балони із пропан-бутаном потрiбно перевозити у прямовисному положенні без контейнерів;
при перевезенні балонів в літній (жаркий) час їх необхідно захищати від сонця.
3.8.4.7. Забороняється сумісне транспортування кисневих і ацетиленових балонів (наповненних або порожніх), за винятком доставки двох балонів на спеціальному візку на пост зварювання (у зварювальне відділення).
3.8.4.8. Навантаження і перевезення вантажів, що перевищують своїми розмірами на 2 м довжину кузову автомобіля (довгомірні вантажі) допускається на автомобілях, що обладнанi причепами-розпусками і напівпричепами необхідної довжини.
3.8.4.9. Вивантаження довгомірних штучних вантажів (рейок, балок, круглого лісу і т.д.), як правило, повинно бути механізоване, вивантаження вручну вимагає обов’язкового застосування міцних нахилених площадок або трапіВ. Ця робота повинна виконуватися не менше, як двома вантажниками.
3.8.4.10. Забороняється проводити вивантаження довгомірних вантажів шляхом витягування транспортного засобу з-під вантажу.
3.8.4.11. Забороняється вантажити довгомірний вантаж по діагоналі в кузові, залишаючи виступаючі за бокові габарити автомобіля кінці, а також загороджувати вантажем двері кабіни водія.
3.8.4.12. Забороняється пиломатеріали і круглий ліс вантажити вище стоякiв.
3.8.4.13. При навантаженні довгомірних вантажів на причепи-розпуски треба залишати відстань між задньою стінкою кабіни автомобіля і вантажем так, щоб причiп міг вільно повертатися по відношенню до автомобіля на 90о у кожну сторону.
3.8.4.14. Під час навантаження і розвантаження контейнерів, залізобетонних конструкцій, залізопрокату та ін. на автомобіль водію і іншим особам забороняється знаходитися як в кузові, так і в кабіні автомобіля, під стрілою і в зоні дії крану.
3.8.4.15. Контейнери встановлюють на двовісні причепи дверцятами назовні. Причепи, призначені для перевезення контейнерів, обладнують спеціальними направляючими. Проїзд людей в кузові автомобіля, де встановлені контейнери, і в самих контейнерах забороняється.
3.8.4.16. При вантажно-розвантажувальних операціях з навалочними вантажами слiд дотримуватися таких вимог:
вантаж не повинен виходити більше висоти існуючих чи нарощуваних бортів;
вантажі, що порошать, повинні перевозитися в кузовах із ущiльненими стиками бортів;
перевезення незатареного в мішки цементу допускається тільки автомобілем-цементовозом;
навантажувати або розвантажувати навалом вапно та інші їдкі вантажі, що порошать, можна тільки механізованими засобами. Навантаження цих вантажів накиданням вручну заборонено;
вантажі, що порошать, повинні бути вкритi у кузові брезентом;
при роботі з вантажами, що порошать, робочі повинні забезпечуватися протипиловими окулярами і респіраторами.
3.8.4.17. При навантаженні автомобілів (автопоїздів) екскаваторами повинні виконуватися такі вимоги:
автомобіль, що очікує на навантаження повинен знаходитися за межами радіусу дії екскаваторного ковша і ставати під навантаження тільки після особливого сигналу машиніста;
поданий під навантаження автомобіль повинен бути загальмований;
навантаження ковшем повинно вестися збоку кузова, пронесення ковша над кабіною заборонено;
за відсутності захисного козирка над кабіною автомобіля водій при навантаженні зобов’язаний виходити з кабіни.
3.8.4.18. Під час навантаження і вивантаження легкозаймистих вантажів двигун не повинен працювати, якщо він не використовується для приводу в дію насосів та інших пристроїв, що забезпечують завантаження або вивантаження автомобіля. В останньому випадку повинні бути вжитi заходи пожежної безпеки.
3.8.5. Навантаження та розвантаження цементу
3.8.5.1. Вантажно-розвантажувальні операції з пороховидними матеріалами (цемент, мінеральний порошок та ін.) необхідно виконувати, як правило, механізованим способом. Ручні роботи по розвантаженню цементу і мінерального порошку при температурі 40??C
та вище не допускаються.
3.8.5.2. Працюючі вручну на перевантаженні цементу навалом повинні користуватися респіраторами і протипиловими окулярами. В цьому випадку робітникам періодично надається відпочинок, під час якого респіратор повинен бути обов’язково знятий.
3.8.5.3. Фільтр респіратора — марлеву прокладку — треба змінювати за її забрудненням, але не менше одного разу в робочу зміну.
3.8.5.4. Устаткування для вивантажування і транспортування цементу повинно бути герметичним і не створювати запорохованості повітряного середовищА. Якщо в шнеці, елеваторі чи аерожолобі виявлено щілини, крізь які в повітряне середовище проникає пил, роботу необхiдно припинити, повідомивши про це майстра.
