- На території сільського населеного пункту в залежності від функціонального призначення слід виділяти сельбищну і виробничу зони. При формуванні функціональних зон сільського поселення необхідно керуватись основними положеннями Державного земельного і Містобудівного кадастрів населених пунктів. Сельбищна зона включає громадський центр, територію житлової забудови, вулиці, бульвари, проїзди, майданчики для стоянки автомобілів, парки, сквери, водоймища. Виробнича зона включає ділянки підприємств для виробництва і переробки сільськогосподарської та іншої продукції, ремонту, технічного обслуговування і зберігання сільськогосподарської техніки і автотранспорту, комунально-складські та інші об’єкти, дороги, проїзди і майданчики для стоянки автомобілів, інші території.
ПРИМІТКИ:
- У межах населеного пункту знаходяться виробничі і комунально- складські об’ єкти, що віддалені від сельбищної зони на відстань, не більше 300 м. Генеральні плани на виробничі об’єкти, а також фермерські господарства, що розміщені поза межами населеного пункту, розробляються окремо.
- До території сільського населеного пункту належать також присадибні землі, в тому числі землі фермерських і індивідуальних господарств, а також майданчики комунальних об’ єктів, що знаходяться
в межах населеного пункту.
- На перехідний період територіальні резерви сельбищної та виробничої зон поселень намічаються виходячи з концепції зростання чисельності населення на перспективу при збереженні колективних (кооперативних) форм ведення господарства в галузях тваринництва.
- . При розвитку та реконструкції сільських населених пунктів належить передбачити:
- упорядкування функціонального зонування, що склалося, з метою поліпшення санітарно-гігієнічних умов;
- винесення сільськогосподарських підприємств з сельбищної зони (при відповідному обгрунтуванні - за межі поселень);
- винесення транзитних автомобільних шляхів;
- заходи щодо захисту від затоплення, зсувів, селей, підтоплення підгрунтовими водами, тощо;
- упорядкування і благоустрій мережі вулиць і проїздів з максимально можливим збереженням планувальної структури, що склалася;
- удосконалення забудови на сонові збереження існуючих капітальних і придатних до тривалої експлуатації будинків і споруд, поступову заміну старого житлового фонду;
- забезпечення найсприятливіших умов для ведення всіх форм сільськогосподарської діяльності (включаючи оренду, фермерське, особисте підсобне та інші види господарювання) всіма жителями, зокрема тими, що проживають у безсадибних житлових будинках;
- поліпшення культурно-побутового обслуговування і завершення формування громадського центру поселення шляхом будівництва об’єктів, яких невистачає;
- найбільш ефективне використання території населеного пункту за рахунок освоєння земель, непридатних для сільськогосподарського використання;
- здійснення заходів щодо інженерного обладнання, зовнішнього благоустрою і озеленення території.
- Генеральні плани сільських поселень, фермерських господарств, проекти окремих виробничих, комунальних, транспортних, інженерних об’єктів і споруд слід розробляти на основі схеми генерального плану території сільської Ради. При удосконаленні планувальної структури та організації вуличної мережі сільських поселень належить керуватись діючими нормами.
- Проектування самостійної мережі доріг для прогону особистої худоби, підвезення добрив і проїзду вантажного транспорту до ділянок сельбищної території сільських населених пунктів допускається з відповідним обгрунтуванням.
2.34. В умовах реконструкції сільських населених пунктів будівництво і капітальний ремонт житлових будинків, що знаходяться в межах нормативних санітарно-захисних зон, не допускається: існуючий житловий фонд передбачається до виносу на території,
що резервуються з цією метою
Приміська зона
- До чинників, які визначають пригородну зону (зону впливу населеного пункту), слід відносити: рівень урбанізації, щільність транспортної мережі, маятникова міграція, щільність населення, ринкова вартість нерухомості і землі, розміщення рекреаційнихтериторій, транспортна доступність, розміщення промислових об'єктів, технопарків, що знаходяться в кооперації з промисловими виробництвами населеного
пункту та інше . Перелік чинників, що визначають зону впливу населеного пункту і розрахунок індексів впливу, наведено в табл. 1
- Межі зони впливу повинні співпадати з кордонами районів, з кордонами земель місцевих рад, окремих господарств.
