Рисунок 2 - Кут затінення від протилежних будинків та рельєфу а






а - звис; б - ребро зліва від вікна; в - ребро справа від вікна

Рисунок 3 - Кути затінення від звисів та ребер

  1. Частка площі обрамлення

Частку площі обрамлення необхідно визначати за проектними даними. За відсутності точних даних допускається для спрощення приймати значення частки обрамлення Ff на рівні 0,3 для віконних та дверних блоків та 0,2 для світлопрозорих фасадів будівлі.

  1. Теплове випромінювання в атмосферу

    1. Додатковий тепловий потік за рахунок теплового випромінювання в атмосферу для відповідного елемента оболонки будівлі Фг, Вт, визначають за формулою:

Ф, = RseUcАсhr -Д0ег , (44)

де Rse -тепловий зовнішній поверхневий опір непрозорої частини, м2К/Вт, приймають 0,043 м2 К/Вт;

Uc - коефіцієнт теплопередачі непрозорої частини, Вт/(м2 • К);

Ас - площа проекції елемента, м2;

hr - коефіцієнт теплопередачі випромінюванням зовнішньої поверхні, Вт/(м2 • К);

Д0ег - середня різниця між температурою зовнішнього повітря та уявною температурою атмосфери, °С, для помірних широт приймають Д0ег = 11 К.

  1. Коефіцієнт теплопередачі випромінюванням зовнішньої поверхні hr, Вт/(м2К), може бути наближено розрахований за формулою:

hr =4ect(0ss + 273)3, (45)

де є - коефіцієнт теплового випромінювання зовнішньою поверхнею огородження, прий­мають згідно з таблицею 10 або за довідковими даними залежно від її типу;

о - стала Стефана-Больцмана: ст = 5,67 • 10-8 Вт/(м2 • К4);

0SS - середньоарифметичне значення поверхневої температури та температури атмо­сферное.

При першому наближенні hr приймають 5є Вт/(м2 К), що відповідає середній температурі 10 °С.

  1. ДИНАМІЧНІ ПАРАМЕТРИ

    1. Методика розрахунку

Динамічний метод моделює теплові опори, теплоємності, теплонадходження від сонця та внутрішніх теплових джерел у зоні будівлі.

У методиці згідно з цим стандартом динамічні впливи враховують шляхом введення коефі­цієнта використання надходжень для опалення та коефіцієнта використання втрат для охолод­ження. Вплив інерції у випадку переривчастого опалення чи його вимкнення враховується окремо (розділ 13).

  1. Коефіцієнт використання надходжень для опалення

Безрозмірний коефіцієнт використання надходжень для опалення Дн.дп _ 4е функція спів­відношення надходжень і втрат теплоти ун та числового параметра ан, який залежить від інерції будівлі, як наведено у формулах (46) - (49):

1-уа«

якщо ун > 0 та ун * 1: , (46)

“ -1_vaH+1

1

якщоун=1: <47)

ан +1

якщо ун < 0 та QHgn>0; Пн.дп =1/Ун- <48а)

якщо ун< 0 та QH gn < 0: Пн.дп =1 (486)

при: ун= О”’, (49)

Qh,w

де (для кожного місяця та для кожної зони будівлі):

Ун - безрозмірне співвідношення надходжень і втрат теплоти для режиму опалення;

QH,ht ~ сумарна теплопередача для режиму опалення, Вт год, визначена згідно з 7.2.3;

QHgn- сумарні теплонадходження для режиму опалення, Вт год, визначені згідно з 7.2.3; ан - безрозмірний числовий параметр, що залежить від часової константи будівлі тн, визначений за формулою:

ан = ан,о~* ’ ($0)

тн,о

де ан,0 -довідковий безрозмірний числовий параметр, який дорівнює 1,0;

т - часова константа зони будівлі, год, визначена згідно з 12.4;

тн 0 -довідкова часова константа, яку приймають 15 год.