3.8.5.5. Забороняється транспортувати цемент шнеками, що мають зламані покришки чи за відсутності останніх.
3.8.5.6. Не дозволяється спиняти елеватор під час завантаження його цементом чи при завантажених ковшах, а також користуватися ковшем елеватора на ходу. Чистити і ремонтувати ковшi можна тільки після повного розвантаження ковшів і зупинки елеваторА. При цьому бiля рубильника вивішується табличка: “НЕ ВКЛЮЧАТИ, РЕМОНТ”. Приямок елеватора повинен утримуватися в чистоті.
3.8.5.7. Мішки з цементом, що знаходяться у штабелі, повинні бути укладенi у перев’язку. Рвані мішки з цементом треба укладати окремо.
4. БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН I ПІДНІМАЛЬНО-ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ
4.1. Загальні положення
4.1.1. Дорожньо-будівельні машини та інше устаткування повинні мати паспорт, інструкцію по експлуатації і відповідати вимогам ТУ на їх виготовлення, ГОСТ 12.2.011-75“Машины строительные и дорожные. Общие требования безопасности”, ГОСТ 12.2.012-75“Приспособления по обеспечению безопасного производства работ. Общие требования”. Крім цього, машини повинні мати iнвентарнi номери, за якими вони повинні бути записані в журналах реєстрації і обліку оглядів і ремонтіВ.
4.1.2. При прийманні дорожньо-будівельних і вантажопідiймальних машин і устаткування, що надходять як нові, необхідно переконатися в наявності сертифікату, що свідчить про безпеку їх використання, який зобов’язаний видати завод-виготiвник.
Ця вимога стосується також iмпортної техніки, причому сертифікат повинен свідчити відповідність цiєї технiки Правилам, діючим в Україні.
4.1.3. Дорожньо-будiвельнi машини з постiйно розiмкнутим зчепленням повиннi бути обладнанi блокiровкою, яка не дозволить запуск основного двигуна при включенiй передачi i зчепленнi.
4.1.4. Дорожньо-будівельна техніка і спеціальні машини, що забезпечують утримування і ремонт автомобільних доріг, повинні мати забарвлення згідно з РСТ УРСР 1967-86“Машини, механiзми дорожнi i комунальнi. Кольори покриттiв, сигнальнi знаки i спецiальнi свiтловi сигнали. Технiчнi вимоги”.
4.1.5. Експлуатацію будівельних машин треба здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.033-84 “Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации”.
4.1.6. До управління дорожньо-будівельними машинами на автомобільному шасі допускаються особи, що мають, крім посвідчення машиніста, посвідчення водія, видане Державтоiнспекцією.
4.1.7. Кожна машина (піднімальний механізм) повинна бути закріплена за водієм, оператором, кранівником чи машиністом, а складні машини і пристрої — за обслуговуючою їх бригадою. Закріплення машини за робітником оформляють наказом (розпорядженням) по організації. Працювати на незакріплених машинах чи машинах, закріплених за іншими машиністами без спеціального наказу (письмового розпорядження), забороняється.
4.1.8. Виїзд із бази (території) дорожнього підприємства автомобілів та іншої самохідної дорожньо-будівельної та вантажопідiймальної техніки дозволено при пред’явленнi охороні бази водієм (машиністом) дорожнього листа (наряду), підписаного механіком (майстром).
4.1.9. Охорона бази зобов’язана зафіксувати в спеціальному журналі час виїзду машини, а по поверненні її на базу вiдмiтити час прибуття.
4.1.10. Перед початком роботи необхідно перевірити справність машини. Особливу увагу необхiдно звернути на справність рульового управління і фрикційного зчеплення, гальм, звукового сигналу, освітлення, зчіплювального пристрою, на стан канатів і шлангів гiдросистеми. У разі виявлення несправностей, які неможливо усунути своїми силами, машиніст, не починаючи роботи, зобов’язаний доповісти черговому механікові. Забороняється працювати на несправній машині.
4.1.11. Кріплення на машині чи з’єднання канатів з кільцями, гаками та іншими деталями повинно виконуватися запліткою, поставленням затискачів або іншими способами, передбаченими в “Правилах будови і безпечної експлуатації вантажопідiймальних кранів” ДНАОП 0.00-1.03-93.
Правильність встановлення канатів і надійність їх кріплення машиніст (кранiвник) повинен перевіряти щодня перед початком робіт.
Сточувати канати вантажопідiймальних машин всіх типів (екскаваторів, скреперів, бульдозерів і підйомників), забороняється.
4.1.12. В усіх шпонкових, болтових і клинових з’єднаннях відповідальних частин машин повинна бути виключена можливість їх роз’єднання самочинно. Для причіпних машин також повинна бути виключена можливість самочинного відчеплення їх від буксируючих машин.
