Кінець таблиці 2

ht

теплопередача

г

випромінюючий



h

погодинний

rvd

утилізований



hem

напівсферичний

rbl

які утилізують



Н

опалення

red

зменшений (черговий)





  1. СХЕМА МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ

    1. Енергетичний баланс будівлі та систем

      1. Загальні положення

        1. У залежності від ситуації будівля представлена розділеною на характерні зони або як одна зона.

        2. Енергетичний баланс поділяється на енергетичний або тепловий баланс рівня будівлі та енергетичний баланс на рівні систем.

        3. Енергопотребу для опалення та охолодження будівлі за явною теплотою розраховують за енергетичним балансом зон(-и) будівлі. Ці енергопотреби є вхідними даними для енергетичного балансу систем опалення, охолодження та вентиляції.

        4. Методика розрахунку в цьому стандарті обмежена опаленням та охолодженням за явною теплотою.

      2. Енергетичний баланс рівня будівлі

        1. Енергетичний (тепловий) баланс рівня зони будівлі включає наступні складові:

  • трансмісійну теплопередачу між кондиціонованим об'ємом та зовнішнім навколишнім сере­довищем, що обумовлена різницею між температурою кондиціонованої зони та температурою зовнішнього повітря;

  • вентиляційну теплопередачу (від природної вентиляції або системи механічної вентиляції), спричинену різницею між температурою кондиціонованої зони та температурою припливного повітря;

  • внутрішні теплонадходження (включаючи від'ємні надходження від тепловідводу), від людей, устаткування, освітлення та теплота, що виділена або поглинута з систем опалення, охолодження, ГВП, вентиляції тощо;

  • сонячні теплонадходження (які можуть бути прямими, наприклад, через вікна, або непря­мими, наприклад, поглинені непрозорими елементами будівлі);

  • акумульовану теплоту в будівлі або вивільнений запас теплоти з масиву будівлі;

  • енергопотребу для опалення: якщо зона опалюється, система опалення постачає теплоту для підвищення внутрішньої температури до мінімально необхідного рівня (завданого для опа­лення);

  • енергопотребу для охолодження: якщо зона охолоджується, система охолодження відбирає теплоту для зниження внутрішньої температури до максимально необхідного рівня (завданого для охолодження).

Примітка. Теплопередача до навколишнього середовища є від'ємною, коли зовнішня температура є більшою за внутрішню.

    1. Енергетичний баланс будівлі може також включати енергію, утилізовану в будівлі від різних джерел, таку як утилізовані вентиляційні тепловтрати та втрати систем опалення та охо­лодження, які утилізують.

  1. Енергетичний баланс на рівні інженерних систем будівлі

    1. Енергопотреба для опалення та охолодження будівлі задовольняється енергопоста­чанням від систем опалення та охолодження.

    2. На рівні систем енергетичний баланс на опалення та охолодження, за необхідності, включає:

  • енергопотребу для опалення та охолодження зони будівлі;

  • енергію від відновлювальних енергетичних систем;

  • генерування, акумулювання, розподілення, тепловіддачу та регулювання втрат систем опа­лення та охолодження;

  • енергію, що надходить до систем опалення та охолодження;

  • енергію, що надходить на центральний попередній підігрів чи охолодження вентиляційного повітря, включаючи його транспортування, тепловтрати та управління;

  • енергію, що виходить з систем опалення чи охолодження (наприклад: електроенергія, що експортується з комбінованого устаткування для вироблення тепла та електрики).

    1. Енергетичний баланс системи може також включати енергію, що утилізована в системі від різних джерел.

  1. Метод розрахунку

    1. Для режиму опалення цей стандарт визначає квазістаціонарний метод, за яким тепловий баланс розраховують для періоду в один місяць, що дозволяє взяти до уваги динамічні ефекти за емпірично визначеним коефіцієнтом використання надходжень та/або втрат.

    2. Помісячний розрахунок дає коректні результати в цілому за рік, але результати для окремих місяців, що межують з початком та закінченням опалювального періоду та періоду охо­лодження, можуть мати великі відносні помилки.

    3. Для опалення коефіцієнт використання внутрішніх та сонячних теплових надходжень береться до уваги як факт, що тільки частина цих надходжень використана для зменшення енергопотреби для опалення. Залишок призводить до небажаного зростання внутрішньої темпе­ратури понад задане значення.

