---

b_ve,k =(1-Wa_C,k-n/,rJ. (26)

де ^hru ~ ефективність теплоутилізаційної установки, що визначають за результатами розра­хунків відповідно до стандартів по системах вентиляції, випробувань або на підставі значень, що наведені в таблиці 5;

f_ve,frac,k ~ частка повітряного потоку k-го елемента, що розглядається, яка проходить через теплоутилізаційну установку.Таблиця 5 - Ефективність теплоутилізаційної установки

(®sup,/c ^-$е)

— ІП’ ⁽²⁷⁾

Wint,set “^уе)

де ®sup,k ~ температура припливного повітря з теплоутилізаційної установки, °С, отримана з відповідного стандарту по системах вентиляції, проектних даних, результатів випробувань або іншого джерела;

0jnt,set ~ задана температура зони будівлі для опалення чи охолодження, °С, визначена згідно з розділом 13;

0_е - середньомісячна температура зовнішнього середовища, °С, визначена згідно з додатком А.

Примітка. Зазвичай, вплив може бути різним для опалювального періоду та періоду охолодження.

У випадку застосування двох послідовних теплоутилізаторів комбіновану ефектив- -ють утилізації теплоти _к розраховують за формулою:Л

(28)

иек = Л , і + Л / 2 — (и ,1-ті , г),
ive.,K <ve,k 've,k ' 've,k 've,k '

де n_{ve R}i - ефективність утилізації теплоти першого теплоутилізатора;

П _к2 - ефективність утилізації теплоти другого теплоутилізатора.

Примітка. Використовується для комбінації теплоутилізаційної установки та сонячного колектора або приміщення оранжерейного типу тільки для частини повітряного потоку, що проходить через обидві одиниці обладнання.

9.2.2.5 Природне охолодження та нічна вентиляція протягом режиму охолодження

1. внутрішня температура вище заданої для забезпечення комфортних умов,

2. різниця між внутрішньою та зовнішньою температурою вище встановленого обмеження.

^Hve,extra ~ Pa ^а ^ive,extra '

де Ра ^са - теплоємність повітря одиниці об'єму дорівнює 0,33 Вт • год/(м³ • К);

Qve,extra ~ додаткова витрата повітря в кондиціонований об'єм за рахунок природного охо­

лодження чи нічної вентиляції, м³/год; визначають згідно з відповідним стандартом по системах вентиляції, проектних даних, результатів випробувань або іншого джерела тощо.

9.2.3 Значення повітряного потоку

Водночас, сукупна витрата повітря від механічної та природньої вентиляції (інфільтрації) повинна бути не менше мінімальних вимог, що стосуються необхідного повітрообміну зони/бу- дівлі.та визначені згідно з нормативними документами на відповідний тип будівлі або згідно з ДСТУ BEN 15251.

Примітка 1. При механічній припливно-витяжній вентиляції без попереднього підігріву чи охолодження в якості витрати повітря k-го елемента повітряного потоку q_vek приймають найбільше значення між при­пливом та витяжкою.

Примітка 2. Неконтрольована інфільтрація діє постійно.

Qve,inf,mn ^— ^inf.mnK'e >

Д^еninf,mn ^_ кратність повітрообміну за рахунок інфільтрації, враховуючи вплив механічної вентиляції, год^-1;

V_ve - кондиціонований об'єм зони/будівлі (зона обслуговування згідно з ДБН В.2.5-67), - ... ч

призначений для вентиляції, м ,

9.3 Вентиляція механічною системою вентиляції з центральним попереднім підігрівом чи охолодженням

Енергопотреба для центрального попереднього підігріву чи охолодження розраховується згідно з 9.3.2.

- для попереднього підігріву:

Qv,pre-heat ~ И,®₌ 1 fve,j,k Qve,j,k Pa^ca (®sup,k ;)); (31)

-для попереднього охолодження:

Qy,pre-cool ~ ₌ 1 fve,j,k Qve,j,k Pa^ca (®e,j ®sup,/< )) , (32)

де (для кожної z-ої зони будівлі та для кожного місяця):

f_vej,k ~ частка роботи для конкретної/-ої години доби /-го дня місяця (якщо система працює, ^fve,j,k = 1 ■ якщо система не працює, f_veJk= 0);

q_ve,j,k ~ витрата повітря вентиляцією k-ої складової повітряного потоку, м³/год, що попе­редньо підігрівається чи охолоджується до температури припливного повітря;

0_е у - температура зовнішнього повітря, °С, для конкретної/-ої години доби, визначена на підставі погодинних значень репрезентативного дня місяця згідно з додатком А;

0_SUp,/( - температура припливного повітря к-ої складової повітряного потоку, °С, що надходить в зону будівлі з вентиляцією після попереднього підігріву чи охолодження, отримана з відповідного стандарту по системах вентиляції, проектних даних, результатів випробувань або іншого джерела;

Ра^са ” теплоємність повітря одиниці об'єму, дорівнює 0,336 Вт• год/(м³ ■ К);

у = 1 до 24 - крок розрахунку в годинах;

і = 1 до N - крок розрахунку в добах (N = 31 для січня).

® sup,k,hru ⁼^hru (®int,set ~®e)⁺$e,/’ (33)

де ті/iru - ефективність блока утилізації теплоти;

9int.sef - задана температура зони будівлі для опалення або охолодження, °С, що забезпе­чується системою центрального попереднього підігріву чи охолодження, визначена згідно з розділом 13;

9_е - середньомісячна температура зовнішнього середовища, °С, визначають згідно з додатком А;

9_еj - температура зовнішнього повітря, °С, для конкретної j-o'i години доби, визначена на

підставі погодинних значень репрезентативного дня місяця згідно з додатком А.

У цьому випадку різниця температури, що використовується в формулах (31) чи (32), - це різниця між температурою припливного повітря від теплоутилізаційної установки та температурою припливного повітря після попереднього підігріву чи охолодження.

Ц

цент-

цент-

(34)

е врахування здійснюється у формулі (24) через узагальнений коефіцієнт теплопередачі вентиляцією H_vek , що базується на температурі припливного повітря 0_sup/f, яка подається ральною установкою кондиціонування та потрапляє до зони будівлі.

Як наслідок, температурний поправочний коефіцієнт b_vek для повітряного потоку після рального попереднього підігріву чи охолодження дорівнює:

. _ (®int,sef ^— ^sup,k)

^Ve'^k ~ (Qintset-Qe) ’

Д^е 6 int.sef ” задана температура зони будівлі для опалення чи охолодження, °С, визначена згідно з розділом 13;

9_Sup,k - температура припливного повітря, °С, яка подається центральною установкою кондиціонування та потрапляє до зони будівлі, отримана з відповідного стандарту по системах вентиляції, проектних даних, результатів випробувань або іншого джерела;

0_е - середньомісячна температура зовнішнього середовища, °С, визначають згідно з додатком А.

Енергопотребу для попереднього підігріву чи охолодження розраховують згідно з 9.3.2.

Примітка. Необхідно чітко розділяти витрати повітря, що використовуються у формулі (24) та (31), та уникати подвійного врахування зазначених повітряних потоків. Наприклад, для припливно-витяжної уста­новки з попереднім підігрівом повітря до заданої температури, що працює з підсосом (витрата витяжного повітря більша за витрату припливного), у формулі (31) необхідно враховувати лише витрату припливного повітря, що надходить на підігрів, а у формулі (24) - враховувати інфільтрацію згідно з формулою (ЗО) і різницю, що залишилась між витратою витяжного та припливного повітря.