---

4.1.5.6 За вимогою споживача у договорі на поставку (між виробником і споживачем) умовна познака може складатись з показників щодо складових суміші та/або сировини, а також додаткова познака для матеріалів, вказаних у 5.2.1.1.

5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5.1 Вимоги до сировини

1. Сировина для виготовлення матеріалів повинна відповідати основним вимогам згідно з ДСТУ Б В.2.7-206. Додатково визначають обов'язкові вимоги, що не встановлені у цьому стандарті, але підлягають виконанню згідно з нормативними документами на кожний конкретний вид сировини з природного каменю (у тому числі з порід, що попутно видобувають, з відходів збагачення) та з відходів промисловості.

2. Вимоги до водостійкості сировини встановлюють у договорі на поставку між виробником та споживачем.

Водостійкість сировини для матеріалів згідно з 5.2.4.1 характеризують втратами при випробуванні зерен розміром понад 5 мм включно, які повинні становити від 1 % до 7 % за масою.

5.1.3 Величина А_сум - ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у сировині - повинна відповідати вимогам ДБН В.1.4-1.01.

5.2 Загальні вимоги до матеріалів

5.2.1 Матеріали повинні відповідати вимогам цього стандарту і вироблятись згідно з технологічним регламентом виробника, затвердженим у встановленому порядку.

5.2.1.1 За погодженням між виробником і споживачем, відповідно до договору на поставку, додатково можуть бути встановлені вимоги, що підлягають виконанню відповідно до нормативних документів на кожний конкретний вид матеріалу, а саме:

- дрібні заповнювачі - згідно з ДСТУ Б В.2.7-27; ДСТУ Б В.2.7-33; ДСТУ Б В.2.7-35; ДСТУ Б В.2.7-76; ДСТУ Б В.2.7-210 тощо;

• щебінь - згідно з ДСТУ Б В.2.7-34; ДСТУ Б В.2.7-75;

• щебінь, пісок, суміші із металургійних шлаків - згідно з ДСТУ Б В.2 7-35; ДСТУ Б В.2.7-149, а також відповідно до інших чинних нормативних документів на ці матеріали;

• суміші піщано-гравійні - згідно з ДСТУ Б В.2.7-203;

• матеріали з низькоміцних (маломіцних) та середньої міцності гірських порід із вапняків - згідно з ДСТУ Б В.2.7-125; з гранітної жорстви - згідно з [1], з маломіцних пісковиків - згідно з [2] тощо - відповідно до інших чинних нормативних документів на ці матеріали.

5.2.2 Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у матеріалах

Величина ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів А_сум у матеріалах повинна відповідати вимогам ДБН В.1.4-1.01.

Величину А_сум у матеріалах у вигляді готових сумішей встановлюють при однаковій за походженням вихідній сировині складових сумішей.

Величину А_сум у готових сумішах при неоднаковій за походженням вихідній сировині для складових сумішей встановлюють окремо для щебеню та дрібних заповнювачів.

5.2.3 Пластичність матеріалів

Пластичність матеріалів згідно з класифікацією за видами 4.1.3 характеризують числом пластичності, що визначають на частинках розміром менше ніж 0,16 (0,63) мм, які отримані з матеріалів (додаток А).

5.2.3.1 Число пластичності визначають для матеріалів, які характеризуються марками за міцністю (за дробильністю) залежно від виду продукції та класу за походженням, а саме:

а) з гірських порід (вивержені та метаморфічні) - марки 600; осадові - марок 400 та нижче;

б) матеріалів із гравію - марок 600 та 400;

в) з шлаків металургійних - 800 та нижче (марку за міцністю (за дробильністю) призначають на підставі оброблення статистичних даних).

Число пластичності матеріалів згідно з марками за пластичністю (класифікація 4.1.3) повинно відповідати вимогам, вказаним у таблиці 2.

Таблиця 2

5.2.3.2 Марку за пластичністю Пл 1 призначають без випробування матеріалів більш високих марок за міцністю (за дробильністю) ніж вказані у 5.2.3.1 а), б), в). Для низькоміцних (маломіцних) матеріалів з вапняків марку за пластичністю дозволяється визначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-125.

5.2.4 Водостійкість матеріалів

Водостійкість матеріалів згідно з класифікацією за видами 4.1.3 характеризують показниками водостійкості - втратами при випробуванні зерен, що характеризуються розміром понад 5 мм включно, у складі матеріалів (додаток Б).

