13.5.2.11. При закупорці горловини прийомного бункеру бетононасоса пробивати цементобетонну суміш можна тільки після зупинки бетононасосА. Пневматична очистка бетоноводів допускається лише при тиску повітря не більше 1,5 мПа, при цьому робiтникам не дозволяється знаходитися ближче 10 м від вихідного отвору бетоноводу. Установка бiля отвору захисного похилого козирка забороняється.

13.5.2.12. При заповненні форм цементобетонною сумішшю з бетоноукладача розрівнювати її вручну дозволяється тільки після зупинки бетоноукладача.

13.5.2.13. Для живлення електровiбраторів від розподільного щитка належить застосовувати шлангові проводи чи проводи, укладені в гумову трубку. Проводи підвішують за опомогою гачків на переносних стояках, встановлених таким чином, щоб вони не заважали проходу робiтникiВ. 

13.5.2.14. До початку роботи електровiбраторів необхідно перевірити справність ізоляції струмоведучого кабелю і заземлення.

13.5.2.15. При роботі з глибинними вібраторами не допускається тягнути шланг по арматурі, а також підтягати вібратор за шланг. Якщо виявлено ушкодження ізоляції шлангу, вібратор повинен бути зданий в ремонт.

13.5.2.16. При роботі з глибинним вібратором необхідно слідкувати, щоб вся робоча поверхня його була в бетоні. Виймати з бетону, що ущільняється, вібратор дозволяється тоді, коли він працює. Забороняється використовувати вібратори, держаки яких не укомплектовані амортизаторами.

13.5.2.17. При роботі електровiбратора забороняється:

притискати рукою поверхневi вібратори;

обмивати водою вібратори, що включені до електромережi.

13.5.2.18. При роботі на вiбромайданчику (вiбростолi) величина вібрації підлоги на робочому місці не повинна перевищувати норм, що регламентувалися ГОСТ 12.1.012-90"Вибрация. Общие требования безопасности".

13.5.2.19. Забороняється під час роботи стояти на вiбромайданчику (вiбростолi) або формі, що знаходиться на ній.

13.5.2.20. Для зменшення шуму необхідно забезпечувати цільне кріплення форми до машин, що вібрують і застосовувати амортизуючi прокладки.

13.5.3. Пропарювання виробів, електропрогрів їх і вакуумування

13.5.3.1. Паропровід, що подає пар в камеру пропарювання або парову сорочку повинен мати надійну ізоляцію, що захищає обслуговуючий персонал від опіків.

13.5.3.2. Камери пропарювання, разташовані в цеху, повинні мати щільні затвори і витяжну вентиляцію. Випуск пари в приміщення цеху не допускається. Робітники в камери пропарювання допускаються після охолодження камер до температури не вище 40оС.

Використовувати для пропарювання бетонних виробів випадкові ємкості (бочки, цистерни) забороняється.

13.5.3.3. При проведенні робіт в зимовий час iз застосуванням методу електропрогріву повинні бути вжиті заходи, що виключають ураження працюючих струмом.

13.5.3.4. Зона електропрогріву повинна мати надійну огорожу, встановлену на відстані не менше 3 м від ділянки, що прогрівається.

13.5.3.5. Ділянки електропрогріву повинні знаходитися під постійним спостереженням чергового, що добре знає технологічний процес електропрогріву.

13.5.3.6. Перед електропрогрівом бетону необхідно огородити всі електропроводи і електрообладнання; крім того електрообладнання повинно бути заземлено.

13.5.3.7. Усі робітники, працюючі поблизу ділянок, що прогріваються, повинні бути проінструктовані і попереджені про небезпеку ураження електричним струмом. Бiля місць прогріву вивішують попереджувальні написи.

13.5.3.8. Прогрів бетону електродами провадиться, як правило, при напрузі до 127В. Використання напруги 220і 380В допускається для прогріву неармованого бетону за умови надійної огорожi, встановленої на відстані не менше 3 м від конструкцій, що прогріваються, сигнальних ламп, попереджувальних плакатів, обов'язкового iнструктажу обслуговуючого персоналу і заземленої нейтралi трансформатора, який обслуговує силову мережу. Напругу понад 380В для електропрогріву використовувати не допускається.

13.5.3.9. Особи, що заміряють температуру бетону, який знаходиться під напругою, повинні мати гумові галошi (або чоботи) і гумові рукавички. При напрузі вище 110В замiрювання температури під напругою забороняється.

13.5.3.10. Всі види електропрогріву на відкритому повітрі в сиру погоду заборонені.

13.5.3.11. Роботи по електропрогріву бетону повинні виконуватися під керівництвом електромеханiка або старшого електромонтерА. Крім того, повинно бути установлено цілодобове чергування електромонтерів.

