Страница 29: ДБН Б.2.2-1-01. Містобудування. планування і забудова населених пунктів (32634)

1. При проектуванні житлових районів необхідно передбачати можливість улаштування кабельного телебачення.

Розміщення інженерних мереж

1. Інженерні мережі треба розміщувати переважно у межах поперечних профілів вулиць і доріг: під тротуарами і розділювальними смугами - інженерні мережі в колекторах, каналах або тунелях; у межах розділювальних смуг - теплові мережі, водопровід, газопровід, господарсько-побутову й дощову каналізацію.

При ширині проїзної частини більше 22 м треба передбачати розміщення мереж водопроводу по обох боках вулиць.

1. При реконструкції проїзної частини вулиць і доріг з улаштуванням дорожніх капітальних покриттів, під якими розміщені підземні інженерні мережі, треба передбачати винос цих мереж на розділювальні смуги і під тротуари. При відповідному обґрунтуванні допускається під проїзними частинами вулиць збереження існуючих, а також прокладання у каналах і тунелях нових мереж. На існуючих вулицях, що не мають розділювальних смуг, допускається розміщення нових інженерних мереж під проїзною частиною, при умові розміщення їх у тунелях або каналах; при технічній необхідності допускається прокладання газопроводу під проїзними частинами вулиць.
2. Прокладання підземних мереж треба, як правило, передбачати суміщене у загальних траншеях; у тунелях при необхідності одночасного розміщення теплових мереж діаметром від 500 до 900 мм, в умовах реконструкції від 200 мм водопроводу до 300 мм, більше десяти кабелів зв’язку і десяти силових кабелів напругою до 10 кВ; при реконструкції магістральних вулиць і районів історичної забудови; при нестачі місця у поперечному профілі вулиць для розміщення мереж у траншеях; на пересіканнях з магістральними вулицями і залізничними пунктами. У тунелях допускається також прокладання повітроводів, напірної каналізації та інших інженерних мереж. Спільне прокладання газопроводів і трубопроводів, які транспортують легкозаймисті й горючі рідини, з кабельними лініями, не допускається.

П р и м і т к и:

1. На ділянках забудови у складних геологічних умовах (лесові, ) треба передбачати прокладання інженерних мереж у прохідних тунелях.
2. На сельбищних територіях планувальних і гідрогеологічних умовах допускається прокладання наземних теплових мереж при відповідному обґрунтуванні згідно із СниП по теплових мережах і з дозволу виконкомів місцевих Рад народних депутатів.
3. Відстані по (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд треба приймати за додатком 8.4, табл.1

Відстані по горизонталі (у світлі) між сусідніми інженерними підземними мережами при їх паралельному розміщенні треба приймати за додатком 8.4, табл.. 2, а на вводах інженерних мереж у будинках сільських поселень - не менше 0,5 м. При різниці в глибині залягання суміжних трубопроводів понад 0,4 м відстані (додаток 8.4, табл.. 2)

треба збільшувати з урахуванням стрімкості схилів траншей, але не менше глибини траншеї до підошви насипу і бровки виїмки.

Відстані, що наведені у табл..1 і 2 додатку 8.4 допускається зменшувати за умови виконання відповідних технічних заходів щодо забезпечення вимог безпеки та надійності експлуатації мереж і споруд, а також погодження з відповідними інженерними, санітарними та протипожежними службами.

1. Пересікання інженерними мережами споруд метрополітену треба передбачати під кутом 900, в умовах реконструкції кут пересікання допускається зменшувати до 600. Пересікання інженерними мережами стаціонарних споруд метрополітену, як правило, не допускається.

На ділянках пересікання трубопроводи повинні мати схил в один бік і бути заключні у захисні конструкції (стальні футляри, монолітні бетонні або залізобетонні - канали, колектори, тунелі). Відстань від зовнішньої поверхні обробок споруд метрополітену до кінця захисних конструкцій повинна бути не менше 10 м у кожний бік, а відстань по вертикалі (у світлі) між обробкою або підошвою рейки (при наземних лініях) і захисною конструкцією - не менше 1 м. Прокладання газопроводів під тунелями не допускається.

Переходи інженерних мереж під наземними лініями метрополітену треба передбачати з урахуванням вимог діючих нормативів. При цьому мережі повинні бути виведені на відстань не менше 3 м за межі огорож наземних ділянок метрополітену.

Примітки: 1. У місцях, де споруди метрополітену розміщуються на глибині 20 м і більше (від верху конструкції до поверхні землі), а також у місцях залягання між верхом обробки споруд метрополітену і низом захисних конструкцій інженерних мереж глини, нетріщинуватих скельних або напівскельних грунтів потужністю не менше 6 м, викладені вимоги до пересікання інженерними мережами споруд метрополітену не пред’являються, а улаштування захисних конструкцій не знадобиться.

1. У місцях пересікання споруд метрополітену напірні трубопроводи треба передбачати із стальних труб з улаштуванням з обох боків ділянки пересікання колодязів з водовипусками і встановленням у них запірної арматури.
2. При пересіканні підземних інженерних мереж з пішохідними переходами треба передбачати прокладання трубопроводів під тунелями, а кабелів силових і зв’язку - над тунелями.
3. Прокладання по сельбищній території трубопроводів із легкозаймистими і горючими рідинами, а також із зрідженими газами для постачання промислових підприємств і складів не допускається.
4. Мінімально допустиме заглиблення підземних трубопроводів під кабелі зв’язку наведено у додатку 8.4, табл. 3.

