Відстань між виступаючою частиною транспортного засобу і примикаючою бровкою повинна бути не менше 1,5 м.
10.2. Безпека праці при розробленні земляних, пiщаних, гравiйних і кам'яних кар'єрів
10.2.1. Відстань по горизонталі між робочими місцями чи машинами, розміщеними на двох суміжних уступах, повинна складати
не менше 10 м при ручному розробленні і не менше 1,5 максимальних радіусів вильоту стріли екскаватора при механiзованому розробленні.
При роботі на двох рівнях екскаватора і драглайна найкоротша відстань між ними повинна бути не менше суми найбільших радіусів вильоту стріли екскаватора з урахуванням величини закидання ковша драглайна.
10.2.2. В кожному тепляку, який влаштовується для запобігання розроблюваних порід від промерзання і захисту забоїв від заносів, повинно бути не менше двох виходів.
10.2.3. Стан кріплення тепляка повинен систематично перевірятися особами технічного нагляду і не рідше 1 разу на тиждень повинен проводитися огляд всього кріплення тепляка з реєстрацією результатів огляду у спеціальному журналі.
10.2.4. При роботі на екскаваторах необхідно дотримуватися окрім зазначених у гл. 4 вимог, наступне: при загрозі завалення уступу або при виявленнi відказних зарядів вибухових речовин робота повинна бути припинена і екскаватор відведений у безпечне місце. Для виведення екскаватора з вибою завжди повинен бути вільним вирівняний прохід.
10.2.5. При навантаженнi екскаваторами у залізничні вагони і розвантаженні їх на екскаваторних відвалах поїздна бригада повинна керуватись сигналами машиніста екскаватора, які подаються відповідно до сигналів, встановлених при експлуатації залізничного транспорту.
10.2.6. При застосуванні колiсних скреперів з тракторною тягою ухил з'їздів повинен бути при русi з вантажем не більше 15о.
10.2.7. Відстань від краю гусениці бульдозера до бровки укосу визначається з урахуванням інженерно-геологічних умов і повинна бути занесена у паспорт проведення робіт у вибої (відвалі).
10.2.8. Запобіжні берми повинні бути горизонтальними чи мати уклон вбік борту кар'єру і регулярно очищатися від шматків породи і сторонніх предметіВ. Берми, по яких систематично пересуваються робітники, повинні мати огородження.
10.2.9. Інженерно-технічні працiвники, якi здійснюють технічний нагляд, зобов'язанi вести постійний контроль за станом бортів, траншей, уступів, укосів, відвалів: у разі виявлення ознак зсуву порід роботи повинні бути негайно припинені.
10.2.10. Добування штучного каменю і великих блоків у кар'єрах повинно проводитися уступами з послідовною обробкою кожного уступу від верху до низу.
10.2.11. Висота уступу або підступу не повинна перевищувати:
при ручному розробленні і застосуванні засобів малої механізації по міцних породах типу граніту — 6м;
при добуваннi великих монолітів за при наявності умов забезпечення додаткових заходiв безпеки і дозволу органів Держнаглядохоронпраці може бути допущена висота уступу понад 20 м;
по м'яких і середньої мiцності породах з механізованим прибиранням — відповідно до висоти різання каменерiзальної машини, яка застосовується, але не більше 3 м, при ручному прибираннi каменю — 2,35 м.
10.2.12. Ширина робочого майданчика уступу (підступу) повинна забезпечувати розміщення на ній устаткування, необхідного запасу гірської маси і вільних проходів шириною не менше 1000 мм; при цьому мінімальна ширина робочого майданчика повинна бути не менше 3 м.
10.2.13. Ширина робочої берми при ручному бурінні повинна бути не менше 2,5 м, а при бурінні перфораторами з триноги або колонки — не менше 4 м.
На уступах з меншою шириною берм і на окремих площадках уступів буріння та інші роботи можливі тільки iз запобіжними поясами.
10.2.14. При ручній роботі по добуванню і обробленнi штучного каменю і великих блоків фронт роботи робiтника у вибої повинен бути не менше 10 м, а відстань між каменеломами — не менше 4 м.
При висоті уступу або підступу понад 1,5 м забороняється розділення і оброблення каменю на відстані ближче 10 м від вибою.
10.2.15. Робітник, який забиває клин, повинен стояти на монолітi, а не на відколеній його частинi. Клин повинен мати держак з дроту чи стрiчкового заліза довжиною не менше 1000 мм. Робота без застосування клиноутримувача заборонена.
10.2.16. Клин, який застряг у свердловині, необхiдно звільняти шляхом забивання іншого клинА. Забороняється безпосередньо вибивати застряглий клин.
10.2.17. Робітники, які звалюють брилу, повинні знаходитися збоку або позаду неї. Пересувати моноліти необхiдно ломами, та іншими пристроями. Забороняється відхиляти або пересувати моноліти (брили) ногами.