13.5.3.12. При електропрогрівi бетону зволожування водою бетону допускається тільки при знятiй напрузі.

13.5.3.13. При вакуумуванні цементобетону повинні виконуватися вимоги безпеки праці щодо перенесення щитів і обслуговування установки для вакуумування.

13.5.3.14. Перед підключенням до електромережi вакуум-бетонну установку необхідно заземлити.

13.5.3.15. Щоб уникнути аварії і передчасного зношування вакуум-насоса необхідно:

дотримуватися правил пуску вакуум-насоса;

після пуску вакуум-насоса перевірити розрідження, що створюється насосом. Це розрідження при температурі охолоджувальної води 15-20оС не повинно бути нижче 0,096МПа, при температурі 35оС — нижче 0,087 мПа і при температурі 55-60оС — нижче 0,073 МПа;

регулювати кількість води, що надходить при роботі вакуумнасоса у водообмінний бак, не допускаючи переповнення останнього, а також перегріву води в вакуум-насосi. Перегрів води виявляється по характерних звуках потріскування у вакуум-насосі;

слідкувати за кількістю води, що подається з розподільного трубопроводу до сальників вакуум-насосА. Вода з сальникової набивки повинна витікати чистими краплями або тонким струменем, що досягається відповідним затягненням сальників і регулюванням відкриття вентиліВ. Сальники вакуум-насоса набивають бавовняним шнуром. Застосування прядива не допускається.

13.5.3.16. Стороннім особам забороняється знаходитися всередині машинного відділення при включених електродвигунах вакуум-насоса, відцентрового насоса і відцентрового вентиляторА. 

13.5.4. Розпалубка формооснастки

13.5.4.1. Для відмикання замків формооснастки повинні застосовуватися ключі і воротки такої довжини, щоб зусилля вiдмикання замку було мінімальним. Забороняється використовувати знімні надставки для збільшення довжини важеля.

13.5.4.2. При розпалубці форм розпалубник повинен знаходитися збоку від борту, що відкривається.

13.5.4.3. При розпалубці виробів, нагрітих понад 50оС, розпалубник повинен бути забезпечений захисним взуттям.

13.5.4.4. При розпалубці форм iз заздалегідь напруженою арматурою необхідно переконатися в зрізуванні всіх анкерiв арматурних стержнiв.

14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ЕНЕРГЕТИЧНОГО УСТАТКУВАННЯ

14.1. Паросилове устаткування та мережi

14.1.1. Експлуатація парових котлів повинна проводитися відповідно до "Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів" ДНАОП 0.00-1.08-88.

14.1.2. Забороняється доручати машиністові (кочегару) котла, що знаходиться на чергуванні, виконання яких-небудь інших обов'язків, не передбачених посадовою інструкцією.

14.1.3. При зупинці котла із цегляною кладкою забороняється залишати без постійного нагляду за зниженням тиску в котлі до атмосферного, припинення горіння в топці і вилучення палива.

14.1.4. При камерному згоряннi палива допускається робота котла без постійного нагляду машиніста, якщо котел обладнаний засобами автоматики, що забезпечує проведення нормального режиму роботи з пульту управління.

14.1.5. Власник дорожньої організації повинний розробити і затвердити у встановленому порядку посадові інструкції для персоналу котельнi. Посадова інструкція повинна бути вивішена на видному місці в котельнi і видана під розписку обслуговуючому персоналу.

14.1.6. В котельнi повинні бути установлені годинник, телефон чи звукова сигналізація для виклику в екстрених випадках представників адміністрації підприємства і зв'язок котельнi з місцями споживання пари, а бiля котла-утилiзатора — зв'язок з місцем установки джерела тепла.

14.1.7. В котельнi повинен вестися змінний журнал для записів результатів перевірки котлів і котельного устаткування.

14.1.8. При ремонтних роботах у котлі і газоходах для переносного електроосвітлювання використовують напругу не вище 12 В, застосовувати гасові та інші лампи з легкозаймистими матеріалами забороняється.

14.1.9. На шкалі манометра повинна бути нанесена червона смуга по діленню, відповідному вищому допустимому робочому тиску в котлi.

14.1.10. Манометр повинен бути установлений так, щоб його показання були чітко видимi обслуговуючим персоналом, при цьому шкала його повинна знаходитися в прямовисній площині чи із нахилом наперед до 30о.

14.1.11. Манометри не допускаються до застосування, якщо:

на манометрi відсутня пломба або клеймо з відмiткою про проведення перевірки;

минув термін перевірки манометра;

стрілка манометра при його вимкненні не вертається до нульового положення шкали на величину, що перевищує половину допустимої похибки для даного манометра;

розбите скло чи маються інші ушкодження манометра, що можуть відбитися на правильності його показань.

14.1.12. Перевірка манометрiв із їх опломбуванням (клеймуванням) повинна проводитись не рідше одного разу в 12 місяців.

Крім того, не рідше одного разу в 6місяців підприємства повинні перевіряти робочі манометри контрольним манометром, що мають однакові з манометром, що перевіряється, шкалу і клас точності і записувавати результати в журнал контрольних перевірок.

14.1.13. Перед розтоплюванням котла необхiдно ретельно перевірити:

справність топки і газоходів, запорних і регулюючих пристроїв;

справність контрольно-вимірювальних приладів (далі-КВП), арматури, живильних пристроїв, димовідсмоктувачів і вентиляторів, а також наявність природної тяги;

справність устаткування для зпалювання рідкого і газоподібного палива в котлах, працюючих на цих видах палива;

відсутність течi води через лючки, фланцi і арматуру після заповнення котла і водяного економайзера водою;

наявність заглушок перед запобіжними клапанами і після них на паро-, мазуто- і газопроводах на живильній, спускнiй і продувочнiй лініях;

відсутність в топці і газопроводах людей чи сторонніх предметів.

14.1.14. Під час чергування персонал котельнi повинен слідкувати за справністю котла і всього устаткування котельнi та дотримувати встановлений режим роботи котла.

14.1.15. Котел повинен бути негайно зупинений у випадках, передбачених виробничою інструкцією, і зокрема:

якщо не спрацьовують понад 50% запобіжних клапанів або інших запобіжних пристроїв,що замінюють їх;

якщо тиск в котлі піднявся вище допустимого більше ніж на 10% і продовжує рости, незважаючи на припинення подачi палива, зменшення тяги і дуття і посилене живлення котла водою;

при упуску води. Підживлення котла при упуску води категорично заборонено;

якщо рівень води швидко знижується, незважаючи на посилене живлення котла водою;

якщо рівень води піднявся вище верхньої видимої кромки водовказівного приладу (переживлення) і продувкою котла не вдається знизити його;

при припиненні дії всіх живильних і водовказівних приладів;

якщо в основних елементах котла (барабані, колекторі, камері, жаровiй трубі, вогневiй коробці, кожусі топки, трубнiй решiтцi, зовнішньому сепараторі, паропроводі) будуть виявлені тріщини, випинання, пропуски в зварних швах елементів котла, обриви двох і бiльше зв'язків, що знаходяться поруч;

при вибуху газів в газоходах, припиненні подачi електроенергії при штучній тязі, а також при ушкодженнях елементів котла і його обмуровки, утворюючих небезпеку для обслуговуючого персоналу чи загрозі руйнування котла;

при виникненні пожежі в котельнi чи спалахуванні сажi і частинок палива в газоходах, загрожуючих обслуговуючому персоналу чи котлу;

в котельнях, працюючих на газовому паливі і мазуті — у випадках, передбачених "Правилами вибухонебезпеки при використанні мазуту і природного газу в котельних установках". ДНАОП 0.00-1.12-84.

14.1.16. Приміщення котельнi повинні мати достатнє (не менше 40% вiд загальної площi стiн, включаючи площу дефлекторiв) природне освітлення, а в нічний час — електричне, для чого необхідно вчасно очищати засклення вікон і замінювати освітлювальні прилади, що перегорiли.

14.1.17. При використанні повітряного енергоносiя основну небезпеку представляють аварії у вигляді вибухів у компресорі, повітрозбірнику (далі-ресiвер) і повітропровідній мережi.

14.1.18. Технічні вимоги до стаціонарних компресорних станцій викладені в "Правилах будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повiтропроводів і газопроводів", ДНАОП 0.00-1.13-71, основні з яких зводяться до наступного:

фундамент станції повинен бути окремим від фундаменту стін будови (зазор не менше 100 мм);

глибина закладання — не менше глибини промерзання грунту;

кріплення фундаментних болтів повинно бути забезпечено засобами проти самовідгвинчування гайок;

ресiвери повинні встановлюватися за межами машинного залу, в захищеному від сонячних променiв місці, але якомого ближче до компресору;

з усіх сторін, де проходять люди, повинна бути огорожа станції;

перед пуском компресора і після його зупинки необхідно випускати конденсат і масло з повітряних трубок охолодження;

повинен бути постійний контроль за автоматичним регулятором тиску повітря в ресiверi і термометром для виміру температури робочого повітря.

14.1.19. Щоб уникнути вибуху при огляді ресiвера забороняється користуватися відкритим вогнем.

14.1.20. При технічному обслуговуванні компресора для очистки циліндрів необхiдно використовувати гас. Застосовувати з цією метою бензин забороняється.

14.1.21. Залишати працюючий компресор без нагляду забороняється.

14.1.22. Вимоги до улаштування і безпечної експлуатації пересувних компресорних станцій в основному такі, як і до стаціонарних.