків і територій від перегрівання шляхом застосування вільної, яка добре аерується, забудови, озеленення, обводнення, використання сонцезахисних засобів. Потрібно забазпечити зв’язок житлової забудови з прилеглими сприятливими у природному відношенні ландшафтами, рівномірний розподіл забудованих і відкритих озеленено-обводнених територій.

1. Заходи щодо регулювання вітрового режиму повинні бути спрямовані на пом’якшення мікроклімату, у першу чергу на ділянках дитячих дошкільних установ і шкіл, у зонах відпочинку і на основних пішохідних шляхах.

Найбільш ефективні прийоми вітрозахисту - багаторазове застосування вітрозахисних екранів по глибині забудови, створення аеродинамічних груп.

Санітарна очистка

1. Для міст з кількістю населення понад 250тис. чоловік і курортів загальнодержавного значення треба передбачити підприємства промислової переробки побутових відходів - сміттєпереробні підприємства.

Влаштування місць складування, або зберігання виробничого побутового сміття та інших відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом, або іншого шкідливого впливу допускається з дозволу місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування при додержанні нормативів екологічної безпеки та забезпеченні можливості їх подальшого господарського використання.

Норми накопичення побутових відходів слід приймати в залежності від інженерного обладнання забудови, кліматичних та інших місцевих умов у відповідності з нормативними актами органів місцевого самоуправління.

При відсутності відповідно затверджених норм допускається використання показників за табл. 10.4.

Розміри земельних ділянок і санітарно-захисних зон підприємств і споруд з транспортування, знешкодження і переробки побутових відходів треба приймати за табл.10.5.

Таблиця 10.4 (рекомендована)

ПРИМІТКИ:

1. Більші значення норм накопичення відходів слід приймати для найбільших та великих міст.
2. Для міст III та IV кліматичних районів норму накопичення побутових відходів за рік слід збільшувати на 10%.

Таблиця 10.5

ПРИМІТКИ:

1. Розмір земельних ділянок полів асенізації, компостування і полігонів треба приймати з урахуванням гідрологічних, кліматичних і геологічних умов.
2. Забороняється розміщення полігонів на території І і II округів зон санітарної охорони вододжерел і мінеральних джерел, усіх трьох округів зон санітарної охорони курортів: на ділянках з виходом на поверхню тріщинуватих порід; у місцях виклинювання водоносних горизонтів; у місцях масового відпочинку населення і оздоровчих дитячих установ, на ділянках з виходами грунтових вод у вигляді джерел і боліт глибиною більше 1 м.
3. Земельні ділянки, які відводяться для полігонів твердих побутових відходів (удосконалені звалища) повинні відповідати вимогам:

територія ділянки повинна бути доступною для впливу сонячних променів і вітру;

рівень грунтових вод не повинен бути ближчим як 1 м від основи полігону; при вищому рівні грунтових вод потрібно улаштувати дренаж або водовідвід;

на ділянках, де виявлені глини або важкі суглинки з грунтовими водами на глибині більше 2м, потрібна гідроізоляція для захисту підземних вод від забруднення;

ділянки для полігону не повинні розміщуватися на берегах відкритих водойм і у місцях, що затоплюються паводковими водами;

територія полігону твердих побутових відходів повинна бути захищена від талих і зливових вод шляхом улаштування водовідвідних і водозбірних гідротехнічних споруд.

11. ОХОРОНА ІСТОРИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА, ПАМ'ЯТОК ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ

1. В плануванні та забудові міських і сільських поселень, старі частини або окремі споруди яких мають історико-культурну цінність, слід базуватися на чинному законодавстві України про охорону нерухомої культурної спадщини і діючих норм з виявлення, охорони та використання її об’єктів. Особлива увага при цьому повинна приділятись в поселеннях, внесених до Державних списків історичних міст (сіл) України.

Заходи містобудівної охорони об’єктів нерухомої культурної спадщини визначаються їх типами, видами, категоріями та характером зв’язків з оточенням

1. Охороні підлягають такі види об'єктів культурної спадщини (табл.11.1)