10.2.18. При застосуванні канатної тяги для пересування моноліту не можна знаходитися між монолітом і лебідкою, а також поблизу натягнутого канату.
Канат повинен мати запас міцності не менше шестикратного.
При пересуванні моноліту необхідно стежити за тим, щоб не було тертя канату по скелі чи інших предметах.
10.2.19. Відбивати шматки каменю у вибої молотком чи кувалдою дозволяється після виведення робiтників, які знаходяться поблизу, чи при наявності щитiв висотою не менше 2 м.
10.2.20. Камiнь необхiдно вкладати у штабель висотою не більше 1,8 м постільною стороною донизу, а крупних блокiв — 2,5 м.
11. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПРИ БУРОПIДРИВНИХ РОБОТАХ
11.1. Загальні вимоги
11.1.1. Усі пiдривнi роботи при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг, а також транспортування, зберiгання та поводження з вибуховими матеріалами (далі-ВМ) повинні проводитися з дотриманням "Единых правил безопасности при взрывных работах" ДНАОП 0.00-1.17-92.
11.1.2. Усі підприємства та організації, якi проводять підривнi роботи, а також виконують допомiжнi функції пiдривної справи (виготовлення вибухових речовин (далі-ВР), перевезення і зберiгання вибухових матеріалів, проектування пiдривних робіт, проектування і експлуатація складів зберiгання та пунктів виготовлення і підготовки вибухових речовин на підприємстві тощо) повинні мати на ці види діяльності дозвіл (ліцензії), одержані у порядку, встановленому Держнаглядохоронпраці.
11.1.3. Одержання дозволів на діяльність, пов'язану з підривними роботами, проводиться відповідно до "Инструкции о порядке хранения, транспортирования, использования и учета взрывчатых материалов" (додаток 1 ЄПБВР).
11.1.4. Пiдривнi роботи при будівництві дороги незалежно від їх характеру, обсягу і призначення, повинні, як правило, проводитися спеціалізованими організаціями на договірних засадах (у виняткових випадках пiдривнi роботи проводяться дорожнiми робiтниками, які пройшли курс навчання і які мають посвідчення на право проведення пiдривних робіт).
11.1.5. Керівництво пiдривними роботами покладається наказом на інженерно-технічного робітника підприємства, який пройшов спеціальне навчання, а при підрядному способі — на керівника пiдривних робіт підрядної організації.
11.1.6. Виготовляють запальні і контрольні трубки у спеціально відведеному приміщенні, обладнаному відповідно до вимог ЄПБВР, причому на столі пiдривника не повинно знаходитися понад 100капсюлей-детонаторів (далі-КД). Виконувати цю роботу у приміщеннях для зберiгання і видачi ВМ на місці виконання робіт забороняється.
11.1.7. Електродетонатор (далі-ЕД) з дзвiнковим проводом треба застосовувати в умовах, якщо проводи не зазнають впливу води. Магістральні проводи повинні бути з гумовою чи поліхлорвініловою ізоляцією.
11.1.8. Після проведення вибуху пiдривник або керівник робіт зобов'язаний обдивитися місце вибуху і переконатися у його безпеці. При цьому він може вийти з укриття і підійти до місця вибуху тільки після повного провітрювання вибою, заздалегідь від'єднавши магістральні проводи від джерела струму, але не раніше як через 5хвилин після вибуху.
11.1.9. В усіх випадках, коли заряди не можуть бути підірвані з технічних причин (припинилося горіння вогнепровідного шнура, порушення вибухової електромережі, якi не можна усунути тощо), вони розглядаються як відкази і підлягають обліку у "Журналі реєстрації відказiв при пiдривних роботах" (додаток 10ЄПБВР).
11.2. Бурові роботи
11.2.1. Буровий верстат повинен бути встановлений на спланованому майданчику уступу за призмою обвалення, а при бурiннi першого ряду розмiщений так, щоб гусеницi станка знаходились вiд бровки уступу на вiдстанi не менше ніж 2 м. Під домкрати верстатів забороняється підкладати шматки руди і породи. При роботі по нестійких породах верстат повинен бути закріплений залізними канатами і мiцно забитими якорями, а робочі місця при необхідності (наприклад, на уступах) огородженi бар'єрами висотою 1,5 м.
11.2.2. Буріння необхiдно вести мокрим способом. Сухе буріння допускається лише у безводних районах, а в інших місцях тільки як виняток (розбирання окремих шматків породи) з обов'язковим забезпеченням робітникiв засобами індивідуального захисту (респіратори, захисні окуляри тощо).
11.2.3. Перед початком буріння бурильник зобов'язаний перевірити:
стан бурильного молотка;
справність шланга і надійність його кріплення до бурильного молоткА. Забороняється буріння iз несправним шлангом.
