Примітка 1. Для правил визначення Lv, Ls, LA (рисунок 7).
Примітка 2. А - кондиціонована площа будівлі.
а (загальні - загальні тепловтрати трубопроводу; які утилізують - тепловтрати трубопроводу, які утилізують)
Lv-довжина трубопроводу між теплогенератором та стояками. Цей (горизонтальний) трубопровід може бути розташований в неопалюваному об'ємі (підвал, горище), або в опалюваному об'ємі; Ls- довжина вертикальних трубопроводів (стояки). Ці трубопроводи можуть бути прокладені в будь-яких опалюваних об'ємах, у зовнішніх стінах або всередині будівлі. У них завжди циркулює теплоносій; І_А- з'єднувальні трубопроводи (вузли обв'язки). У цих трубопроводах витрата теплоносія є регульованою тепловіддавальною складовою системи в опалюваних об'ємах
Рисунок 7 - Типи трубопроводів теплорозподільної складової системи
3 Еквівалентна довжина запірно-регулювальної арматури
1 Для врахування тепловтрат у засобах кріплення запірно-регулювальної арматури здійснюють додавання 15 % еквівалентної довжини трубопроводу. При використанні спеціальних теплоізольованих засобів кріплення, опір теплопередачі яких дорівнює опору теплопередачі теплоізоляції трубопроводу, додаткові тепловтрати, пов'язані із засобами кріплення не враховують.
2 За даними проекту або вимірювань безпосередньо на місці визначають кількість елементів запірно-регулювальної арматури.Значення еквівалентної довжини запірно-регулювальної арматури, включаючи фланці, у залежності від наявності теплоізоляції наведені в таблиці 25.
Таблиця 25 - Еквівалентна довжиназапірно-регулювальної арматури
Запірно-регулювальна арматура, включаючи фланці |
Еквівалентна довжина, м (діаметр d< 100 мм) |
Еквівалентна довжина, м (діаметр d > 100 мм) |
Неізольована |
4,0 |
6,0 |
Ізольована |
1,5 |
2,5 |
Утилізовані та неутилізовані тепловтрати
Розрахунок проводиться за наступною послідовністю:
Визначають секції, де тепловтрати вважаються непридатними для утилізації (неутиліза- ційними).
Неутилізаційні тепловтрати системи складаються із втрат підсистеми розподілення (або їх частин), розташованих в неопалюваних об'ємах, які неможливо утилізувати. Тепловтрати трубопроводів, що знаходяться в усіх неопалюваних об'ємах, вважають неутилізаційними.
Розраховують неутилізаційні QH,dis,ls,nrbl,i тепловтрати.
Розрахунок тепловтрат в неопалюваних об'ємах Qndisisnrbii здійснюють згідно з 15.5.2.
Визначають ті секції, де тепловтрати вважаються утилізаційними.
В усіх опалюваних об'ємах тепловтрати трубопроводів вважають утилізаційними.
Розраховують утилізаційні QHdisisrbii тепловтрати.
Розрахунок тепловтрат в опалюваних об'ємах QHdis,rblj здійснюють згідно з15.5.2.
Розраховують утилізовані QHdlsls ,• тепловтрати.
Утилізовані тепловтрати розраховують за формулою:
^H,dis,ls,rvd,i _QH,dis,ls,rbl,i ' ' Пн.дп,/ > (91)
де гн,дп,і ~ безрозмірний коефіцієнт використання надходжень для опалення впродовж /-го місяця, розрахований згідно з 12.2.
Розраховують неутилізовані QH,dis,ls,nrvd,l тепловтрати
Неутилізовані тепловтрати - це сума неутилізаційних тепловтрат системи розподілення в неопалюваних об'ємах та різниці між утилізаційними та утилізованими тепловтратами в опалюваних (кондиціонованих) об'ємах, що розраховують за формулою:
^H,dis,ls,nrvd,i ~ ^H,dis,ls,nrbl,i +(^H,dis,ls,rbl,i ~ ^H,dis,ls,rvd,i^ ■ (92)
Додаткова енергія системи розподілення
Значення річної енергопотреби у додатковій енергії наведені в таблиці 26.