    4. Для режиму охолодження цей стандарт визначає квазістаціонарний місячний метод, використовуючи коефіцієнт використання втрат (дзеркальне відображення підходу для опалення): коефіцієнт використання трансмісійної та вентиляційної теплопередачі береться до уваги як факт, що тільки частина трансмісійної та вентиляційної теплопередачі використана для зменшення енергопотреби на охолодження. "Невикористана" трансмісійна та вентиляційна теплопередача відбувається протягом періодів чи інтервалів (наприклад, уночі), коли вони не впливають на потребу для охолодження, що має місце протягом інших періодів чи моментів (наприклад, удень).

Примітка. Див. додаток І ДСТУ Б EN ISO 13790 для більш детального тлумачення коефіцієнта використання надходжень для опалення та коефіцієнта використання втрат для охолодження.

  1. МЕЖІ ТА ЗОНИ БУДІВЛІ ПРИ РОЗРАХУНКУ

    1. Межі будівлі при розрахунку

Межі будівлі при розрахунку енергопотреби для опалення та/або охолодження складаються з усіх елементів будівлі, що відокремлюють кондиціонований об'єм або об'єми, які розглядають, від зовнішнього навколишнього середовища (повітря, ґрунт чи вода) або від суміжних будівель чи некондиціонованих об'ємів, використовуючи внутрішні габаритні розміри.

  1. Теплові зони

    1. Загальні положення

      1. Може бути необхідним розділити будівлю на різні зони з розрахунком енергопотреби для опалення та охолодження для кожної зони окремо.

      2. Якщо будівля поділена на декілька зон, кожна зона повинна бути розрахована окремо, використовуючи процедури розрахунку за однією зоною та за умови адіабатичних границь між зонами. Це визначається, як розрахунок мультизони безтеплового сполучення між зонами.Межа зони будівлі складається з усіх елементів будівлі, що відокремлюють кондиціоно- ваний об'єм чи об'єми,які розглядають, від зовнішнього навколишнього середовища (повітря, ґрунт чи вода), від суміжних кондиціонованих зон, будівель чи некондиціонованих об'ємів, використо­вуючи внутрішні габаритні розміри. Межею між зонами вважають уявну лінію, що проходить посередині перегородки/місця сполучення між зонами.

    2. Критерій поділу на зони

      1. Невеликі некондиціоновані об'єми можуть бути включені всередину кондиціонованої зони, але в даному випадку вони повинні розглядатися як кондиціоновані об'єми.

Є.2.2.2 Розподіл будинку на теплові зони не є обов'язковим, якщо усі наступні умови викону­ються для об'ємів всередині будівлі:

  1. задані температури на опалення об'ємів відрізняються не більше ніж на 4 К включно.

  2. об'єми не мають механічного охолодження або механічне охолодження та задані темпе­ратури на охолодження об'ємів відрізняються не більше ніж на 4 К включно.

  3. об'єми обслуговуються однією системою опалення (якщо є) та однією системою охолод­ження (якщо є).

  4. якщо наявна система(-и) вентиляції обслуговує принаймні 80 % площі підлоги об'ємів.

  5. характеристика вентиляції приміщень, м3/(м2 с), відрізняється не більше ніж у 4 рази всередині 80 % площі підлоги, або є велика ймовірність, що двері між приміщеннями будуть відчиненими.

Якщо одна або декілька з цих умов не виконуються, будівля розділяється на декілька зон так, щоб усі умови виконувались для кожної зони. Подальше розділення на менші зони не допускається.

Примітка 1. Для цілей енергетичної сертифікації та документування дотримання будівельних норм будівлі, а також для цілей спрощеного енергоаудиту допускається виконувати однозонний розрахунок будівлі.

Примітка 2. Якщо зони, для яких не виконуються умови 6.2.2.2, становлять не більше 15 % від загальної кондиціонованої площі будівлі, то зонуванням можна знехтувати.

Примітка 3. Доцільно розділяти будівлю на декілька зон, якщо виконувана оцінка енергетичної ефек­тивності вимагає високої точності (наприклад, для інвестиційних проектів або коли завданням передбачена особлива точність) або очікуються великі відмінності у співвідношенні надходжень і втрат теплоти для режиму опалення або для режиму охолодження.

