Мережа вулиць і доріг

  1. Мережу вулиць і доріг населених пунктів слід проектувати як єдину систему з урахуванням функціонального призначення окремих вулиць інтенсивності транспортного, пішохідного і велосипедного руху, планувальної організації території та характеру забудови, вимог охорони навколишнього середовища. У її складі необхідно виділяти вулиці магістрального й місцевого значення. Категорії вулиць за їх функціональним призначенням та їх основні розрахункові параметри слід призначати відповідно до класифікації, наведеної у таблицях 7.1 і 7.2.
  2. При формуванні мережі магістральних вулиць слід виходити із вимог раціональної організації мережі громадського пасажирського транспорту, нормативної доступності його зупинок, концентрації транспортних потоків по

районах населеного пункту та необхідності диференціювання напрямків потоків руху.

Пішохідна доступність від магістральних вулиць до найбільш віддаленої житлової забудови не повинна перевищувати 500 м. У поодиноких випадках доступність від окремих будинків може бути збільшена до 700 м.

Поміж магістральних вулиць відстань не повинна перевищувати 700-1000 м. У районах з пересіченим рельєфом за великих ухилів цей показник повинен бути зменшений:

за поздовжніх ухилів від 8 - 9% на 10%

від 9 - 10% на 20%

більше 10% на 30%

  1. Магістральні вулиці безперервного та регульованого руху слід передбачати за напрямками основних пасажиропотоків і машинопотоків на зв’язках житлових районів із загальноміським центром, великими промисловими підприємствами, для обходу загальноміського центру потоками транзитного транспорту. При цьому вулиці безперервного руху повинні мати перетини з іншими вулицями на різних рівнях, а регульованого руху - при сумарній інтенсивності транспортних потоків, як правило, на під’їздах до вузла більше 4000-6000 приведених авт./год або інтенсивності одного з лівих поворотів більше 600 приведених авт./год.
  2. На першу чергу будівництва магістральних вулиць безперервного руху допускаються окремі місця перетину в одному рівні або з неповною розв’язкою руху на різних рівнях при обов’язковому резервуванні території і підземного простору для можливості будівництва у подальшому повних розв’язок транспортного та пішохідного

руху .

  1. Відстані між вузлами на різних рівнях слід приймати: на вулицях безперервного руху - 800-1200 м (в центральних зонах міст не менше 600 м), регульованого руху (в межах сельбищної території) - 400-1500 м.

В нереконструйованих районах існуючої капітальної забудови відстані від перехресть можуть бути зменшені до 200-300 м.

При малих відстанях (< 600 м) розв’язувати рух у вузлах слід через місцеві проїзди або робити глухі перетини. На магістралях регульованого руху при малих відстанях між ними (<500м) передбачати віднесення лівих поворотів.

У місцях пересікання інтенсивного пішохідного руху з магістральними вулицями та на транспортних площах необхідно передбачати позавуличні пішохідні переходи.

  1. Штучні споруди (мости, шляхопроводи, естакади, тунелі, пішохідні мости тощо) слід розміщувати на прямих у плані ділянках вулиці. Найбільший поздовжній ухил у межах штучних споруд не повинен перевищувати 40 о/оо. Штучні споруди мають відповідати вимогам габариту наближення конструкцій відповідно до діючих нормативних документів.
  2. Радіуси кривих проїзної частини на перетинах та примиканнях в одному рівні слід приймати не менше значень, які наведені у таблиці 7.3.

Таблиця 7.3

Категорії вулиць

Найменший радіус кривих на перетині, м

Магістральні вулиці категорій А, Б, В, Г

15

Вулиці місцевого значення і технологічні дороги категорій Е,І

10

Вулиці місцевого значення категорії Ж, проїзди та під’їзди

5

  1. В вільних умовах будівництва при наявності тролейбусного чи автобусного руху слід приймати радіус кривих не менше 20 м, в умовах реконструкції допускається зменшення радіусу на магістральних вулицях до 8 м. При проходженні тролейбусного руху радіус закруглення слід приймати не менше 12 м.
  2. Щільність магістральної вуличної мережі по населеному пункті в цілому та окремих його зонах слід приймати згідно з таблицею 7.4.

