Містобудування. планування і забудова населених пунктів

Уздовж пішохідних доріжок для людей похилого віку та інвалідів на кріслах-колясках і людей з фізичними вадами слід влаштовувати майданчики для відпочинку через кожні 300 м. Розміри майданчиків для відпочинку

приймати не менше 150 х 180 см при повороті крісла-коляски на 90о; 180 х 190 см - 180о; 210 х 210 см - 360о.

1. З метою оптимізації дорожнього руху, підвищення пропускної спроможності вуличної мережі та скорочення несприятливого впливу транспорту на навколишнє середовище міст (із населенням понад 50 тис. мешканців) слід розробляти схеми розвитку магістральної вулично-дорожньої мережі та організації дорожнього руху, у яких визначають сучасну і перспективну класифікацію вуличної мережі, уширень проїзної частини на перехрестях, розміщення автостоянок на магістральних вулицях, зупинок громадського транспорту, автозаправних станцій.

Мережа громадського пасажирського транспорту

1. Принципові рішення вибору видів громадського пасажирського транспорту та їх розвитку визначаються на підставі розрахункових пасажиропотоків, провізної спроможності окремих видів транспорту, можливості пропуску і допустимої швидкості їх по вулицях, дальності поїздки пасажирів.

Для міст із населенням 100 тис.чол. і більше розрахунок пасажирського транспорту здійснюється у комплексних схемах транспорту (КСТ) згідно з ДБН Б.1-2-95. Допускається розроблення таких схем при наявності складних транспортних проблем у містах з населенням менш ніж 100 тис.чол. У цьому випадку їх слід суміщувати із схемами розвитку магістральної вуличної мережі та організації дорожнього руху.

1. Провїзна здатність різних видів транспорту, параметри споруд і обладнань (платформи, посадочні майданчики тощо) визначаються при нормі наповнення рухомого складу на розрахунковий строк - 4 чол./м2 вільної площі підлоги пасажирського салону для звичайних видів наземного транспорту і 3 чол./м2 - для швидкісного транспорту.
2. При виборі видів громадського транспорту слід керуватися орієнтовною провїзною спроможністю і швидкістю сполучення різних видів транспорту, наведених у таблиці 7.5.
3. Щільність мережі ліній наземного громадського пасажирського транспорту на забудованих територіях слід приймати залежно від їх функціонального використання та інтенсивності пасажиропотоків, у межах 1,5-2,5 км/км2. При цьому, слід забезпечувати нормативні відстані підходу до зупинок громадського транспорту.

У центральних районах значних і найзначніших міст щільність мережі допускається збільшувати до 4-4,5 км/км2.

Таблиця 7.5

Показник щільності залежить від розміру території міста, щільності магістральної вуличної мережі, відстані підходу до зупинок громадського транспорту, рельєфу місцевості. Щільність мережі наземного масового пасажирського транспорту як у центрі міста, так і в периферійних районах не залежить від наявності у місті позавуличного швидкісного транспорту.

1. Дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту слід приймати не більше 500 м.

У загальноміському центрі дальність підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту від об’єктів масового відвідування повинна бути не більше 250 м; у виробничих і комунально-складських зонах - не більше 400 м від прохідних підприємств; у зонах масового відпочинку і спорту - не більше 800 м від головного входу.

В умовах складного рельєфу при відсутності спеціального підйомного пасажирського транспорту зазначені відстані треба зменшувати на 50 м на кожні 10 м переборюваного перепаду рельєфу.

У районах індивідуальної садибної забудови дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту може бути збільшена у великих, значних і найзначніших містах до 600 м, у малих і середніх - до 800 м.

1. Відстані між пунктами зупинок на лініях громадського пасажирського транспорту у межах територій населених пунктів слід приймати, м: для автобусів, тролейбусів і трамваїв 400-600, експрес-автобусів і швидкісних трамваїв 800-1200, метрополітену 1000-1500, електрифікованих залізниць 1500-2000.

Споруди й підприємства для зберігання і обслуговуваннятранспортних засобів

1. Зберігання легкових автомобілів у населених пунктах слід передбачати відповідно до функціонального зонування їх території. У житлових районах повинно бути забезпечене постійне зберігання усіх автомобілів (100%), які належать жителям цих районів, а також тимчасове зберігання автомобілів відвідувачів.

Кількість місць постійного зберігання легкових автомобілів у житлових районах визначається, виходячи із кількості населення даного району на розрахунковий строк і розрахункового рівня автомобілізації, а тимчасового зберігання, - виходячи з умов забезпечення цими місцями як мінімум 15-20% розрахункового парку автомобілів, які належать мешканцям даного району.

