9.5.3. Для запобігання шкідливому впливу цих речовин вимагається:
працювати в чистому спецодязі і спецвзутті;
знаходячись в зоні розпилення плівкоутворюючого матеріалу, де концентрація шкідливих речовин в повітрі перевищує допустиму, необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту — iзолюючI протигази типу ПШ-1, ДПА-5, КІП-5;
відкручувати пробку бочки з плівкоутворюючою рідиною допускається спеціальним ключем, поступово випускаючи пари розчинника, що накопичилися в бочцi. Забороняється відкривати пробку ударами будь-яких предметів;
заправлення розподільника плівкоутворюючою рідиною виконувати механізованим способом. Забороняється ручне розпилення плівкоутворюючих рідин за допомогою віника, щітки тощо, а розлив — шлангом, відром тощо;
перед початком роботи ретельно перевірити стан і надійність кріплення шлангiв, трубопроводів і справність манометра, усунути нещiльності і підтікання рідини;
при розподілі плівкоутворюючих рідин враховувати напрям повітря, робiтник повинен знаходитися із навітряної сторони від зони розпилення.
9.5.4. При механізованому нанесенні плівкоутворюючих рідин за допомогою розподільника ЕНЦ-3 необхідно дотримуватися також загальних правил безпечної експлуатації машин.
9.5.5. До роботи на малогабаритному розподільнику плівкоутворюючих рідин з транспортною швидкістю понад 10км/г допускаються особи, якi мають, крім посвідчення машиніста, права на водіння транспортного засобу.
9.5.6. Плівкоутворюючі рідини (лак-етиноль, помароль, ПМ-86б, ПМ-100а) є легкозаймистими, горючими і вибухонебезпечними.
При їх застосуванні необхідно дотримуватися загальних правил пожежної безпеки, а також такі додаткові заходи безпеки:
двигун внутрішнього згоряння механізованого розподільника повинен мати iскрогасник на вихлопній трубі глушника;
забороняється використання саморобних механізмів і пристроїв для нанесення плівкоутворюючих рідин без письмового дозволу інженерно-технічного працiвника, відповідального за охорону праці і пожежну безпеку.
9.6. Вимоги безпеки праці при роботі з епоксидною смолою
9.6.1. Клеї на основі епоксидних і полiефiрних смол і їх складових (твердники, пластифiкатори, розчинники) токсичні і тому працювати з ними необхідно, керуючись "Санітарними правилами при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі" ДНАОП 0.03-1.47-89.
9.6.2. В усіх випадках, де це можливо, найбільш токсичний компонент клею — гексаметилендiамiн — необхідно замінювати менш токсичним твердником, зокрема, полiетиленполiамiном, полiамiдом тощо.
9.6.3. Особи, якi хворiють на шкірянi і алергiчнi захворювання, а також хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів і слизових оболонок очей, до роботи із епоксидними клеями не допускаються.
9.6.4. Виробництва, зв'язані з використанням епоксидних матеріалів, повинні бути забезпечені кубатурою приміщення не менше 40 м3 на одного працюючого, а також холодною і гарячою водою з набором знезаражуючих засобів (10%-ний розчин сірчаної кислоти, розчин хлористого натрiю, ацетон, мило, щітки, рушник тощо) на кожному робочому місці.
9.6.5. На робочих місцях повинна бути вивішена інструкція по безпечній роботі з епоксидними матеріалами.
9.6.6. Всі компоненти епоксидних компаундiв повинні зберігатися на складі. У виробничих приміщеннях допускається їх зберiгання в невеликих кількостях (на зміну) в добре закритій тарі у витяжнiй шафі.
9.6.7. Епоксидну і полiефiрну смоли необхiдно зберігати в тарі, що закривається герметично; твердник — полiетиленполiамiн — в скляній тарі; твердник — перекис циклогексанона в тарі з полiетилену з зазначенням на етикетці "Вогненебезпечно", "Отрута"; прискорювач — нафтенат кобальту — зберігають в герметичних алюмінієвих ємкостях. Забороняється зберiгання перекису циклогексанона разом із сикативами, мінеральними кислотами, окисами і солями залiза, марганцю, кобальту.
9.6.8. В зимовий час епоксидну і полiефiрну смоли, твердник і прискорювач зберігають в приміщеннях з температурою повітря не нижче 0oС. В літний час температура зберiгання полiефiрної смоли прискорювача і твердника не повинна перевищувати 25oС.
9.6.9. Всі роботи, зв'язані із приготуванням епоксидного клею, необхідно виконувати на відкритому повітрі (літом) або в ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Присутність сторонніх осіб поблизу місця роботи не допускається.
9.6.10. У виробничих приміщеннях, де готується клей, повинно проводитись щоденне вологе прибирання з обов'язковим витиранням пилу.
9.6.11. Столи, на яких працюють з епоксидними смолами, повинні покриватися тривким світлим папером, який легко замiнюється в разі забруднення.
