Страница 13: ДСТУ Б А.2.2-12:2015. Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні (61789)

®С,nd,interm = ^aC,red Qc,nd,cont ’ (61)

Д^е Qc,nd,cont ~ енергопотреба для постійного охолодження, Вт • год, розрахована згідно з 7.2.2;

^ac,red ~ безрозмірний понижувальний коефіцієнт для переривчастого режиму охолод­ження, що розраховують за формулою:

^aC,red =^~^bC,red (^тС,о/^т)їС ~k.hr) < ($²)

з мінімальним значенням: a_{c red}= f_{c hr} і максимальним значенням: a_{c red}= 1.

Д^еfc,hr ~ частка кількості днів на тиждень з нормальним (постійним) заданим режимом охолод­ження принаймні в денний час (не заданим черговим або відключеним), наприклад, 5/7 = 0,71;

b_c,red ~ емпіричний коефіцієнт кореляції; дорівнює b_{C red}= 3;

т - часова константа зони будівлі, год, визначена згідно з 12.4;

т_с Q - довідкова часова константа для режиму охолодження, год, визначена згідно з 12.2;

у_с - співвідношення надходжень і втрат теплоти для режиму охолодження, визначене згідно з 12.2.

Значення заданої температури необхідно приймати згідно з проектними даними, але не нижче ніж нормативне значення згідно з нормами на відповідний тип будівлі. За відсутності точних даних та для цілей енергетичної сертифікації та документування дотримання вимог будівельних норм необхідно використовувати значення заданої температури згідно з таблицею 16.

Для місяця, який має період невикористання, розрахунок виконують двічі:

1. для періоду використання (нормальні налаштування опалення/охолодження) та

2. для налаштувань періоду невикористання.

Потім проводять лінійну інтерполяцію залежно від часової частки режиму невикористання "©рівняно з режимом обслуговування за формулами:

®Н,псІ — 0 “ їн,посс )Qh,nd,осе +їн,посс Qh,nd,посс < (63)

Qc,nd 0 ?С,посс )Q_C,nd,occ ⁺k,nocc Qc.nd,nocc ’ (64)

-■e Qn,nd,occ ~ енергопотребадля опалення, Вт год, розрахована згідно 7.2.1 (або Q_{H nd cont} або Qh,nd,intem)’ припускаючи, що у всі дні місяця регулювання та налаштування автоматичного регулятора температури повітря в приміщенні (наприклад, термо­регулятора на опалювальному приладі) відповідають налаштуванням періоду використання;

Qc,nd,осе - енергопотребадля охолодження, Вт год, розрахована згідно 7.2.2 (або Q_{c nd}або Qc,nd,interm)’ припускаючи, що у всі дні місяця регулювання та налаштування автоматичного регулятора температури повітря в приміщенні (наприклад, термо­стата фанкойла)відповідають налаштуванням періоду використання;

Qh,nd,посс - енергопотребадля опалення, Вт-год, розрахована згідно 7.2.1 (або Q_H,nd,cont або Qh,nd,interm)’ припускаючи, що у всі дні місяця регулювання та налаштування терморегулятора відповідають налаштуванням періоду невикористання;

^с,nd,посс - енергопотребадля охолодження, Вт-год, розрахована згідно 7.2.2 (або Qc,nd,cont або Qc,nd,interm)’ припускаючи, що у всі дні місяця регулювання та налаштування термостата відповідають налаштуванням періоду невикористання;

ґн.посс ~ частка місяця з періодом невикористання опалення (наприклад, 10/31);

^fc,nocc ~ частка місяця з періодом невикористання охолодження (наприклад, 10/31).

Таблиця 16 - Значення заданої, чергової та скоригованої температури

¹> Кількість годин на тиждень з нормальним (постійним) опаленням до заданої температури.

²> Значення температури використовують для розрахунку енергопотреби для охолодження. Максимальна допустима температура у приміщенні вища на 2-3 °С.

10. ³> Кількість годин на тиждень зі нормальним (постійним) охолодженням до заданої температури.РІЧНІ ЕНЕРГОПОТРЕБИ ДЛЯ ОПАЛЕННЯ ТА ОХОЛОДЖЕННЯ

    1. Річні енергопотреби для опалення та охолодження зони будівлі

РІЧНІ енергопотреби ДЛЯ опалення та охолодження даної ЗОНИ будівлі Q_H,_nd,an ' Qc,nd,an> кВт-год, розраховують за формулою (65) шляхом складання розрахованої енергопотреби за кожний місяць:

Qn,nd,an ⁼^,^H,nd,i /Ю00 та Qc,nd,an ⁼ /1 000 > (65)

де Q_{H nd}i - енергопотреба для опалення зони, що розглядається, для 7-го місяця, Вт год, визначена згідно з 7.2.1;

Qc.nd,/ - енергопотреба для охолодження зони, що розглядається, ДЛЯ /-ГО місяця, Вт год, визначена згідно з 7.2.2.

