де 0, - середня річна температура внутрішнього повітря, °С;

0, - середня добова амплітуда коливань середньої внутрішньої температури, °С, визна­

чена, як половина різниці між максимальним і мінімальним значеннями середньої місячної температури внутрішнього повітря протягом року;

0е - середня річна температура зовнішнього повітря, °С, приймають згідно з додатком А;

0е - середня добова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря, °С, визначена, як половина різниці між максимальним і мінімальним значеннями середньої місячної температури зовнішнього повітря протягом року, яку приймають згідно з додатком А;

т - порядковий номер місяця (від 1 до 12);

т - порядковий номер місяця, в якому трапляється мінімальна зовнішня температура

(зазвичай, це січень, т = 1).

Б.2.3 Середню місячну величину теплового потоку розраховують за формулою:

,

(Б.18)

. . /X 77 і і ъ ГП Т + СХ . і z от — Т — В

Фт - На (0/ - 0р ) - Нпі 0/ COS 2 Л + Нпр 0„ COS 2 Л !-

111 У ' ' G' Р1' ИО Р~ с И Q

де Нд - стаціонарний узагальнений коефіцієнт теплопередачі трансмісією до ґрунту, Вт/К, визначений згідно з Б.1;

Нрі - коефіцієнт внутрішньої періодичної теплопередачі трансмісією, Вт/К, визначений згідно з Б.2.4 Б.2.6;

Нре - коефіцієнт зовнішньої періодичної теплопередачі трансмісією, Вт/К, визначений згідно з Б.2.4 Б.2.6;

а - випередження часу циклу теплового потоку порівняно з випередженням часу внутріш­ньої температури у цілому числі місяців, приймають згідно з даними таблиці Б.4;

Р - відставання часу циклу теплового потоку порівняно з відставанням часу зовнішньої
температури у цілому числі місяців, приймають згідно з даними таблиці Б.4.

0,-, 0е, 0,-, 0е, т, т - те саме, що у формулах (Б.16) та (Б.17).

Таблиця Б.4 - Фазова різниця (за місяць)

Тип підлоги

а

Підлога по ґрунту, без крайової ізоляції фундаменту

0

1

Підлога по ґрунту з внутрішньою горизонтальною крайовою ізоляцією фундаменту

0

1

Підлога по ґрунту з вертикальною або зовнішньою крайовою ізоляцією фундаменту

0

2

Підвал

0

1



Б.2.4 Підлога по Ґрунту

Б.2.4.1 Коефіцієнт внутрішньої періодичної теплопередачі трансмісією визначають за фор­мулою:


(Б.19)



де А, Р, X, dt, - те саме, що у Б.1.1;

б - періодична глибина проникнення, м, визначають згідно з даними таблиці Б.5.

Примітка. Періодична глибина проникнення - це глибина ґрунту, на якій (для одновимірного теплового потоку) амплітуда температури менша за 1/е тієї, що на поверхні, де е - основа натурального логарифму.

Б.2.4.2 Коефіцієнт зовнішньої періодичної теплопередачі трансмісією визначають за фор­мулою:

HDe =0,37 P7Jn| А + 1 І + р.щ , (Б.20)

де Р, X, dt, Tg, 5 - те саме, що у формулі (Б.19).

Б.2.5 Опалюваний підвал (цокольний поверх)

Б.2.5.1 Коефіцієнт внутрішньої періодичної теплопередачі трансмісією визначають за фор­мулою:


(Б.21)



де А, Р, X, dt, dw, z, Tg - те саме, що у Б. 1.2;

5 - періодична глибина проникнення, м, визначають згідно з даними таблиці Б.5

.Б.2.5.2 Коефіцієнт зовнішньої періодичної теплопередачі трансмісією визначають за фор­мулою:

Нре


= 0,37РХ


ez/5lnf— + lK2(1-ez/6) Inf—+1

. ) [dw )


(Б.22)



де P, k, dt, dw, z, , 8 - те саме, що у формулі (Б.21).

Б.2.6 Технічне підпілля

Б.2.6.1 Коефіцієнт внутрішньої періодичної теплопередачі трансмісією визначають за фор­мулою:

г п-1

де A, Uf,A., 17х-тесаме, що у Б. 1.3;

8 - періодична глибина проникнення, м, визначають згідно з даними таблиці Б.5.

Б.2.6.2 Коефіцієнт зовнішньої періодичної теплопередачі трансмісією визначають за фор­мулою:

0.37РХІП —+ 1 +С/ХД

z

(Б.24)

> -

--- + ux+uf

8

де A, Uf, X, Ux, Р, dg-те саме, що у Б. 1.3.

