5.3.5.15. Виконувати очистку робочих органів машини допускається після повної зупинки двигуна.
5.3.5.16. Робiтник, зайнятий на встановленні штирів в поздовжній шов покриття, не має права покидати своє робоче місце до повної зупинки двигуна бетоноукладача.
5.3.5.17. Робітники-бетонники при обробці швів вручну повинні користуватися гумовими рукавицями.
5.3.5.18. При продувці деформаційних швів стислим повітрям від компресора робітники повинні одягти захисні окуляри і респiратори.
5.3.5.19. Машиніст нарізчика деформаційних швів в затверділому бетоні повинен користуватися захисними окулярами; під час роботи не можна робити змащування, регулювання, будь-який ремонт чи заміну дискіВ. Кришка кожуха ріжучих дисків має бути зачинена, а самі диски зафіксовані і надійно закріплені на валу.
5.3.5.20. Кожний ріжучий диск має бути встановлений строго вертикально, щоб уникнути його перекосу, заклинювання і руйнування в процесі різання.
5.3.5.21. Робiтникам, які обслуговують бетоноукладальний комплект і зайняті на остаточній обробці цементобетонного покриття, забороняється під час роботи і в перервах сідати на лопастi вала, знаходитися поблизу обертових частин машини, очищати бункер під час роботи розподільника.
5.3.5.22. Відстань між машинами комплекту під час роботи повинна бути не менше 10 м. Розподіляти суміш під час вивантаження її з кузова автомобіля не дозволяється.
5.4. Вимоги безпеки праці при розмiтцi проїзної частини
5.4.1. Нанесення ліній безпеки і розділювальних смуг на покриттях проїзної частини автомобільних доріг виконують відповідно до ДСТУ 2587-94 “Розмiтка дорожня. Технiчнi вимоги. Методи контролю. Правила застосування” і “Технических указаний по разметке дорожных покрытий и нанесению рефлектирующих пленок на дорожные знаки и ограждения” (ВСН 172-70 минтрансстроя).
5.4.2. Місце роботи обладнують технічними засобами організації дорожнього руху відповідно до вимог “Iнструкції по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожнiх робіт” ІНУВ 3.2-218-051-95.
5.4.3. Маркiрувальні машини подають до місця виконання робіт тільки при перервах руху транспорту.
5.4.4. Всі фарбувальні роботи, а також зберiгання і приготування лакофарбових матеріалів роблять відповідно до таких правил:
концентрація парiв розчинників, фарбувального пилу та інших компонентів в повітрі робочої зони при розпиленнi лакофарбових матеріалів не повинна перевищувати, мг/м3:
ацетон — 200
бензин — 300
ксилол — 50
уайт-спiрит — 300
матеріали, що застосовуються для забарвлення, повинні доставлятися на місце робіт в закритій тарі в кількості, що не перевищує змінної потреби;
банки з фарбою необхiдно відкривати безпосередньо перед вживанням, не тримати тривалий час відкритими, а по закінченні роботи щільно закривати і здавати на пристосоване для їх зберiгання сховище;
пуста тара повинна зберігатися в спеціально відведеному місці поза робiтничих приміщень;
на кожному бідоні, бутелi або іншiй ємкості треба мати етикетку з вказівкою завода-виготовлювача, найменування продукту, номера, дати випуску і ваги. Якщо матеріал отруйний і вогненебезпечний, це також зазначаєтся на етикетці;
розвантаження і тимчасове (на період виконання робіт) зберiгання фарби і розчинника дозволяєтся не ближче 15 м від місця можливого відкритого вогню (форсунки для випалювання старих ліній, зварювання та ін.), із підвітряної сторони;
приміщення для зберiгання нiтрофарби, ацетону та інших матеріалів для фарбування, а також транспортні пристрої, призначені для їх перевезення на великі відстані, мають бути забезпечені вогнегасниками та ящиками з піском;
робоча тара для нiтрофарби і ацетону повинна бути з алюмінію чи пластмаси.
5.4.5. При нанесенні смуг розмітки термопластиком з використанням маркiрувальних машин треба виконувати такі вимоги:
забороняється знаходитися в безпосередньому наближенні від маркiрувальника, за винятком спеціально виділеного робітника, що стежить за роботою машин;
робiтник, що обслуговує маркiрувальник, зобов’язаний стежити за температурою маси в котлі, користуючись термопарою або градусником і не допускати її перегріву;
при відкриваннi кришки котла, щоб уникнути нещасних випадків, робiтник зобов’язаний користуватися брезентовими рукавицями;
робітник, що працює із маркiрувальником, зобов’язаний стежити за правильною роботою газових пальників, показниками манометра на редукторі газового балона;
під час дощу використовувати газові пальники забороняється;
в разі поміченого витоку газу подачу його в систему негайно припинити;
категорично забороняється заправка горючими матеріалами (бензином і т. п.) при включеному двигуні і запалених пальниках;
під час буксування маркiрувальника забороняється вести підігрів термопластичної маси;
завантажувати в гарячий котел холодний пластичний матеріал необхiдно з великою обережністю, працюючий у цей час повинен знаходитися збоку від котла.