Таблиця 7.4

Групи міст

Середня щільність магістральної вуличної мережі по місту, км/км2 території

В тому числі в зонах

центральній

середній

периферійній

Найзначніші

2,0-2,5

4,0

2,2

1,4

Значніші

1,8-2,1

3,4

1,6

1,2

Великі

1,6-1,8

2,2

1,4

1,1

Середні

1,4-1,6

1,6

1,2

1,0

Малі

1,0-1,2

1,2

1,0

0,7

Примітки:

  1. В містах з компактним планом щільність магістральної мережі вище, в містах з розрідженим планом - нижче.
  2. При складному пересіченому рельєфі міста щільність магістральної вуличної мережі може бути збільшена для усіх зон міста до 30%.
  3. Територія вулиць всіх категорій відокремлюється від інших функціональних територій населених пунктів червоними лініями.

В межах червоних ліній територія населеного пункту відноситься до територій загального користування.

  1. Планувальне положення червоних ліній закріплюється за допомогою геодезпроекту (розбивочного креслення плану червоних ліній), який фіксує точками з геодезичними координатами переломи, зміщення червоних ліній, початку, вершини і кінця горизонтальних кривих, румби напрямку червоних ліній.
  2. До червоних ліній прив’язуються межі ділянок, на яких ведеться розмежування прилеглих територій чи будівництво споруд .Для визначення положення червоної лінії слід керуватися топо-геодезичною підосновою масштабу 1:2000, візуальними обстеженнями та документальними матеріалами раніше виконаних відводів ділянок фізичним і юридичним власникам.
  3. Червона лінія в межах кварталу представляє собою пряму чи криву лінію певного румба або радіуса і може змінювати свій напрямок і геометричні положення, як правило, тільки за перехрестям вулиць.
  4. При визначенні положення червоної лінії слід враховувати, що червона лінія не може змінювати своє положення в залежності від положення земельних ділянок окремих власників. Тому при проектуванні червоної лінії слід враховувати положення капітальних споруд, прокладання підземних, наземних та надземних комунікацій, існуюче розташування зелених насаджень.В зв’язку з цим при проектуванні червоної лінії з метою вирівнювання її можливі випадки з вилученням у одних власників частини їх територій і прирізанням їх до інших власників. Розмір між двома червоними лініями однієї вулиці чи площі має бути таким, щоб між ними можна було розмістити проїзну частину , тротуари, зелені насадження з можливістю нормативного прокладання інженерних мереж.

7.34.З метою вирівнювання червоної лінії без додаткових обгрунтувань не допускається знесення капітальних будівель, прокладання червоної лінії через будинки, розміщення чи збереження елементів капітальних споруд окремих власників на території загального користування.

У випадку, коли існує необхідність збільшити розміри між обома червоними лініями, слід розробляти техніко-економічне обгрунтування доцільності зносу існуючих капітальних споруд, зелених насаджень та демонтажу інженерних комунікацій.

Рішення щодо проведення таких розробок та їх затвердження, згідно із законодавством України, приймає місцева Рада народних депутатів.

Після затвердження проекту реконструкції чи перебудови вулиці має розроблятися новий геодезпроект.

  1. При розробці генеральних планів міст за окремим завданням замовника проектною організацією може бути розроблена схема червоних ліній у масштабі 1:10000 або 1:5000. На цій схемі наносяться усі магістральні вулиці а поруч з ними на ділянках підписуються елементи поперечного профілю. Елементи поперечного профілю (ширина вулиці в червоних лініях, ширина проїзної частини, смуг озеленення, тротуарів та інш.) записуються від парного боку вулиці до непарного.

В проекті детального планування території або при розробці проекту забудови території ( в масштабі 1:2000) розробляються поперечні профілі усіх вулиць з додатком розташування усіх підземних, наземних та надземних інженерних комунікацій

Дані про розміри елементів вулиць та розташування інженерних мереж

можуть заноситись до містобудівного кадастру населеного пункту.

  1. В умовах вільної забудови ширина вулиць у червоних лініях рекомендується, м: магістральні вулиці:

загальноміського значення: безперервного руху 55-90 (100) регульованого руху 40-80 районного значення 35-45 (50) вулиці місцевого значення 15-35 селищні та сільські вулиці (дороги) 15-25

У малих і середніх містах рекомендована ширина вулиць учервоних лініях приймається - 30-45 м.

Примітки:

  1. При розробці генеральних планів, проектів детального планування необхідно класифікувати вулиці населених міст

як за існуючим станом , так і на перспективу з метою визначення їх головних транспортних функцій і категорій з урахуванням особливостей умов їх проходження по території міста, а також режиму руху та регулювання транспортних засобів.

