3.6.3.25. Забороняється використовувати редуктори із зламаними манометрами або без них, а також з манометрами, термін перевірки яких вже пройшоВ.
3.6.3.26. Автомобілі, якi призначені для перевезення балонів із зрiдженими газами, повинні мати переднє розміщення глушника, що обладнаний іскрогасячим пристроєм, а також облаштованi вогнегасниками.
3.6.3.27. Для газополум’яної обробки металів повинні застосовуватися гумово-тканинні рукави по ГОСТ 9356-75“Рукава резиновые для газовой сварки и резки металлоВ. Технические условия” або ГОСТ 18698-79“Рукава резиновые напорные с текстильным каркасом. Технические условия”. Довжина рукавів не повинна перевищувати 30 м.
3.6.3.28. Закріплення рукавів на ніпелях апаратури повинно виконуватися із застосуванням надійних хомутів.
Застосування дефектних рукавів забороняється. Зіпсовані частини шлангу повинні бути вирiзанi, а частини, які залишилися, з’єднані за допомогою двосторонніх ніпеліВ. Стиків в рукаві має бути не більше двох.
Сполучення рукавів відрізками гладких трубок заборонено.
Шланги, які приєднуються до пальника чи різака, повиннi бути продутi робочим газом, а застосовувати їх можна тільки за призначенням: кисневий — до кисневого балона, газовий — до газового.
3.6.3.29. Перед приєднанням редуктора до балона необхідно:
ретельно оглянути балон зовні (не прострочений термін випробувань, не забруднений він мастилом або іншими жирними речовинами, чи справна нарiзка штуцера вентиля);
перевірити справність нарiзки накидної гайки редуктора і наявність у неї фібрової прокладки. Застосування гумової чи шкіряної прокладки не допускається;
продути штуцер шляхом короткочасного відкриття вентиля балону стоячи збоку від напрямку виходу газу.
3.6.3.30. Приєднувати і вiд’єднувати редуктор від балона можна тільки при закритому вентилі спеціальним ключем, який не має слідів жирових плям.
3.7. Перевезення людей автомобільним транспортом
3.7.1. Перевозити робiтникiв потрiбно на автобусах і на спеціально обладнаних для цього бортових автомобілях.
3.7.2. До управління автомобілем, який призначений для перевезення людей, допускаються водії зі стажем роботи не менше трьох років з посвідченням водiя категорії “С” — до восьми пасажирів і категорії “С” і “Д” — понад вісім.
Список водіїв вантажних автомобілів, що призначенi для перевезення людей, встановлюються наказом по підприємству.
3.7.3. Водій, що відробив одну зміну, до перевезення людей не допускається.
3.7.4. При направленні бортового автомобіля для перевезення людей в маршрутному листі (путівці) роблять позначення “Придатний для перевезення пасажирів” і зазначають кількість пасажирів, які перевозяться. Ці познаки підписує керівник дорожньої організації або головний інженер.
3.7.5. На кожний маршрут перевезення людей складається схе-ма руху з позначенням його небезпечних дільниць.
3.7.6. Перевозити дітей на обладнаному для перевезення людей вантажному автомобілі забороняється.
3.7.7. Забороняється перевозити людей в кузовах автомобілів: самоскидів, тракторів та інших самохідних машин, на причiпах і напівпричiпах, на автомобілях, якi обладнанi для перевезення довгомірних вантажів, а також разом з вогненебезпечними та отруйними речовинами, балонами з стислими газами і барабанами з кабелем.
3.7.8. Під час буксування на жорсткому чи гнучкому зчіплюванні забороняється перевозити пасажирів у транспортному засобі, який буксирується (крім легкового автомобіля), та у кузові вантажного автомобіля, що буксирує, а якщо буксирування ведеться шляхом часткового підняття одного засобу на платформу чи спеціальний опорний пристрій у всіх транспортних засобах (за винятком кабіни того засобу,що буксирує транспортований).
3.7.9. Вантажні автомобілі, котрi обладнані для перевезення людей, повинні бути споряджені двома вогнегасниками: один вогнегасник повинен знаходитися в кабіні, другий — в кузові автомобіля.
3.7.10. Вихлопна труба глушника повинна виступати за габарити кузова на 30-50 мм.
3.7.11. Вантажні бортові автомобілі, що призначені для перевезення людей, повинні бути обладнані:
рівною підлогою без отворів і щілин;
сидіннями, надійно закріпленими до кузову на висоті не менше 300 мм від верхнього краю бортів і 300-500 мм від підлоги, а сидіння, розміщені уздовж заднього або бокових бортів, повинні мати міцні бильця висотою не менше 300 мм;
бортовими запорами, надійно закріпленими за допомогою спеціальних пристроїв;
тентом або іншим пристроєм для захисту пасажирів від вітру і атмосферних опадів, східцями (або скобами) для посадки і висадки;
звуковою (світловою) сигналізацією між кузовом і кабіною;
освітленням в темний час;
написами: “В кузові не стояти”, “На бортах не сидіти”, прикріпленими до стінки кабіни, що звернута до кузова автомобіля.