Відстані від кабельної каналізації до будинків, споруд і найближчих інженерних споруд - за додатком 8.4, табл. 4.2

1. Норми витрат газу на господарсько-побутові і комунальні потреби, а також укрупнені показники газоспоживання в рік для житлових і суспільнихбудівель потрібно приймати згідно з вказівками ДБН В.2.5.-20-2001 “Газопостачання”.

8.48..Мінімальні відстані від магістральних газопроводів до підземних інженерних мереж, будівель і споруд потрібно приймати відповідно до вимог ДБН Б.2.4-1.

1. ГРП, (включаючі блокові і шафні, що встановлюються на опорах), що стоять окремо в населених пунктах потрібно розміщувати в зоні зелених насаджень, всередині житлових кварталів на відстані не менш вказаних в таблиці 8 ДБН В.2.5.-20-2001.
2. Газорозподільні станції магістральних газопроводів потрібно розміщувати за межами населених пунктів, по можливості, поблизу великихспоживачів газу з видаленням від кордонів забудови відповідно до вимог СНИП 2.05.06-85 і “Правил охорони магістральних газопроводів".

8.51 Газгольдерні станції потрібно розміщувати поза сельбищною територією населених пунктів.

Площі газорозподільнихстанцій для попередніх розрахунків потрібно приймати від 0,5 до 2,0 га.

1. При розміщенні майданчиків для будівництва ГНС необхідно виконати наступні умови:

• Створити зовні огорожі газонаповнюючій станції протипожежну смугу шириною 10 м;
• Дотримувати мінімальні відстані до лісових масивів від 20 до 50 м.

1. Протипожежні розриви від підземних резервуарів скрапленого газу до житлових, суспільнихі комунально-побутових будівель приймаються в залежності від місткості резервуара, але не менше за 25 м ( згідно табл. 18) ДБН В.2.5.-20-2001.

Мінімальні відстані від резервуарів для зберігання СУГ, що розміщуються на ГНС, до будівель і споруд, що не відносяться до ГНС, приймаються по табл. 10 ДБН “Газопостачання".

1. Розміщення ГБУ передбачають безпосередньо біля будівель або на відстані від будівель, але не менш ніж 600м біля стін будівель для газопостачання житлових і суспільнихбудівель і 1000 м на відстані від цих будівель.
2. Для дотримання режиму економії газоспоживання, управління параметрами технологічного процесу, газорозподілення і комерційного обліку, необхідно передбачати автоматизовану систему контролю і управління. Така система забезпечить безперебійну і безпечну подачу і використання газу і поліпшить техніко-економічні показники в системах газопостачання.

56. Перспективний розвиток газифікації передбачає перехід на одноступеневу систему газопостачання середнього тиску з використанням комбінованих регулювальників тиску (КБРТ).

Теплопостачання

1. При рішенні системи тепло-енергозабезпечення міст і населених пунктів необхідно прагнути до максимального енергозбереження при дотриманні умов економічної доцільності.
2. Економія енергетичних ресурсів при новому будівництві може бути досягнута при різкому скороченні протяжності міжбудинкових теплових мереж, прокладці теплових мереж з труб, що не піддаються інтенсивній корозії, індивідуальному регулюванню подачі тепла, встановленню лічильників.
3. Економія енергетичних ресурсів в забудованих районах, в яких розвинена система централізованого теплопостачання, повинна проводитися за рахунок заміни стальнихтруб існуючихкомунікацій на труби ППР, встановлення лічильників, арматури індивідуального регулювання приладів опалювання.
4. Для малоповерхової забудови необхідно прагнути до використання нетрадиційних джерел теплозабезпечення (теплових генераторів, водогрійнихкотлів, мінікотельних, теплових насосів).
5. Групові і районні котельні потрібно розміщувати в безпосередній близькості від споживачів, в центрі теплових навантажень за умови обладнання їх системами димовидалення, фільтрами, що забезпечують рівні викидів відповідно до діючихсанітарних норм.
6. У разі реконструкції районів багатоповерхової забудови систему теплозабезпечення району необхідно розробляти як для нового будівництва. Для існуючихджерел теплозабезпечення необхідна повна модернізація обладнання, впровадження енергозберігаючихтехнологій, повна автоматизація котлів. Контроль за викидами, фільтрація викидів. Дрібні неекономічні котельні необхідно ліквідувати.
7. У щільній житловій забудові, на об'єктах вибіркового будівництва і культурно- побутового призначення допускається застосування автономних джерел теплопостачання.
8. Окремо стоячі котельні потрібно розміщувати при техніко-економічному обгрунтуванні в центрі теплових навантажень відповідно до вимог розділу БНіП по проектуванню котельних установок.

Котельні, призначені для теплопостачання промислових підприємств і житлової забудови, потрібно розміщувати на території виробничих зон.

1. При розробці проектів територіального планування річні витрати тепла на опалювання для житлових будівель для попередніх розрахунків необхідно приймати по “Доповненню до наказу Мінбудархитектури України від 30 грудня 1993 р. № 253"., табл.. 8.4

1. У IV кліматичному районі при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні необхідно передбачати геліосистеми для гарячого водопостачання. Централізовані системи холодопостачання доцільно передбачати для кожного об'єкта згідно з нормами вентиляції і опалювання.

При відповідних техніко-економічних розрахунках в районах зі стабільною системою енергопостачання курортних районах доцільно використання електроенергії, як єдиного енергоносія.

(рекомендований) Таблиця 1.

Середньодобове (за рік) питоме господарсько - питне водоспоживання (побутове водовідведення)у літрах на жителя

Ступінь благоустрою районів