Для агломерації населених пунктів може створюватися одна зона впливу з кооперацією на її території однотипних об'єктів.
- Для встановлення кордонів зон впливу необхідно проводити розрахунки рівня індексу зон впливу (ІЗВ), який є середньозваженим, по більшості чинників, показником із загального об'єму впливу населеного пункту на прилеглу територію:
ІЗВ _
Таблиця 1
№
/п
|
Найменування чинника
|
Визначення індексу впливу
|
Розрахунок
величини
індексу
|
1
|
Рівень урбанізації
|
Відношення рівня урбанізації району, що розглядається, до середнього по зоні (відношення територій, зайнятих під забудовою)
|
|
2
|
Щільність транспортної
|
Відношення щільності транспортної мережі району, що розглядається, до загальної території
|
і
|
3
|
Пасажирські тяжіння
|
Відношення пасажирської кореспонденції
І-го району в головне місто до середньої по зоні. До головного міста (на всіх видах транспорту)
|
ба.і,
|
4
|
Щільність населення
|
Відношення щільності населення І-го району до середньої щільності по зоні
|
£
|
5
|
Ринкова вартість нерухомості
|
Відношення вартості нерухомості до середньої по зоні
|
к
|
6
|
Ринкова вартість землі
|
Відношення вартості 1га (1 км2) землі І-го району до середньої вартості 1 га (1 км2) по зоні
|
si
|
7
|
Розміщення
рекреаційнихтериторій
|
Відношення площі рекреаційних зон І-го району до середньої по зоні
|
Fс?.?
|
8
|
Транспортна доступність
|
Відношення часу доступності І-м районом головного міста до середньозваженого часу доступності від усіх районів
|
tq>.
|
9
|
Розміщення об'єктів промисловості, технопарків, технополюсів та інш. об'єктів
|
Відношення територій, зайнятих під промисловістю І-го району до середнього по зоні
|
І* ср.и
|
10
|
Екологічна оцінка території
|
Відношення комплексного показника І-го району до середнього показника по зоні
|
|
де
n - кількість чинників, що розглядаються;
Ф1 - кількісний показник чинника, що представляє собою відношення числових значень даного чинника до середнього по зоні;
Р - площа території, що розглядається
- Території зон впливу, які призначені для територіального розвитку населених пунктів, розміщення об'єктів комунального і виробничого характеру і споруд транспортної інфраструктури, промислових виробництв технопарків, розміщення котеджної забудови, садових товариств, розміщення місць відпочинку тощо. Згідно із Законом України про місцеве самоврядування на території зони впливу можуть створюватися асоціації і об'єднання для вирішення спільних господарських інтересів.
- Використання територій приміських зон, містобудівна діяльність в їх межах здійснюється в інтересах населення міста і населених пунктів приміської зони відповідно до законів України.
- Зонування і використання території приміських зон міст, включаючи природоохоронні заходи, визначається містобудівною документацією з обліком землі і лісоустроительной документацією.
- До складу приміської зони повинен входити лісопарковий пояс органічно об’єднаний із зеленими насадженнями загального користування населених пунктів. Для міст і інших населених пунктів, розташованих у безлісньїхрайонах, потрібно замість зеленої зони передбачати створення з навітряного боку для вітрів переважаючого напрямку захисні смуги зелених насаджень. Для розміщення таких смуг потрібно використати землі держфонду, та інші землі, які не створюють незручності для населення.
- При плануванні приміської зони організовувати місця масового відпочинку і місця лікувально-оздоровчого призначення на зручних, здорових і живописнихтериторіях, а також враховувати потреби міста в різних видах господарського обслуговування і постачання населення.