  1. Коефіцієнт використання втрат для охолодження

Безрозмірний коефіцієнт використання втрат для охолодження r]C/s є функцією співвл-г- шення надходжень і втрат теплоти для охолодження ус та числового параметра ас, який залежите від інерційності будівлі, як наведено у формулах (51) - (54):

1-уС

якщо ус > 0, ус * 1 та QCht> 0: nc,/s = . (51а)

1-у~(аст1)

якщо ус >0, ус *1 та QCht < 0: Пс/5 =1- (516)

якщо ус =1: л =_£с (52)

ас +1

якщо ус < 0: nc,/s = 1 ■ (53)

при: (54)

Uc,ht

де (для кожного місяця та для кожної зони будівлі):

Ус - безрозмірне співвідношення надходжень і втрат теплоти для режиму охолодження;

Qc.ht ~ сумарна теплопередача трансмісією та вентиляцією для режиму охолодження, Вт год, визначена згідно з 7.2.3;

Qc,gn - сумарні теплонадходження для режиму охолодження, Вт год, визначені згідно з 7.2.3; ас - безрозмірний числовий параметр, що залежить від часової константи, тс визначений за формулою:

ас~ас,о+ ' (55)

тс,о

де ас о -довідковий безрозмірний числовий параметр, який дорівнює 1,0;

т - часова константа зони будівлі, год, визначена згідно з 12.4;

тс,о “ довідкова часова константа, яку приймають 15 год.

  1. Часова константа будівлі

    1. Часова константа зони будівлі т, год, характеризує внутрішню теплову інерцію конди- ціонованої зони, як для періоду опалення, так і для періоду охолодження. II розраховують за формулою:

т = , (56)

^tr.adj + ^ve,adj +^ve,extra, adj

де Cm - внутрішня теплоємність будівлі або зони будівлі, Вт год/К;

Htradj - репрезентативне значення загального коефіцієнта теплопередачі трансмісією, Вт/К, розраховане згідно з 8.2;

HVe:adj ~ репрезентативне значення загального коефіцієнта теплопередачі вентиляцією, Вт/К, розраховане згідно з 9.2;

Hve,extra, adj ~ репрезентативне значення загального коефіцієнта теплопередачі за рахунок додаткової вентиляції від нічного та/або природного охолодження, Вт/К, приймають Hve,extra, adj = 0 - Для режиму опалення та для режиму охолодження за формулою:

N f 24

У У/і/е. extra, і ^ve.extra. і. к

i

HVe,extra, adj

(57)

= Aj^

t

ДЄ ^ve,extra, j,k ’ fve,extra, j,k ’ ТЄ Саме, ЩО у формулі (23).

  1. Репрезентативні значення Htr gdJ- і Hveadj - є значеннями, що є показовими для доміную­чого сезону опалення: місячні величини для січня. Hveextragdj розраховують для кожного місяця.

  2. Внутрішню теплоємність будівлі або зони будівлі Ст, Втгод/К, розраховують за фор­мулою:

Ст=СА(, (58)

де С - внутрішня теплоємність будівлі або зони будівлі на одиницю площі, Вт • год/(м2 • К), приймають згідно з таблицею 15;

Af - кондиціонована площа будівлі або зони будівлі, м2.

Таблиця 15 - Національні значення для внутрішньої теплоємності

Клас

С, Вт • год/(м2 • К)

Деталізація

Дуже легкий

25

Каркасні будівлі зі стінами полегшеної конструкції - збірно-щитові, каркасно-засипні, каркасно-камишитові, дерев'яні тощо

Легкий

35

Будівлі зі стінами із монолітного шлакобетону, шлакоблоків, блоків з ніздрюватого бетону, черепашнику та інших дрібноштучних виробів із залізобетонними чи дерев'яними перекриттями

Середній

50

Будівлі великопанельні, великоблочні, з цегляними стінами товщи­ною в одну цеглину, із залізобетонними чи деревними перекриттями

Важкий

80

Капітальні будівлі з цегляними стінами товщиною (1,5-2 цеглини), із залізобетонними перекриттями

Дуже важкий

110

Особливо капітальні будівлі з кам'яними або цегляними стінами (товщиною в 2,5 - 3,5 цеглини), із залізобетонним чи металевим каркасом, із залізобетонним перекриттям



  1. ВНУТРІШНІ УМОВИ

    1. Постійне опалення та/або охолодження

      1. Для постійного опалення протягом усього опалювального періоду як єдину задану температуру зони будівлі необхідно використовувати задану температуру для опалення 0/ нsef, °С.

