6.2. При дизентерії необхідна ізоляція хворого і прийняття усередину диссульфана, сульгiна; корисна яблучна дієтА. 

7. Надання допомоги при попаданнi на шкіру токсичних речовин

7.1. При попаданнi вапна на шкіру людини треба усунути решти вапна, що пристали до неї, мінеральною чи рослинною олією, а після цього робити примочки 5%-ним розчином лимонної, виннокам'яної, оцтової або соляної кислот.

Шматочки вапна, що попали у око, необхідно негайно усунути тампоном, змоченим у воді чи в м'якому рідкому парафiнi. Ті шматочки вапна, що не вдалося усунути, доцільно покрити сумішшю гліцерину з водою (1:3).

Після цього протягом 20-30хВ. широко розкрите око, що травмувалось, промити струменем води, після чого 5%-ним розчином соляної кислоти або 0,01 %-ним розчином двонатрiєвої солі етилен-діамін-тетраоцтової кислоти.

Далі в кон'юктивальний мішок ока закапати 0,5%-ний розчин дикаїна і негайно відправити потерпiлого до медичного закладу.

При попаданнi вапняного пилу до носоглотки і легенів слід у стаціонарних умовах зробити iнгаляцію водяними парами, заздалегідь додавши до води кілька кристалів лимонної кислоти. Додатково до цього поставити гірчичники на грудну клітку, дати кодеїн або дiонiн, а за необхідності і з дозволу лікаря — серцеві засоби.

7.2. При попаданнi каустичної соди на шкіряний покров слід обмити уражену ділянку шкіри струменем води протягом 10хв., після чого зробити примочку з 5%-ного розчину оцтової, виннокам'яної, соляної або лимонної кислот.

При попаданнi соди в очi негайно промити їх струменем води протягом 10-15хв., після цього закапати 2 %-ний розчин новокаїна або 0,5%-ний розчин дикаїна.

8. Надання першої допомоги при обморожуваннi

8.1. При легкому обморожуваннi необхідно розтерти обморожене місце рукавичкою, рукою чи ватою до почервонiння шкіри. Розтирати снігом не можна, бо можна пошкодити шкіру дрібними крижинками. Після відновлювання кровообігу обморожене місце слiд змастити жиром (гусячим салом, несоленою олією, вазеліном) і перебинтувати.

8.2. При важкому обморожуваннi, коли з'являються пузирі чи вiдбувається омертвiння шкіри і глибоких тканин, необхідно потерпілого перев'язати чистим сухим матеріалом і направити до лікаря. У разі загального замерзання необхідно внести потерпілого в тепле приміщення, роздягнути і розтерти чистими сухими суконками або рукавичками, до тих пiр, поки не почервоніє шкіра і м'язи не стануть м'якими. Після цього, продовжуючи розтирання, зробити потерпілому штучне дихання, і коли він опам'ятається, напоїти його теплим чаєм або кавою і тепло одягти.

9. Надання першої допомоги утопленикам

9.1. У витягнутої з води людини у верхніх дихальних шляхах міститься багато води чи пінявої рідини.

9.2. Не гаючи часу, треба видалити воду з шлунку утопленикА. Відкрити рот і видалити воду можна одним прийомом: рятувальник кладе потерпiлого грудною кліткою на своє стегно, одночасно пропускає свої руки під пахви потерпiлого і накладає із обох сторін великі пальцi руки на верхній край нижньої щелепи. Іншими чотирма пальцями обох рук натискає на пiдборіддя, опускаючи нижню щелепу потерпiлого вниз і висуваючи її наперед.

9.3. Відкрив рота потерпiлому, рятувальник приступає до видалення води. Не треба прагнути видалити всю, важливо добитися, щоб не було води і піни у верхніх дихальних шляхах. Після того, як видалили воду, приступають до штучного дихання засобом "з роту в рот" або "з роту в ніс". (диВ. п.4.4.). Всю підготовку до штучного дихання необхідно проводити швидко, але з обережністю.

9.4. В утопленикiв, що побіліли, як правило, води в дихальних шляхах немає, тому після витягування їх з води необхідно вiдразу розпочати штучне дихання і масаж серця.