  1. Розрахунок за зонами

    1. Розрахунок за однією зоною

      1. При розрахунку за однією зоною, задану температуру, 0 intH,sef - °С. на опалення зони будівлі визначають за формулою:

G int,/-/ ,set = — 1)

s

де 0jnt s H set - задана температура для опаленя s-го об'єму, °С, визначена згідно з розділом 13; Afs - кондиціонована площа підлогиб-го об'єму, м2, визначена згідно з 6.4.

  1. При розрахункуза однією зоною, задану температуру 0int c sef, °С, на охолодження зони будівлі визначають за формулою:

б int,s,C,set

& int,С,set =

2^Af.s
s

        1. де 9 int,s,c,set ~ задана температура для охолодження s-го об'єму, °С, визначена згідно зрозділом 13; Af s - кондиціонована площа підлоги s-ro об'єму, м2, визначена згідно з 6.4.При розрахунку за однією зоною, якщо зона містить об'єми, що мають відмінні характе­ристики параметрів щодо внутрішніх теплонадходжень, години освітлення, години вентиляції, кратності повітрообміну тощо, то необхідно використовувати середньозважене до площі значення параметра, аналогічно тому, як це визначено для заданої температури. Осереднення виконується на місячній основі.

      1. Розрахунок мультизони без теплового сполучення між зонами

        1. Для розрахунку мультизони без теплового сполучення між зонами (розрахунок з ізольо­ваними зонами) теплопередачу повітрообміном та/або трансмісією між зонами не беруть до уваги. Відповідно даний розрахунок розглядають, як серію незалежних розрахунків за однією зоною.

        2. Для зон, що мають спільне використання загальної системи опалення та охолодження, енергопотреба для опалення та охолодження будівлі є сумою енергопотреб, розрахованих для окремих зон (див. розділ 14).

        3. Для зон, що не мають спільного використання загальної системи опалення та охолод­ження, енергоспоживання будівлі є сумою енергоспоживання, розрахованого для окремих зон (див. розділ 15).

    1. Визначення кондиціонованої площі підлоги Afs

      1. Кондиціонована площа підлоги Afs є площею підлоги всередині меж кондиціонованого об'єму будівлі, визначена за внутрішніми габаритними розмірами.

      2. За необхідності, кондиціоновану площу зони будівлі визначають окремо для кожної роз­рахункової зони. Сума кондиціонованих площ усіх зон має дорівнювати кондиціонованій площі всієї будівлі.

  1. ЕНЕРГОПОТРЕБА ДЛЯ ОПАЛЕННЯ ТА ОХОЛОДЖЕННЯ БУДІВЛІ

    1. Методика розрахунку

      1. Цим стандартом передбачено два кроки розрахунку:

  1. розрахунок енергопотреби для опалення та охолодження;

  2. розрахунок сезонної тривалості роботи сезонозалежних технічних засобів.

  1. Методика розрахунку з визначення енергопотреби для опалення та охолодження зони будівлі підсумована нижче:

  1. розрахувати внутрішні умови згідно з розділом 13 та кліматологічні умови відповідно до додатка А.

  2. розрахувати характеристики теплопередачі трансмісією згідно з розділом 8.

  3. розрахувати характеристики теплопередачі вентиляцією згідно з розділом 9.

  4. розрахувати внутрішні теплонадходження згідно з розділом 10.

  5. розрахувати сонячні теплонадходження згідно з розділом 11.

  6. розрахувати динамічні параметри згідно з розділом 12.

Енергопотребу для опалення та охолодження встановлюють за розрахунком 12-місячного опалювального режиму та 12-місячного режиму охолодження, кожен з власним значенням пара­метра (наприклад, для вентиляції, утилізації теплоти тощо).

  1. Енергопотреба для опалення та охолодження

    1. Енергопотреба для опалення

      1. Для кожної зони будівлі та для кожного місяця енергопотребу для опалення QHnd. Вт год, за умови постійного опалення, розраховують за формулою:

^H,nd = Qn.nd.cont = ®Н,М -^Н.дп ®Н,дп ■ (3)

де QH nd,cont - енергопотреба для постійного опалення будівлі, Вт год, повинна бути більше чи дорівнювати 0;