      2. Для постійного охолодження протягом усього періоду охолодження як єдину задану тем­пературу зони будівлі необхідно використовувати задану температуру для охолодження 0/c.set - °С-

      3. Для цілей енергетичної сертифікації та документування дотримання вимог будівель­них норм значення заданих температур для постійного опалення та охолодження наведені в таблиці 16.

    2. Квазіпостійне опалення та/або охолодження

      1. Переривчасте опалення та/або охолодження повинні розглядатися як постійне опа­лення та/або охолодження з урахуванням заданого значення температури, якщо застосовується режим А або режим Б.

      2. Режим А:

Див. рисунок 4 а,б.

Задана температура для розрахунку є осередненою за часом із значень заданих температур для періодів постійного опалення/охолодження та періодів чергового опалення/охолодження, якщо:

  • коливання заданої температури між нормальним режимом опалення чи охолодження та періодами чергового опалення чи охолодження менше ніж З К та/або,

  • часова константа будівлі (див. 12.4) менше ніж 0,2 тривалості найкоротшого періоду з черговим режимом опалення (для опалення) або охолодження (для охолодження).

У цьому випадку для цілей енергетичної сертифікації та документування дотримання вимог будівельних норм необхідно використовувати скориговані значення заданої температури для опа­лення та/або охолодження, що наведені у таблиці 16.

  1. Режим Б:

Див. рисунок 4в.

Задана температура для розрахунку є заданою температурою для звичайного (постійного) режиму опалення або охолодження, якщо часова константа будівлі (див. 12.4) більша ніж у три рази за тривалість найдовшого періоду з черговим режимом опалення/охолодження.

У цьому випадку для цілей енергетичної сертифікації та документування дотримання вимог будівельних норм необхідно використовувати значення заданої температури для постійного опа­лення та/або охолодження, що наведені у таблиці 16.

  1. Коригування для тривалого періоду невикористання (наприклад, свята) визначені згідно з 13.5.


^setjnp ~ задана температура, встановлена як вхідні дані; Qsetса/с - задана температура для розрахунку; t - час; fc - показова частина розрахункового періоду

Рисунок 4 - Приклад квазіпостійного опалення

Примітка. Аналогічні ілюстрації застосовують для охолодження (зі зниженим заданим значенням би_иє норми, а не нижче).

  1. Коригування для переривчастості

    1. Опалення

      1. У випадку переривчастого режиму опалення, що не відповідає умовам 13.2, енерго- потребу для опалення QH,nd,interm' Вт год, розраховують за формулою:

®Н,nd,interm =aН,red QН,nd,cont > (^9)

де QH nd'cont- енергопотреба для постійного опалення, Вт год, розрахована згідно з 7.2.1;

aH,red ~ безрозмірний понижувальний коефіцієнт для переривчастого режиму опалення, що розраховують за формулою:

aH,red = ^~bH,red (tH,o/t)Yh ^~^Н,Ьг) ’ ($0)

з мінімальним значенням: анred = fH hr і максимальним значенням: aH red = 1.

де fH hr- частка кількості годин на тиждень з нормальним (постійним) заданим режимом опалення (не заданим черговим або відключеним), наприклад, (14• 5)/(27-4) = 0,42;

bH,red~ емпіричний коефіцієнт кореляції; приймають bH red= 3;

т - часова константа зони будівлі, год, визначена згідно з 12.4;

тн о -довідкова часова константа для режиму опалення, год, визначена згідно з 12.2;

ун - співвідношення надходжень і втрат теплоти для режиму опалення, визначене згідно з 12.2.

    1. Коригування для тривалого періоду невикористання (наприклад, свята) визначені згідно з 13.5.

  1. Охолодження

    1. У випадку переривчастого режиму охолодження, що не відповідає умовам 13.2, енерго- потребу для охолодження Qc,nd,intern' Вт год, розраховують за формулою: