---

3₃- від 31 дБА до 33 дБА;

3₄- від 28 дБА до 30 дБА.

Умовни познаки з'єднувальних швів слід приймати відповідно до схеми

Приклад запису умовної познаки з'єднувального шва з класами за опором теплопередачі Т₂, опором повітропроникності П₂, опором водонепроникності В₁, деформативною стійкістю Д₁, звукоізоляцією З₃.

ШЗ Т₂-П₂-В₁-Д₁-3₃ - ДСТУ Б В.2.6-79:2009.

5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5.1 Загальні положення

5.1.1 Конструкції з'єднувальних швів встановлюють під час проектування вузлів примикань
блоків до стінових прорізів різних конструкцій у робочій документації на об'єкти будівництва згідно з
чинними будівельними нормами і правилами з урахуванням вимог цього стандарту.

Приклади конструктивних рішень з'єднувальних швів наведено у додатку А.

5.1.2 Конструкцію з'єднувального шва встановлюють шляхом оцінки його стійкості до розра-
хункових навантажень від дії:

• зовнішніх впливів (дощу, вітру, температури, вологості, сонячного опромінювання, звуку
  тощо);

• експлуатаційних температурно-вологісних впливів із боку приміщень;

• експлуатаційних впливів у площині блока (деформаційні впливи, а також дія вологи з боку
  укосів стінового прорізу).

Схема з'єднувального шва з розташуванням умовних ділянок наведена на рисунку 1.

5

ДСТУ Б В.2.6-79:2009

I - внутрішня пароізоляційна ділянка; II - центральна теплоізоляційна ділянка; III - зовнішня водонепроникна паропроникна ділянка; 1 - паронепроникна стрічка; 2 - коробка віконного блока; 3 - пінополіуретан; 4 -водонепроникний ущільнювач; 5 - стіновий проріз

Рисунок 1 - Загальна схема з'єднувального шва

3. Вибір матеріалів для улаштування з'єднувальних швів і розмірів монтажного зазору слід
   проводити з урахуванням експлуатаційних (розрахункових температурних і усадкових) змін ліній-
   них розмірів блоків і стінових прорізів за показником деформативної стійкості центральної теп-
   лоізоляційної ділянки, яка повинна бути не менше 5 %. При цьому еластичні ізоляційні матеріали,
   призначені для експлуатації у стисненому стані, повинні мати розрахунковий ступінь стискання.

4. Значення показника опору теплопередачі з'єднувального шва повинно забезпечити
   розрахункову температуру внутрішньої поверхні віконного прорізу не нижче встановленого у
   ДБН В.2.6-31.

Значення показників повітро-, водонепроникності, звукоізоляції з'єднувальних швів повинні перевищувати (мати кращі значення) значення цих показників для віконних блоків.

5.2 Вимоги до геометричних розмірів

1. Розміри з'єднувальних швів установлюють у робочих кресленнях вузлів примикання
   блоків до стінових прорізів проекту будівництва.

2. За формою перерізу вузлів примикання з'єднувальні шви виконують без чверті, із чвертю
   та з установкою у віконний проріз або на віконний блок додаткових деталей, що мають спеціальне
   призначення: дощозахисних нащільників, звукоізоляційних накладок тощо.

3. При влаштуванні віконних блоків, виготовлених згідно з ДСТУ Б В.2.6-23, допускається
   приймати розміри перерізів з'єднувальних швів, що наведені на рисунку 2 (з урахуванням допус-
   тимих відхилів розмірів віконного прорізу).

4. Розміри і конструкція прорізу у зовнішніх стінах повинні відповідати проекту на будівлю.
   Допустимі відхили від розмірів висоти і ширини прорізу - ±8,0 мм. Відхили від вертикалі і гори-
   зонталі не повинні перевищувати 3,0 мм на 1 м, але не більше 6 мм на всю висоту або ширину
   прорізу.

5. Відхили від габаритних розмірів коробок віконних блоків встановлюють у нормативній
   документації на блоки.

Відхили за вертикаллю і горизонталлю коробок змонтованих блоків не повинні перевищувати 1,5 мм на 1 м довжини, але не більше 3,0 мм на висоту виробу. При цьому, якщо протилежні краї відхилені у різні боки, то їх сумарний відхил від нормалі не повинен перевищувати 3,0 мм.

6

ДСТУ Б В.2.6-79:2009

а - при влаштуванні блоків із сталевих профілів, а також блоків із алюмінієвих профілів при розмірі сторони до 2000 мм; б - при влаштуванні блоків із ПВХ профілів білого кольору при розмірі сторони до 2500 мм, а також блоків із алюмінієвих профілів при розмірі сторони від 2500 мм до 4500 мм; в - при влаштуванні блоків із ПВХ профілів білого кольору при розмірі сторони від 2500 мм до 4500 мм, а також ПВХ профілів інших кольорів при розмірі сторони до 2500 мм.

