15.2.3. Перед початком руху вперед по території бази водій (машиніст) зобов'язаний дати попереджувальний звуковий сигнал, а при русi заднiм ходом сигнал повинен подаватися під час всього пересування і бути коротко переривчастим.
15.2.4. При встановленнi машини на гідравлічному чи електромеханiчному підйомнику на апаратах його управління повинна бути вивішена табличка "Не торкати! Під машиною працюють люди".
Підйомники повинні бути забезпечені справним механічним блокуванням проти мимовільного опускання.
15.2.5. Щоб уникнути отруєння людей продуктами згоряння запуск і робота двигунів машин провадяться в приміщеннях, що провітрюються. Для відводу вихлопних газів повинен бути передбачений вентиляційний трубопровід, сполучений з вихлопною трубою.
15.2.6. Піднімально-транспортна і дорожньо-будівельна техніка, що направляється на ТО і Р, повинна бути очищена від бруду і пилу.
Мити автомобілі, агрегати і деталі необхідно в спеціально відведених місцях, обладнаних очисними спорудами.
15.2.7. При механізованій мийці робоче місце мийника розташовують у водонепроникнiй кабіні.
В мережi управління агрегатами мийної установки напруга повинна бути низьковольтною (12 В). Допускається живлення магнітних пускачiв і кнопок управління мийних установок напругою до 220В при наявності пристроїв механічного і електричного блокування магнітних пускачiв при відкриваннi дверей шаф, гiдроiзоляції пускових пристроїв і проводки, заземлення кожухів, кабіни і апаратури.
15.2.8. Концентрація лужних розчинів, що використовуються при митті, не повинна перевищувати 5%. Деталі двигунів, працюючих на етильованому бензині, дозволяється мити тільки після нейтралiзацiї відкладів тетраетилсвинцю дизпаливом або гасом чи іншими нейтралiзуючими рідинами. Після закінчення миття агрегати і деталі промивають гарячою водою. Використання для миття легкозаймистих рідин забороняється.
15.2.9. При роботі з синтетичними миючими засобами для захисту рук і очей повинні застосовуватися засоби індивідуального захисту (захисні окуляри, респiратори, рукавички). Руки до ліктя треба заздалегідь змащувати захисними кремами і пастами (силiконовий, ПЕР-2 тощо). Забороняється використовувати для миття рук препарат АМ-15, бо він висушує шкіру. В зоні постів мийки забороняються роботи iз застосуванням відкритого вогню.
15.2.10. Акумуляторні батареї масою понад 20кг можна переміщати тільки на спеціальних візках, платформи яких виключають можливість падіння батарей. Малогабаритні акумуляторні батареї допускається переносити вручну, але при цьому необхідно використовувати захвати або носилки і дотримуватися запобіжних заходів, щоб уникнути витікання електролiту.
15.2.11. Приготовлювати кислотний електролiт необхідно в спеціальних посудинах (керамічних, пластмасових), в які спочатку наливають дистильовану воду, а після цього кислоту (але не навпаки). Переливати кислоту допускається тільки за допомогою качалок, сифонiв та інших спеціальних пристроїВ. Перед заливкою, доливкою і приготуванням електролiту акумуляторнику необхiдно одягати захисні окуляри і гумові рукавички.
15.2.12. При приготуванні лужного електролiту посудину iз лугом необхiдно відкривати обережно, не прикладаючи значного зусилля. Щоб полегшити відкривання посудини, пробка якого залита парафiном, горловину посудини треба прогріти ганчіркою, змоченною гарячою водою. Великі шматки їдкого калiю при дробінні необхiдно прикривати чистою тканиною, щоб уникнути влучення дрібних осколків в очi і на шкіру. Для розчинення лугу можна застосовувати тільки холодну воду. Брати луг дозволяється пiнцетами, щипцями чи ложками.
15.2.13. При заряджуванні акумуляторних батарей необхідно виконувати такі заходи безпеки:
щоб виключити iскрінння, необхідно забезпечити щільний контакт в клемних з'єднаннях;
щоб уникнути опіку бризками електролiту при контролі заряджування не нахилятися близько до акумулятора.
15.2.14. В акумуляторному відділенні забороняється:
палити;
користуватися відкритим вогнем і електроопалювальними приладами;
спільно зберігати і заряджати кислотні і лужні акумуляторні батареї;
зберігати понад добову потребу бутелi із сірчаною кислотою і посудини з лугом;
зберігати порожню тару;
знаходитися стороннім особам.
Для огляду акумуляторних батарей використовувати переносні електролампи у вибухобезпечному виконанні напругою не більше 42 В.
15.2.15. Плавити свинець і заповнювати ним форми при відливці деталей акумуляторів дозволяється тільки у витяжних шафах.
Всі роботи по ремонту батарей, якi вимагають зiткнення зі свинцем і його окисами (намазування пластин), повиннi проводитись в гумових рукавичках.
