Iнвентарні огорожі влаштовують на відстані не менше 3 м від границь ділянки, яку відігрівають.

6.3.2.4. За підтримкою безпечного режиму роботи установки повинен цілодобово спостерігати електромонтер.

6.3.2.5. Нульовий провід трансформатора, до якого підключений майданчик, треба заземлити, а підвiднi проводи електролiнiї мають бути ізольовані. При неможливості прокласти проводи по постійних стовпах на висоті понад 3 м дозволяється використати для прокладення проводів переносні опори висотою не менше 500 мм.

6.3.2.6. Крім викладених вище загальних вимог безпеки, при електровідігріві необхідно керуватися положеннями “Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил безпеки при експлуатації електроустановок споживачів”. ДНАОП 0.00-1.21-84.

6.3.2.7. При тепловідігріві мерзлого грунту треба вжити заходів проти можливих опіків і отруєнь:

труби мають бути теплоiзольовані, крани і вентилі з дерев’яними чи пластмасовими ручками, постійно здійснювати відведення шкідливих газів з робочої зони.

6.3.2.8. При розморожуванні грунту піками (пойнтами) паропровідний шланг у паропровода і пойнта повинен бути надійно закріпленим, єднальні шланги мають бути справними і не мати дефектіВ. 

6.3.2.9. При відігріві грунту гарячою водою брандспойти надійно теплоiзолюють, а температура води не може перевищувати 50оС. Під час дії брандспойту всі інші роботи у вибою припиняються.

6.3.2.10. Тепляки, влаштовані для запобігання замерзання грунту, роблять такими, що мають не менше двох виходіВ. Для огорожі тепляка від затоплення із нагірної сторони утепленої ділянки обов’язково роблять водовідвідні канави.

6.3.2.11. Стан кріпильних елементів тепляка систематично перевіряється призначеними відповідальними особами. Не рідше 1 разу на тиждень вони проводять огляд всієї системи тепляка з реєстрацією його результатів в спеціальному журналі.

6.3.2.12. При водо- і паровідігріві грунту необхiдно додатково керуватися “Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води” ДНАОП 0.00-1.11-90. 

6.3.2.13. Особливої обережності необхідно дотримуватися при роботі з гарячими розчинами. При розведенні солі необхідно одягати окуляри і користуватися черпаками з довгими ручками. Транспортувати розчини дозволяється тільки в ємкостях, оснащених кришками, що щільно закриваються запорами, та гумовими прокладками.

6.3.2.14. В процесі виконання робіт необхiдно постійно контролювати стан, збереження шлангів і з’єднань, а в разі їх ушкодження негайно замінювати новими. В кінці зміни всі металеві частини машин і інструментів, що стикалися iз сіллю чи її розчинами, чтреба ретельно промити гарячою водою і протерти ганчір’ям.

6.3.2.15. Розроблення грунту в котлованах, виїмках і траншеях в зимовий час на глибину проморожування дозволяється вести без кріплень стінок (за винятком сипких грунтів).

6.3.2.16. Розроблення траншеї у водонасичених грунтах і на болотах способом заморожування виконують окремими секціями по довжині, залишаючи між ними перемички з мерзлого грунту товщиною не менше 500 мм.

6.3.2.17. За незакріпленими стінками необхiдно вести постійне спостереження, оглядаючи грунт перед початком кожної зміни. При появі тріщин, розмивів у разі відтавання необхідно терміново встановити кріплення з метою уникнення обвалення стінок.

6.3.2.18. Вийнятий з котлованів і траншей грунт необхiдно складувати на такiй відстані від них, що виключає можливість його обвалення при відтаванні. З появою заморозків укіси необхідно очищати від грудок і каменів щоб уникнути їх скочування в котлован під час відлиги.

6.3.2.19. Зимові під’їзні шляхи повиннi бути оконтуренi добре видимими віхами і освітлені; необхідно систематично прибирати з них великі грудки, очищати від снігу, а ухили, пересічення та криві малих радіусів посипати піском.

6.3.2.20. Швидкість руху на об’єктах, що будуються, вузьких ділянках шляху, ділянках з обмеженою видимістю, в снігових траншеях не може перевищувати 10км/год, а при поворотах — 5км/год.

У вузьких снігових траншеях влаштовуються нiшi для укриття людей при їх зустрічі з транспортом.

6.3.2.21. Рух транспорту при зведенні насипів на болотах без попереднього виторфовування допускається тільки після промерзання болота на глибину більше 300-400 мм.

6.3.3. Будівництво дорожнього покриття

6.3.3.1. Не допускається складування кам’яних органічних і мінеральних матеріалів на майданчиках з ухилом понад 0,27о.

6.3.3.2. При підігріваннi кам’яних матеріалів “гострим” (перегрітим) паром дерев’яні бункери чи інші ємкості оббивають покрівельним залізом, щоб виключити вихід пари назовні.