Рисунок 2 - Розміри монтажних зазорів для блоків із різних матеріалів

5.3 Вимоги до з'єднувальних швів

1. Зовнішня ділянка з'єднувального шва (рисунок 1) повинна бути водонепроникною при
   дощовому впливу при заданому (розрахунковому) перепаді тиску.

2. Матеріали зовнішньої ділянки (рисунок 1) повинні мати надійну адгезію з поверхнями
   віконного прорізу і коробки віконного блока. Опір відшаровуванню гідроізоляційних стрічок і про
   кладок повинен бути не менше 0,1 МПа.

7

ДСТУБ В.2.6-79:2009

3. Матеріали зовнішньої ділянки (рисунок 1) повинні бути стійкими до дії експлуатаційних
   температур від мінус 30 °С до 70 °С.

4. Ізоляційні стрічки або інші герметизуючі матеріали зовнішньої ділянки (рисунок 1), не
   захищені при експлуатації від дії сонячного випромінювання, повинні бути стійкими до впливу УФ
   випромінювання впродовж не менше 20 умовних років.

Примітка. Вимога набуває чинності з 01.01.2011 р.

5. Опір паропроникності зовнішньої ділянки (рисунок 1) з'єднувального шва повинен бути
   не більше 0,2 (м₂∙год∙Па)/мг.

6. Ізоляційні стрічки і прокладки повинні бути встановлені без складок, здуттів, повітряних
   пухирів і розривів (поз. 4, рисунок 1).

7. Центральна теплоізоляційна ділянка (рисунок 1) повинна забезпечити потрібний опір
   теплопередачі з'єднувального шва згідно з ДБН В.2.6-31.

Значення цього показника дозволяється встановлювати з урахуванням опору теплопередачі всіх ділянок з'єднувального шва.

8. Заповнення з'єднувального шва теплоізоляційними матеріалами повинно бути суцільним
   по перерізу і без порожнин. Наявність розшарувань, наскрізних зазорів і щілин не дозволяється.

9. Адгезійна міцність зчеплення центральної теплоізолюючої ділянки (рисунок 1) до повер-
   хонь віконних прорізів і коробок віконних блоків повинна бути не менше 0,1 МПа.

10. Водопоглинання матеріалів, що використовуються для утворення центральної ділянки
    (рисунок 1) за масою при повному зануренні за 24 год, не повинно перевищувати 1 %.

11. Внутрішня пароізоляційна ділянка (рисунок 1) з'єднувального шва повинна мати опір
    паропроникності не менше 1,6 (м²∙год∙Па)/мг.

12. Матеріали, що використовуються для влаштування внутрішньої ділянки (рисунок 1),
    повинні мати опір відшаруванню (адгезійну міцність) від поверхонь монтажного зазору не нижче
    0,1 МПа.

13. Пароізоляційні матеріали по внутрішньому контуру монтажного зазору повинні бути
    укладені безперервно, без пропусків і розривів. Не допускається наявність складок, здуттів, повіт-
    ряних пухирів і непроклеєних ділянок.

5.4 Загальні вимоги до матеріалів

1. Для влаштування центральної теплоізоляційної ділянки використовують пінополіуретани
   монтажні згідно з ДСТУ Б В 2.7-150.

2. Для влаштування зовнішньої та внутрішньої ділянок з'єднувальних швів використовують
   матеріали герметизуючі полімерні згідно з ДСТУ Б В.2.7-158 та прокладки ущільнювальні згідно з
   ДСТУ Б В.2.7-ХХ:200Х або інші, що мають технічні умови, технічні свідоцтва, затверджені у вста-
   новленому порядку.

3. Матеріали зовнішньої ділянки повинні бути стійкими до тривалого атмосферного впливу
   (включно з впливом слабких кислотних, лужних і соляних середовищ). Матеріали повинні бути
   сумісні між собою, а також із матеріалами віконної коробки та кріпильними елементами.

Довговічність матеріалів (строк служби), що використовуються, повинна бути не менше 20 умовних років експлуатації.

Примітка. Вимога набуває чинності з 01.01.2011 р.

5.4.4 Для влаштування з'єднувальних швів використовують матеріали, які класифікують за
показником горючості згідно з ГОСТ 12.1.44 і мають дозвіл на використання від органів пожежної
безпеки.

Група горючості повинна бути зазначена в НД на кожний конкретний вид матеріалу.

8

ДСТУ Б В.2.6-79:2009

5.5 Вимоги до підготовлення поверхонь віконного прорізу

Крайки і поверхні прорізів не повинні мати сколень, раковин, напливів розчину та інших пошкоджень заввишки (завглибшки) більше 5 мм. Дефектні місця повинні бути зашпакльовані вологостійкими сумішами. Змащені поверхні треба знежирити. Пухкі та такі, що осипаються, ділянки повинні бути зміцнені (проклеєні зв'язуючими сумішами або спеціальними плівковими матеріалами).