15.2.16. Акумуляторні відділення обладнуються умивальником, постачаються милом, ватою в упаковці, рушником і закритими посудинами з 5-10%-ним нейтралiзуючим розчином питної соди (для очей). При експлуатації лужних акумуляторів у вигляді нейтралiзуючого розчину застосовують 5-10%-ний розчин борної кислоти (для шкіри) і 2-3 %-ний (для очей).
15.2.17. При попаданні кислоти, лугу чи електролiту на шкіру уражені ділянки необхідно негайно промити спочатку нейтралiзуючим розчином, а після цього водою з милом. Електролiт, пролитий на стелажi, рекомендується витерти ганчір'ям, змоченим в 10%-ному нейтралiзуючому розчині, а пролитий на підлогу — спочатку посипати тирсою, після цього зібрати її, протерти це місце нейтралiзуючим розчином і витерти насухо.
15.2.18. Забороняється зберігати харчові продукти і приймати їжу в приміщенні, де виконують акумуляторні роботи.
15.2.19. Кабіни і кузови дорожнiх машин, що ремонтуються повинні надійно закріплюватися на спеціальних підставках (стендах). Перед виправленням деталі з листової сталі необхідно очистити від іржі металевою щіткою.
Усі роботи з листовим металом виконувати тільки в рукавицях.
15.2.20. При роботі на плиті всі інструменти і пристрої, що застосовуються необхідно вкладати на спеціальні дерев'яні чи гумові підкладки, що перешкоджають їх сповзанню. При роботі зубилом, крейцмейселем, молотком, вибивачем та іншими інструментами ударної дії необхідно користуватися захисними окулярами.
15.2.21. При виготовленні деталей і латок з листової сталi, а також при вирізуваннi пошкоджених місць необхідно зачищати гострі кути, краї і задирки. При використанні пневматичного різака його до подачi повітря необхiдно установити в робоче положення.
15.2.22. Обрізки металу необхідно складати в ящики. Дрібні металеві відходи прибираються щіткою.
15.2.23. Паяти, лудити і зачищати деталі допускається на робочих місцях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією. Флюс і матеріали необхідно зберігати у витяжнiй шафі в кількості, що не перевищує добову потребу. Травлення кислоти провадять у мiцнiй кислототривкiй ємкості у витяжнiй шафі, опускаючи в кислоту цинк невеликими порціями. Працюючи паяльником, необхідно знімати зайвий припій щоб уникнути його стікання.
15.2.24. Паяти деталі необхідно на підставках, стендах, обладнаних піддонами для збирання стікаючого припою, ці роботи необхідно проводити під витяжним зондом.
При роботі з паяльними лампами забороняється:
застосовувати паяльну лампу без запобіжного ковпака і лампу, що має витік палива;
заправляти лампу, якщо вона не охолола;
застосовувати в паяльних лампах етильований бензин.
15.2.25. Під час прочистки труб радiатора за допомогою шомполу не допускається держати руку на протилежній стороні трубки.
При випробуваннi після ремонту радiатора стислим повітрям тиск повітря не повинен перевищувати значень, зазначених в керiвництвi по капітальному ремонту машин.
15.2.26. Під час вулканізаційних робіт забороняється застосовувати етильований бензин.
15.3. Шиномонтажні роботи
15.3.1. Монтувати і демонтувати шини необхідно в призначених для цієї цілі місцях на спеціальних стендах за допомогою знімального пристрою.
В дорозi ці операції треба проводити на розстеленому брезенті чи іншiй підстилці, використовуючи штатний монтажний інструмент. При демонтажі шини із диску повітря з камери повинно бути повністю випущено. Вибивати диски кувалдою забороняється.
15.3.2. Монтувати кришку на обід, що має прим'ятини, тріщини, задирки і покритий іржею, забороняється. Замкове кільце при монтажі шини на диск колеса повинно надійно входити у виїмку обода всією своєю внутрішньою поверхнею. Не допускається використовувати для монтажу зламані і не відповідні розміру шин диски коліс і замкові кільця.
15.3.3. Накачувати і підкачувати зняті із машини шини в стаціонарних умовах необхiдно в спеціально відведених для цих цілей місцях з використанням запобіжних огорож. При виконанні цих операцій в дорожнiх і польових умовах необхідно у вікна диску колеса установити запобіжну вилку чи покласти колесо замковим кільцем вниз. Під час накачування шини повітрям забороняється виправляти положення шини постукуванням, ударяти по захисному кільцю молотком чи кувалдою. Підкачувати шину без демонтажу дозволяється в тому випадку, якщо тиск повітря складає не менше 40% нормального; крім того, слід переконатися в тому, що зменшення тиску не порушило правильності монтажу. Тиск повітря необхiдно перевіряти в шинах, що охололи до температури навколишнього повітря.
15.3.4. На ділянці, де накачують шини, повинні бути установлені дозатор і манометр. Редуктор на стенді для демонтажу і монтажу шин під час роботи повинен бути закритий кожухом.