Таблиця Б.5 - Періодична глибина проникнення

Категорія

Опис

8, м

1

Глина або мул

2,2

2

Пісок або гравій

3,2

3

Скельний або напівскельний

4,2

Примітка. У випадку, коли тип фунту невідомий або невизначений, обирають категорію 2.

ДОДАТОК В
(довідковий)

ПРИКЛАД ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ ПРИ ОПАЛЕННІ, ОХОЛОДЖЕННІ
ТА ГАРЯЧОМУ ВОДОПОСТАЧАННІ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ

  1. Область застосування та мета розрахунку

    1. Приклад розроблено згідно з вимогами ДСТУ-Н Б А.2.2-12:2015 та ДОТУ Б EN ISO 13790.

    2. Мета розрахунку - надати приклад того, як використовують основні вхідні дані та рів­няння цього стандарту для розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні та ГВП.

    3. Даний приклад не розроблено для цілей сертифікації енергоефективності згідно з норма­тивними вимогами. У зв'язку з цим, приклад не містить оцінку відповідності нормативним вимогам та не проведений аналіз відсутності помилок.

  2. Опис будівлі

    1. Об'єкт розрахунку - житловий будинок, що запроектований у м. Києві за адресою

    2. Будинок односекційний, має 25 житлових поверхів, технічне підпілля та холодне горище. Загальна кількість квартир - 124. Загальна висота будинку 72,8 м. Висота типового поверху-2,8 м. У будинку передбачено одну сходову клітку та три підйомних ліфти. План типового поверху наведено на рисунку В.1. Орієнтація будівлі - за основними напрямами (фасад будівлі з головним входом, який орієнтований на північ).



Рисунок В.1 - План типового поверху будинку

  1. Площі зовнішніх огороджень будинку наведені в таблиці В.1.

Таблиця В.1 - Площі зовнішніх огороджень будинку

Ч.ч.

Вид огороджувальної конструкції

Загальна площа, м2

1

Зовнішні стіни

7330

2

Суміщене покриття

60

3

Перекриття холодного горища

415

4

Перекриття над техпідпіллям

475

5

Світлопрозорі конструкції, в т.ч.(світлопрозорі конструкції, що знахо­дяться за заскленими балконами та лоджіями), орієнтовані на:

- північ;

940 (497,5)

392,5 (160)

- схід;


- південь; 547,5 (337,5)

- захід


6

Вхідні двері в будинок

10



  1. Зонування будівлі при розрахунку

    1. Згідно з 6.2.2.2 (примітка 2) розподіл будівлі на теплові зони не здійснюється. Розрахунок проводиться однозонний.

    2. Кондиціонована площа будівлі становить Af= 11855 м2.

  2. Характеристики теплопередачі трансмісії

    1. Для розрахунку прийнято, що приведений опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій відповідає нормативним вимогам ДБН В.2.6-31. Значення приведеного опору тепло­передачі зовнішніх огороджувальних конструкцій наведені в таблиці В.2.

    2. Узагальнені коефіцієнти теплопередачі трансмісією визначені згідно з 8.2 та наведені в таблиці В.2. Значення узагальнених коефіцієнтів теплопередачі трансмісією визначені, як для режиму опалення, так і для режиму охолодження.

    3. При розрахунках теплопередачі через світлопрозорі елементи ефект нічної ізоляції не враховувався.

    4. Узагальнений коефіцієнт теплопередачі до ґрунту визначався згідно з методикою Б.1.3 додатка Б. Приклад розрахунку наведено у додатку Г.

    5. Коефіцієнти теплопередачі трансмісією через некондиціоновані об'єми визначались з урахуванням поправочних коефіцієнтів, що приймались згідно з таблицею 3.

    6. Вплив теплопровідних включень у даному прикладі визначався згідно з формулою (21) шляхом додавання до значення коефіцієнтів теплопередачі непрозорих огороджувальних конст­рукцій додаткової складової, значення якої приймались згідно з таблицею 4.

Примітка. Рішення щодо врахування термічного впливу теплопровідних включень шляхом збільшення значення коефіцієнтів теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкційна додаткову складову обу­мовлено метою даного прикладу. Для проектних розрахунків та для цілей енергетичної сертифікації і доку­ментування дотримання будівельних норм будівлі врахування термічного впливу теплопровідних включень необхідно здійснювати згідно з вимогами 8.2.2.5 через лінійні та точкові коефіцієнти теплопередачі тепло­провідних включень.

Таблиця В.З - Характеристики теплопередачі трансмісією

Ч.ч.

Вид огороджувальної конструкції

Aj, м2

м2 ■ К/Вт

и.