5.4.6. Роботи з використанням нiтрофарб під час нанесення ліній на дорожні покриття виконуються робітниками в комбiнезонах, гумових рукавицях, захисних окулярах і респiраторах. Всі працюючі з фарбою мають бути проiнструктованi про властивості матеріалів і безпечні прийоми праці.
5.4.7. В бригаді, що виконує роботи по фарбуванню смуг розмітки, має бути аптечка для надання першої медичної допомоги.
6. ВИКОНАННЯ РОБІТ ПО СПОРУДЖЕННЮ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ НА БОЛОТАХ, В ГІРСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ ТА В ЗИМОВИЙ ЧАС
6.1. Вимоги безпеки праці при будiвництвi дорiг на болотах
6.1.1. Загальні вимоги
6.1.1.1. Дорожньо-будівельні роботи на болотах повинні вестися, як правило, в зимовий час.
6.1.1.2. Технологічну послідовність операцій треба встановити такою, щоб зроблена операція не була джерелом виробничої небезпеки при виконанні наступних робіт.
6.1.1.3. Початок і кінець дорожньо-будівельних робіт на болоті і на кризі визначається календарним графіком, затвердженим головним інженером дорожньо-будівельної організації.
6.1.1.4. Будівництво дороги на болоті треба вести відповідно до ПВР, в якому має бути передбачена послідовність всіх робіт, починаючи від розбивання траси і закінчуючи упорядженням дороги. Крім технічних питань, в проекті треба охопити питання охорони праці людей на кожному етапі виконання робіт.
6.1.1.5. Для забезпечення безпечних умов роботи людей і техніки необхiдно, щоб:
землерийно-транспортна техніка, що застосовується, вiдповiдала несучій спроможності болотних грунтів залежно від типу болот;
при наявності вибору перевагу надавати тракторам і екскаваторам болотної модифікації і автомобілям підвищеної прохідності;
тривалість стоянки техніки на промерзлому грунті була ув’язана з температурою повітря. Не дозволяється тривала робота машин на одній стоянці;
товщина промерзлого шару торфу, що забезпечує прохідність дорожньо-будівельної техніки залежно від її вантажопідйомності, повинна бути не меншою значень, наведених в таблиці 4.
Таблиця 4
|
Тип машини |
Наменьша товщина промерзлого шару болота з рослинністю, мм |
|
|
|
торф’яний |
моховий |
|
Автомобіль з навантаженням на вісь до 7тс, гусеничні машини чи трактори масою до 12 т.
|
120-150 |
150-200 |
|
Автомобіль з навантаженням до 12 тс, гусеничні тягачі і трактори масою до 25т.
|
150-200 |
250-300 |
|
Автомобіль з навантаженням на вісь понад 12 тс, вантажні автомобілі з причіпом
|
250-300 |
350-480 |
ПриміткА. Мінімальна товщина проморожування торф’яного шару грунту повинна бути на 15-20% більше наведених
6.1.2. Підготовчі роботи
6.1.2.1. Підготовчі роботи (розбивання місцевості, визначення небезпечних зон, вивчення загальних обставин тощо) треба виконувати під безпосереднім керівництвом і наглядом майстра.
6.1.2.2. В літній період роботи на багнистих болотах повинні виконуватись групою робітників не менше як з трьох чоловiк, оснащених жердиною діаметром 50-60 мм і довжиною не менше 5 м.
Рятувальна жердина має бути виготовлена з сухої ялини, сосни чи дюралюмінієвої труби, заглушеної по кінцях.
6.1.2.3. До поясу кожного робiтника карабiном прикріпляється міцна прядивна мотузка (без вузлів), яка витримує навантаження 180кгс.
Ці мотузки треба зберігати в сухому місці і перед застосуванням мають бути оглянутi майстром.
6.1.2.4. “Вікна”, що зустрічаються в болотистій місцевості (вони виділяються своєю яскравою соковитою зеленню), необхiдно обминати.
6.1.2.5. При переході небезпечних багнистих місць необхідно робити настили (гатi) з жердин і гілок.
6.1.2.6. У разі провалу в “вікно” не робити різких рухів, а продовжувати держатися за жердину, укладену горизонтально поперек “вікна”. Допомогу слід подавати із місця з міцним покривом за допомогою мотузки чи довгої жердини.
6.1.2.7. Пересування по болотах треба робити “слід у слід” з інтервалами між особами не менше 2-3 м з обов’язковим застосуванням “ведмежих лап” або плетених лиж, запобіжних мотузок, жердин і інших засобів.
6.1.2.8. Кріплення “ведмежих лап” і плетених лиж до взуття має бути легкознімним, а тасьму треба зав’язувати вузлом, який звільняється натягуванням одного з кінців тасьми.