Примітка. Якщо результати розрахунків Q_H,nd,i ^аб° Qc,nd,i Д^ля певного місяця не перевищують значення в 0,1 кВт ■ год/м², то допускається результат для даного місяця приймати 0.

При розрахунку мультизони річні енергопотреби для опалення та охолодження для даної комбінації систем опалення, охолодження та вентиляції, ЩО обслуговують різні ЗОНИ Qn,nd,an,zs ' ^c,nd,an,zs розраховують як суму енеропотреб за зонами, zs, які обслуговуються однією і тією ж комбінацією систем згідно з формулами:

,nd,an,zs ⁼^j^H,nd,an,z ^таQc,nd,an,zs ~ ^,^C,nd,an,z ' (6®)

Z Z

де Qn.nd.an.z “ річна енергопотреба для опалення z-ої зони, яка обслуговується однією і тією ж комбінацією систем, кВтгод, визначена згідно з 14.1;

Qc.nd.an.z “ Річна енергопотреба для охолодження z-ої зони, що обслуговується однією і тією ж комбінацією систем, кВтгод, визначена згідно з 14.1.

Примітка. Якщо результати розрахунків Q_H,_nd,_an._z або Q_c,_nd,an,z Д^ля певного місяця не перевищують значення в 0,1 кВт-год/м², то допускається результат для даного місяця приймати 0.

10. СУМАРНЕ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ СИСТЕМАМИ ОПАЛЕННЯ, ОХОЛОДЖЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЇ

    1. Загальні положення

       1. У загальному випадку енергоспоживання визначається як енергопотреби плюс регулярні неутилізовані тепловтрати систем та додаткова енергія. Сумарні регулярні тепловтрати системи складаються з втрат теплоти при виробленні (генеруванні), акумулюванні, транспортуванні, регу­люванні, розподіленні та виділенні/тепловіддачі.

       2. У разі розрахунку мультизони першим кроком є розрахунок річної енергопотреби для опалення та охолодження для даної комбінації систем опалення, охолодження та вентиляції, що обслуговують одну зону або декілька зон, як зазначено в 14.2. Наступним кроком є розрахунок регулярних тепловтрат та додаткової енергії системи для кожної зони, як це зазначено у наступних □озділах.

       3. Результати розрахунку представляють і підсумовують, як це зазначено в таблиці 37. Дані з цієї таблиці використовують для надання звіту щодо загального енергоспоживання, пер­винної енергії та енергетичної оцінки згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-12:2015.

    2. Регулярні тепловтрати в системі та додаткова енергія. Загальні положення

       1. Основний принцип методу визначення регулярних тепловтрат і додаткової енергії в нженерній системі будівлі базується на аналізі таких підсистем:

• енергетична ефективність підсистеми виділення/тепловіддачі, включаючи регулювання;

• енергетична ефективність підсистеми розподілення, включаючи регулювання;

• енергетична ефективність підсистеми акумулювання та вироблення (генерування), вклю­чаючи регулювання.

^

Додаткова енергія W_aiiX

Утилізована додаткова енергія

Підсистема

нергія виходу Q_ou

Енергія входу Q_in

Сумарні тепловтрати

Утилізовані тепловтрати

Неутилізовані тепловтрати

Рисунок 5 - Енергетичний потік в підсистемі

• частку регулярних тепловтрат у підсистемі, які утилізують (можуть бути утилізовані);

• частку утилізаційних регулярних тепловтрат у підсистемі, що безпосередньо утилізовані в підсистемі й тому віднімаються від сумарних тепловтрат в підсистемі.

Q/n ⁼Qout ~^'^аих ⁺Qnrvd ’ ($?)

де Q_out- вироблена/генерована енергія (енергія виходу);

к - коефіцієнт для розрахунку утилізаційної частки додаткової енергії;

И/_аих - додаткова енергія;

Qnrvd “ неутилізовані тепловтрати підсистеми, що визначаються за формулою:

Qnrvd ⁼Q/s ~ Qrvd ’ (68)

де Q_/s - сумарні тепловтрати підсистеми;

Qn/d - утилізовані тепловтрати підсистеми.

Q/s ⁼Qout 0 ^— л )/^гі, (69)

де г] - ефективність підсистеми (ККД);

Q_oty( - енергія виходу з підсистеми.

Qgen.out ~ Q dis, in /пас ’ (70)

Д^еQgen.out - вироблена/генерована енергія (енергія виходу) від підсистеми генерації (акумулю­вання);

Qdisjn - енергія входу в підсистему розподілення;

Пас - ефективність автоматичного регулювання;

Примітка 1. Для будівель з когенерацією не визначають розмежування між спожитим паливом і ви­робленою теплотою, виробленою електроенергією і втратами в системі. Тим не менш, таке розмежування необхідно проводити настільки точно, наскільки це розумно можливо.