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

1. Матеріали, що використовують для виконання з'єднувальних швів, повинні відповідати
   вимогам чинних нормативних документів і мати висновок державної санітарно-епідеміологічної
   експертизи МОЗ України.

2. Вантажні роботи необхідно виконувати за дотримання правил безпеки згідно з ГОСТ 12.3.009.

3. При виконанні з'єднувальних швів необхідно дотримувати вимог безпеки відповідно до
   розділу 4 ГОСТ 12.1.004.

4. Технологічний процес та обладнання, що використовують для виконання з'єднувальних
   швів, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, СП 1042. При виборі електро-
   обладнання слід керуватися вимогами НПАОП 40.1-1.32.

5. Все технологічне обладнання повинно бути надійно заземлене згідно з ГОСТ 12.1.019,
   комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.018.

6. Технічна експлуатація електроустаткування під час улаштування з'єднувальних швів по-
   винна здійснюватися відповідно до ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.1.018 і "Правил безпечної роботи
   електроустаткування споживачів" (затверджені Держнаглядом з охорони праці України від 9.01.98 р.
   №4).

7. При влаштуванні з'єднувальних швів робочі місця повинні бути забезпечені освітленням
   відповідно до ДБН В.2.5-28.

8. Робочі місця з улаштування з'єднувальних швів повинні бути забезпечені необхідними
   огорожами згідно з ГОСТ 12.4.059.

9. Виробничі дільниці повинні бути забезпечені необхідними знаками безпеки згідно з ДСТУ
   ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026.

6.10 Робітники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту.

При роботі необхідно застосовувати спецодяг і засоби індивідуального захисту рук, ніг, голови, органів дихання згідно з ГОСТ 12.4.010; ГОСТ 12.4.011, ГОСТ 12.4.028, ГОСТ 12.4.034, ГОСТ 12.4.087, ГОСТ 12.4.103, очей згідно з ГОСТ 12.4.013.

11. Робітники повинні забезпечуватись санітарно-побутовими приміщеннями згідно зі
    СНиП 2.09.04.

12. Контроль за станом ґрунту здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 та
    ДСанПіН 2.2.7.29.

9

ДСТУ Б В.2.6-79:2009

7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. Приймання з'єднувальних швів здійснюють на будівельних об'єктах партіями. За партію
   приймають кількість прорізів з виконаними з'єднувальними швами, що влаштовані за однією
   технологією і оформлені одним документом про якість або актом здавання-приймання.

2. Приймання з'єднувальних швів проводять шляхом проведення:

• вхідного контролю якості матеріалів;

• контролю якості підготовлення прорізів;

• поопераційного контролю;

• приймально-здавальних випробувань;

• періодичних випробувань;
  - типових випробувань.

Завершення робіт із монтажу блоків оформлюють актом закритих робіт і актом приймання виконаних монтажних робіт.

1. Вхідний контроль якості матеріалів проводять перевіркою відповідності їх вимогам нор-
   мативної і супроводжувальної документації згідно з ГОСТ 24297 і цим стандартом. При цьому
   перевіряють сертифікати відповідності, гігієнічні висновки, терміни придатності, маркування тари, а
   також умови, які встановлені у договорах на поставку.

2. Контроль якості підготовлення прорізів (5.2.4, 5.5) і встановлення блоків (5.2.3, 5.2.5)
   проводять суцільним контролем відповідно до технологічної документації виконувача монтажних
   робіт, з урахуванням вимог цього стандарту. При цьому перевіряють:

• підготовку поверхонь прорізів і блоків;

• розміри (допустимі відхили) прорізів і блоків;

• відхили від розмірів при встановленні блоків;

• розміри монтажних зазорів.

3. Поопераційний контроль якості проводять суцільним контролем на робочих місцях вико-
   навцем робіт послідовно по кожній операції (5.3.6, 5.3.8, 5.3.13) технологічного процесу відповідно
   до технологічної документації виконавця робіт.

4. Приймально-здавальні випробування з'єднувальних швів вибірковим контролем прово-
   дять на відповідність вимогам адгезії (5.3.2, 5.3.9, 5.3.12) на п'яти спеціально виконаних зразках
   з'єднувального шва не рідше ніж 2 рази за зміну.

При отриманні незадовільних результатів контролю проводять повторний контроль на подвоєній кількості зразків. У разі незадовільних результатів повторного контролю партія з'єднувальних швів прийманню не підлягає. Виконання з'єднувальних швів призупиняють, проводять аналіз та усунення причин невідповідності. Виконання з'єднувальних швів відновлюють при позитивних результатах приймально-здавальних випробувань.

Результати приймально-здавальних випробувань оформлюються документом про якість і затверджуються керівником організації з виконання з'єднувальних швів.