5.2.4.1 Показники водостійкості визначають для матеріалів, які характеризуються марками за міцністю (за дробильністю) залежно від виду продукції та класу за походженням, а саме:

а) з гірських порід (вивержені та метаморфічні) - марки 600; осадові - марок 400 та нижче;

б) матеріалів із гравію - марок 600 та 400;

в) з шлаків металургійних - 800 та нижче (марку за міцністю (за дробильністю) призначають на підставі оброблення статистичних даних).

Втрати маси при випробуванні матеріалів згідно з марками за водостійкістю (класифікація 4.1.3) повинні відповідати вимогам, вказаним у таблиці 3.

Таблиця 3

5.2.4.2 Марку за водостійкістю матеріалів більш високих марок за міцністю (за дробильністю) ніж вказані у 5.2.4.1 а), б), в) не встановлюють або призначають марку В 1 без випробування цих матеріалів за погодженням сторін (виробник і споживач). Для низькоміцних (маломіцних) матеріалів з вапняків марку за водостійкістю дозволяється визначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-125.

5.2.5 Насипна (середня) густина матеріалів

У договорі на поставку встановлюють величину насипної та/або середньої, дійсної густини матеріалів відповідно до різних їх видів за походженням.

Вимоги до величини насипної (середньої) густини матеріалів можуть встановлюватись на підставі оброблення статистичних даних та/або згідно з нормативними документами на кожний конкретний вид матеріалу.

5.2.6 Вологість матеріалів

Вологість матеріалів (та/або природну вологість тощо) встановлюють у договорі на поставку з урахуванням умов видобування або виробництва матеріалів, даних геологічної розвідки, пори року, умов транспортування, зберігання тощо.

5.2.7 Наявність сторонніх засмічуючих домішок, конгломератів у матеріалах, вміст домішок металу у металургійних шлаках

Матеріали не повинні містити сторонніх засмічуючих домішок.

Конгломерати у складі матеріалів не повинні перевищувати допустимих розмірів величин зерен D та d, які вказані у 5.3.2.1, 5.4.1.

Вміст домішок металу у матеріалах з металургійних шлаків не повинен перевищувати вимог ДСТУ Б В.2.7-149.

5.3 Вимоги до матеріалів для влаштування шарів дорожнього одягу методом заклинки

5.3.1 Розміри зерен матеріалів основних та розклинювальних фракцій

5.3.1.1 Матеріали для влаштування шарів дорожнього одягу методом заклинки випускають у вигляді щебеню (згідно з класифікацією 4.1.5.1) основних фракцій, а також матеріалів для розклинювання основних фракцій.

5.3.1.2 Щебінь основних фракцій з номінальними розмірами зерен d та D:

від 40 мм до 70 (80) мм включ.;

від 70 (80) мм до 120 мм (150) включ.

За узгодженням між виробником і споживачем дозволяється випуск фракцій з такими номінальними розмірами зерен d та D: від 120 мм до 150 мм включно; у вигляді суміші фракцій -розміром від 40 мм до 120 мм включно; від 40 мм до 150 мм включно та від 20 мм до 70 (80) мм включно.

5.3.1.3 Матеріали для розклинювання основних фракцій:

- щебінь розклинювальних фракцій з номінальними розмірами зерен d та D:

від 5 мм до 10 мм включ.;

» 10 мм до 20 мм » ;

» 20 мм до 40 мм »

За узгодженням між виробником і споживачем, що обумовлено договором на поставку, дозволяється випуск:

- фракцій з номінальними розмірами зерен d та D: від 3 мм до 5 мм включ.;

- суміші фракцій щебеню з номінальними розмірами зерен d та D:

від 5 мм до 20 мм включ.;

» 5 мм до 40 мм » ;

» 10 мм до 40 мм »

Для розклинювання основних фракцій щебеню застосовують суміші з номінальними розмірами зерен D: від 0 до 5 мм включно, від 0 до 10 мм включно, від 0 до 20 мм включно повинні відповідати вимогам 5.4.5.3.

5.3.2 Вимоги до щебеню

5.3.2.1 Зерновий склад щебеню

1. Зерновий склад щебеню характеризується номінальними розмірами зерен D та d згідно з 5.3.1.2, 5.3.1.3, а також величиною повних залишків на контрольних ситах.

2. Повні залишки на контрольних ситах щебеню при розсіві кожної фракцій повинні відповідати величинам (згідно з ДСТУ Б В.2.7-75), наведеним в таблиці 4.