10. Долікарська допомога при укусах

10.1. Укуси змій

10.1.1. При укусі змій, отруйних комах з'являється запаморочення, нудота, блювання, сухість і гіркий смак у роті, прискорений пульс, серцебиття, задишка і сонливість. В особливо важких випадках можуть відзначатися судоми, втрата свідомості, зупинка дихання. В місці укусу виникає пекучий біль, шкіра червоніє, набрякає.

Долікарська допомога при укусах полягає в такому. Потерпiлого необхідно покласти так, щоб сповільнити розповсюдження отрути. Руку чи ногу, що укушенi, необхідно позбавити руху, прибинтувавши до неї шину, дошку, палку та ін., а якщо таких предметів не опиниться, можна прибинтувати руку до тулубу, а ногу — до іншої, здорової ноги. Оскільки набрякання навкруг місця укусу буде збільшуватися, пов'язку необхідно час від часу послаблювати, щоб вона не врізалася в тіло.

Потерпiлому треба дати велику кількість пиття (краще гарячого чаю), 15-20крапель настійки валеріани.

Ні в якому разi не можна припiкати місце укусу, робити розтини, перетягувати уражену руку чи ногу джгутом, давати потерпiлому алкоголь, відсмоктовувати отруту з ранки тощо.

Потерпiлого необхідно направити до лікувального закладу.

Нести і везти його рекомендується в лежачому стані.

10.2. Укуси тварин

10.2.1. При всякому укусі, навіть якщо тварина, що укусила, на вигляд цілком здорова, необхідно рани і подряпини, що завдані твариною, змастити йодом і накласти стерильну пов'язку. Потерпiлого треба направити до лікувального закладу для проведення курсу щеплення проти сказу.

10.2.2. До лікаря треба направляти всіх осіб, яким слина скаженої тварини потрапила на шкіру, в ніс, очi чи рот.

ДОДАТОК 3

ПЕРЕЛІК

основних токсичних речовин

1. Для приготування асфальтобетонних сумішей (диВ. Таблицю 1)

Таблиця 1

Найменування

Питома

Токсикологічна характеристика і параметри

пожежонебезпеки

Правила

шкідливої

речовини

витратА. %

маси бітума

Клас токсичності по ГОСТ 12.1.007-76

ПДК у робочій зоні мг/м3

Вплив на організм при концентрації, що перевищує ГДК

Температура спалаху, оС

Темпе-ратура спала-хування, оС

Вибухонебез-печ-ність

безпечної

роботи

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Аміни С-17-С20-АБ (ТУ 6-02-795-78з зм. № 1)

0,5-1,5

11

1

Роздратувальний вплив на шкіру та дихальні шляхи; алергія

200

-

Невибухонебезпечні

Захисні окуляри, гумові рукавички, бавовняні халати, непроникливі фартуки, респіратори та протигази марки КД; при попаданні на шкіру нейтралізувати 5% розчином оцтової кислоти та змити сильним струменем води

Кубові залишки амінов С17-С20-КОА (ТУ 6-02-750-78)

3,0-4,0

11

1

Те ж саме

200-300

-

Те ж саме

Те ж саме

Кубові залишки діафена ФП-КОДА, отримані на стадії дистиляції дифеніламіна (ТУ 113-03-13-30-85)

3,0-4,0

111

5

Сильно подразнюючий вплив на шкіру; при ртивалому впливі здатний проходити через шкіру і виявляти загаль-

166

178

Невибухонебезпечні

Спецодяг та інші індивиідуальні засоби захисту; при попаданні на шкіру промити сильним струменем теплої води

ну токсичну дію.

Синтетичні жирні кислоти С17-С20-СЖК (ГОСТ 23239-78)

3,0-7,0

ІІІ

5

(у переліку на оцтову кислоту)

Подразнювальний вплив на шкіру і слизову

173

197

Невибухонебезпечні

Індивідуальні засоби захисту по ГОСТ 12.4.103-83; при попаданні на шкіру нейтралізувати розчином соди та промити сильним струменем води; при попаданні в очі промити рясним струменем води та звернутися до лікаря

Кубові залишки синтетичних жирних кислот С17-С20-КОСЖК (ОСТ 38-01182-80)

3,0-7,0

ІІІ

5

Те ж саме

>220

270

Те ж саме

Те ж саме

Дизельне пальне ДП (ГОСТ 305-82) літнє (ДПЛ)

