Примітка 1. Для правил визначення Lv, Ls, LA (рисунок 7).

Примітка 2. А - кондиціонована площа будівлі.

а (загальні - загальні тепловтрати трубопроводу; які утилізують - тепловтрати трубопроводу, які утилізують)



Lv-довжина трубопроводу між теплогенератором та стояками. Цей (горизонтальний) трубопровід може бути розташований в неопалюваному об'ємі (підвал, горище), або в опалюваному об'ємі; Ls- довжина вер­тикальних трубопроводів (стояки). Ці трубопроводи можуть бути прокладені в будь-яких опалюваних об'ємах, у зовнішніх стінах або всередині будівлі. У них завжди циркулює теплоносій; І_А- з'єднувальні трубопроводи (вузли обв'язки). У цих трубопроводах витрата теплоносія є регульованою тепловіддавальною складовою системи в опалюваних об'ємах

Рисунок 7 - Типи трубопроводів теплорозподільної складової системи

  1. 3 Еквівалентна довжина запірно-регулювальної арматури

    1. 1 Для врахування тепловтрат у засобах кріплення запірно-регулювальної арматури здійснюють додавання 15 % еквівалентної довжини трубопроводу. При використанні спеціальних теплоізольованих засобів кріплення, опір теплопередачі яких дорівнює опору теплопередачі тепло­ізоляції трубопроводу, додаткові тепловтрати, пов'язані із засобами кріплення не враховують.

    2. 2 За даними проекту або вимірювань безпосередньо на місці визначають кількість елементів запірно-регулювальної арматури.Значення еквівалентної довжини запірно-регулюваль­ної арматури, включаючи фланці, у залежності від наявності теплоізоляції наведені в таблиці 25.

Таблиця 25 - Еквівалентна довжиназапірно-регулювальної арматури

Запірно-регулювальна арматура, включаючи фланці

Еквівалентна довжина, м (діаметр d< 100 мм)

Еквівалентна довжина, м (діаметр d > 100 мм)

Неізольована

4,0

6,0

Ізольована

1,5

2,5



  1. Утилізовані та неутилізовані тепловтрати

Розрахунок проводиться за наступною послідовністю:

  1. Визначають секції, де тепловтрати вважаються непридатними для утилізації (неутиліза- ційними).

Неутилізаційні тепловтрати системи складаються із втрат підсистеми розподілення (або їх частин), розташованих в неопалюваних об'ємах, які неможливо утилізувати. Тепловтрати трубо­проводів, що знаходяться в усіх неопалюваних об'ємах, вважають неутилізаційними.

  1. Розраховують неутилізаційні QH,dis,ls,nrbl,i тепловтрати.

Розрахунок тепловтрат в неопалюваних об'ємах Qndisisnrbii здійснюють згідно з 15.5.2.

  1. Визначають ті секції, де тепловтрати вважаються утилізаційними.

В усіх опалюваних об'ємах тепловтрати трубопроводів вважають утилізаційними.

  1. Розраховують утилізаційні QHdisisrbii тепловтрати.

Розрахунок тепловтрат в опалюваних об'ємах QHdis,rblj здійснюють згідно з15.5.2.

  1. Розраховують утилізовані QHdlsls ,• тепловтрати.

Утилізовані тепловтрати розраховують за формулою:

^H,dis,ls,rvd,i _QH,dis,ls,rbl,i ' ' Пн.дп,/ > (91)

де гн,дп,і ~ безрозмірний коефіцієнт використання надходжень для опалення впродовж /-го місяця, розрахований згідно з 12.2.

  1. Розраховують неутилізовані QH,dis,ls,nrvd,l тепловтрати

Неутилізовані тепловтрати - це сума неутилізаційних тепловтрат системи розподілення в неопалюваних об'ємах та різниці між утилізаційними та утилізованими тепловтратами в опалю­ваних (кондиціонованих) об'ємах, що розраховують за формулою:

^H,dis,ls,nrvd,i ~ ^H,dis,ls,nrbl,i +(^H,dis,ls,rbl,i ~ ^H,dis,ls,rvd,i^ (92)

  1. Додаткова енергія системи розподілення

    1. Значення річної енергопотреби у додатковій енергії наведені в таблиці 26.

Таблиця 26 - Річна потреба в додатковій енергії

Річна потреба у додатковій енергії WHdisauxan, кВт год/рік (topan= 5000 год роботи опалення)

AfZ. м2

Генератори зі стандартним об'ємом води

Генератори зі зменшеним об'ємом води

Двотрубна система з радіаторами Тип регулювання насоса:

Двотрубна система з радіаторами Тип регулювання насоса:

некерований

const

APvar

некерований

Ар const

APvar

100

99

64

53

105

68

57

150

126

82

68

151

98

82

200

151

98

82

206

134

112

300

196

127

106

349

226

189

400

238

154

129

544

352

294

500

278

180

150

799

517

432

600

316

205

171

915

592

495

700

354

229

192

1021

661

553

800

391

253

211

1125

728

609

900

427

276

231

1226

794

664

1000

463

299

250

1326

858

718

Afz> м2

Двотрубна система з підлоговим опаленням Тип регулювання насоса:

