Страница 10: ДБН Б.2.2-1-01. Містобудування. планування і забудова населених пунктів (32634)

1. Для жителів багатоквартирних будинків з опаленням, колонками та кухонними плитами на твердому паливі слід передбачати приміщення для зберігання палива.

Сараї проектуються з розрахунку:

• при пічному опаленні - не менше 6 кв.м на одну квартиру;
• при центральному опаленні та наявності газових плит і колонок - з розрахунку 0,8 кв.м на одну людину, але не менше 4 кв.м на одну квартиру.
• 1. Господарські та побутові будівлі та споруди для мешканців багатоквартиних секційних будинків слід розміщувати на спеціально виділених ділянках та по можливості згрупувати. Розриви між групами господарських будівель слід приймати відповідно до протипожежних норм.
  2. Санітарно-захисні розриви (м) між житловими будинками, сараями для худоби, кролів, нутрій та інших тварин, а також іншими господарсько-побутовими будівлями та спорудами слід приймати згідно положень ДБН 79-92*.
  3. Відстань від стін індивідуального будинку з вікнами житлових кімнат і кухонь, а також від головних входів в будинок (квартиру) до інших житлових будинків та господарських будівель ма° бути не менше 6 м.
  4. Між довгими сторонами багатоквартиних житлових будинків заввишки 2-3 поверхи слід приймати відстань (містобудівні розриви) не менше 15 м, а висотою 4 поверхи - не менше 20 м; між довгими сторонами і торцями або між торцями цих же будинків з вікнами з житлових кімнат - за протипожежними нормами, але не менше 10 м. Містобудівні розриви можуть бути зменшені у межах 20% за умов додержання норм інсоляції та освітленості, якщо виключа° ться можливість проглядання житлових кімнат з вікна у вікно.
  5. На території безсадибної забудови слід передбачити майданчики: загального користування, дитячі, для занять фізкультурою, господарські та місця для відпочинку. Відстань від майданчиків до житлових та громадських будівель слід приймати не менше наведених у табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Примітка. Відстань від майданчиків для занять фізкультурою встановлю° ться в залежності від ї хніх шумових характеристик; відстань від майданчиків для сушіння білизни не нормуються; відстань від майданчиків для смітт° збірних та інших господарських будівель, майданчиків для гри дітей, відпочинку дорослих та занять фізкультурою слід приймати не менше 20 м, а від майданчика для господарських цілей до найбільш віддаленого входу в житловий будинок - не більше 100 м.

1. Будинки гуртожитків, як правило, слід розміщувати: для учнів середніх спеціальних - професійно-технічних учбових закладів - на земельних ділянках відповідних учбових закладів; для працівників сільського господарства, робітників та службовців - на відокремлених ділянках житлової території .
2. 1. Норму площі земельної ділянки на одного проживаючого в гутрожитку слід приймати залежно від кількості проживаючих. При місткості гуртожитків 50, 100, 200 чол. площа ділянки ма° бути відповідно: 45, 35, 30 кв.м / люд., якщо інше не обумовлено завданням на проектування.
   2. На земельних ділянках гуртожитків мають бути передбачені майданчики для відпочинку, ігор та занять фізкультурою, склад яких визнача° ться завданням на проектування з урахуванням особливостей контингенту проживаючих.
3. СЕЛЬБИЩНА ТЕРИТОРІЯ Сельбищна територія сільських поселень

Громадський центр

1. В громадському центрі сільського населеного пункту слід концентрувати установи управління, культурно-побутового призначення, упорядковувати площу для проведення масових громадських заходів.

Розміри вільного майданчика з твердим покриттям для проведення масових громадських заходів повинні складати 700-750 кв.м на 1000 жителів

1. Територію громадського центру необхідно зондувати в залежності від функціонального призначення установ і підприємств, які розміщуються.
2. 1. У значних сільських населених пунктах, в громадських центрах яких розташовані будівлі соціально-культурного призначення, що мают не тільки внутрішньоселищне, але й міжселелищне значення, установи повсякденного обслуговування можуть розміщуватися у підцентрах з урахуванням нормативних радіусів обслуговування на шляху пішохідного руху до виробничої зони і громадського центру.
   2. Виходячи з умов сприятливого сприймання забудови громадського центру сільського населеного пункту (висота 1-2 поверхи) і оптимального співвідношення між висотою будинків і довжиною площі 1:6-1:8 відкритий простір повинен бути в межах 0,15 га в малих населених пунктах і 0,5-0,6 га у великих..
   3. При плануванні і забудові сільських населених пунктів особлива увага повинна приділятися архітектурно-планувальним заходам щодо існуючих на їх території пам’яток архітектури, історії та культури: забезпечення їх відокремлення, акцентування в структурі забудови, виразність сприйняття.

Житлова забудова

1. Забудова сельбищної території сільських населених пунктів здійснюється садибними та безсадибними будинками різних типів.

Будівництво секційних житлових будинків передбачається за умов відповідного обгрунтування, але, як правило, не вище 4-х поверхів.

Тип, кількість поверхів та довжина будинків визначаються згідно з містобудівною документацією.

1. Розміри присадибних земельних ділянок у сільських населених пунктах приймаються згідно з діючим земельним законодавством України та завданням на проектування, з урахуванням регіональних правил забудови населених пунктів.