Таблиця 26 - Річна потреба в додатковій енергії
Річна потреба у додатковій енергії WHdisauxan, кВт год/рік (topan= 5000 год роботи опалення)
AfZ. м2 |
Генератори зі стандартним об'ємом води |
Генератори зі зменшеним об'ємом води |
|||||
Двотрубна система з радіаторами Тип регулювання насоса: |
Двотрубна система з радіаторами Тип регулювання насоса: |
||||||
некерований |
const |
APvar |
некерований |
Ар const |
APvar |
||
100 |
99 |
64 |
53 |
105 |
68 |
57 |
|
150 |
126 |
82 |
68 |
151 |
98 |
82 |
|
200 |
151 |
98 |
82 |
206 |
134 |
112 |
|
300 |
196 |
127 |
106 |
349 |
226 |
189 |
|
400 |
238 |
154 |
129 |
544 |
352 |
294 |
|
500 |
278 |
180 |
150 |
799 |
517 |
432 |
|
600 |
316 |
205 |
171 |
915 |
592 |
495 |
|
700 |
354 |
229 |
192 |
1021 |
661 |
553 |
|
800 |
391 |
253 |
211 |
1125 |
728 |
609 |
|
900 |
427 |
276 |
231 |
1226 |
794 |
664 |
|
1000 |
463 |
299 |
250 |
1326 |
858 |
718 |
|
Afz> м2 |
Двотрубна система з підлоговим опаленням Тип регулювання насоса: |
Двотрубна система з підлоговим опаленням Тип регулювання насоса: |
|||||
некерований |
АР const |
APvar |
некерований |
Ар const |
APvar |
||
100 |
193 |
125 |
105 |
198 |
128 |
107 |
|
150 |
246 |
159 |
133 |
263 |
170 |
142 |
|
200 |
294 |
190 |
159 |
333 |
215 |
180 |
|
300 |
379 |
245 |
205 |
497 |
322 |
269 |
|
400 |
458 |
296 |
248 |
709 |
459 |
384 |
|
500 |
532 |
344 |
288 |
979 |
634 |
530 |
|
600 |
602 |
390 |
326 |
1122 |
726 |
607 |
|
700 |
671 |
434 |
363 |
1254 |
812 |
679 |
|
800 |
738 |
477 |
399 |
1384 |
895 |
749 |
|
900 |
803 |
520 |
435 |
1510 |
977 |
817 |
|
1000 |
867 |
561 |
469 |
1635 |
1058 |
885 |
Річна потреба у додатковій енергії WH,dis,aux,an, кВтгод/рік (top an= 5000 год роботи опалення)
Afz > М2 |
Генератори зі стандартним об'ємом води |
Генератори зі зменшеним об'ємом води |
Однотрубна система з радіаторами Тип регулювання насоса: некерований |
Однотрубна система з радіаторами Тип регулювання насоса: некерований |
|
100 |
109 |
115 |
150 |
141 |
164 |
200 |
170 |
222 |
300 |
224 |
369 |
400 |
274 |
568 |
500 |
323 |
827 |
600 |
370 |
950 |
700 |
417 |
1063 |
800 |
463 |
1174 |
900 |
509 |
1283 |
1000 |
554 |
1390 |
Примітка 1. Afz- кондиціонована площа зони, що обслуговується одним насосом (один насос максимум на 1000 м2 зони).
Примітка 2. Для кондиціонованої площі зони, що відрізняється від наведених у таблиці значень, річну потребу у додатковій енергії необхідно визначати методом інтерполяції.
Примітка 3. Для іншої кількості годин опалювального періоду за рік ніж topап= 5000 год річну потребу у додатковій енергії WHdisauxan визначають виходячи з табличних значень, які наведені в таблиці, з множенням їх на коефіцієнті =fopап/5000, де: top an - опалювальний період у годинах за рік, год/рік.
Врахування змінного режиму опалення в річній потребі додаткової енергії WHdjsauxan здійснюють згідно з даними таблиці 26 шляхом множення їх на коефіцієнт fjm, який визначають наступним чином:
нормальний режим з 06:00 до 22:00 год кожної доби та черговий режим упродовж решти часу: fim= 0,87; якщо насос вимкнений у черговому режимі, то fim= 0,69;
нормальний режим з 06:00 до 22:00 год з понеділка до п'ятниці та черговий режим упродовж решти часу: fjm = 0,87; якщо насос вимкнений у черговому режимі, то fjm= 0,60.
Утилізаційні та утилізовані тепловтрати від додаткової енергії
Загальні положення щодо розрахунку утилізаційних та утилізованих тепловтрат від додаткової енергія визначені згідно з ДСТУ Б EN 15316-2-3.
Метод, визначений цим стандартом для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами, не враховує утилізаційні та утилізовані тепловтрати від додаткової енергія для підсистеми розподілення.
Енергія входу в підсистему розподілення
Енергію входу, яка необхідна для підсистеми розподілення, Вт • год, визначають за формулою:
®Н,dis,in,і ~ ^Н,dis,out,і +^H,dis,ls,nrvd,i > (®$)
де dis,out,і ~ енергія виходу з підсистеми розподілення упродовж /-ГО місяця дорівнює енергії
входу до підсистеми тепловіддачі QH em jn iДЛЯ певної комбінації зон, що обслуговуються тією ж самою підсистемою розподілення, визначена згідно з 15.4.4, Вт • год;
®H,dis,is,nrvdi~ неутилізовані тепловтрати підсистеми розподілення упродовж/-ГО місяця,
Вт ■ год, визначені згідно з 15.5.3.
15.6 Підсистеми виробництва/генерування та акумулювання теплоти
Енергія виходу від підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти
Для цілей стандарту прийнято, що загальна енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування та акумулювання теплоти дорівнює енергії входу в підсистему розподілення:
gen,out,і =^Н,dis,in,і ’ (94)
де Он,gen,out,І ~ енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування та акумулювання теплоти упродовж/-го місяця, Вт год;
Он,dis,in,і ~ енергія входу в підсистему розподілення упродовж /-го місяця, Вт год, визначена згідно з 15.5.6.
Тепловтрати підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти
Загальні тепловтрати підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти упродовж /-го місяця, Вт год, розраховують за формулою:
Оду,gen,Is,і =Qh,gen,out,і “ ^ІН.деп )/rlH,gen > (95)
де Пн,gen - ефективність підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти;
Qn,gen,out,i~ енергія виходу з підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти упродовж/-го місяця, Вт год, визначена згідно з 15.6.1.
Для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами сезонну ефективність підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти гн,деп приймають згідно з даними таблиці 27.
Енергоефективність підсистем акумулювання включається в ефективність підсистем виробництва/генерування. В тому випадку, коли підсистема виробництва/генерування та акумулювання складається більше ніж з одного типу генератора/трансформатора, розрахунки слід робити окремо для кожної частини з відповідною ефективністю. (Наприклад, 50 % виходу енергії від підсистеми виробництва/генерування покривається котлом на легкому сорті мазуту, а 50 % - тепловим насосом з передачею теплоти від повітря до повітря).