15.3.5. Перед зніманням колеса необхідно переконатися в тому, що машина установлена на підставках, а під незняті колеса підкладені упори. Крім того, необхідно перевірити положення замкового кільця.
15.4. Фарбувальні роботи
15.4.1. Організація робіт у фарбувальних цехах і на ділянках проведення фарбувальних робіт, розміщення і експлуатація устаткування в цехах, повинні відповідати вимогам "Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки та виробничої санітарії для фарбувальних цехів" та ГОСТ 12.3.005-75"Работы окрасочные. Общие требования безопасности".
15.4.2. Фарбувальні цехи, відділення і ділянки повинні бути обладнані примусовою вентиляцією і засобами пожежогасіння. Фарбувати великі вироби і машини на місцях без влаштування спеціальної вентиляції допускається тільки в особливих випадках з дозволу санепiдемстанції і органів пожежного нагляду, а також Держнаглядохоронпраці. При цьому повиннi виконуватись такі умови:
фарбувальні роботи проводити в період, коли інші роботи припинені;
приміщення провітрювати за допомогою примусової вентиляції;
застосовувати засоби захисту органів дихання;
забезпечувати вибухо- і пожежобезпеку.
15.4.3. Лакофарбові матеріали допускається застосовувати при наявності паспорту, в якому вказаний їх хімічний склад. Використовувати фарби і розчинники невідомого складу забороняється.
15.4.4. Запас лакофарбових матеріалів у фарбувальних цехах і на ділянках не повинен перевищувати змінної потреби. Тара, в якiй знаходяться лакофарбові матеріали (грунтовка, фарба, емалі, шпаклiвка, розчинники, розріджувачi і напівфабрикати), повинна бути справною, мати кришки, що щільно закриваються, і наклейки або бирки з точним найменуванням і позначенням матеріалів, що містяться.
15.4.5. Кабіни, кузови і агрегати найбільш безпечно фарбувати у фарбувальних камерах. Розміри фарбувальних камер повинні забезпечувати повне завантаження в них виробів і зручний підхід робiтникА. Ширина проходів між верстатами і виробом, що фарбується, повинна бути не менше 1,2 м. Дрібні деталі і вузли можна фарбувати у витяжних шафах.
15.4.6. Готують лакофарбові матеріали в спеціально відведених місцях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією. Перемішувати і розбавляти лакофарбові матеріали необхідно в металевих ємкостях (відрах, бачках) за допомогою механічних (пневматичних) мішалок.
15.4.7. Переливати лакофарбові матеріали з однієї тари в іншу необхiдно на металевих піддонах з бортами не нижче 50 мм.
Розлиті на підлогу фарби і розчинники засипають сухим піском або тирсою, після цього збирають і виносять з приміщення. Під час переливання і перемішування нiтрофарб і розчинників необхiдно одягати захисні окуляри.
15.4.8. Обтирні кінцi і ганчір'я після вживання необхідно складувати в металеві ящики з кришками і по закінченнi кожної зміни виносити з виробничих приміщень в спеціально відведене місце.
15.4.9. При очистці від іржі, окалини, старої фарби, при шлiфовцi зашпакльованої поверхні працюючі повинні використовувати безклапанні респiратори типу ШБ-1 ("Пелюстка").
15.4.10. При фарбуванні поверхні пульверизатором на початку роботи необхiдно заздалегідь перевірити справність шлангів, фарбонагнітального бачка, мастиловодовідокремлювача, фарборозпилювача, манометра і запобіжного клапана, а також наявність засобів індивідуального захисту і вентиляції. Пневматичні фарбувальні апарати і шланги повинні бути перевірені і випробувані тиском, що в 1,5раза перевищує робочий. Шланги повинні бути надійно з'єднані зі штуцерами за допомогою гвинтових хомутикіВ. Роз'єднувати шланги дозволяється тільки після припинення подачi повітря.
15.4.11. Фарбувальні роботи маляр-пульверизаторник повинен проводити в спецодязі, респiраторі, захисних окулярах, змастивши відкриті частини тіла захисними дерматологічними засобами (пасти "ХІОТ-6", IЕР-1, крем "Плівкоутворюючий" тощо).
15.4.12. За відсутності фарбувальної камери, щоб уникнути зайвого туманоутворення і зменшення забруднення робочої зони аерозолем, парами фарби і лаків, фарборозпилювач треба держати перпендикулярно до поверхні, яку фарбують, на відстані не більше 350 мм від неї. Забороняється застосовувати для пульверизацiйного фарбування емалі, грунтові та інші матеріали, що містять свинцевi сполуки. Для роботи з такими матеріалами необхідно одержати спеціальний дозвіл органів санітарного нагляду, якщо неможлива заміна свинцевих сполук менш шкідливими з технічних причин і при наявності ефективної вентиляції.