Таблиця 4

Допускається вміст до 20 % за масою зерен, які характеризуються розмірами величин менше ніж d та більше ніж D включно, а саме:

• при розсіві щебеню з розмірами зерен (d до D включно) - від 5 мм до 10 мм; від 10 мм до 20 мм; від 20 мм до 40 мм;

• при розсіві щебеню у вигляді суміші фракцій з розмірами зерен (d до D включно) - від 5 мм до 20 мм; від 5 мм до 40 мм; від 10 мм до 40 мм, від 20 мм до 70 (80) мм. Вміст у щебені зерен розміром менше ніж 0,5d не повинен перевищувати 10 % за масою. ИСС «З о д ч и й»

Повні залишки на контрольних ситах розміром 0,5 (d + D) повинні становити:

• від 30 % до 80 % за масою при розсіві щебеню у вигляді суміші фракцій з розмірами зерен (d та D включно) від 5 мм до 20 мм; від 5 мм до 40 мм; від 10 мм до 40 мм, від 70 (80) мм до 150 мм;

• від 30 % до 70 % за масою при розсіві щебеню у вигляді суміші фракцій з розмірами зерен (d та D включно) від 20 мм до 70 мм; від 40 мм до 120 мм; від 40 мм до 150 мм;

• від 40 % до 80 % за масою при розсіві щебеню фракцій з розмірами зерен (d та D включно) від 70 (80) мм до 120 мм; від 120 мм до 150 мм.

Не допускається наявність зерен, які характеризуються розмірами більше ніж:

• 1,25D при розсіві фракцій та сумішей фракцій з розмірами зерен (d та D включно) від 120 мм до 150 мм, від 70 (80) мм до 150 мм, від 40 мм до 150 мм, від 70 (80) мм до 120 мм, від 40 мм до 120 мм і від 40 мм до 70 (80) мм;

• 1,5D при розсіві фракцій та сумішей фракцій з розмірами зерен (d та D включно) від 20 мм до 70 (80) мм, від 20 мм до 40 мм і від 5 (10) мм до 40 мм;

• понад 2D при розсіві фракцій та сумішей фракцій з розмірами зерен (d та D включно) від 3 мм до 5 мм; від 5 мм до 10 мм; від 10 мм до 20 мм; від 5 мм до 20 мм.

5.3.2.2 Міцність щебеню

1. Міцність щебеню характеризується втратами маси при випробуванні відповідно до марок за міцністю (за дробильністю) та марок за стираністю (класифікація згідно з 4.1.5.1 в).

2. Показники міцності встановлюють залежно від марок за міцністю (за дробильністю):

- 200; 300; 400; 600; 800; 1000; 1200; 1400 з природного каменю, у тому числі з порід, що попутно видобувають, та відходів - відповідно до ДСТУ Б В.2.7-75;

- 300; 400; 600; 800; 1000; 1200 з відходів промисловості (металургійних шлаків) - відповідно до ДСТУ Б В.2.7-149.

5.3.2.2.3 Показники міцності, що визначаються за втратами маси при випробуванні щебеню у поличному барабані, залежно від марок за стираністю Ст-І; Ст-ІІ; Ст-ІІІ; Ст-IV повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-75.

5.3.2.3 Форма зерен щебеню

5.3.2.3.1 Форма зерен щебеню характеризується вмістом зерен пластинчастої (лещадної) та голчастої форми.

Вміст зерен пластинчастої (лещадної) та голчастої форми у щебені згідно з класифікацією 4.1.5.1 г) повинен відповідати вимогам, вказаним у таблиці 5.

Таблиця 5

5.3.2.3.2 Не регламентують вміст зерен пластинчастої (лещадної) і голчастої форми у щебені, що характеризується марками за міцністю (за дробильністю), а саме:

а) 600 і нижче - з вивержених і метаморфічних порід, марки 400 і нижче - з осадових порід (у тому числі з порід, що попутно видобувають, та відходів збагачення);

б) 400 - у щебені з гравію;

в) 800 і нижче - з металургійних шлаків (марку за міцністю (за дробильністю) призначають на підставі оброблення статистичних даних).

5.3.2.3.3 За узгодженням між виробником і споживачем відповідно до договору на поставку допускається випуск щебеню, який вміщує до 65 % за масою (включно) зерен пластинчастої (лещадної) і голчастої форм.

5.3.2.4 Вміст подрібнених зерен у щебені з гравію

Щебінь з гравію повинен містити подрібнені зерна не менше ніж 80 % за масою. Подрібнені зерна - зерна, поверхня яких обколена більше ніж на 50 %. За узгодженням між виробником і споживачем, відповідно до договору на постачання, допускається випуск щебеню з гравію із вмістом подрібнених зерен до 60 % за масою.