6.3.3.3. Вода, яку підігрівають “гострим” паром, повинна знаходитися в баках, що щільно закриті кришкою і оснащені переливною трубою.

6.3.3.4. При виконанні дорожньо-будівельних робіт на відкритому повітрі при температурі нижче мінус 10оС забороняється братися незахищеною рукою за металеві поверхні.

6.3.3.5. При використанні автомобільних кранів для виконання дорожнiх покриттiв із збірних елементів поверхні під виносними опорами кранів необхiдно очищати від снігу і криги.

7. БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРИ РЕМОНТІ ТА УТРИМАННІ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

7.1. Загальні положення

7.1.1. При ремонті чи реконструкції дороги проектом організації будівництва повинен бути передбачений двохсмуговий або односмуговий об'їзд ділянки дороги, що ремонтується. Мiсця проведення робiт повиннi бути обладнанi вiдповiдними огорожами, дорожнiми знаками та iншими технiчними засобами органiзацiї руху.

7.1.2. Огорожа місць робіт і розміщення дорожнiх знаків під час реконструкції і ремонту автомобільних доріг робляться у відповідності до розділу 3.3. цих Правил.

7.1.3. Перед початком робіт всі робітники і машиністи дорожнiх машин повинні ознайомитися iз сигналізацією, що застосовується чи подається жестами і прапорцями, порядком руху та маневрування дорожнiх машин і транспортних засобів, місцями розвороту, в'їздами, місцями складування матеріалів і схову iнвентаря.

7.1.4. При виконанні дорожнiх робіт в межах смуги дороги робiтники зобов'язанi одягати сигнальний одяг (жилети яскраво-оранжового кольору), який носять поверху звичайного спецодягу.

7.1.5. Дорожні робітники на робочому місці працюють лицем назустріч тому транспортному потоку, що при об'їзді ділянки ремонту виявляється найближчим.

7.1.6 При обході ділянки дороги дорожнiй робiтник повинен пересуватися пішки або на велосипеді по узбіччю навпроти транспортного потоку.

7.1.7. Для виконання робіт по утриманню і ремонту мостів (шляхопроводів) в підмостовому руслі дорожні робітники повинні забезпечуватися касками. Робота під мостом чи шляхопроводом без касок забороняється.

7.1.8. Дорожню техніку, машини і устаткування, що використовується для ремонту автомобільних доріг, треба використовувати строго за призначенням відповідно до їх технічної характеристики і тільки в справному стані.

7.1.9. Дорожню техніку і устаткування після закінчення денної зміни треба поставити на майданчик відстою за межами земляного полотнА. Машини бетоноукладального комплексу, асфальтоукладачi та інші нетранспортабельні машини, що залишаються на ніч на проїжджій частині, треба огородити з обох сторін iнвентарними бар'єрними огорожами з сигнальними ліхтарями, які вмикають з наступанням темряви.

Бар'єри влаштовуються перед машинами на відстані 10 м.

7.1.10. Спеціальні машини ("Дорожня служба", "Дорожня лабораторія" та ін.) мають бути оснащені відповідними написами, вертикальною розміткою і мати проблисковий маячок.

7.1.11. Виїзд за межі робочої зони в процесі ведення робіт по утриманню і ремонту автомобільних доріг дорожнiм машинам забороняєтся.

7.1.12. У разі необхідності маневру дорожнiх машин на проїжджій частині при утриманні і ремонті дороги за межами робочої зони обабіч треба виставити регулювальників руху із числа дорожнiх робiтникiв з червоними прапорцями і гучномовним зв'язком (мегафон).

7.1.13. Швидкість руху механічних засобів в робочій зоні не повинна перевищувати 5км/год.

7.2. Ремонт дорожнiх покриттiв

7.2.1. При використанні для ремонту доріг розпушника перед початком його роботи необхідно перевірити надійність закріплення розпушних зубців у гніздах.

7.2.2. Під час роботи бетонолому робочу зону молота потрібно огородити металевими сітками для захисту від уламків бетону, що розбиваєтся.

7.2.3. Під час роботи авторемонтера, що обладнаний термосом, необхідно дотримуватися таких вимог:

по закінченні навантаження асфальтобетонної суміші на заводі завантажувальний люк бункера має бути надійно зачинений;

пересувну електростанцію авторемонтера потрiбно встановити в такому місці відносно дільниці роботи, щоб станція не перешкоджала пересуванню працюючих в процесі роботи. Електростанція розміщується і заземлювається відповідно до "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" ДНАОП 0.00-1.21-84;

при роботі електрофрези забороняється підходити до диску з боку її обертання;

при роботі з електрогладильними пристроями, заливальниками шпарин, що мають високу робочу температуру, необхідно вживати противоопікові заходи.

7.2.4. При роботі авторемонтерів, що обладнанi пневматичним робочим інструментом і котлами для підігрівання бітуму і виготовлення асфальтобетонної суміші, необхідно слідкувати, щоб у розвантажувального отвору мішалки не було працюючих.