Вт/(м2К)

ДЦь. Вт/(м2К)

btr,x,H

btr,x,C

Нх,Н , Вт/К

Нх,С , Вт/К

1

Зовнішні стіни

7330

3,3

0,30

0,15

1

1

3321

3321

2

Суміщене покриття

60

5,35

0,19

0,15

1

1

20

20

3

Перекриття холодного горища

415

4,95

0,20

0,15

0,9

0

135

0

4

Перекриття над техпідпіллям

475

1,0

1,0

0

1

1

233

233

5

Світлопрозорі конструкції

442,5

0,75

1,33

-

1

1

590

590

6

Світлопрозорі конструк­ції за заскленими балко­нами та лоджіями

497,5

0,75

1,33

-

0,85

1

564

663

7

Вхідні двері

10

0,5

2,0

1

1

20

20



Htr,adj,H = HD + Hg + Hu + HA = 3321 +20 + 135 + 233 + 590 + 564 + 20 = 4882 Вт/К.

Htr,adj,C = HD + Hg + Hu + HA = 3321 + 20 + 135 + 233 + 590 + 663 + 20 = 4847 Вт/К.

    1. Сумарна теплопередача трансмісією розрахована згідно з формулами (9) та (10) для кожного місяця і наведена в таблиці В.6 для режиму опалення та в таблиці В.7 для режиму охолодження.

  1. Характеристики теплопередачі вентиляцією

    1. Для розрахунку прийнято, що система вентиляції житлового будинку відповідає вимогам ДБН В.2.5-67 і передбачає наявність засобів для регулювання за потребою у системах механічної загальнообмінної вентиляції. Даний технічний принцип забезпечується підключенням системи живлення витяжного вентилятора у санвузлі до вимикача освітлення - вентилятор починає працю­вати тільки за наявності людей и даному приміщенні (включення світла) та вимикається за їх відсутності (виключення світла).У кухні витяжний вентилятор підключений до системи керування, яка спрацьовує за сигналом датчика концентрації СО2.

    2. Величина повітрообміну при вентиляції, включаючи інфільтрацію, прийнята на рівні мінімального значення кратності повітрообміну для багатоквартирних житлових будинків з ураху­ванням положень 9.2.3.1.3 і складає: 0,8 год-1 -0,8 = 0,64 год-1.

    3. Наявність теплоутилізаційних установок в системі вентиляції будівлі не передбачено.

    4. Додаткова складова вентиляції за рахунок природного охолодження та нічної вентиляції протягом періоду охолодження прийнята на рівні 20 % від загальної величини повітрообміну приміщень.

    5. Центрального попереднього підігріву та охолодження вентиляційного повітря не перед­бачено.

    6. Значення загального коефіцієнта теплопередачі вентиляцією становлять:

  • для опалювального періоду Hve adj н= 6023 Вт/К;

  • для періоду охолодження Hve adj C= 7227 Вт/К.

    1. Сумарна теплопередача вентиляцією розрахована згідно з формулами (22) та (23) для кожного місяця і наведена в таблиці В.6 для режиму опалення та в таблиці В.7 для режиму охолодження.

  1. Характеристики внутрішніх теплонадходжень

    1. Згідно з методикою даного стандарту до уваги взяті наступні теплонадходження: внутрішній тепловий потік від людей, внутрішній тепловий потік від обладнання, внутрішній теп­ловий потік від освітлення. Відповідно загальна сумарна величина усередненого теплового потоку приймається згідно з таблицею 6 і становить ФІГІІ = 5,8 Вт/м2.

    2. Значення внутрішніх теплонадходжень для кожного місяця наведені в таблиці В.5. Наведені значення розраховані за формулою (35) з урахуванням графіка використання згідно з таблицею 6 та характеристиками періоду невикористання згідно з таблицею 7.

  2. Характеристики сонячних теплонадходжень

    1. Світлопрозорі конструкції, через які до будинку надходять сонячні теплонадходження, розташовані лише з північного та південного фасадів. Середньомісячна сонячна радіація на відповідні площини визначена згідно з додатком А і наведена в таблиці В.5.

    2. Світлопрозорі конструкції, що використовуються для засклення будинку, - віконні та балконні блоки на основі ПВХ-профілів із заскленням двокамерними склопакетами з енерго­зберігаючим покриттям на внутрішньому склі. Для даного типу скління коефіцієнт загального пропускання сонячної енергії при нормальному куті падіння згідно з таблицею 7 становить дп= 0,58. Відповідно загальний коефіцієнт пропускання сонячної енергії світлопрозорої частини визначають згідно з формулою (39) і становить ддІ= 0,9 0,58 = 0,52.

    3. Площа світлопрозорих конструкцій згідно з проектними даними становить: