Страница 9: ДБН Б.2.2-1-01. Містобудування. планування і забудова населених пунктів (32634)

Зона забудови дачних і садівницьких районів та поселень

1. Дачні і садівницькі поселення слід розміщувати за межами населених пунктів. Будівництво нових дачних та садівницьких районів в межах населених пунктів не допускається.
2. Будівництво нових дачних та садівницьких поселень на територіях, де діють планувальні обмеження, встановлені чинним законодавством, санітарними нормами та правилами, на резервних позаміських територіях, які передбачені містобудівною планувальною документацією для подальшого розвитку міст та поселень, на територіях інженерної і транспортної інфраструктури не допускається.
3. Території дачних та садівницьких поселень /районів/ призначаються для організації позаміського відпочинку громадян, ведення садівницького та городницького господарства з можливістю розташування садових або дачних будинків.

ПРИМІТКА. Дачний будинок - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку. Садовий будинок - будівля для літнього /сезонного/ використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, встановленим для житлових будинків.

1. Дачні поселення слід розміщувати, як правило, у місцевості, яка має рекреаційні якості, у тому числі біля рік та водоймищ, лісових масивів за умов додержання природоохоронних вимог. Садівницькі поселення - на землях, які придатні для ведення садівництва та городництва
2. В межах одного поселення або району можуть передбачатися змішані типи використання земельних ділянок: для відпочинку, ведення садівництва та городництва тощо, з будівництвом як дачних так і садових будинків.

3.74 Граничний розмір площі земельних ділянок, що надаються громадянам для ведення дачного або садівницького господарства, встановлюється місцевими органами виконавчої влади або місцевого самоврядування, в межах норми, що встановлено земельним законодавством України.

1. Територія дачного, садівницького поселення /району/ слід розподіляєи на зони індивідуального /садові чи дачні ділянки/ та загального користування /вулично- дорожня мережа та громадські будівлі/. Зона індивідуального користування з вулично- дорожньою мережею повинна складати до 90% від загальної території поселення /району/.

У випадку проведення робіт з осушення або зрошення, створення водоймищ, зелених масивів тощо, а також терасування схилів крутизною більше 8о, площа кварталів дачних та садових ділянок та проїздів повинна складати не менш 75%.

1. На ділянках, які передбачені для загального користування, розміщуються будівлі і споруди, перелік яких та орієнтовно потрібна територія наведені у таблиці 3.4
2. На територіях дачних та садівницьких поселень трасування доріг і проїздів, розміщення вбудовано-прибудованих або окремо розташованих гаражів, дачних та садових будинків, інших споруд та відстані між ними слід приймати у відповідності з вимогами, викладеними в підрозділі "Садибна забудова" та протипожежними вимогами /додаток 2.1/.
3. Граничні розміри площі забудови та поверховості садового будинку та громадських будівель на ділянці встановлюється статутом садового товариства чи кооперативу за погодженням з місцевими органами архітектури та містобудування /районними чи обласними/. Ці розміри встановлюються за умовою забезпечення необхідної площі для ведення господарської діяльності на ділянці та дотримання вимог нормативної тривалості інсоляції території суміжних ділянок.

Загальна площа та поверховість дачного будинку та господарських споруд на ділянці не обмежуються і встановлюються архітектурно-планувальним завданням з урахуванням діючих будівельних та інших нормативів щодо відстаней та інсоляції будинків і територій суміжних ділянок, а також місцевих правил забудови.

Таблиця 3.4

ПРИМІТКИ:

1. Об'єкти загального користування доцільно поєднувати у адміністративно- господарський центр. Розсадник і пасіку - розміщувати на окремих ділянках у найбільш віддалених від руху людей і транспорту місцях.
2. На ділянці пасіки вулики розміщувати на відстані не менш ніж 3 м від сусідніх садових /дачних/ ділянок льотками, які направлені від них. Огорожа навколо пасіки у напрямку вильоту бджіл повинна бути суцільною /дерев'яною/ залізною або живою огорожею висотою не менше 2 м. Вулики допускається розміщувати на садових /дачних/ ділянках при додержанні вищевказаних вимог за умовою, що огорожа не порушує норм інсоляції.
3. Умови розміщення складу добрив та отрутохімікатів повинні відповідати діючим санітарно-гігієнічним реґламентам.
4. 1. Існуючі дачні і садівницькі райони дозволяється реконструювати у райони садибної забудови, за умовою перетворення вулично-дорожньої мережі та інженерного обладнання відповідно до нормативів садибної забудови міських поселень, а у випадку розміщення цих територій у межах сільських населених пунктів - до нормативів для сільських населених пунктів.
   2. В існуючих дачних і садівницьких районах використання садових або дачних ділянок їх власниками для створення об'єктів торгівлі, культурно-побутового обслуговування допускається за умовами:

