Страница 16: ДСТУ Б А.2.2-12:2015. Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні (61789)

Коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку: f_rad= 0,85 - для водяних опалювальних панелей, випромінювачів світлих, випромінювачів трубчастих та підлогового опа­лення.

Енергетичні параметри ефективності систем опалення великих внутрішніх об'ємів та коефш- цієнт f_rgd представлені середніми значеннями для систем опалення та типів обладнання, котрі приблизно також можуть бути застосованими для компоновок, які відрізняються від представлених.

Таблиця 23 - Ефективність систем у приміщеннях заввишки більше ніж 10 м

Коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку: f_rad= 0,85 - для водяних опалювальних панелей, випромінювачів світлих, випромінювачів трубчастих та підлогового опа­лення.

Енергетичні параметри ефективності систем опалення великих внутрішніх об'ємів та коефі­цієнт f_rad представлені середніми значеннями для систем опалення та типів обладнання, котрі приблизно також можуть бути застосованими для компоновок, які відрізняються від представлених.

Для системи повітряного опалення з високим коефіцієнтом ежекції повітророзподілення:

• складові енергоефективності визначають осередненням параметрів для систем з горизон­тальним або вертикальним витіканням;

• визначають загальний рівень ефективності д_ет згідно з формулою (80).

• споживання електроенергії;

• тривалість роботи;

• частину електричної енергії, конвертовану в теплоту та віддану в опалюваний об'єм.

Енергію входу, що необхідна для підсистеми тепловіддачі/виділення, розраховують за фор­мулою:

®Н,ет,іп,і ⁼^H,em,out,i ~,ет,аих,і ~^H,em,ls,rvd,i ⁺^H,em,ls,nrvd,i ’ (83)

де Qf-i,em,ini ~ енергія входу, що необхідна для підсистеми тепловіддачі впродовж /-ГО місяця, Вт • год;

Qn,em,out,i ~ енергія виходу підсистеми тепловіддачі за /-Й місяць, дорівнює енергопотребі Q_Hnd/для визначеної комбінації зон, що обслуговуються даною підсистемою тепловіддачі, Вт год;

k - коефіцієнт для розрахунку утилізованої частини додаткової енергії впродовж

/-го місяця, показує, що частину додаткової енергії можна утилізувати безпосе­редньо в підсистемі тепловіддачі як теплоту; приймають k = 0,8 • Дн.дп,/ і

^WH,em, aux,і ~ додаткова енергія впродовж /-ГО місяця, Вт ■ год;

^H,em,is,nrvd,i~ неутилізовані тепловтрати для підсистеми тепловіддачі впродовж 7-ГО місяця, Вттод, які приймають відповідно до формули (1) ДСТУ Б EN 15316-2-1:

^H,em,ls,nrvd,i ~ ®Н,ет,Із,і ’ (84)

Де Qn.em is і ~ загальні тепловтрати підсистем тепловіддачі впродовж /-го місяця, Вт • год, розраховані згідно з 15.4.2;

QHemis.rvdi -утилізовані тепловтрати підсистем тепловіддачі впродовжz-го місяця, Вт год, приймають:

^H,em,ls.rvd,i~ 0- (85)

Тоді формула (83) приймає вигляд:

®Н,ет,іп,і ⁼^H,em,out,i — ^Н,ет,аих,і ⁺@Н,ет,Із,і’ (86)

або для цілей сертифікації енергоефективності, нехтуючи додатковою енергією впродовж /-го місяця, формулу (86) можна спростити:

®Н,ет,іп,і ~ ®Н,ет,оиі,і ⁺®Н,ет,І$,і ■ ($7)

• тепловтрат системи (утилізаційні та утилізовані);

• додаткову енергію;

• утилізовану додаткову енергію.

Q_H,dis,Is,і (®т,і 'top,an,і > (88)

де j - лінійний коефіцієнт теплопередачі j-ro трубопроводу, Вт/(м ■ К);

0_mj - середня температура теплоносія в зоні упродовж /-го місяця, °С; визначають за

температурним графіком регулювання теплоносія за погодними умовами за середньомісячної температури зовнішнього середовища відповідного місяця (табл. А.2 додатка А). Спосіб та приклад розрахунку Q_{m j} наведено в В.13.4;

0,- - температура навколишнього середовища, °С;

L - довжина трубопроводу, м;

j - індекс, що позначає трубопроводи з однаковими граничними умовами;

top,an,і - ГОДИНИ опалення упродовж /-ГО місяця, год.

• довжину секцій трубопроводів;

• розміри трубопроводів;

• товщину теплоізоляції або лінійний коефіцієнт теплопередачі;

• кількість елементів запірно-регулювальної арматури (клапанів, включаючи фланці тощо);

• середню температуру теплоносія;

• середню температуру в неопалюваних і опалюваних об'ємах;

• тривалість опалювального періоду (часи роботи за місяць).

Ці параметри необхідні для розрахунку тепловтрат на різних секціях трубопроводів та розра­хунку загальних тепловтрат підсистеми розподілення. Параметри приймають за даними проекту або вимірюються безпосередньо на місці. Допускається визначати довжину трубопроводів згідно з ДСТУ BEN 15316-2-3.

2 Лінійний коефіцієнт теплопередачі ізольованих та неізольованих Т_лол трубо- проводівдо повітря з урахуванням загального коефіцієнта тепловіддачі, що включає конвекцію та випромінювання зовнішньої поверхні, Вт/(мК), розраховують за формулами:

(

vp. = ‘ms

In — +

^2^0 dj h_gd_g

^non = 7 7 або спрощено: V_non= h_gnd_pa,

^

(89)

(90)

де d_g - зовнішній діаметр трубопроводу з теплоізоляцією, м;

dj - внутрішній діаметр трубопроводу без теплоізоляції, м;

h_a - загальний коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні (конвекцією та випроміню­ванням), Вт/(м² • К), приймають h_a = 8 Вт/(м² • К) - для ізольованих трубопроводів та h_a = 14 Вт/(м² К) - для неізольованих трубопроводів;

- теплопровідність теплоізоляційного матеріалу, Вт/(м ■ К);

d_p,і , d_pа - внутрішній діаметр та зовнішній діаметр трубопроводу відповідно, м.

Таблиця 24 - Типові значення лінійного коефіцієнта теплопередачі Т, Вт/(м • К), для нових та існуючих будівель