Технічні параметри вулиць населених пунктів

Таблиця 7.2

Найменування по

Магістральні вулиці

казника елементу

населених пунктів

плану та профіля

вулиць

Найзначніших, значних і великих міст

середніх та малих

міст

Загальноміського значення

районного

значення

Магістральні в

А1

А2

А3

Б1

Б2

Б3

В1

В2

В3

Г1

Г2

Г3

Д

1

Розрахункова

70

80

90

60

60

60

50

60

60

50

60

60

4.

швидкість руху

50

70

80

40

50

-

40

40

50

40

50

50

3

(км/год)

2

Кількість смуг

руху

4-6

4-6

6-8

4

4-6

6-8

2-4

4

4-6

4

2-4

4

2-

3

Ширина смуги

руху

(м)

3,75

3,75

3,75

3,5

3,0

3,75

3,5

3,75

3.0

3,5

3.0

3,5

3,0

3,75

3,0

3,5

3.0

3,5

3,0

3,75

3,

3.

4

Ширина крайньої запобіжної смуги (м)

0,75

0,75

1.0

0,5

0,5

0,5

5

Ширина центральної розділювальної смуги (м)

3,0

3,0

5,0

3.0

3,0

6

Найменший радіус

250

300

400

125

200

250

100

125

125

100

125

200

6.

кривої у плані (м)

125

125

250

60

100

125

60

100

100

60

100

100

30

7

Найбільший поз-

50

50

40

70

65

60

70

70

60

70

70

60

7.

довжній

ухил(0/00)

70

70

60

80

80

70

80

80

70

80

80

70

8

8

Алгебраїчна різністьухилів у поздовжнім профілі, при якій улаштовується центральна крива

(у 0/00)

7

7

7

10

10

7-10

10

10

10

15

15

10

15

2

9

Найменші радіуси

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

вертикальних кривих (м):

4000

2500

6000

2500

60004000

2500

2500

1000

3500

1500

4000

2000

1500

1000

2500

1000

2500

1500

1500

1000

2500

1500

2500

1500

10

75

-випуклих

2000

2000

2000

1000

1500

2000

500

1000

1000

500

1000

1500

40

-увігнутих

1500

1500

400

500

1000

400

400

500

400

500

500

30

10

Відстань між пересіканнями (м)

для звичайних умов

для складних умов

600

400

600

400

800

600

400

500

600

300

400

400

300

300

300

20

11

Ширина тротуарів:

-у _

багатоповерховій

забудові,

-у малоповерховій забудові

4,5

2,25

4,5

2,25

7,5-4,5

3,0

3,0

2,25

4,5

2,25

4,5

2,25

3,0

2,25

3,0

2,25

4,5

3,0

2.25

2.25

3,0

2,25

2,25

4,5

3,0

2,25

2,2

1,

1,

12

Наявність та ширина місцевих проїздів (м)

7 та

>

7та>

7 та

>

6

6-7

13

Мінімальна ширина вулиць у червоних лініях

55-65

55

65

75-90

(100)

45

45

60

60

80

35

40

40

45

45-

(50)

30

35

35

40

35

45

15

2

Примітка:

  1. В таблиці показники ширини вулиць у червоних лініях є рекомендованими.

Вони враховують наявність усіх елементів поперечного профілю вулиці, а також розташування підземних інженерних

мереж поза межами проїзної частини.

Найбільший показник ширини магістральної вулиці безперервного руху у червоних лініях (100 м) стосується випадку,

коли окрім восьмисмугової проїзної частини розміщуються місцеві проїзди з обох боків, а також ізольована лінія

швидкісного трамваю.

  1. У випадках наявності на вулицях щільної капітальної забудови, яка не підлягає знесенню, особливо у центральних

районах міст з історичною забудовою, коли розташування підземних інженерних мереж поза межами проїзної частини

неможливе, а також розташування інших елементів поперечного профілю вулиці (тротуарів, дерев тощо) з розривами

між ними не може бути витримано згідно з вимогами діючих норм, ширина вулиць у червоних лініях встановлюється

індивідуально. При цьому червоні лінії проектуються по лінії існуючої забудови.

