Страница 7: ДСТУ Б А.2.2-12:2015. Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні (61789)

10. ВНУТРІШНІ ТЕПЛОНАДХОДЖЕННЯ

    1. Внутрішні теплонадходження, теплонадходження від внутрішніх теплових джерел, вклю­чаючи від'ємні теплонадходження (розсіяна теплота від внутрішнього середовища до холодних джерел або "стоки"), складаються з будь-якої теплоти, що створюється в кондиціонованому об'ємі внутрішніми джерелами, крім тої, що навмисно використовується для опалення, охолодження або ГВП.

    2. Внутрішні теплонадходження включають:

• метаболічну теплоту від людей та розсіяну теплоту від обладнання;

• теплоту, розсіяну від освітлювальних приладів;

• теплоту, розсіяну від або поглинуту системами гарячої і водопровідної води та каналізації;

• теплоту, розсіяну від або поглинуту системами опалення, охолодження та вентиляції;

• теплоту від або до процесів та продукції.

Qint =| Е^фіп« A_f] t, (35)

к к J

де Фіпі.тпл - усереднений за часом тепловий потік від к-го внутрішнього джерела, Вт/м²;

A_f - кондиціонована площа зони будівлі, м²;

t - тривалість періоду використання, виражена у годинах на місяць.

• внутрішній тепловий ПОТІК ВІД людей Ф_ІП(,Ос і

• внутрішній тепловий ПОТІК ВІД освітлення ФіпіД.;

• внутрішній тепловий потік від обладнання Ф_іп1,д.

Таблиця 6 - Теплонадходження від людей, освітлення та обладнання, значення за замовчу­ванням

Таблиця 7 - Кількість святкових днів (період невикористання)

10. СОНЯЧНІ ТЕПЛОНАДХОДЖЕННЯ

    1. Методика розрахунку

Джерелом теплових надходжень від сонця є сонячна радіація, режим якої характерний у даній місцевості, та визначається орієнтацією сприймаючих поверхонь, постійним чи рухомим затінен­ням, пропусканням та поглинанням сонячної енергії й характеристиками теплопередачі сприй­маючих поверхонь. Коефіцієнт, що включає характеристики та площу сприймаючих поверхонь (включно з впливом затінення), називається еквівалентною площею інсоляції.

Теплонадходження від сонця до зони будівлі, що розглядається, для кожного місяця Q_so/ , Вт год, розраховують за формулою:

₍

^^^ysol,mn,k (36)

к J

де ®_soi,mn,k ~ усереднений за часом тепловий потік від к-го джерела сонячного випромінювання, Вт, визначений згідно з 11.3;

t - тривалість місяця, що розглядається, виражена у годинах, приймають згідно з додатком А.

Сонячні теплонадходження визначають, базуючись на еквівалентних площах інсоляції відпо­відних світлопрозорих елементів будівлі та на поправках до затінення сонця зовнішніми пере­шкодами. Також тут надано коригування для теплової радіації до атмосфери.

Сприймаючі площини, які беруть до уваги, - це скління (включаючи будь-які об'єднані чи додані засоби сонячного затінення). Характеристики залежать від клімату, часу та факторів розташування, таких як положення сонця та співвідношення між прямою та розсіяною сонячною радіацією. Тому, взагалі характеристики змінюються у часі, як погодинно, так і за рік. Як наслідок, адекватні середні чи традиційні значення необхідно вибирати так, щоб відповідати меті розрахунку (опалення, охолодження та/чи літній комфорт).

Сонячні теплонадходження через k-ий елемент будівлі Ф₅₀і _к, Вт, визначають за формулою:

Фзо/Л = l=sh,ob.k A_sol,_kl_sol,_k~F_r,_kФ_гк, (37)

Д^еl~sh,ob,k - понижувальний коефіцієнт затінення перешкодами для еквівалентної площі інсоляції к-ої поверхні, визначений згідно з 11.4.2;

A_so/к - еквівалентна площа інсоляції k-ої поверхні з даною орієнтацією та кутом нахилу у визначеній зоні чи об'ємі, м², визначена згідно з 11.3.3 (скління), 11.3.4 (непрозорі елементи), 11.3.5 (особливі елементи);

Isol,к ~ сонячна радіація, значення енергетичної освітленості сприймаючої площі к-ої

поверхні з даною орієнтацією та кутом нахилу за середніх умов хмарності Вт/м², визначена згідно з додатком А;

F_rк - коефіцієнт форми між елементом будівлі та небосхилом,який приймають: F_r = 1 - для незатіненого горизонтального даху, F_r=0,5- для незатіненої вертикальної стіни;

Ф_{г к} - додатковий тепловий потік внаслідок теплового випромінювання в атмосферу від k-го елемента будівлі, Вт, визначений згідно 11.5.

Примітка 1. Еквівалентна площа інсоляції A_soi _к дорівнює площі абсолютно чорного тіла, що отримує таке ж сонячне теплове надходження, як і поверхня, що розглядається.

Примітка 2. Додатковий тепловий потік унаслідок теплового випромінювання в атмосферу насправді не є сонячним тепловим надходженням, але включений до сонячних теплонадходжень для спрощення.

Лзо/ =F_sh,_glg_glV-F_F)A_w,_p, (38)

де F_shgi - понижувальний коефіцієнт затінення для рухомих засобів, визначений згідно з 11.4.1.

У випадку відсутності засобів рухомого затінення F_{sh gt}= 1;

g_gi - загальний коефіцієнт пропускання сонячної енергії світлопрозорої частини елемента, визначений згідно з формулою (39);

Примітка. Світлопрозора частина елемента може містити прозоре скління, але також (постійно розта­шовані) розсіювальні чи затінювальні шари.

F_f - частка площі обрамлення, відношення площі проекції обрамлення до загальної площі проекції заскленого елемента, визначена згідно 11.4.3;