При роботі з пневматичним інструментом необхiдно дотримуватися вимог охорони праці, що подані в розділі 3.

7.2.5. Вирубування дорожнiх покриттiв iз застосуванням ручних iнструментів необхiдно проводити, дотримуючись запобіжних заходів, що наведенi в розділі 3.

7.2.6. При використанні відбійного молотка необхідно:

слідкувати за тим, щоб буртик піки завжди був притиснений до букси;

не заглиблювати піку в дорожнє покриття до упора кінцeвої пружини;

для відвалу пікою вирубаних шматків дорожнього покриття необхiдно вимикати відбійний молоток, вимикаючи подачу стислого повітря.

7.2.7. При вирубуванні дорожнiх покриттiв iз застосуванням кувалд, зубил, клинів та сокир інтервал між працюючими, повинен бути не меншим 4 м або працюючi повиннi бути роздiленi захисним екраном.

7.2.8. Під час прогрохотки щебеню, гравію та інших матеріалів грохоти ставлять із підвітряної сторони відносно працюючих на такій відстані, щоб виключити попадання пилу на дорожнiх робiтникiв.

7.2.9. У разі, коли застосовується поливально-мийна машина, яка обладнана щiткою, пiд час проведення поверхневої обробки необхiдно слiдкувати за:

вiдсутнiстю людей ближче нiж 5 м вiд машини, що проходять мимо;

вiдстань вiд машини, яка перемiщається до бровки укосу, повинна бути не меншою за 1 м;

механiчна щiтка повинна бути обладнана кожухом, якщо він передбачений конструкцією машини.

7.2.10. При використанні для ремонтних робіт пересувних бітумних котлів необхідно дотримуватися таких вимог:

котел встановлюють на узбіччі на вiдстані не менше 50 м від місця роботи із підвітряної сторони;

завантажувати котел треба поступово і обережно, не вкидаючи шматки бітуму в підігрітий матеріал;

не дозволяється завантажувати котел понад 3/4 його місткості;

якщо бітум спінюється і переливається через край бітумного котла, то треба негайно загасити пальник чи залити топку водою (при розігріванні твердим паливом);

якщо бітум у котлі зайнявся, треба щільно закрити кришку;

забирання бітуму з котла роблять за допомогою насосу або самопливом iз зливного патрубка, забороняється забирання бітуму ковшами, відрами та іншими посудинами;

не торкатися рукою до покришок бітумного котла;

припинити роботу і усунути несправність у разі просучування через крани, вентилі та інші зчленування бітуму, що розігрівається;

при розливi бітуму з розподільного шлангу необхідно слідкувати, щоб у зоні, де проводиться розлив, були відсутні люди;

під час перерви в роботі сопло розподільної труби опустити.

7.2.11. При розливi гарячого бітуму вручну (наприклад, поливальницями) при дрібному ямочному ремонті набирати бітум iз котла необхідно черпакачми з держаком довжиною не менше 1000 мм, наповнюючи ківш на 3/4 його місткості. Місткість ручних поливальниць не повинна перевищувати 10-12 л.

7.2.12. Розливати в'яжуче, що містить пек або креазотову олію, необхідно з посудини, що щільно закривається.

Забороняєтся розливати в'яжуче з відкритих посудин або з посудин, якi не щільно закриваються.

7.2.13. При укладцi і лагодженні дефектних ділянок покриття вручну відстань перенесення асфальтобетонної сумішi лопатами не повинна перевищувати 8 м. При більшій відстані необхiдно користуватися носилками з бортами з трьох бокiв чи легкими тачками з перекиданням наперед.

7.2.14. При сушінні і розiгріваннi покриття, що ремонтується методом iнфрачервоного випромінювання, необхідно виконувати такі вимоги:

на місці роботи розігрівача повинні бути пінний вогнегасник ПВ-5і запас піска;

струмiнь палива при розпалі форсунки повинен бути слабким і лише при спалахуванні повинен поступово доводитися до необхідної інтенсивності. Забороняєтся пуск в початковий момент великої кількості палива;

запалювати форсунку можна тільки факелом, просоченим гасом, з довжиною ручки не менше 600 мм;

при розпалюваннi пальників не допускається присутність як робiтникiв, так і сторонніх осіб перед зонтом розігрівача з того боку, де є вихiд полум'я;

перед опусканням зонта асфальторозігрівача і під час його роботи дорожні робітники повинні знаходитися на відстані не менше 5 м від розігрівача;

слідкувати, щоб тиск в паливному баці не перевищував 0,2 МПа;

не дозволяєтся експлуатувати розігрівач з паливною арматурою, що підтікає.

7.2.15. При використанні розігрівачiв з газовими пальниками радіаційного типу необхідно дотримуватися наступних правил:

після відкриття вентилів на балонах і газовитратнiй колонці по манометрам переконатися в наявності середнього (0,16МПа) і нижнього (0,002-0,0035 мПа) тиску;