  1. Місцеві проїзди для одностороннього руху без пропуску громадського пасажирського транспорту - 6 м,

з пропуском автобуса - 7 м.

Місцеві проїзди для двостороннього руху без пропуску громадського пасажирського транспорту - 7 м,

з пропуском автобуса - 9 м,

з пропуском тролейбуса-10.5-12.0 м.

  1. При неможливості проектування радіусів, які вказані у п.6, необхідне обгрунтування зменшення розміру радіусу.
  2. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ Водопостачання і каналізація
    1. Вирішення питань водопостачання і каналізації у проектах планування і забудови повинно забезпечити:
  • оцінку умов водопостачання й каналізації як елементів комплексної оцінки умов розвитку поселень;
  • визначення продуктивності систем на розрахункові етапи для такого складу і кількості водокористувачів, який проектується;
  • розробку принципових схем в ув язці з планувальною структурою, функціональним зонуванням, заходами щодо організації інженерної інфраструктури групових систем та вимогами сталого розвитку населених місць.
    1. Оцінку умов водопостачання, відведення, очищення і випуску (використання) стічних вод треба виконувати на підставі схем комплексного використання водних ресурсів і територіальних схем охорони навколишнього середовища.

Продуктивність функціонуючих систем водопровідно-каналізаційного господарства повинна бути перевірена на відповідність нормативному водоспоживанню і водовідведенню існуючих водокористувачів. При відсутності вільних потужностей головних споруд та інших основних елементів водопроводів та каналізацій розміщення нових або збільшення водоспоживання (водовідведення) існуючих водокористувачів не допускається.

  1. Продуктивність міських систем водопостачання і каналізації повинна встановлюватися за розрахунковими витратами за добу найбільшого водоспоживання (водовідведення) усіх груп водокористувачів.
    1. Питоме водоспоживання на господарчо-питні потреби (побутове водовідведення) належить приймати залежно від ступеня інженерного обладнання забудови, величини та народногосподарського профілю поселень, забезпеченості місцевими джерелами, побуту й звичаїв населення, природнокліматичних та інших місцевих умов відповідно до нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування.

За відсутності відповідно затверджених показників допускається приймати питоме водоспоживання за додатком 8.1, табл. 1.

  1. Об'єми водоспоживання і водовідведення окремих об’єктів культурно-побутового, рекреаційного та іншого призначення треба розраховувати за нормами проектування внутрішнього водопроводу і каналізації будинків і приймати додатково до об’ємів, обчислених за п.8.4, якщо ці об’єкти призначені для обслуговування не тільки місцевих жителів.
    1. Потребу воді (об єм стічних вод ) промислових підприємств та на сільгоспводопостачання треба визначати за діючими відомчими нормативами.
    2. У населених пунктах, що не мають місцевих джерел госппитного водопостачання необхідної продуктивності, за техніко-економічного обгрунтування і при погодженні з органами санітарно-епідеміологічної служби допускається улаштування водопроводів, що подають воду непитної якості у будинки (у т.ч. і житлові) до санітарно-технічних приборів й технологічного обладнання, які не вимагають використання питної води. При цьому, вода, що подається, після використання не повинна погіршувати показники якості стічних вод, які лімітуються правилами прийому їх у промпобутову каналізацію.
    3. Для зрошення міських зелених насаджень, поливання і миття удосконалених покриттів треба, як правило, передбачати улаштування спеціальних поливальних водопроводів з використанням як джерел водопостачання місцевих водотоків, водойм, грунтових вод , технічних водопроводів або відповідно очищених міських стічних вод. Проектування поливальних водопроводів треба здійснювати за методикою проектування зрошувальних систем, визначаючи потребу у воді й розрахункові витрати залежно від кліматичних умов, вимог, що пред являються до декоративних якостей насаджень, та умов вирощування на різних територіях міст, глибини активного шару грунту, агрогідрологічних властивостей грунту та інших місцевих умов.

При неможливості або економічній недоцільності улаштування окремих поливальних водопроводів потребу у воді на поливання-миття територій із міських госппитних водопроводів допускається приймати за додатком 8.1, табл..2.