6.1.2.9. Забороняється пересування “слід в слід” по торф’яних болотах, що утворилися на місці колишніх озер, по болотах з малою міцністю верхнього шару.
6.1.2.10. Через хиткі торф’яні болота необхiдно переходити за умов взаємного страхування мотузкою (зв’язкою) з інтервалом 8-10 м.
6.1.2.11. На лісних болотах треба стерегтися заклинювання ніг між корiнням дереВ. Купинні болота треба переходити по купинах із жердиною.
6.1.2.12. Перед початком роботи дорожньої техніки на болоті всі непромерзлі ділянки мають бути позначені добре видимими тичками, покажчиками і знаками.
6.1.2.13. Виконувати дорожньо-будівельні роботи на непромерзлому, необстеженому болоті, а також в темний час доби забороняється.
6.1.2.14. На болотах з низькою несучою спроможністю необхiдно проводити штучне проморожування поверхні на глибину не менше 400 мм засобами, передбаченими проектом ведення робіт (очищення від снігу, наморожування, армування хмизом тощо).
6.1.2.15. Обов’язковими заходами, що забезпечують безпечний рух техніки по заболоченiй місцевості, є такі:
попереднє обстеження місць можливого пересування техніки по торфовищах і визначення імовірності небезпечного виділення і скупчення болотного газу, газолiну та інших нафтопродуктів;
оснащення машин на гусеничному ходу люками в покрівлі кабіни (або відкриті двері в кабіні).
6.1.2.16. Транспортні засоби мають бути оснащені шансовим інструментом (сокира, пила, лопата) і буксирувальним тросом довжиною не менше 10 м, один кінець якого повинен бути зачепленим за фаркоп транспортного засобу, а інший закріплений на кабіні м’яким дротом.
6.1.2.17. Відстань між машинами треба утримувати не менше 10 м. Не дозволяється виконання робіт на болотах з мочажинами або поблизу озер одиночними машинами.
6.1.2.18. Забороняється пересування гусеничних машин з людьми по горілому лісі чи лісі з великою кількістю сухостійних дереВ. В цих випадках люди повинні йти за машиною на відстані не менше 100 м, надівши захисні каски.
6.1.2.19. Землерийна і транспортна техніка, зайнята на пробиванні пiонерної траншеї і підготовчих роботах, має бути оснащена комплектом необхідних рятувальних засобів для людей (пояси, жилети, мотузки, жердини, при необхідності човен).
6.1.2.20. Розчищення смуги відведення від лісу, чагарнику і корчування пеньків належить виконувати тільки в денний час.
Забороняється виконувати розчищення і переміщуватися за межами смуги відведення.
6.1.2.21. Звалювання, трелювання і розкряжування лісу треба проводити відповідно п. 5.1.1.
6.1.2.22. Забороняється палити в кабінах транспортних засобів, де можлива концентрація болотного газу, що видавлений днищем машини, а також кидати палаючi сірники та розводити багаття.
6.1.2.23. При появі ознак пожежі (запах болотного газу, диму, гарі, масовий переліт птахів в одному напрямі тощо) необхідно вжити термінові заходи для виведення людей в безпечне місце і розпочати гасіння вогню за допомогою існуючих засобів, попередньо повідомивши про це керівництво дорожньо-будівельної організації і місцеві органи державної влади.
6.1.2.24. Для безпечного пересування екскаватора при виторфовуваннi необхiдно застосовувати переносні рублені щити і дерев’яні настили (сланi). Щити збирають з трьох-чотирьох деревин дiаметром 180-240 мм, скріплених болтами. Щити перекладають за допомогою екскаватора, зачалюючи їх до ковшу у напрямку руху гусениць. Замінюють щити після двох-трьох змін роботи екскаватора.
6.1.3. Зведення різних конструкцій земляного полотна
6.1.3.1. Роботи дозволяється вести на торфах з несучою спроможністю, що забезпечує прохідність землерийної техніки.
Рівень грунтових вод має бути не вище 500 мм від дна болотА. Щоб уникнути обвалення грунту відстань між краєм гусениць екскаватора і краєм траншеї має бути не менше 1,5 м.
6.1.3.2. Для гарантування безпечної роботи бульдозера допускається розробляти слабкий грунт шарами товщиною не більше 200-300 мм з обов’язковим переміщенням його у відвал і наступним розрівнюванням до змерзання торфу.
При розробленнi траншеї виторфовування за допомогою екскаватора вилучення слабкого грунту треба проводити “на себе”.
6.1.3.3. При розробленні бульдозером крутiсть укосу траншеї не повинна бути більшою 18о. Вийнятий грунт можна розміщувати на відстані не менше 1-1,5 м від бровки траншеї.
6.1.3.4. При виконанні робіт на болотах з метою уникнення аварійної ситуації під час роботи екскаватора із потужним шаром рідкого шламу, що утворюється внаслідок спливання укосів траншей, при будь-якому методі розроблення, їх треба негайно після відриття заповнювати мінеральним грунтом.