зимне (ДПЗ),

арктичне (ОДПА)

Залежить від виду та об’єму робіт

300

-“-

>40

>30

>30

69-119

62-105

57-100

Вибухонебез-печно при концентрації 2-3% по об’єму

Індивідуальні засоби захисту; при попаданні на шкіру та слизову промити сильним струменем води

Гас технічний (ГОСТ 18499-73)

Залежить від потрібної та вихідної марки бітуму

300

Подразнюючий вплив на шкіру та слизову

>28

-

Вибухонебез-печний при концентрації 1-7% по об’єму

Індивідуальні засоби захисту; при попаданні на шкіру та слизову промити сильним струменем води

БП-3 (ТУ 38УРСР

0,5-1,5

20

При

>160

Те ж

Індивідуаальні засоби

201170-78)

тривалому впливі подразнення шкіри, слизової очей та дихальних шляхів

саме

захисту: (спецодяг, окуляри, гумові рукавички тощо); при попаданні на шкіру промити 1 % розчином оцтової кислоти і сильним струменем води або протерти спиртом і змити водою

Колектор АКП-2 (ТУ 6-02-1067-81)

1,0-3,0

ІІІ

5

Подразнюючий вплив на шкіряні покрови

>160

-“-

Спецодяг та інші індивідуальні засоби захисту (окуляри, гумові рукавички тощо); при попаданні на шкіру промити 1 % розчином оцтової кислоти і сильним струменем води

2. Для приготування цементобетонних сумішей (диВ. таблицю 2)

Таблиця 2

Найменування

Витрати у

Токсикологічна характеристика, параметри пожежонебезпеки

шкідливої

речовини

переліку

на суху речовину

Клас токсичності по ГОСТ 12.1.007-76

ПДК у робочій зоні мг/м3

Вплив на організм людини при концентраціях, що перевищують ГДК

Поже- і вибухонебезпека

Правила безпечної роботи

1

2

3

4

5

6

7

Лігносульфанати технічні ЛСТ (Б. СДБ) (ОСТ 13-183-83 Мінлісобумпрому)

0,6-1,2

Нетоксичні

-

-

Пожежонебезпечні, невибухонебезпечні

Гумові рукавички, спецодяг; при попаданні на шкіру змити сильним струменем води

Смола деревна омилена СДО (ТУ 13-05-02-83 Мінлісобупрому)

0,1-0,8

ІІІ

-

Подразнюючий вплив на шкіру і слизову

Пожежо- та вибухонебезпечна

Спецодяг, гумові рукавички, чоботи, захисні окуляри; при попаданні на шкіру змити сильним струменем води

Смола нейтралізована повітряноутягующа СНВ (ТУ 81-05-7-74)

0,1-0,8

ІІІ

-

Те ж саме

Те ж саме

Те ж саме

Мило сульфатне ППФ (Ту ОП 13-05-109-82)

0,5-1,2

136,6

Подразнюючий вплив на злизисту очей

-‘-

Спецодяг з водовідштовхуючої тканини, захисні окуляри, гумові рукавички, чоботи; при попаданні на шкіру змити водою

Додаток ЩСПК (ТУ 113-03-488-84 ЩСПК-М1)

0,8-8,0

ІІІ

Циклогексанон-10, 20

Подразнюючий вплив на шкіру і слизову

Невибухонебезпечна

Спецодяг, гумові рукавички; при попаданні на шкіру обробити 2-3 % борної кислоти

Разжижитель С-3 (ТУ 6-14-625-80)

1,0-4,0

ІІІ

-

Подразнюючий вплив на слизову очей, дихальні шляхи, шкіру

Пожежонебезпечний, невибухонебезпечний

Респіратор, захисні окуляри, гумові рукавички, гумовий фартук, спецодяг; особиста гігієна; при попаданні на шкіру змити водою

Діспергатор НФ (ГОСТ 6849-79)

1,0-4,0

ІІІ

-

Те ж саме

Пожежо- та вибухонебезпечний

Те ж саме

ДОДАТОК 4

ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОНАННЯ РОБІТ І ТЕХНІЧНОГО

ОБСЛУГОВУВАННЯ УСТАТКУВАННЯ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИХ ЦЕХІВ І ДОПУСК