Двотрубна система з підлоговим опаленням Тип регулювання насоса:

некерований

АР const

APvar

некерований

Ар const

APvar

100

193

125

105

198

128

107

150

246

159

133

263

170

142

200

294

190

159

333

215

180

300

379

245

205

497

322

269

400

458

296

248

709

459

384

500

532

344

288

979

634

530

600

602

390

326

1122

726

607

700

671

434

363

1254

812

679

800

738

477

399

1384

895

749

900

803

520

435

1510

977

817

1000

867

561

469

1635

1058

885

Річна потреба у додатковій енергії WH,dis,aux,an, кВтгод/рік (top an= 5000 год роботи опалення)

Afz > М2

Генератори зі стандартним об'ємом води

Генератори зі зменшеним об'ємом води

Однотрубна система з радіаторами Тип регулювання насоса: некерований

Однотрубна система з радіаторами Тип регулювання насоса: некерований

100

109

115

150

141

164

200

170

222

300

224

369

400

274

568

500

323

827

600

370

950

700

417

1063

800

463

1174

900

509

1283

1000

554

1390



Примітка 1. Afz- кондиціонована площа зони, що обслуговується одним насосом (один насос максимум на 1000 м2 зони).

Примітка 2. Для кондиціонованої площі зони, що відрізняється від наведених у таблиці значень, річну потребу у додатковій енергії необхідно визначати методом інтерполяції.

Примітка 3. Для іншої кількості годин опалювального періоду за рік ніж topап= 5000 год річну потребу у додатковій енергії WHdisauxan визначають виходячи з табличних значень, які наведені в таб­лиці, з множенням їх на коефіцієнті =fopап/5000, де: top an - опалювальний період у годинах за рік, год/рік.

  1. Врахування змінного режиму опалення в річній потребі додаткової енергії WHdjsauxan здійснюють згідно з даними таблиці 26 шляхом множення їх на коефіцієнт fjm, який визначають наступним чином:

  • нормальний режим з 06:00 до 22:00 год кожної доби та черговий режим упродовж решти часу: fim= 0,87; якщо насос вимкнений у черговому режимі, то fim= 0,69;

  • нормальний режим з 06:00 до 22:00 год з понеділка до п'ятниці та черговий режим упродовж решти часу: fjm = 0,87; якщо насос вимкнений у черговому режимі, то fjm= 0,60.

  1. Утилізаційні та утилізовані тепловтрати від додаткової енергії

    1. Загальні положення щодо розрахунку утилізаційних та утилізованих тепловтрат від додаткової енергія визначені згідно з ДСТУ Б EN 15316-2-3.

    2. Метод, визначений цим стандартом для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами, не враховує утилізаційні та утилізовані тепловтрати від додаткової енергія для підсистеми розподілення.

  2. Енергія входу в підсистему розподілення

Енергію входу, яка необхідна для підсистеми розподілення, Вт • год, визначають за формулою:

®Н,dis,in,і ~ ^Н,dis,out,і +^H,dis,ls,nrvd,i > (®$)

де dis,out,і ~ енергія виходу з підсистеми розподілення упродовж /-ГО місяця дорівнює енергії

входу до підсистеми тепловіддачі QH em jn iДЛЯ певної комбінації зон, що обслу­говуються тією ж самою підсистемою розподілення, визначена згідно з 15.4.4, Вт • год;

®H,dis,is,nrvdi~ неутилізовані тепловтрати підсистеми розподілення упродовж/-ГО місяця,

Вт ■ год, визначені згідно з 15.5.3.

15.6 Підсистеми виробництва/генерування та акумулювання теплоти

  1. Енергія виходу від підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти

Для цілей стандарту прийнято, що загальна енергія виходу з підсистеми виробництва/гене­рування та акумулювання теплоти дорівнює енергії входу в підсистему розподілення:

gen,out,і =^Н,dis,in,і ’ (94)

де Он,gen,out,І ~ енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування та акумулювання теплоти упродовж/-го місяця, Вт год;

Он,dis,in,і ~ енергія входу в підсистему розподілення упродовж /-го місяця, Вт год, визначена згідно з 15.5.6.

  1. Тепловтрати підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти

    1. Загальні тепловтрати підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти упродовж /-го місяця, Вт год, розраховують за формулою:

Оду,gen,Is,і =Qh,gen,out,і “ ^ІН.деп )/rlH,gen > (95)

де Пн,gen - ефективність підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти;

Qn,gen,out,i~ енергія виходу з підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти упродовж/-го місяця, Вт год, визначена згідно з 15.6.1.

  1. Для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами сезонну ефективність підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти гн,деп приймають згідно з даними таблиці 27.

  2. Енергоефективність підсистем акумулювання включається в ефективність підсистем виробництва/генерування. В тому випадку, коли підсистема виробництва/генерування та акумулю­вання складається більше ніж з одного типу генератора/трансформатора, розрахунки слід робити окремо для кожної частини з відповідною ефективністю. (Наприклад, 50 % виходу енергії від підсистеми виробництва/генерування покривається котлом на легкому сорті мазуту, а 50 % - тепловим насосом з передачею теплоти від повітря до повітря).