11.2.4. Не рідше 1 разу у 15днів необхідно розбирати і чистити бурильні молотки. При цьому їх промивають гасом у промивочній камері з дотриманням всіх правил пожежної безпеки при роботі з легкозаймистими матеріалами.
11.2.5. При установцi бурових верстатів шарошечного буріння на перший ряд свердловин управління верстатами повинно здійснюватися дистанційно.
11.2.6. При бурінні першого ряду свердловин буровий верстат повинен бути розташований так, щоб його поздовжня вiсь була перпендикулярна бровці уступу.
11.2.7. При переміщуванні бурових верстатів буровий інструмент повинен бути знятий або надійно закріплений.
11.2.8. Буріння свердловин повинно робитися відповідно до вимог типових інструкцій, розроблених для кожного способу буріння (вогневого, шарошечного тощо).
11.2.9. При спусканні і пiднiманнi щогли бурового верстату не допускається присутнiсть людей попереду або позаду верстату.
11.2.10. Забороняється буріння верстатами вогневого (термічного) буріння у гірських породах, схильних до займання.
11.2.11. Після закінчення буріння кожна свердловина повинна бути закрита пробкою. Забороняється залишати відкритими пробурені свердловини.
11.2.12. Працюючий на щоглі бурового верстату повинен користуватися запобіжним поясом, прикріпленим до щогли. Забороняється присутнiсть робітникiв на щоглі верстату під час його роботи і пересування.
11.2.13. У верстатів обертального буріння з немеханізованою зборкою і розборкою бурового поставу і очищенням устя свердловини шнеки повинні мати огородження, зблоковані з подачею електроживлення на двигун механізму обертання.
11.2.14. Забороняється робота на верстатах обертального і шарошечного буріння iз несправними обмежувачами бурового снаряду, при зламаному гальмі лебiдки та системи пилоподавлення.
11.2.15. На верстатах обертального буріння з нерізьбовим сполученням штанг роз'єднання штанг при пiдйомі допускається після закріплення поставу невийнятих штанг спеціальним ключем.
11.2.16. При застосуванні самообертових канатних замків напрям звитку пасма канату і нарізка різьбових з'єднань бурового інструменту повинні бути протилежними.
11.2.17. Забороняється робота на верстаті з піднімальними канатами, які підлягають вибракуванню.
11.2.18. При бурінні перфораторами і електросвердлами ширина робочої берми повинна бути не менше 4 м. Підготовлені для буріння негабаритні уламки гірської маси повинні бути викладенi стійко у один шар поза зоною можливого завалення уступу.
11.2.19. У разі припинення освітлення у темну пору бурові роботи необхідно припинити. При цьому інструмент, який підіймає, або інструмент, який опускає буровий верстат, повинен надійно утримуватися у стійкому положенні на момент припинення роботи верстату.
11.3. Пiдривнi роботи
11.3.1. Пiдривні роботи можуть провадитися тільки при наявності дозволу органів Держнаглядохоронпраці, що видається на пiдставi заяви, в якiй зазначають:
назву дорожньої організації та її підпорядкованість;
місця проведення робіт, їх постійний чи разовий характер;
відомості про керівника пiдривних робіт (прізвище, ім'я та по батькові, фах за освітою, посада, наявність прав на керівництво відповідними роботами);
відомості про склад, на якому будуть зберігатися вибухові матеріали (назва складу, група якій належить склад, мiсткiсть складу і де розташований).
До заяви повинні бути прикладенi:
викопіївка з плану місцевості (тільки для робіт на земній поверхні) у двох примірниках з нанесенням місць проведення підривних робіт і меж небезпечної зони, навколишніх житлових і технічних споруд, залізниць і автомобільних доріг, ліній електропередач, розміщених у межах небезпечної зони чи на її границях.
11.3.2. При виконанні пiдривних робіт на водних об'єктах і у прибережній зоні — копія дозволу органів рибоохорони.
11.3.3. При зміні керівника пiдривних робіт дозвіл на право проведення пiдривних робіт повинен бути замінений.
11.3.4. Пiдривання зарядів ВР повинно здійснюватися по технічній документації (проектах, паспортах тощо). З такими документами персонал повинен бути ознайомлений під розписку.
11.3.5. Разові вибухи (вилучення навісів, козирків, ліквідація відказiв) дозволяється проводити за схемами, якi підписанi інженерно-технічним працiвником, що здійснює технічний нагляд за пiдривними роботами підприємства.
Пiдривник допускається до самостійного проведення пiдривних робіт після роботи стажистом протягом місяця під керівництвом досвідченого пiдривника.
11.3.6. До пiдривних робіт можуть бути допущені особи чоловічої статі не молодшi 20років, які пройшли навчання і мають посвідчення "Единая книжка взрывника".
11.3.7. Пiдривні роботи повинні виконуватися пiдривниками під керівництвом осіб технічного нагляду за письмовими нарядами з ознайомленням під розписку і відповідними наряд-путівками.