- 3. У межах приміської зони можуть знаходитися:
а) лісопарки, позаміські парки, розсадники і інші види зелених насаджень;
б) будинки і містечки відпочинку, пансіонати, мотелі і кемпінги, пляжі, фізкультурні і спортивні споруди і пристрої, туристські, мисливські і риболовецькі бази, молодіжні табори відпочинку, піонерські табори, спецшколи для відпочинку дітей і установи що призначаються для обслуговування відпочинку населення;
в) лікувальні установи і санаторії (при наявності відповідних природно-оздоровчих чинників);
г) вищі і спеціальні учбові заклади, науково-дослідні установи;
д) сільськогосподарські підприємства;
е) транспортні пристрої і установи (аеродроми, залізничні, сортувальні станції і ;
ж) электрошдстанцп і високовольтні лінії електропередачі;
з)споруди водопроводу, канализації, очищення, звалища, сміттєперероблюючі заводи.
При відповідному обгрунтуванні в приміській зоні поза лісопарковим поясом допускається розміщувати:
o o промислові підприємства, переважно пов'язані з обслуговуванням міста, також підприємства, що мають технологічний зв'язок з підприємствами, розташованими в місті, або використовуючі на території зони родовища корисних копалин, за умови усунення негативного впливу підприємств на оточуюче середовище ;
o o склади державних резервів, транспортно складські комплекси, склади легкозаймистихрідин, вибухонебезпечних і отруйних речовин; o інші споруди, що призначаються для обслуговування міста нешкідливі в санітарному відношенні.
- Лісопарки, позаміські парки і місця масового відпочинку населення слід, як правило, влаштовувати в кращих лісових масивах і найбільш живописнихмісцях приміської зони по можливості поблизу водоймищ, які придатні для водного спорту і купання.
Найбільш цінні місця масового відпочинку в зоні впливу повинні мати зручний зв'язок з містом, для чого потрібно використовува по можливості існуючі автомобільні і залізниці, а також водні шляхи.
- Кращі за природними якостями території зони впливу, включаючи місця історичних подій і дільниці пам'ятників культури, потрібно виділяти в зону охорони
ландшафту з режимом заповідника, що забезпечує збереження природної краси і особливостей природи і пам'ятників.
- Автомобільні дороги (І, ІІ, і ІІІ категорії ) і залізниці ( І, ІІ, категорії) в межах приміських зон в умовах нового будівництва необхідно прокладати поза територією населених пунктів з наближенням до міської межі населених пунктів не ближче, як за 100м. У випадку, якщо по планувальних умовах не має можливості забезпечити цей норматив, вздовж дороги перерахованих вище категорій, в умовах нового будівництва або реконструкції встановлюються шумозахисні екрани, але відстань не має бути меншою за 50м.
Транспортні коридори не повинні перетинати території населених пунктів, а за відсутності такої можливості, повинні бути ізольовані від території цих населених пунктів із будівництвом шумозахиснихекранів.
На підході до крупних, великих , крупнихі найкрупніших міст траси коридорів мають пройти за їх межами по обхідних автомобільних дорогах і залізницях на відстані від забудови більше, як за 100м.
- Автомобільні дороги загальної транспортної системи України, перетинаючи межі населених пунктів, перестають бити дорогами і переходять до категорії вулиць. На виході за межі території населених пунктів вони відповідно змінюють свою функцію.
- Планувальний розвиток зони впливу має здійснююватися з урахуванням інтересів і за кошти, як територіальних громад, що входять в її межі, так і за рахунок основного міста.
За рахунок цих коштів повинна проводитися інженерна підготовка територій, транспортне будівництво, випрямлення і розчищення русел рік, озерне будівництво, озеленення територій, будівництво об'єктів інфраструктури, рекреациійне будівництво.
ДОДАТКИ Додаток 2.1
(рекомендований) Таблиця 1
Орієнтовна величина радіусів зон різної містобудівної якості стосовно міського
центру по групах поселень
Групи поселень, тис.чол.
|
Зони містобудівної якості
|
|
І
|
ІІ
|
ІІІ
|
IV
|
V
|
VI
|
VII
|
більше 1000
|
15/15
|
25/35
|
35/5
|
40/8
|
45/10
|
60/12
|
90/15 і більше
|
250 до 1000
|
-
|
15/15
|
25/35
|
35/35
|
45/8
|
60/10
|
-
|
50 до 250
|
-
|
-
|
15/15
|
30/5
|
45/8
|
-
|
-
|