3.7.12. Водій вантажного автомобіля, який призначений для перевезення людей, перед їх посадкою в кузов повинен проінструктувати пасажирів про правила посадки, висадки, розміщення і поводження в кузові. Указати на місце знаходження вогнегасника і засобу зв’язку з кабіною.
3.7.13. Швидкість руху автомобілів, що обладнанi для перевезення людей, не повинна перевищувати 60км/год.
3.7.14. Посадку і висадку людей треба робити тільки після повної зупинки автомобіля.
3.7.15. Під час руху автомобіля пасажири зобов’язані сидіти на своїх місцях. Забороняється стояти на підніжках і в кузові, а також сідати на борти, кришу кабіни автомобіля.
3.7.16. Кількість людей, що перевозяться, не повинна перевищувати числа обладнаних для сидіння місць.
3.7.17. Підприємство повинно вживати заходів до того, щоб робiтники, що призначені для навантаження (вивантаження) вантажу в автомобіль, переміщалися до місця навантаження на автомобілях, обладнаних для перевезення пасажиріВ. При неможливості виконання цієї вимоги робiтникам, що супроводжують вантаж, можна знаходитися у кузові автомобіля, який не обладнаний для перевезення людей, але за умови, що вони будуть забезпечені місцями для сидіння, котрi розміщенi згідно з вимогами п. 3.7.11., а кількість людей не перевищує 6.
3.8. Вимоги безпеки праці при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт
3.8.1. Загальні положення
3.8.1.1. Вантажно-розвантажувальні роботи (далі-ВРР) повинні виконуватися, як правило, механізованими засобами відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76“Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности” і “Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідiймальних кранів” ДНАОП 0.00-1.03-93.
3.8.1.2. Майданчики для навантажувальних і розвантажувальних робіт повинні бути сплановані і не мати ухилу понад 5о.
У відповідних місцях повинні бути встановлені таблички з написами “В’їзд”, “Виїзд”, “Розворот” та інше.
3.8.1.3. В зимову пору року майданчики необхідно регулярно очищати від снігу і криги, посипати протиожеледним матеріалом.
3.8.1.4. Організація ВРР повинна передбачати дотримання технології робіт, послідовність операцій і узгодженість дій ро-бiтникiв, заходів, що забезпечуватимуть безпеку.
3.8.1.5. ВРР повинні виконуватися під керівництвом осіб, що відповідають за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів кранами (майстер, виконроб), які зобов’язані :
перед початком робіт ознайомити робiтникiв з технологією робіт і безпечними прийомами їх виконання;
переконатися у наявності відповідних посвідчень у сигнальників і машиністів засобів механізації;
перевірити наявність і справність всіх механізмів, такелажу та інших допоміжних облаштувань;
установити наявність і відповідність одягу і засобів захисту робiтникiв належно вiд характеру заданих робіт;
не допускати в небезпечну зону навантаження-вивантаження сторонніх осіб, а також осіб, що не мають прямого відношення до проведення ВРР.
3.8.1.6. Навантаження-вивантаження вантажів 3-ї групи (горючi матеріали) повинно бути механізоване. Транспортують ці вантажі в спеціальних автомобілях.
3.8.1.7. При переміщенні вантажів масою понад 50кг (для кожного місця окремого) або на висоту понад 3 м, цi роботи повиннi виконуватися механiзованим способом, для чого власник зобов’язан забезпечити робiтникiв засобами малої механізації:
лебідками, блоками, домкратами чи піднімальними кранами, якi повинні бути у справному стані.
3.8.1.8. Стропування вантажів необхiдно робити у відповідності до технологічних схем інвентарними стропами або спеціальними вантажозахватними пристроями, якi виготовленi за затвердженими кресленнями. Засоби стропування повинні відповідати схемі стропування даного вантажу і виключати можливість випадкового розстропування вантажу при підйомі та переміщуванні. У разі відсутності схеми стропування на якийсь конкретний вантаж, вид його стропування повинна вказати особа, відповідальна за безпечне виконання робіт.
3.8.1.9. При підйомі вантажу краном на висоті до 300 мм подальший підйом вантажу треба припинити, щоб переконатися в правильності його стропування і надійності дії гальм.
3.8.1.10. При виконанні ВРР не допускається:
стропування вантажу, що знаходиться в нестійкому положенні;
зміщення стропувальних пристроїв на піднятому вантажі;
виправляти положення піднятого вантажу в просторі шляхом додання додаткового вантажу. Цю операцію допускається робити тільки шляхом перестропування при опущеному вантажі.