• відповідності площі земельної ділянки показникам, табл. 6.1;
• організації під'їзду до ділянки та влаштування інженерного обладнання відповідно до санітарних та протипожежних вимог.
• 1. Будівництво нових садибних житлових будинків та реконструкція дачних і садових будинків у садибі для постійного проживання в існуючих районах допускається за умовами:
• додержання нормативних вимог щодо житлового будинку;
• організації під'їзду до ділянки з влаштуванням уширень проїзної частини односмугового проїзду завширшки на 3 м, довжиною 12 м не менше ніж через кожні 100 м, при цьому радіус заокруглення проїзної частини проїздів на перехрестях повинен становити не менше ніж 6 метрів.

В садівницьких та дачних поселеннях будівництво садибних будинках для постійного проживання дозволяється за вищевказаними умовами, а також при забезпеченні їх послугами зв'язку та медичної допомоги.

Громадський центр

1. В громадському центрі сільського населеного пункту слід концентрувати установи управління, культурно-побутового призначення, упорядковувати площу для проведення масових громадських заходів.

Розміри вільного майданчика з твердим покриттям для проведення масових громадських заходів повинні складати 700-750 кв.м на 1000 жителів

1. Територію громадського центру необхідно зонувати в залежності від функціонального призначення установ і підприємств, які розміщуються.
2. 1. У значних сільських населених пунктах, в громадських центрах яких розташовані будівлі соціально-культурного призначення, що мают не тільки внутрішньоселищне, але й міжселелищне значення, установи повсякденного обслуговування можуть розміщуватися у підцентрах з урахуванням нормативних радіусів обслуговування на шляху пішохідного руху до виробничої зони і громадського центру.
   2. Виходячи з умов сприятливого сприймання забудови громадського центру сільського населеного пункту (висота 1-2 поверхи) і оптимального співвідношення між висотою будинків і довжиною площі 1:6-1:8 відкритий простір повинен бути в межах 0,15 га в малих населених пунктах і 0,5-0,6 га у великих..
   3. При плануванні і забудові сільських населених пунктів особлива увага повинна приділятися архітектурно-планувальним заходам щодо існуючих на їх території^ пам’яток архітектури, історій та культури: забезпечення ї х відокремлення, акцентування в структурі забудови, виразність сприйняття.

Житлова забудова

1. Забудова сельбищної території сільських населених пунктів здійснюється садибними та безсадибними будинками різних типів.

Будівництво секційних житлових будинків передбача0 ться за умов відповідного обгрунтування, але, як правило, не вище 4-х поверхів.

Тип, кількість поверхів та довжина будинків визначаються згідно з містобудівною документаці0 ю.

1. Розміри присадибних земельних ділянок у сільських населених пунктах приймаються згідно з діючим земельним законодавством Украї ни та завданням на проектування, з урахуванням регіональних правил забудови населених пунктів.

Для підвищення компактності забудови частина виділеного громадянам земельного наділу може бути винесена за межі сельбищної території .

В умовах сформованої забудови присадибна ділянка навколо будинку повинна зберігатися в існуючих розмірах, якщо вона не перевищу0 норм, встановлених законодавством, й не перешкоджу0 вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.

1. Для попереднього визначення потреби у сельбищній території сільського населеного пункту слід прийняти такі показники на один будинок (квартиру), га, при забудові:

приквартивні ділянки

га

Будинками садибного типу з ділянками біля будинку (квартири) площею, кв. м

0,05-0,07

0,04-0,06

0,03-0,05

1. При розміщенні будинків та споруд слід додержуватись санітарних і протипожежних вимог. У випадку розходження вимог архітектурно-містобудівних, протипожежних та санітарно-захисних розривів прийма0 ться найбільший з них.
2. 1. Житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоної лінії селищних доріг та головних вулиць поселень не менше 6 м, а житлових вулиць та прої здів - не менше 3 м.

В умовах реконструкції населених пунктів допуска0 ться зменшувати відступ або зводити житлові будинки по червоній лінії , зважаючи на сформовану містобудівну ситуацію.

1. Розміщення господарських будівель перед ліні0 ю забудови не допуска0 ться.

Відстань від гаражу до сусідніх житлових будинків. територій шкіл та дошкільних закладів ма° бути не менше 10 м, до лікарнено-профілактичних закладів із стаціонарами - 25 м.

Примітка. В умовах реконструкції допуска° ться розміщувати господарські будівлі ( за винятком приміщень для утримання худоби та птахів) по лінії забудови, якщо це викликано сталими національно- побутовими традиціями.