  1. Вулиці усіх категорій відокремлюються від інших функціональних територій поселень геодезично фіксованими межами - червоними лініями.

Розміщення і будівництво наземних об’ єктів житлово-цивільного, промислового призначення та інших капітальних споруд, окрім об’єктів транспорту та інженерних мереж, у межах червоних ліній вулиць забороняється.

  1. Для підвищення пропускної спроможності магістральних вулиць розташування стоянок транспортних засобів на них забороняється.
  2. В умовах реконструкції, при необхідності збереження існуючої забудови, на окремих ділянках вулиць допускається організація одностороннього руху. Відстань між такими вулицями повинна бути в межах 100-300 м.
  3. Для вільного руху спецавтотранспорту (автомобілі пожежні, швидкої допомоги, сміттєвози) до пожежних депо, станцій швидкої допомоги та сміттєсортувальних майданчиків слід передбачити під’їзди завширшки не менше 6 м із забороною розташування на них стоянок автотранспорту.

Відстань від краю проїзної частини вулиць до лінії забудови слід приймати не більше 25 м.

  1. В межах багатоповерхової забудови під’їзд до окремого будінку слід передбачати з проїзною частиною шириною 4.0 м і з влаштуванням в кінці проїзду поворотного майданчика розміром 12х 12м..

Під’їзд до двох і більше будинків повинен бути з проїзною частиною 6.0 м і тротуаром 1.5 м. Відстань від краю під’їзду до будинку , як правило, має бути не менше 5.0 м. Для будинків 9 і більше поверхів слід передбачати проходження проїзду навкруги будинку з проїзною частиною 4.5 м (для проїзду пожежної машини).

  1. Біля входу в будинок , ширина якого має становити 3.0 м слід розміщувати майданчик розміром 5х5 м для короткочасної зупинки вантажного чи легкового автомобіля.

На під’їздах слід передбачати роз’їздні майданчики шириною 6 м і довжиною 15 м через 75 м один від одного. Тупикові під’їзди слід закінчувати поворотними майданчиками розміром 12х12 м. Використання поворотних майданчиків для стоянок автомобілів не дозволяється.

  1. Радіуси повороту на проїздах в межах житлової забудови для пропуску легкових автомобілів повинні бути 8.0 м, а для проїзду сміттєзбірних машин 12.0 м. Уздовж проїздів забороняється встановлювати металеві чи дерев’яні огорожі.

Поздовжній ухил на проїздах уподовж будинків повинен становити не менше як 5 0/00 і максимальний 40 0/00.

  1. Поперечний ухил на проїздах і пішохідних тротуарах чи доріжках має бути 15-20

0/

/00.

Розмір приступців на сходах має становити на відкритих ділянках щодо атмосферного впливу 12х38 см, на закритих - 15х35.

  1. В історично-сформованих центрах міст, зонах відпочинку, на транспортних площах за наявністю стабільних пішохідних потоків необхідно передбачати зони або вулиці вільного пішохідного руху.
  2. Велосипедні доріжки слід передбачати за напрямками найбільш інтенсивних транспортних і пішохідних потоків у малих, середніх і великих містах, сільських населених пунктах, а також у найзначніших і значних містах у функціональних зонах - сельбищних, промислових, ландшафтно-рекреаційних при інтенсивності руху більше 50 велосипедистів за годину прокладати слід ізольовано від цих потоків.

Ширина смуги для велосипедного руху приймається 1,5 м ( в обмежених умовах 1,0 м), а велодоріжок, відповідно, при односторонньому русі 2,5 (1,75) м, при двосторонньому - 3,0 (2,5) м.

  1. Доріжки для проїзду інвалідних колясок слід прокладати по основних напрямках руху інвалідів у межах населених пунктів або районів до відповідних установ охорони здоров’ я, соціального забезпечення, торгівлі, спорту, фізкультури тощо, передбачаючи при цьому необхідне обладнання перехресть (пандуси-з’їзди, світлофори тощо). Допускається суміщення доріжок для руху інвалідних колясок з велосипедними та пішохідними доріжками. Ширина пішохідних доріжок і тротуарів, які забезпечують рух інвалідів і немічних на кріслах-колясках, має бути не менше 1,8 м при двосторонньому русі та 1,2 м - при односторонньому. Величина ухилів пішохідних доріжок і тротуарів не повинна перевищувати: поздовжніх - 40%о, поперечних - 10%о.