3.8.1.11. Перед навантаженням або вивантаженням панелей, блоків та інших залізобетонних конструкцій монтажні петлі повинні бути оглянуті, очищені від бетону і при необхідності виправлені без ушкодження конструкції.
3.8.1.12. При складуванні вантажу в штабель поблизу залізничних колій відстань до зовнішньої грані ближчої рейки при висоті штабелю до 1,2 м не повинн а бути менше 2 м, а при більшій висоті — не ближче 2,5 м.
3.8.2. Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються вручну
3.8.2.1. До навантаження і вивантаження вибухонебезпечних, отруйних і легкзаймистих вантажів допускаються досвідчені робiтники, які пройшли цільовий інструктаж. Робiтники повинні знати маркування перелічених вантажів і дотримуватися заходів безпеки і особистої обережності, оберігати такі вантажі від поштовхів, не кантувати і не трясти.
3.8.2.2. Гранична норма перенесення вантажів вручну на рівній і горизонтальній поверхні на одну людину не повинна перевищувати:
|
для чоловіків- |
(понад 18років) — 30кг; |
|
для підлітків- |
(16-18років) — 16кг; |
|
для жінок — |
10кг за умови, що підйом і переміщування вантажів йдуть у черзі з іншою роботою (до 2-х разiв на годину); 7кг, якщо підняття та переміщення вантажів проводиться протягом усієї зміни. |
При цьому сумарна маса вантажів, що підіймаються і якi переміщаються за 1 годину зміни жінками, не повинна перевищувати:
350кг — з робочої поверхні;
175кг — з підлоги.
3.8.2.3. Забороняється переносити матеріали по приставних драбинах і стрем’янках.
3.8.2.4. Транспортування вантажів 1-ї категорії (дрібноштучні вагою до 30кг) від складу до місця навантаження або з місця розвантаження до складу можливо вручну, якщо відстань по горизонталі не перевищує 25 м, а для сипких вантажів (що перевозяться навалом) — 3,5 м.
При більшій відстані такі вантажі повинні транспортуватися за допомогою механізмів і пристроїв.
3.8.2.5. Важкі штучні матеріали, а також ящики з вантажами необхiдно переміщати за допомогою спеціальних ломів або інших пристосувань.
Вантажно-розвантажувальні роботи з вантажами, що перекочуються, слід, як правило, виконувати механізованим методом; у виняткових випадках їх потрiбно виконувати за допомогою нахилених площадок (трапів). При цьому утримують вантаж канатами з протилежної сторони. Робiтники повинні знаходитися збоку від вантажу, що опускається або підіймається.
3.8.2.6. При переміщенні балонів iз стислим газом, барабанів з карбідом кальцію, а також матеріалів у скляній тарі необхідно вжити заходiв по запобіганню поштовхів і ударіВ. Забороняється переносити і перевозити балони з киснем спільно з жирами і мастилами, а також пальними і легкозаймистими рідинами.
3.8.2.7. Розвантажувати барабани з карбідом кальцію можна тільки по нахилених дерев’яних площадках (трапах) або іншим безпечним засобом. Скидати барабани, наносити удари по них і кантувати забороняється, бо це може призвести до порушення їх герметичності.
3.8.2.8. Кисневі балони слід переміщувати від місця розвантаження до складу і робочого місця тільки на спеціальних носилках чи візках.
При перенесенні балонів з киснем не можна торкатися до вентиля балона замасленими руками.
3.8.2.9. Переміщення бочкових вантажів шляхом перекочування допустиме лише на одному рівні. При різних рівнях вантаж вагою понад 35кг повинен переміщуватися по трапах. Перенесення бочкових вантажів на спині заборонено.
3.8.2.10. При перекочуванні бочок, рулонів, барабанів тощо робiтник повинен знаходитися за вантажем, що переміщується, та не допускати, щоб він котився швидше кроку працюючого.
3.8.2.11. При перенесенні довгомірних матеріалів (бруси, дошки, підтоварник тощо) на плечах кількома робiтниками потрiбно підбирати робiтникiв приблизно однакового зросту і сили. Підіймати і опускати вантаж необхiдно плавно і одночасно по команді.
Переносити такі вантажі робiтники повинні або тільки на правому, або тільки на лівому плечі.
3.8.2.12. Рейки, балки та інші довгомірні вантажі необхідно переносити за допомогою спеціальних захватів.
3.8.2.13. При навантаженні барабанів з кабелем, проводами чи тросами та ін., не можна скидати їх із платформи автомобіля на землю. Навантажені вручну барабани необхідно утримувати відтяжками за допомогою лебідок або інших пристроїв, що встановленi з протилежної сторони транспортних засобів.
3.8.2.14. Нахилені площини чи трапи, по яких спускається вантаж, повинні бути достатньо міцними і мати пристрої для запобігання зiсковзуванню i розсуненню між собою.