Для підвищення компактності забудови частина виділеного громадянам земельного наділу може бути винесена за межі сельбищної території.

В умовах сформованої забудови присадибна ділянка навколо будинку повинна зберігатися в існуючих розмірах, якщо вона не перевищує норм, встановлених законодавством, й не перешкоджує вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.

1. Для попереднього визначення потреби у сельбищній території сільського населеного пункту слід прийняти такі показники на один будинок (квартиру), га, при забудові:

1. При розміщенні будинків та споруд слід додержуватись санітарних і протипожежних вимог. У випадку розходження вимог архітектурно-містобудівних, протипожежних та санітарно-захисних розривів приймається найбільший з них.
2. 1. Житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоної лінії селищних доріг та головних вулиць поселень не менше 6 м, а житлових вулиць та проїздів - не менше 3 м.

В умовах реконструкції населених пунктів допускається зменшувати відступ або зводити житлові будинки по червоній лінії, зважаючи на сформовану містобудівну ситуацію.

1. Розміщення господарських будівель перед лінією забудови не допускається.

Відстань від гаражу до сусідніх житлових будинків. територій шкіл та дошкільних закладів має бути не менше 10 м, до лікарнено-профілактичних закладів із стаціонарами - 25 м.

Примітка. В умовах реконструкції допускається розміщувати господарські будівлі ( за винятком приміщень для утримання худоби та птахів) по лінії забудови, якщо це викликано сталими національно- побутовими традиціями. Для ділянок більшоїї площі з розрахунку до розміру ділянки слід додавати 0,02-0,05 га.

1. Для жителів багатоквартирних будинків з опаленням, колонками та кухонними плитами на твердому паливі слід передбачати приміщення для зберігання палива. Сараї проектуються з розрахунку:

• при пічному опаленні - не менше 6 кв.м на одну квартиру;
• при центральному опаленні та наявності газових плит і колонок - з розрахунку 0,8 кв.м на одну людину, але не менше 4 кв.м на одну квартиру.
• 1. Господарські та побутові будівлі та споруди для мешканців багатоквартиних секційних будинків слід розміщувати на спеціально виділених ділянках та по можливості згрупувати. Розриви між групами господарських будівель слід приймати відповідно до протипожежних норм.
  2. Санітарно-захисні розриви (м) між житловими будинками, сараями для худоби, кролів, нутрій та інших тварин, а також іншими господарсько-побутовими будівлями та спорудами слід приймати згідно положень ДБН 79-92*.
  3. Відстань від стін індивідуального будинку з вікнами житлових кімнат і кухонь, а також від головних входів в будинок (квартиру) до інших житлових будинків та господарських будівель має бути не менше 6 м.
  4. Між довгими сторонами багатоквартиних житлових будинків заввишки 2-3 поверхи слід приймати відстань (містобудівні розриви) не менше 15 м, а висотою 4 поверхи - не менше 20 м; між довгими сторонами і торцями або між торцями цих же будинків з вікнами з житлових кімнат - за протипожежними нормами, але не менше 10 м. Містобудівні розриви можуть бути зменшені у межах 20% за умов додержання норм інсоляції та освітленості, якщо виключається можливість проглядання житлових кімнат з вікна у вікно.
  5. На території безсадибної забудови слід передбачити майданчики: загального користування, дитячі, для занять фізкультурою, господарські та місця для відпочинку. Відстань від майданчиків до житлових та громадських будівель слід приймати не менше наведених у табл. 3.5.

Примітка. Відстань від майданчиків для занять фізкультурою встановлюється в залежності від їхніх шумових характеристик; відстань від майданчиків для сушіння білизни не нормуються; відстань від майданчиків для сміттєзбірних та інших господарських будівель, майданчиків для гри дітей, відпочинку дорослих та занять фізкультурою слід приймати не менше 20 м, а від майданчика для господарських цілей до найбільш віддаленого входу в житловий будинок - не більше 100 м.

1. 99. Будинки гуртожитків, як правило, слід розміщувати: для учнів середніх спеціальних - професійно-технічних учбових закладів - на земельних ділянках відповідних учбових закладів; для працівників сільського господарства, робітників та службовців - на відокремлених ділянках житлової території.
2. 1. Норму площі земельної ділянки на одного проживаючого в гутрожитку слід приймати залежно від кількості проживаючих. При місткості гуртожитків 50, 100, 200 чол. площа ділянки має бути відповідно: 45, 35, 30 кв.м / люд., якщо інше не обумовлено завданням на проектування.
   2. На земельних ділянках гуртожитків мають бути передбачені майданчики для відпочинку, ігор та занять фізкультурою, склад яких визначається завданням на проектування з урахуванням особливостей контингенту проживаючих.

ДОДАТКИ Додаток 3.1

(рекомендований) Таблиця 1

1. Укрупнені показники для попереднього визначення потреби у сельбищній території

Територія на 1000 люд/га

Середня поверховість забудови

1. Відповідно до природно-кліматичних особливостей України (додаток 1.1) при проектуванні забудови треба передбачати захист території житлових груп (дворів) від несприятливих зимових вітрів, пилових бур, а також підвищення її аерації влітку, захист від перегрівання, особливо для південних районів (розд. 10).

Додаток 3.2

(рекомендований) Таблиця 1

Питома вага функціональних територій центральної зони та основних їх складових частин у балансі території міста й зони (%)