4.1.13. Необхідно регулярно перевіряти стан шкiвів механізмів, контролювати і дотримуватися встановленої швидкості їх обертання. Шкiви з вибоїнами і тріщинами забороняється використовувати в роботі.
4.1.14. Рухомі частини машин повинні бути відгороджені в місцях можливого доступу до них людей. Забороняється працювати на машинах із зламаним чи знятим огородженням рухомих частин.
4.1.15. Електричні панелі кранів машин і механізмів повинні бути зачиненi на замок.
4.1.16. Дорожньо-будівельні машини, за винятком машин на гусеничному ходу, і піднімальні механізми з електричним приводом повинні бути заземленими відповідно до вимог СНиП 3.05.06.-85“Электротехнические устройства”.
Результати періодичних оглядів і перевірки опору пристроїв заземлення повинні бути записані в спеціальний журнал.
4.1.17. Гнучкий електрокабель живлення пересувних машин повинен закріплюватися у струмоприймача на iзоляторі і щодня оглядатися.
4.1.18. На трасі електрокабелю повинні бути виставлені попереджувальні плакати чи знаки. Прокладку (перекладку) кабельної лінії дозволяється здійснювати після її вимкнення вiд мережi живлення.
4.1.19. При необхідності пересування механізмів, призначених для роботи в стаціонарному стані, їх необхiдно зупинити, двигун вимкнути і обезструмити проводи, що підводять електроенергію до електроприводу.
4.1.20. При встановленні, монтажі, демонтажі, ремонті і переміщуванні дорожньо-будівельних машин і піднімальних механізмів треба здійснювати заходи, що попереджують їх перевертання або самочинний рух під дією вітру, власної маси та за іншими причинами.
4.1.21. Забороняється стороннім особам знаходитися в зоні роботи машини.
4.1.22. Забороняється робота на машинах в непередбаченому нормами спецодязі, спевзутті, без відповідних індивідуальних захисних і запобіжних засобів, а також в одязі з кінцями, що вільно звiшуються (шарфи, косинки тощо).
4.1.23. При розробленні, транспортуванні, розвантаженні, плануванні та ущільненні грунту двома і більше самохідними або причіпними машинами, що йдуть одна за одною, відстань між ними повинна бути не менше 20 м при швидкості понад 3 км/год і не менше 10 м при меншій швидкості. При роботі дорожнiх котків відстань між ними має бути не менше 5 м.
4.1.24. Перед початком проведення земляних робіт на ділянках з можливим патогенним зараженням грунту (смітник, скотомогильники, цвинтарі тощо) необхiдно отримати дозвіл органів Державного санітарного нагляду.
4.1.25. Будівельно-монтажні роботи в охоронній зоні діючої повітряної лінії електропередачі (на відстані менше 30 м від крайнього проводу) допускається вести під безпосереднім керівництвом інженерно-технічного працівника, відповідального за безпеку виконання робіт, та за наявністю письмового дозволу організації-власника лінії і наряду-допуску, що визначає безпечні умови робіт.
Наряд-допуск на виконання будівельно-монтажних робіт в охоронній зоні діючої повітряної лінії електропередачі має бути підписаний керівником (головним інженером) будівельно-монтажної організації і особою, відповідальною за безпечний стан електрогосподарства в організації і яка несе відповідальність за виконання необхідних заходів електробезпеки.
4.1.26. Перед початком роботи будівельних машин (стрілових вантажопідiймальних кранів, екскаваторів тощо) в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі (понад 42 В) із неї повинна бути знята напруга, при цьому повинні виконуватися вимоги, передбачені п. 4.1.25. цих Правил.
При наявності обгрунтованої неможливості зняття напруги роботу будівельних машин в охоронній зоні лінії електропередачі дозволяється проводити за умови дотримання вимог, передбачених пп. 4.1.25.-4.1.28. цих Правил.
4.1.27. Відстань між горизонтальними проекціями піднімальної чи висувної частин будівельної машини (включаючи габарит вантажу) в будь-якому її положенні і ближчого проводу, що знаходиться під напругою повітряної лінії електропередачі, повинна бути не менше зазначеної в таблиці 2.
Таблиця 2
|
Напруга повятряної лілії, кВ |
Найменьша відстань, м |
|
До 1 |
1,5 |
|
Від 1 до 20 |
2,0 |
|
Від 35до 110 |
4,0 |
|
Від 150до 220 |
5,0 |
|
330 |
6,0 |
|
Від 500 до 750 |
9,0 |
|
800(постійний струм) |
9,0 |
4.1.28. Допускається робота будівельних машин безпосередньо під проводами повітряної лінії електропередачі, що знаходяться під напругою 110кВ і вище, за умови, що відстань від піднімальної чи висувної частин машини, а також від вантажу, що переміщається нею і знаходиться в будь-якому положенні, до найближчого проводу повинно бути не менше зазначеного в таблиці 2 для відповідної напруги.