9.6.12. Для збирання забрудненого паперу і обтирального матеріалу в приміщенні встановлюють металеві ємкості з кришками, що в кінці робочого дня чи зміни очищаються, а вміст їх зпалюється в спеціально відведених місцях.
9.6.13. Щiтки, шпателi, лопаточки та інші пристрої, що застосовуються для приготування і нанесення клею, повинні мати захисні екрани (металеві чи з щільного картону) на ручці інструменту.
9.6.14. При виготовленні контрольних зразків затiкання і надлишки неотвердiлої епоксидної смоли знімають папером, а після цього ганчір'ям, змоченим ацетоном чи етилцелозольвом. Застосовувати для цієї цілі бензол, толуол, чотирихлорний вуглець і інші токсичнi розчинники забороняється.
9.6.15. При роботі з епоксидними матеріалами руки працюючих повинні бути захищені рукавичками (рукавицями).
9.6.16. При попаданні на шкіряний покрив епоксидної смоли чи твердника необхідно негайно промити це місце теплою водою і протерти тампоном, змоченим в етиловому спирті.
9.6.17. Розігрівання епоксидної смоли і змішування її з компонентами виконувати при температурі не вище 40оС.
9.6.18. В приміщенні, де працюють з епоксидними сполуками, забороняється приймати їжу, палити, користуватися відкритим вогнем.
9.6.19. Для нанесення клеїв і сумішей, в складі яких є епоксидні і полiефiрні смоли, на покриття доріг необхідно користуватися механізмами і пристроями, забезпеченими захисними екранами. Приготування клеїв і сумішей повинно виконуватись в спеціальних закритих ємкостях, що запобігають їх розбризкуванню.
9.6.20. Тару з-під смоли, пластифiкатора і твердника миють гарячою водою і ацетоном в спеціальному приміщенні, що добре вентилюється, а літом — на відкритому повітрі.
Забруднений розчинник після миття посуду і інструменту необхідно зливати в спеціальну ємкість, що закривається герметично і після відстою і фiльтрування повторно використати.
9.6.21. Забороняється зливати в каналізаційну мережу, в ріки чи водойми забруднений розчинник і невикористані епоксиднi сполуки. Зазначені матеріали необхідно зливати в спеціальний посуд і відносити у виділене адміністрацією по узгодженню із санепiдемстанцією місце для лiквiдування, де їх закопують або спалюють.
9.6.22. Після закінчення робіт робітники повинні зняти комбiнезони, рукавички, взуття і вичистити ацетоном місця, забрудненi клеєм або сумішшю, після цього вимити обличчя і руки водою з милом і прийняти теплий душ.
9.6.23. Змінювати спецодяг необхідно не рідше 1 разу в тиждень, а в разі сильного забруднення хiмікатами — негайно.
9.6.24. Забороняється виносити одяг з робочої зони і прати вдомА. Прання спецодягу повинно проводитись на виробництві механічним способом і окремо від іншої білизни.
10. БЕЗПЕКА ПРАЦІ В ПРИТРАСОВИХ КАР'ЄРАХ
10.1. Загальні вимоги
10.1.1. При роботі у притрасових кар'єрах необхідно дотримуватися "Правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом" ДНАОП 12.11-1.01-94 і при використанні вибухових методiв рихлення порід — "Єдиних правил безпеки при вибухових роботах" (далi-ЄПБВР) ДНАОП 0.00-1.17-92.
10.1.2. Приступати до розроблення кар'єру допускається при наявності проекту розроблення родовищ чи плану гірських робіт, затверджених вищою організацією і узгоджених з Держнаглядохоронпраці, встановленої геолого-маркшейдерської документації та при наявностi спецiального дозволу (лiцензiї) на виконання експлуатацiї родовищ корисних копалин.
10.1.3. Робітники, яких приймають на роботу в кар'єр (в тому числі і на сезонну роботу), повинні пройти з відривом від виробництва попереднє навчання з технiки безпеки протягом 3 днів (тi, що раніше працювали у гірничодобувнiй промисловості і робiтники, переведені на роботу за іншою професiєю — протягом 2 днів), а також повиннi пройти навчання з правил надання першої допомоги потерпiлим і здати іспити.
10.1.4. При повторному медичному обстеженні всі робітники і IТП повинні пройти рентгенографію відповідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 "Положення про медичний огляд працiвникiв певних категорiй".
10.1.5. До технічного керівництва гірськими роботами на відкритих розробках допускаються особи, які мають закінчену вищу і середню гірничотехнічну освіту чи право технічного нагляду за проведенням гірських робіт.
10.1.6. Якість повітря в кожній робочій зоні кар'єру повинна відповідати умовам ГОСТ 12.1.005-88"Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования".
10.1.7. При розробленні гірських порід, які дають велику кількість пилу, повинні виконуватися не рідше 1 разу у 3 міс. аналізи і заміри концентрації пилу у повітрі.