1. Розміри земельних ділянок для зберігання автомобілів на автостоянках слід визначати, виходячи з норми 25 м2 на легковий автомобіль а в гаражах, залежно від їх поверховості, згідно таблиці 7.6.

Таблиця 7.6

1. Гаражі та автостоянки індивідуальних автомобілів необхідно розміщувати, в основному, на периферії житлових районів і міжмагістральних територіях або у їхніх межах на ділянках, віддалених від місць призначених для відпочинку населення.
2. У житлових районах слід передбачити гаражі висотою до 5 наземних поверхів, використовуючи також підземний простір. Допускається улаштування споруд для зберігання індивідуальних автомобілів, вбудованих у перші цокольні і підземні поверхи багатоповерхових житлових і громадських будинків (за винятком будинків охорони здоров’я, фізичної культури, соціального забезпечення, загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних установ, дитячих будинків, установ культури, мистецтва й громадського харчування), а також напівпідземних і підземних споруд, розміщених у комплексі з майстернями і складами ЖЕК, котельними, бойлерними, трансформаторними та іншими будинками і спорудами комунального і господарсько- технічного призначення.

Примітки:

1. Під житловими будинками підземні гаражі допускається розміщувати тільки для легкових автомобілів, які належать мешканцям.
2. Зберігання автомобілів з газопаливною системою під житловими та громадськими будинками забороняється.
3. Довжина пішохідного підходу до гаражів і автостоянок постійного зберігання легкових автомобілів від місця проживання власника не повинна перевищувати 800 м, а в умовах реконструкції 1500 м.

Віддалення автостоянок, призначених для тимчасового зберігання, від входів у житлові будинки, має не перевищувати 150 м.

Відстань автостоянок і гаражів для інвалідів від житлових будинків, а також розміщення автостоянок для інвалідів біля громадських будинків і споруд, біля входів на територію підприємств, на яких використовується їх праця, не повинна перевищувати 50 м.

1. В умовах реконструкції допускається постійне зберігання частини парку легкових автомобілів, які належать громадянам даного житлового району, за його межами - на незручних для інших видів будівництва територіях, у зонах санітарних розривів промислових підприємств, повітряних ліній електропередач напругою до 330 кВ, у смугах відведення залізничних доріг і доріг безперервного руху.

При цьому слід забезпечити пішохідно-транспортну доступність місць постійного зберігання легкових автомобілів у межах середніх витрат часу на пересування в даному місті.

Примітка. Відстань по горизонталі від проекції крайніх проводів повітряних ліній при їх найбільшому відхиленні до виступаючих частин гаражів має бути не менше вказаної в таблиці.

Розміщення гаражів на охоронних зонах повітряних ліній 6-35 кВ на відстанях менших, вказаних у таблиці, а також під проводами повітряних ліній не дозволяється.

Розміщення гаражів для автотранспорту власного користування в охоронних санітарно-захисних зонах повітряних ліній напругою 500-750 кВ не дозволяється.

1. Найменшу відстань від в’їздів на ділянки гаражів і автостоянок і виїзди з них слід приймати, м:

Примітка. Примикання в’їздів і виїздів до загальноміських магістралей в умовах нового будівництва допускається тільки до їхніх місцевих проїздів.

Відстані від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і автостоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків слід приймати не менше наведених у таблиці 7.7.

Таблиця 7.7

Примітки:

1. Відстані необхідно визначати від вікон житлових і громадських будівель і від меж земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних закладів і лікувальних установ зі стаціонаром до стін гаража або меж відкритої стоянки.
2. Відстань від секційних житлових будинків до відкритих майданчиків місткістю 101-300 машин, які розміщуються уздовж поздовжніх фасадів слід приймати не менше 50 м.
3. Для гаражів І-ІІ ступенів вогнестійкості зазначені в таблиці 7.5 відстані дозволяється скорочувати на 25% у разі відсутності в гаражах вікон, які відчиняються, а також в’ їздів, орієнтованих у бік житлових і громадських будівель.
4. Для гаражів місткістю більше 10 машин зазначені в таблиці 7.5 відстані допускається приймати за інтерполяцією.
5. На територіях громадських центрів слід передбачати автостоянки, які обслуговують об’єкти масового відвідування. Розрахункову кількість машиномісць на автостоянках біля окремих громадських будинків і споруд масового відвідування необхідно приймати за таблицею 7.8.