При наявності у породах понад 10% вільного двоокису кремнію перфораторне буріння допускається тільки з промиванням водою чи з сухим уловлюванням пилу.
10.1.8. Під час роботи на дорожньо-будівельних машинах необхідно дотримуватися вимог, передбачених у главі 4.
10.1.9. Кожний працюючий у кар'єрі повинен вивчити і виконувати систему встановленої сигналізації.
10.1.10. Робітник кар'єру, за винятком аварійних випадків, повинен виконувати тільки ті роботи, які йому доручені у наряді і роз'яснені керівником робіт.
10.1.11. Робітник кар'єру, який помітив небезпеку, загрозливу для людей чи кар'єру, зобов'язаний поряд з вживанням заходiв по її усуненню повідомити про це керівника чи майстра кар'єру.
10.1.12. Кожне робоче місце перед початком роботи і протягом зміни повинен оглядати майстер кар'єру, а протягом доби начальник дільниці або його заступник, які не повинні допускати проведення робіт при наявності порушень правил охорони праці.
10.1.13. Пересування людей у кар'єрі повинно виконуватися по пішохідних доріжках, а прохід через дорогу — у встановлених місцях, позначених покажчиками.
10.1.14. Для сполучення між уступами повинні влаштовуватися надiйні драбини шириною не менше 800 мм з двосторонніми поручнями і нахилом не більше 60о, які освітлюються у темну пору.
10.1.15. Виробки кар'єру, який розміщений у населених пунктах чи поблизу від них, а також біля доріг і стежок, повинні бути огороджені парканом висотою не менше 1,5 м на відстані не ближче 1 м від кромки укосу.
10.1.16. Усі виходи і входи вибою, у якому припинено роботу, повинні бути закриті і біля них встановленi попереджувальні написи, які освітлюються у темну пору.
10.1.17. Зумпфи, пiдриви і дренажні свердловини, шурфи і інші прямовисні чи похилі свердловини повинні бути надійно перекриті або огородженi.
10.1.18. Кожний кар'єр повинен огороджуватися від затоплення поверхневими водами шляхом влаштування водовідводних нагiрних канав, які забезпечують відведення весняних і дощових вод.
10.1.19. Забороняється проводити які-небудь роботи і знаходитися під козирком і навісами уступів, а також проводити роботи з утворенням печер, підкопів тощо, якi складають небезпеку.
10.1.20. У разі виконання робіт на укісах з кутом нахилу понад 35о необхідно застосовувати запобіжні пояси з канатами, закріпленими за надійну опору.
Відстань по фронту між двома робітниками повинна бути не менше 4 м.
10.1.21. Під час роботи у кар'єрах в темну пору і при поганій видимості необхідно освітлювати робочі місця, роз'їзди, сходові узвози, борти кар'єрів, забої і відвали за допомогою світильників зовнішнього освітлення.
Для освітлення великих ділянок кар'єру необхідно застосовувати прожектори заливаючого світла.
10.1.22. При розробці родовищ, схильних до зсуву, повинні бути встановленi інструментальні спостереження за станом бортів кар'єру і укосів відвалів.
10.1.23. При розкриванні горбкуватого родовища наноси у лобовій частинi знімають згори униз, починаючи з найвищої ділянки.
10.1.24. Розкривні роботи необхідно організувати таким чином, щоб розкривний вибій випереджав очисний не менше як на 6м, а при малостійких породах — на 9 м.
10.1.25. Відвали розкривних порід повинні задовольняти такi вимоги:
ділянки під відвали необхідно вибирати так, щоб була виключена можливість затоплення кар'єру чи розміщених поблизу селищ, сільськогосподарських угiдь, а також утворення зсувів;
при розміщенні відвалів у ярах і ущелинах повинні бути передбачені спеціальні пристрої для пропускання дощових і паводкових вод;
висота відвалів повинна встановлюватися проектом по узгодженню з гірничотехнічною інспекцією залежно від характеру розкривних порід, кліматичних умов, маси рухомого складу і типу відвалів;
на бульдозерних відвалах берма повинна мати по всьому фронту розвантаження поперечний уклон не менший 3о, спрямований від бровки укосу у глибину відвалу;
забороняється знаходження людей на укісах відвалу і поблизу його основи;
під'їзні дороги повинні розташовуватися за межами границь скочування шматків породи з відвалів;
автомобілі та інші транспортні засоби повинні розвантажуватися на відвалі до межi можливої призми обвалення (сповзання породи).
10.1.26. Граничні кути укосів повинні відповідати "Правилам безопасности при разработке месторождений полезных ископаемых открытым способом" і повинні контролюватися маркшейдером.
10.1.27. Граничні уклони укосу неробочих уступів (кути стійкості) встановлюються проектом чи за даними місцевих маркшейдерських спостережень.
10.1.28. Ширина робочого майданчика уступу повинна забезпечувати розміщення гірського і транспортного устаткування за межами призми обвалення порід.
